ФЛЕШМОБ-ЧИТАННЯ ПОЕЗІЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Відділ читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки долучився до флешмобу-читання поезій Лесі Українки з нагоди 152-ї річниці від дня народження великої поетеси.

Леся Українка Цикл «Сльози – перли»(Посвята Іванові Франкові)

Леся Українка «Скрізь плач, і стогін, і ридання…». Читає Ольга Хомяк.

26 ЛЮТОГО – ДЕНЬ КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ

   Дев’ять років тому російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Все почалось в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити Кримський півострів. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф.

   Цьогоріч ця дата як ніколи сильно резонує із тим, що відбувається навколо. Той спротив, що його у 2014 році почали найхоробріші та найвідданіші мешканці Криму, тепер чинить без перебільшення уся країна. Сьогодні день, коли ми стоїмо пліч-о-пліч супроти повномасштабної російської агресії, коли б’ємося за кожен клаптик рідної землі, і коли без вагань знищуємо тих, хто на цю землю непрохано прийшов. Кримський спротив – це наш символ і дороговказ, це наша сила і нагадування, як важливо бути вірним цінності свободи.

    Ми обов’язково витримаємо російську навалу та повернемо український Крим.

   У відділі читальних залів ВДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка «Окупований Крим: роки опору та спротиву».

   Користувачі книгозбірні можуть познайомитися із найновішими виданнями, які присвячені даній тематиці.

   Серед книг:

    Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с.

   Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

Книга видана за сприяння Українського інституту книги.

 

   Громенко Сергій. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання  / С. Громенко. – Київ : Наш формат, 2021. – 349 с.

    Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом – етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом – дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму – вони постали перед Україною ще сто років тому.

   Ця книжка розповідає, як реагували на виклики щодо Криму Українська Держава й міжнародна спільнота наприкінці Першої світової війни.

   Книга видана за сприяння Українського інституту книги.

   Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб / упоряд.: А. Іванець, А. Когут. – Київ : К.І.С., 2019. – 448 с.

   Наукове видання “Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб” містить чимало документів, що вважалися втраченими, і є важливим для деконструкції російських міфів про Крим. Читачів зацікавлять документальні чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого національного парламенту кримських татар Курултаю (грудень 1917 р.), які зараз зберігаються на території тимчасово окупованого Криму.

   Якубова Л. Кримський вузол / Л. Якубова, С. В. Кульчицький. – 2-е вид. – Київ : Кліо, 2019. – 496 с.

   У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл Росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак Росія назавжди втратила Україну та українців.

   Андрієвська А. Люди "сірої зони". Свідки російської анексії Криму 2014 року / А. Андрієвська. – Київ : К.І.С., 2018. – 263 с.

   У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.

   Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що «кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію». Як насправді Крим опинився під контролем Росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші питання дають кримчани, які стали свідками та жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.

   Запрошуємо переглянути запропоновані книги у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

 

 

"Ми українці, і ми – непереможні!"

 24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на до та після. О п'ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ.

Вже майже рік армія р.ф. завдає підступні удари по цивільним об'єктам, медзакладам та школам, знищує вщент українські міста і села, обстрілює «зелені» евакуаційні коридори, регулярно нехтує нормами Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та скоює воєнні злочини, цинічно вбиваючи українців.

 Війська загарбників наштовхнулися на потужний супротив українців, які завзято боронять свою землю, волю та незалежність.

 З початком військових дій ми започаткували постійно діючу тематичну експозицію „Ми українці, і ми – непереможні», яка систематично доповнюється новими матеріалами.

Більш детально з цими та іншими історіями пропонуємо вам ознайомитись, переглянувши виставку у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

 Віримо в Перемогу і дякуємо кожному захисникові!

Слава Україні !

ЛЮДИНА – НЕ ТОВАР

 

   17 лютого Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки разом із сектором ювенальної превенції Головного управління національної поліції у Волинській області підготували правопросвітній захід «Запобігання торгівлі людьми». Представниця ювенальної превенції Ольга Шнайдер ознайомила учнів 6-Б класу Луцького ліцею №4 імені Модеста Левицького (класовод Мирослава Богонос) з поняттями торгівля людьми та проаналізувала, які різні форми може набувати це явище.

   Кіноклуб Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки представив для перегляду документальну стрічку Девіда Ароновича, Ханни Хелборн «Раби» / Швеція, Норвегія, Данія. Після перегляду всі долучилися до обговорення та визнали, що рабство в наші дні не зникло, а існує в різних формах - від класичних, у вигляді примусової праці, до використання людей для трансплантації органів чи насильницького донорства та у військових конфліктах. Основним проявом сучасного рабства стала торгівля людьми, а кожен четвертий постраждалий від торгівлі людьми у світі – дитина. Проговорили, які ризики можуть очікувати дітей під час воєнного стану, та дізналися, які методи використовує країна-агресор для вербування й використання українських дітей для збору інформації про розташування стратегічно важливих об’єктів (блокпостів, транспортних шляхів тощо).

   Дякуємо за активність учням та вчителям Луцького ліцею №4 імені Модеста Левицького.

"Вони живуть навіки у серцях і в пам’яті народу України" (вечір пам'яті Героїв Небесної Сотні)

Минуло дев’ять років від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Роки важких втрат, болю і випробувань. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя. 

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної сотні. Цього дня згадують найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції гідності 2013–2014 років.

Пам'ятний день встановлено указом президента України 2015 року з метою гідного вшанування Героїв Небесної Сотні.

Події 2013–2014 років перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Майдан об’єднав десятки тисяч українців із різних областей, міст і районів, які пліч-о-пліч боролися за єдність і незалежність української держави. Найкривавіші та найтрагічніші події, що відбулися у центрі Києва впродовж 18–20 лютого 2014 року, невідворотно змінили історію нашої країни. Хроніка тих страшних лютневих днів є свідченням подвигу кожного, хто повстав проти насилля та несправедливості. Ціною власного життя, відданого за майбутнє наших дітей, Герої довели, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. 107 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Волинь, однією з перших долучилася до всенародного спротиву. Свідомі волиняни, поважного віку й зовсім юні, їхали до столиці, аби відстояти своє право на життя у незалежній, європейській державі. Під час подій на Євромайдані загинули семеро волинян: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як.

Із часу встановлення дня пам’яті Героїв Небесної Сотні українці відзначають цю дату в умовах війни. Війна, особливо її відкрита фаза після 24 лютого 2022 року, змусила суспільство активніше переосмислювати наше минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, що їх чітко та відкрито задекларували Майдани. 

Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук назвав Небесну Сотню першими героями російсько-української війни, які прорвали московську блокаду. Саме з Майдану йшли боронити східні українські землі перші добровольчі підрозділи у 2014 році. У лавах ЗСУ б’ються сьогодні й майданівці. Чимало з тих, хто пройшов вогонь Майдану, на жаль, загинули, захищаючи Донецьк, Маріуполь, Київ, Харків, Чернігів, інші українські міста і села…

Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо ім'я Україна і Український народ в третьому тисячолітті на вершинах людської цивілізації, чи кане воно у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті.

Свобода та Гідність були тими цінностями, за які виходили і гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і проявляють українські воїни та цивільні громадяни. Віримо, що переможний дух – дух Свободи, ті чесноти та цінності, які загартовувалися на Майданах, приведуть Україну до Перемоги.

Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки ще на початку 2014 року започаткувала постійнодіючу тематичну виставку-експозицію „Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті...” для увічнення пам’яті тих, хто був на барикадах за покликом своєї душі, відстоював правду та гинув за нашу свободу.

Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих Героїв, свідками та учасниками доленосних подій на Майдані. Зворушливими були виступи двоюрідної сестри загиблого Героя України Сергія Байдовського – Олени Стрельбіцької та рідної сестри загиблого Героя України Юрія Сидорчука – Валентини Левашової.

Захід відбувся за партнерства з комунальним закладом вищої освіти Луцького педагогічного коледжу та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк. Пісні «Ой у лузі червона калина», «Там, біля тополі калина росте», «Плакала калина», «Запалю свічу» та лемківську пісню «Плине кача», яка є неофіційним гімном Небесної Сотні, зворушливо виконали Каріна Амза, Сніжана Ожго, Олександра Дембіцька, Ольга Ткаченко, Розанна Федорко. 

Пісні «Вставай мій народе» та «Нашим Героям» виконали учні  Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні (художній керівник Антоніна Турик). Захід завершився піснею «Ми будем стояти» у виконанні Каріни Амзи.

Поезію, присвячену подіям Революції Гідності, прочитали: Вікторія Копанько, Анастасія Веснянка, Ангеліна Клевець та Дарина Гузь.

Ведуча заходу – Олена Сільчук.

Відеоматеріал взято у відкритому доступі – Суспільне. Луцьк

Пам’ять про подвиги захисників назавжди залишиться в  наших серцях. Вічна пам'ять загиблим! Світла пам'ять Героям!

 

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ