середа, 12 травня 2021 р.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

16 травня 2021 року в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

У цей День скорботи схиляємо голови на знак пам'яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму.

У відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки розміщена книжкова виставка «Жорстокі долі в лещатах тоталітаризму».


Серед представлених книг:

Джонс, А. Геноцид. Вступ до глобальної історії [Текст] / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси. – Київ : Дух і літера, 2019. – 673 с. : іл., отримана завдяки Українському інституту книги (УІК),  в рамках "Програми поповнення фондів публічних бібліотек".

«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин. 

                                          Запрошуємо до ознайомлення!


 

ЗАГАДКОВИЙ СВІТ ТВАРИН

11 травня у відділі літератури з питань мистецтв Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, вперше у Луцьку, була презентована унікальна колекція турійчанина Павла Войтка «Загадковий світ тварин».

Завідувачка відділу читальних залів Жанна Литвина ознайомила присутніх з основними віхами діяльності колекціонера та автора експозиції.

 Павло Леонтійович Войтко – автор приватної колекції, залюблений у свою справу – понад чотири десятки літ колекціонує комах та метеликів. Це захоплення дитячих років переросло в сталий інтерес до ентології – науки про комах. За цей час зібрав колекцію, яка включає унікальні зразки представників світу комах.

 

Вдало доповнюють експонати опудала представників тваринного світу – птахів, ссавців. Сприяє у цьому успішне опанування Павлом Леонтійовичем навичок таксидерміста, тобто майстра з виготовлення опудал. 1991 року Павло Войтко закінчив Шацький лісовий технікум. Набуті знання допомагають йому в спілкуванні з науковцями-зоологами. Частина колекції систематизована за всіма міжнародними стандартами.


Під час відкриття виставки в стінах бібліотеки виступили Олександр Зінченко, доцент кафедри зоології Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова Волинського громадського осередку „Українське ентомологічне товариство” та директорка книгозбірні Людмила Стасюк. Своє захоплення надзвичайно багатою експозицією висловив Володимир Іванців, професор кафедри зоології Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор біологічних наук.


Колекція Павла Войтка знаходиться в Турійську в приватному будинку та діє в рамках громадської ініціативи „Просвітницький центр „Знайомство з тваринами”. Про це йшлося у виступі Олега Кобилинського, голови луцької міської організації спілки воїнів АТО Волині, який, до речі, виступив ініціатором показу колекції в бібліотеці. Учасники відкриття отримали справжню насолоду спілкування з ентузіастом своєї справи, власником колекції Павлом Войтком під час проведеної ним екскурсії.


Чекаємо всіх охочих до 15 травня. Вхід – вільний.

середа, 5 травня 2021 р.

ВИСТАВКА КОЛЕКЦІОНЕРА ПАВЛА ВОЙТКА

Вперше  у Луцьку, в стінах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується виставка  колекціонера з Турійська Павла Войтка.

Колекція вражає і кількістю, і своєю географією. Чисельністю, звісно, беруть її головні «герої» – ​комахи. Їх тут тисячі видів, і це вже серйозне наукове надбання, а не аматорське зібрання. Крихітні, як горошини, велетні завбільшки із мобільний телефон, метелики на дві долоні.

Серед представників усіх класів тварин є екзотичні експонати – краби з Сомалі, яйце пінгвіна, ріг тритона, китовий вус, ніс риби-меч і мечехвіст.

Ознайомитися з колекцією Павла Войтка можна завітавши в нашу книгозбірню з 11 по 15 травня 2021 р.  з 10.00 до 18 00.




понеділок, 3 травня 2021 р.

 


Інформуємо, що на базі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки надаються консультації з питань оформлення, видачі та обміну паспортів, у тому числі представникам ромської спільноти, що проживають у Волинській області. Наступний прийом заплановано на 15 червня 2021 р. з 15-17 год. Онлайн правову допомогу надаватиме Консевич Микола Олександрович – заступник начальника Управління Державної міграційної служби у Волинській області.

Правову допомогу можна отримати, звернувшись до комп'ютеризованих бібліотек з доступом до інтернету в  громаді. Міграційна служба області закликає керівників ОТГ та представників ромських громад довести дану інформацію до недокументованих  громадян!

Ініціатива реалізовується кіноклубом медіапросвіти з прав людини Docudays UA  при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки в межах адвокаційного проєкту «Від упередження – до суспільного діалогу» за сприяння та підтримки ГО «Докудейз».

 Партнери проєкту:

Волинська обласна організація ромів «Терне Рома»

Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області

ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури»

Відділ уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Волинській області).


 

неділя, 18 квітня 2021 р.

До відома керівників ОТГ та представників ромських громад, громадських активістів, що працюють з ромськими меншинами на території Волинської області

На базі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки діє Центр з надання дистанційної безоплатної правової допомоги, яка проходить в режимі онлайн. 

20 квітня 2021 р. з 15.00 до 17.00 прийом громадян будуть здійснювати  фахівці Управління Державної міграційної служби, які надаватимуть правові консультації з питань оформлення, видачі та обміну паспортів зокрема, представникам ромської меншини, які проживають у віддалених районах області. 

Правову допомогу можна отримати, звернувшись до комп'ютеризованих бібліотек з доступом до інтернету в  громаді. Бібліотечні працівники допоможуть отримати консультування в режимі онлайн.

субота, 17 квітня 2021 р.

Робоча зустріч в рамках проєкту «Від упередження до суспільного діалогу»

В межах заходів проєкту «Від упередження до суспільного діалогу» відбулася робоча зустріч партнерів з бібліотечними працівниками та представниками ОТГ. Під час зустрічі онлайн було проінформовано громаду про діяльність Центру з надання дистанційної безоплатної правової допомоги, яка проходить в режимі онлайн щовівторка з 15.00 до 17.00 год. Безоплатну правову допомогу можна отримати, звернувшись до комп'ютеризованих бібліотек з доступом до інтернету. Бібліотекарі допоможуть зв'язатися з юристами, поставити їм запитання і отримати відповідь в режимі онлайн.  Про роботу Центру та можливість доступу до правових послуг, починаючи з 2014 року,  розповіла директорка книгозбірні Стасюк Людмила Антонівна.

Працівники регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради у Волинській області Любов Сітовська та Віталій Єлов обговорили проведення дистанційного прийому громадян та надання фахових консультацій та окреслили механізм налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування щодо сприяння участі ромської спільноти у дистанційному прийомі.

З квітня 2021 року до роботи дистанційної приймальні будуть залучені фахівці Управління Державної міграційної служби, які надаватимуть правові консультації з питань оформлення, видачі та обміну паспортів зокрема, представникам ромської меншини, які проживають у віддалених районах області. 20 квітня 2021 р. дистанційний прийом буде здійснювати Консевич Микола Олександрович – заступник начальника Управління Державної міграційної служби у Волинській області. Консультації з питань правового режиму та захисту об’єктів історично-культурної спадщини буде надавати партнер проєкту голова ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури» Оксана Сущук.

Нагадаємо, що це вже друга робоча зустріч в межах реалізації проєкту, кінцевою метою якого є внесення змін до Регіональної програми соціально-культурного розвитку національних меншин Волинської області.

Партнери проєкту:

Волинська обласна організація ромів «Терне Рома»

Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області

ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури»

Відділ уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Волинській області).

Проєкт реалізується кіноклубом медіапросвіти з прав людини Docudays UA  при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки в рамках «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації» за сприяння та підтримки ГО «Докудейз».

субота, 10 квітня 2021 р.

ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ – 35

Страдженна наша земля... Зрита могилами, засіяна кулями, полита кров'ю... І здавалося б на цій, такій мученицькій землі, ніколи не повинно селитися ніяке (бодай навіть найменше) горе, бо вже стільки було того горя, що крізь віки і досі чути відгомін тяжкого людського стогону.

Доля... Чомусь ставши для нас злою мачухою, послала ще одне нелюдське випробування –  Чорнобиль. 35 років відділяють нас від тієї страшної трагедії, передостаннього десятиріччя ХХ століття. Наслідків якої, як не прикро, вистачить і на ціле ХХІ...

Чорнобильське лихо не  обминуло й Волині.  Його чорне крило накрило 4 тисячі квадратних кілометрів її території, північно-східна частина якої рішенням уряду віднесена до радіоактивного забруднення. На цій території розташовані 167 населених пунктів, здебільшого Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів, де проживало 145 тисяч чоловік, з них 45 тисяч дітей. Усього в області статус потерпілих отримали 160 тисяч чоловік. 165 сіл потрапили до зони гарантованого добровільного відселення.

У борні з ядерним монстром, що вийшов з-під контролю людини, суворий екзамен тримали й волинські ліквідатори – пожежники, міліціонери, транспортники, будівельники, медики, працівники соціального захисту та інші фахівці. Всього ж на різних етапах у ліквідації аварії на ЧАЕС брали участь майже 3,5 тисячі наших краян-земляків. І ми вдячні їм, що ці люди, жертвуючи своїм здоров’ям, пішли і боролись із таким величезним лихом усього людства. Таке не забувається, це не повинно забутися. Ми повинні пам’ятати, адже та людина, яка не знає, не хоче пам’ятати минулого, приречена на забуття, вона не буде мати майбутнього.

Чорнобильська трагедія зачепила життя тисячі людей. Примусила по-новому подивитися на світ, який нас оточує, на нас самих з іншого боку. Чорнобиль застерігає, щоб люди згуртувались, об’єднались, для того, щоб подолати усі труднощі й вижити.

Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Масштабність Чорнобильської трагедії породила цю гірку «вічну» тему нашої літератури. Література про Чорнобильську трагедію дозволяє осмислити катастрофу, розкрити правду про події, перейнятися людським болем, людськими стражданнями.

Служба Безпеки України розсекретила документи щодо аварії на Чорнобильській АЕС. Тож в читальному залі Волиської ДОУНБ імені Олени Пчілки презентували два збірники документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС, які подарував книгозбірні голова Волинської обласної організації всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Кухтей Ростислав Адамович.

Перший збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС «Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період» вийшов у травні 2019 року. До збірника увійшли 210 документів.

У другій книзі збірника документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту «Укриття» («Саркофаг») після Чорнобильської катастрофи.

Збірники документів створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР та є продовженням серії книг – документальних свідчень «Чорнобильського досьє КҐБ».

Ось позаду – 35 рік біди, а попереду – 1000 знаків запитання, розгадувати які будуть ще й внуки та правнуки цієї трагедії.

Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: Пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю. Пам'ятаймо!

Своїми спогадами поділилися ліквідатори  аварії на ЧАЕС: Юрій Олексійович Зилюк, журналіст, письменник, члена НСП України, Кухтей Ростислав Адамович – голова Волинської обласної організації всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України». 

У заході взяли участь студенти КЗВО «Луцького педагогічного коледжу», які виконали пісні і читали поезію про Чорнобиль.

Гостями заходу були учні Волинської обласної Малої академії наук.

Директор книгозбірні, Заслужений працівник культури України Людмила Стасюк подякувала за подаровані збірники, побажала всім здоров’я, життєвої енергії та довгих років життя, вручила подяки викладачам  КЗВО «Луцького педагогічного коледжу».

Ведуча заходу, головний бібліотекар відділу читальних залів Поліна Тимощук щиро подякувала ліквідаторам ЧАЕС та всім присутнім. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.