Зустріч з улюбленим читачем

        Найбільш цінний скарб для кожної бібліотеки – читачі, які впродовж багатьох років є вірними, щирими та небайдужими друзями. Пишаємося науковцями, політиками, письменниками, спеціалістами народного господарства, які зростали і формувалися у читальному залі Волинської ОУНБ  імені Олени Пчілки. Сьогодні наша розповідь про Павла Івановичаи Аверкіна, який в січні далекого 1964 року переступив поріг нашої бібліотеки і з тих пір вона стала його другим домом.      Ми, бібліотекарі, пишаємося тим, що всі щаблі професійного зростання від автослюсаря Луцького автозаводу до головного енергетика Луцького підшипникового заводу (сьогодні ПАТ "СКФ Україна") Павло Аверкін пройшов не без участі нашої бібліотеки. 

     Понад 47 років Павло Іванович є незмінним активним читачем нашого відділу. Він любить повторювати: "Книга для мене як наркотик". Цікавиться науковою літературою з історії, філософії, релігієзнавства,військовими мемуарами, а літературно-художні журнали "Наш современник", "Новій мир", "Дружба народов" читає одним з перших.  Він переконаний,що бібліотека –скарбниця досвіду і знань, вогнище милосердя, а книга має унікальну здатність зцілювати душу та омоложувати тіло. Адже як пояснити його невгамовний оптимізм, завжди бадьорий настрій та хороше самопочуття.

           

                                                                                         

           Павло Аверкін бере активну участь у громадському житті міста, розвитку ветеранського руху на Волині. З 2003 року обраний головою первинної ветеранської організації ПАТ "СКФ Україна" луцької міської організації ветеранів України. Впереддень Нового 2012 року хочеться побажати Павлу Івановичу  міцного здоров’я, щастя і ще довго радувати нас своєю присутністю.

Охоронна грамота незалежності

       24 серпня цього року минуло 20 років відколи Україна утвердила свою незалежність. 
    Приймаючи 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України, Верховна Рада України одночасно ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», яка передбачала: «1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності».

       Референдум мав показати, що джерелом української незалежної державності є воля українського народу,  забезпечити якнайшвидше утвердження України як повноправної й повноцінної суверенної держави і відновлення її місця в Європі та світовій спільноті держав. 

                                                                                  20-літтю Всеукраїнського референдуму присвячена презентація книжкової виставки: «Охоронна грамота незалежності», яка була проведена у відділі читальних залів напередодні пам’ятної дати. На виставці представлені документи і матеріали, що розповідають про події, які відбувалися в суспільно-політичному житті країни та на Волині напередодні Всеукраїнського референдуму та під час його проведення.  

У день проведення референдуму одночасно мали відбуватися вибори першого президента України. Відомий волинянин, заслужений працівник сільського господарства України, почесний магістр права Ростислав Чапюк в ті дні керував виборчим штабом кандидата на пост Президента України Леоніда Кравчука. Чи змінилися його погляди сьогодні? Як він сьогодні оцінює події, які відбувалися 20 років тому? - про це йшлося у виступі політика.

 Присутні на презентації мали змогу переглянути фрагмент фільму «Волинь: 20 років незалежності», який дав можливість пригадати події 1991 року.
                                                                                     Родзинкою заходу стала виставка молодого художника, студента третього курсу Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки Олега Стащука, ровесника незалежності, який народився 1 грудня 1991 року. Його пейзажі і портрети не залишили байдужими присутніх на презентації.                  

  Про відзначення ювілею Всеукраїнського референдуму у читальному залі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки ви можете познайомитися:
http://www.simya.com.ua/print/45253/ ;  http://p-p.com.ua/articles/19704

  

Перша виставка картин молодого художника Олега Стащука

     30 листопада 2011 року працівники відділу читальних залів організували презентацію книг, документальних матеріалів приурочених до 20-ліття проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності. 

     Родзинкою цього заходу стала виставка картин молодого художника, студента 3 курсу Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки Олега Стащука.

  

Олег народився 1 грудня 1991 року, він ровесник незалежності. Любить малювати пейзажі, чарівні куточки нашого міста, портрети знайомих і друзів.

  В своєму слові молодий художник розказав про свої роботи, дякував всім наставникам, які  розгледіли в нього іскру таланту.

Взагалі-то 20 років – це чудовий вік молодості, жаги пізнання та зухвалих вчинків, волі до самоствердження та перевірки себе, вік становлення характеру та вибору шляху. Романтичний вік нових можливостей та випробувань

   

   
   Хотілося б побажати молодому майстру пензля творчих успіхів і ще багато виставок у найкращих виставкових залах України та світу. 

Михайло Драгоманов - велет соціального і національного відродження

         30 вересня 2011 року минуло 170 років від дня народження Михайла Драгоманова - публіциста, історика, літературознавця, фольклориста, економіста, філософа, громадського діяча.  Цій даті приурочена презентація книжкової виставки  "Михайло Драгоманов - велет соціального і національного відродження", яка відбулась в тренінг-центрі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

     “М. Драгоманов, що був великим українським душоловом,

тримався і в літературі, і в політиці, і в приватному житті тії засади, що “чисте діло потребує чистих рук”, і тримався її до кінця з великою завзятістю і невмолимістю...” - так писала про Михайла Драгоманова Леся Українка, видатна українська поетеса, його племінниця.

      

   Він народився в Гадячі на Полтавщині.  Батьки: Петро Якимович і Єлизавета Іванівна - дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. Закінчив Гадяцьке повітове училище, Полтавську гімназію, історико-філологічний факультет Київського унівеситету святого Володимира.З 1864 - приват-доцент, з 1870 - доцент цього університету. В цей період він брав активну участь у діяльності Південно-Західного відділення Російського географічного товариства та Київської "Старої громади".
 В 1875 році звільнений з роботи за неблагонадійність Михайло Драгоманов вирушає через Галичину і Угорщину до Відня, а потім до Женеви, де організовує вільну українську друкарню, в якій друкує громадсько-політичний збірник "Громада". Перший номер побачив світ восени 1878 року, всього було надрукована п’ять номерів.
                                                                                            


З розповіддю про Михайла Драгоманова - творця українського контитуціоналізму, засновника національної політології, історика політичних учень розповів кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ВНУ імені Лесі Українки, начальник Управління державної служби Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський

Поезію Михайла Драгоманова "Поклик до братів слов’ян" прочитала Ольга Синиця.

В 1889 році Михайло Драгоманов переїжджає в Софію, де викладає загальну історію на історико-філологічному факультеті Софіївського унівеситету. 20 червня 1895 року помер від розриву аорти. Похований в Софії.

Спадщина вченого – твори з історії, політології, літературознавства, фольклористики – могла б скласти 20 томів, але повного зібрання його праць досі нема.

Слова, що вважаються його заповітом: "Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу й Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався за других лишень того, що їх б'ють. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбиває­ться, і таким лишень звичайно й помагають". Надрукував це 1895­го – в рік смерті – у журналі "Народ".

Флористична виставка Катерини Новак

           Родзинкою інформаційної години "Незалежній Україні - 20: з вірою в майбутнє" була виставка молодого дизайнера Катерини Новак, викладача мистецької студії "Ole-art".

Це і скульптура, і роботи з флористики в національному стилі.

 

    Майстриня, Катерина Новак розповіла, що створенням мистецьких робіт почала займатись ще у школі дизайну і зараз може пишатися якісними авторськими роботами, у створення яких завжди вкладає всю свою душу. 

 

 

                                                                                                                Детальніше про виставку див.  http://pravda.lutsk.ua/news/31134/

Незалежній Україні - 20: з вірою в майбутнє

Минуло 20 років відтоді, коли 24 серпня 1991 року на світовій мапі з’явилась  держава – Україна – нова, незалежна, суверенна, європейська країна. Цій  даті присвячена інформаційна година:"Незалежній Україні - 20: з вірою в майбутнє"

20 років незалежності – це слушний привід замислитись: звідки, ми власне вийшли і куди прийшли? Куди спрямовано наш шлях  і чи справдились очікування 1991 року. Відповіді на ці питання ви знайдете на нашій книжковій виставці „Незалежність України: 20 років поступу”.    

Усі ці 20 років ми з різним успіхом рухалися до цієї мети. І якщо збивалися з дороги, то насамперед через наш надмірний романтизм, брак політичної єдності, стабільності.

 Історія становлення молодої держави – шлях, на якому кожна подія – шлях до мрії.
Катерина Іванівна Шаварова -  відома громадська діячка, людина яка була безпосереднім  учасником становлення української державності. поділилася власними враженнями і спогадами про ті часи.

 Виросло покоління молодих людей, народжених в державі Україна, і те, наскільки комфортно почуваються в ній молоді люди, чи хочуть вони пов’язати своє майбутнє з Україною – один із найважливіших показників успішності країни. Чи захоче українська молодь змінювати щось у своїй країні – або всілякими способами пробитися в ті країни і суспільства, де вже все доволі добре влаштовано? Про це говорили в своїх виступах молоді волинські поети, переможці V обласного літературного конкурсу  "Неповторність"

З 20-річчям незалежності України присутніх привітала заступник директора Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Наталія Рибачук

Конституція – правовий фундамент стабільності держави

П’ятнадцять років тому – 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України, яка закріпила правові основи нової європейської держави – України,  її суверенітет і територіальну цілісність. 

     Цій даті була присвячена презентація книжкової виставки:
"Конституція  – правовий фундамент стабільності держави", яка відбулась у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

     Виставка представлена  такими розділами: "Історія української Конституції – етапи державотворення", "Олешківська Січ: 300 років заснування", "Права та свободи людини та громадянина", "Конституція України – основа модернізації держави та суспільства" 

     Цікавою була зустріч з відомим волинянином, Почесним магістром права Ростиславом Чапюком, який у 1994 - 1998 роках був обраний народним  депутатом України і працював у складі спеціальної тимчасової комісії з підготовки проекту Конституції України 1996 року. За його словами, робота над цим документом проводилася вечорами, у вихідні дні та під час сесій. Один з творців основного закону нашої держави підкреслив, що Конституцію потрібно вдосконалювати, але робити це не так часто, як хотіли українські президенти.

  

 детальніше про зустріч з Ростиславом Чапюком див http://provolyn.com/volyn_news/7484-23~rostyslav-chapjuk-rozpoviv-jak.html

Друга світова війна: український вимір

                                                          

      Цього року 22 червня минає 70 років від дня нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. Цій даті присвячена книжкова виставка "Друга світова війна: український вимір", яка відкрилась у відділі читальних залів.

         Колосальні збитки Україні принесла німецька окупація, майже безперервні бойові дії, диверсійно-партизанський і повстанські рухи. У роки війни, від 1939 до 1945 року, Україна втратила 4,5 млн. цивільних гомадян (разом із військовими втрати України становили близько 8,5 млн осіб). 

 Кому - із власних болючих спогадів, кому - з розповідей очевидців, а кому з архівів історії - всім нам відомі жахливі масштаби і методи нищення; практика "випаленої землі", масові розстріли військовополонених і цивільного населення, боротьба з партизанщиною, як привід для спустошення цілих районів, голокост, примусове вивезення молоді на підневільну працю в Німеччину, спалення і розорення десятків тисяч сіл і міст...

                       Немає такої війни,    якої б не  хотілося якомога швидше забути. і немає війни, яку ми маємо право зі злочинною байдужістю забувати

                                 

Смертію смерть здолавши,

 Ми говорити хочем:

  - Ви 

        не забули

                 наші

   Спалені

        порохом

                ночі? 

        Борис Олійник                                                                                   

                                                          

Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин...(вечір-реквієм до 25-річчя Чорнобильської катастрофи)

Чверть століття відділяє нас від трагічної події - вибуху на 4-ому реакторі Чорнобильської АЕС. В ту саму ніч - з 25 на 26 квітня 1986 року - відлік часу став для людства аж ніяк не мирним, а трагічно тривожним. Ця подія чорним крилом зачепила долю світу, послужила каталізатором процесу переосмислення українцями ролі влади, яка тривалий час приховувала розміри катастрофи і фактори можливого впливу її на здоров`я людей. Били на сполох письменники - Ліна Костенко, Юрій Щербак, проте їх голоси не були почуті вчасно.


Змінилися часи, змінилися історичні обставини... А біль й тривога досі у серці кожного із нас - реактор смерті не вщухає. Наслідки аварії на собі відчули тисячі волинян. Три райони (Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський) визнані радіоактивно ураженими. Волиняни брали участь в евакуації мешканців Київщини, будівництві селища Козичанка. У багатьох наших земляків-ліквідаторів Чорнобиль забрав здоров`я.

 Хвилююче прозвучала пісня Олексадра Білаша на слова   Дмитра Павличка "На Чорнобиль журавлі летіли" у виконанні студентки Волинського училища культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського Юлії Вітюк

    Біль і мужність - це не просто тема. Це нерв нашого часу. Нерв, якому не можна заспокоїтись.
 Німує Прип`ять, забуває про дитячий сміх, про свою молодість, про саму себе, про все, що було до вибуху.
 Обезлюдніли села, де століттями ростили жито, виховували дітей. Тепер у селах моторошна тиша. Лише гадюччя та вужі повзають на його околицях. Довкруг все заростає бур`янами.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов`язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам`яті. ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров`ям і життям.

   Пісня "Океан любові"   Людмили Бабачик, якою закінчувався вечір-реквієм, прозвучала у виконанні Марії Панасюк та Юлії Вітюк, студентів Волинського училища  культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського 

 переконала присутніх у силі любові до життя. Акомпонувала обидві пісні Анна Марічева, викладач училища

  

Ведучі вечора-реквієма Алла Євпак і Клава Урдюк  з хвилюванням розповідали про дні трагедії, її наслідки для теперішніх і майбутніх поколінь

Обласний літературний конкурс "Неповторність"

Поезія - це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі

                                     Л.Костенко

Назву конкурсу дало творче кредо Ліни Костенко, однієї з найвидатніших поетес сучасності. Організаторами його є управління культури і туризму облдержадміністрації, управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністації, Волинське обласне творче молодіжне об’єднання "Лесин кадуб", Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки. Ідею створення конкурсу "Неповторність" висловив Йосип Струцюк, поет, прозаїк, драматург, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, Заслужений діяч мистецтв України. Започаткований він  у 2002 році. Першим головою журі був Олександр Рисак, доктор філологічних наук, професор, член ради Волинської організації НСПУ.

 Переможцями попередніх конкурсів були: Галина Глодзь, Олена Пашук, Юлія Хвас, Микола Герасимюк, членами НСПУ стали Іван Котович, Олена Пашук, Ольга Ляснюк, Вікторія Литвак.

 

 

 

 

 



Галина Глодзь

                                    

 Олена Пашук

 Юлія Хвас

Микола Герасимюк

   

   Головою п’ятого конкурсу була поетеса, член НСПУ Клавдія Корецька, членами жюрі : поет, критик, публіцист,член НСПУ та НСЖУ, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського Віктор Вербич, літературознавець, кандидат філологічних наук, директор поліграфічно-видавничого дому "Твердиня" Микола Мартинюк, переможниця II конкурсу "Неповторність", член НСПУ Олена Пашук.

   21 березня 2011 року на літературному вечорі "Поезія - це можливість неможливого" були підбиті підсумки V обласного літературного конкурсу "Неповторність" .

Переможцями V обласного літературного конкурсу стали Ганна Луцюк, Софія Стасюк, Ірина Загладько, Наталія Котович, Віталіна Літвінова і Наталія Шульська.

Ганна Луцюк