неділя, 31 травня 2020 р.

Онлайн - семінар "Від мови ворожнечі до порушень прав дитини"

    У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся онлайн - семінар "Від мови ворожнечі до порушень прав дитини". Захід був приурочений до Міжнародного дня захисту дітей та відбувся за ініціативи регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Любові Сітовської. Учасниками події були працівники та користувачі публічних бібліотек Волині. Слухачі ознайомилися з типологію мови ненависті та критеріями її ідентифікації в медіа. Присутні дізналися про коректну риторику щодо різних етнічних та соціальних груп (ґрунтовно про ромську спільноту), а також про недопустимість транслювання мови ворожнечі в публічному просторі. Любов Володимирівна навела безліч прикладів з власної практики, які стосувалися даної  тематики – звернень громадян, судових справ та рішень Європейського Суду. 
      Ця інформація була надзвичайно актуальна і важлива для бібліотечних працівників, які працюють з інформацією, організовують соціокультурні події та презентують тематичні експозиції, що доповнюються медійними матеріалами з мережі Інтернет.



СВЯТО ДИТИНСТВА


  Щороку, 1 червня, в Україні відзначається свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний День захисту дітей. 
  Міжнародний день захисту дітей відзначається з 1950 року після того, як в 1949 році його затвердили на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок.
  У 1959 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій визначено соціальні та правові принципи захисту і благополуччя дітей. Однак ця декларація мала лише декларативний і рекомендаційний характер, а для захисту та забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони і міжнародні договори. Тому 20 листопада 1989 Генасамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яка стала світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала цю Конвенцію 27 вересня 1991 року.
   З 1998 року в Україні також відзначається Міжнародний день захисту дітей, згідно з Указом Президента №568/98 від 30 травня 1998 року.
   Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги – батьків, вихователів, учителів, наставників.
Всесвітній День захисту дітей є важливою нагодою привернути увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства та дитинства.
  У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки щорічно проходять інформаційно-правові заходи присвячені цій події. Наша книгозбірня активно співпрацює із регіональним представником та координатором Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Любов Сітовською і Віталієм Єловим. Також партнером бібліотеки у втіленні право освітніх ініціатив та популяризації цінностей прав людини є Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.


  Діти – це майбутнє кожної держави. На планеті живе їх близько 2 мільярдів різних рас та національностей. Але в усіх дітей є спільне: як найуразливіша, найбеззахисніша частина суспільства, вони потребують особливого захисту і піклування.
  До Вашої уваги пропонуємо список літератури:

Декларація прав дитини [Електронний ресурс] // Закони України: сайт. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384, вільний. – Заголовок з екрану.


Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський, З. Ф. Кузеля. – Київ: інтелектуальна книга, 2017. – 224 с.


Дорожко І. І. Насильство. Булінг. Проблема у запитаннях та відповідях / І. І. Дорожко, О. Є. Малихіна, Л. В. Туріщева. – Харків : Основа, 2019. – 142 с.

Екман П. Чому діти брешуть. Як батьки можуть заохотити дітей бути чесними / Е. Пол; пер. з англ. Ю. Г. Гордієнко. – Київ : Країна мрій, 2018. – 262 с.

Капська А. Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей: навч. посіб. / А. Й. Капська, І. В. Пєша. – Київ: Центр учбової літ., 2019. – 230 с.


Колупаєва А. А. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі / А. А. Колупаєва, О. М. Таранченко. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 111 с. –(Інклюзивне навчання).


Корчак Я. Як любити дитину / Я. Корчак; пер. з англ. О. Зайомська. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 206 с.


Курсінка Мері Ш. Виховання надзвичайної дитини. Поради для батьків надто активних, емоційних, вразливих, чутливих і наполегливих дітей / М. Ш. Курсінка; пер. з англ. О. Синиця. – Київ: Наш формат, 2017. – 430 с.


Найдьонова Л. А. Кібербулінг або віртуальна агресія. Способи розпізнання і захист дитини: методичні рекомендації / Л. А. Найдьонова. – Київ: Ред. газети природничо-математичного циклу, 2014. – 90 с.

Насильство щодо дітей в Україні. Всеукраїнське опитування громадської думки / ред.: С. Павлишин, Т. Журавель; авт.-упоряд.: І. Гуцуляк, Д. Пирогова, Н. Федорович. – Київ: СТ-Друк, 2015. – 132 с.

Пихтіна Н. П. Профілактика девіантної поведінки дітей і молоді: психолого-педагогічні та соціально-правові аспекти: навч. посіб. / Н. П. Пихтіна; ред. В. М. Оржеховська. – Київ: КНТ, 2019. – 400 с.

Розвиток особистості у різних умовах соціалізації: монрографія / ред.: Л. О. Калмикова, Г. О. Хомич. - Київ: Слово, 2016. – 472 с.

Акулов-Муратов В. Культура і політика сімейних стосунків, виховання та захисту неповнолітніх як механізми стейкхолдерських відносин у суспільстві / В. Акулов-Муратов, О. Будько // Зовнішні справи. – 2017. – № 6. – С. 52–57.

Калошин В. Ф. Роздуми про виховання / В. Ф. Калошин, Д. В. Гоменюк // Педагогічна майстерня. – 2019. – № 11. – С. 21–29.


Сухорукова А. Правила захисту дітей під час сімейних конфліктів / А. Сухорукова // Дзеркало тижня. – 2018. – 26 трав. – 1 черв. – С. 13.
  Більш детальну інформацію за темою можна знайти за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.
 

понеділок, 25 травня 2020 р.

ЗА ХМАРОЮ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ

   В  останній  день  весни,  31 травня  традиційно  щороку  відзначається   Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням, яке встановлене у 1987 році  Всесвітньою  організацією  охорони  здоров’я. В  цей  день    багато  говориться  про шкідливість  куріння  у житті  людини, закликають  бути господарями свого  життя, а не підкорятись сигареті. А курити  чи  ні це  вирішувати  людині. 
   У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. За даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від вживання тютюну планета втрачає понад 5,4 млн. людей.
   В Україні палить близько 11, 5 млн. жителів, з них – 9,1 млн. чоловіків та 2,5 млн. жінок. У відсотковому відношенні – 60% і 11,2% відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років – є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Всесвітній день без тютюну входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.
   За даними експертів, тютюновий дим містить 4000 хімічних речовин, серед яких нікотин, який є однією з найсильніших отрут. Після проникнення цигаркового диму в легені нікотин потрапляє в мозок вже через сім секунд. Паління викликає підвищення частоти пульсу, концентрацію цукру в крові, сприяє легкій збудливості кори головного мозку, має розслаблюючу дію на периферичні м'язи. Такий вплив є причиною цілого ряду хронічних захворювань, провокує розвиток онкологічних, серцево-судинних недугів, захворювань органів дихання. Смертність від раку легенів у курців у 20 разів вище, ніж у некурящих. Любителі тютюну в 13 разів частіше страждають стенокардією і в 10 разів виразкою шлунку. Відомо, що крапля нікотину вбиває коня. Для людини смертельною стає доза в 50-100 міліграм. За підрахунками медиків, при викурюванні в день 2025 цигарок, за 30 років курець пропускає через свої легені 150160 кг. тютюну і не вмирає тільки тому, що вводить його невеликими дозами. Крім того, паління віднімає до 10% робочого часу.
   На сьогоднішній день вже прийнятий закон про заборону куріння в громадських місцях. Позбутися шкідливої звички непросто. На щастя, є чимало випробуваних способів кинути палити і почати здоровий спосіб життя. Бо з  давніх-давен  найціннішим  скарбом  людини  вважалося здоров’я  й тому  хочеться  побажати  «Дихайте  вільно  та  будьте  здорові!»

Література до теми:

  Терешкевич, Галина. Тютюнозалежність як проблема біоетики / Г. Терешкевич // Терешкевич, Галина (с. Діогена). Основи біоетики та біобезпеки [Текст] : підруч. для студ. вузів / Г. Терешкевич. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2014. – С. 101–114.

  Сайдман, Даниэль. Самый простой способ бросить курить [Текст] /
Д. Сайдман ; пер. с англ. Е. А. Бакшеев. Минск : Попурри, 2010. 234 с.

  Карпенко, О. Г. Профілактика тютюнопаління в середовищі школярів / О. Г. Карпенко // Карпенко, О. Г. Теорія і практика професійного становлення соціального працівника [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / О. Г. Карпенко. Київ : Слово, 2014. 190 с.

  Римська, Ж. С. Шкідливі звички: міраж і дійсність. Профілактика тютюнопаління [Текст] / Ж. С. Римська, Т. І. Степаненко // Основи здоров’я : науково-методичний журнал. 2018.  N 1. С. 31–34.

  Мичко, С. Не дайте себе отруїти [Текст] : кількість курців в Україні суттєво зменшилась, але "тютюнових" проблем більше ніж вистачає / С. Мичко // Україна молода : щоденна інформаційно-політична газета. – 2018. – N 19 верес. (№ 102). С. 7. 

  Дворецка, А. Курити чи не курити? От у чому питання! [Текст] /
А. Дворецка // Діловодство та документообіг : щомісячний спеціалізований журнал. 2018.  N 2. С. 68–74. 

  Коряченко, Л. Не знищуй своє майбутнє! [Текст] : (Урок-мозаїка за участі батьків) / Л. Коряченко // Початкова школа : науково-методичний журнал. 2019. N 7. С. 46–49.

  Тютюнокуріння та його шкідливий вплив на здоров’я людини! [Текст] // Безпека життєдіяльності : всеукраїнський науково-популярний журнал. 2019.  N 8. С. 5. 

  Жук, А. Життя без тютюну: як позбутися смертоносної залежності [Текст] / А. Жук // Надзвичайна ситуація : природні катастрофи, техногенні аварії, екстремальні випадки, корпус рятувальників, діагностика катаклізмів, уміння виживати. – 2019. – N 9. – С. 56–60. 

  Лопатинська, О. Лікарські засоби та куріння: наслідки потенційних взаємодій [Текст] / О. Лопатинська // Фармацевт практик : український фармацевтичний вісник : спеціалізоване медичне видання. – 2019. – N 12. – С. 12–16.

  Толокова, Т. І. Педагогічні передумови в роботі медичної сестри щодо протидії тютюнокуріння серед підлітків [Текст] / Т. І. Толокова, А. С. Московкіна // Медсестринство : укр. наук.-практ. журн. 2019.  N 3. С. 3638. 

   Більше про вплив тютюнопаління на організм людини та про те,  як позбутися цієї шкідливої звички можна дізнатися за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки

субота, 23 травня 2020 р.

АПОСТОЛИ РІДНОЇ МОВИ (24 травня - день слов'янської писемності і культури)

    Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія
   Понад 11 століть тому православні ченці, брати Кирило та Мефодій, створили слов'янський алфавіт, який отримав назву «кирилиця» за ім’ям молодшого брата Кирила.
     В основу слов'янської абетки було покладено грецьку.
"Кирилиця (особливо в її первинному варіанті) – це по суті є грецька абетка лише доповнена низкою нових знаків" (М. Брайчевський).  Для передачі звуків, що були в ужитку слов'ян, її довелося значно змінити. Працюючи над створенням абетки, Кирило одночасно почав перекладати з грецької мови на слов'янську Апостол і Євангеліє, богослужбові книги.
    Це надзвичайно сприяло виникненню і розвитку слов'янської літературної мови і написанню книг.
   Передумови виникнення літератури в нашій країні сформувалися у середині ІХ ст., близько 862 року. Саме тоді була створена писемність, активно розвивались листування та ділова документація. Цьому також сприяло і прийняття у 988 році християнства. 
  Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
   В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

    Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.  
   Більш детальну інформацію за темою можна знайти за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, або скористатися традиційним картковим каталогом.

середа, 20 травня 2020 р.

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ – СВЯТО НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ!


  У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.
   День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.
    День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу.
Історія Дня вишиванки
   Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.
Модні вишиванки у 2020 році
   У моді в 2020 році продовжують залишатися як традиційні вишиванки у вигляді сорочок, так і вишиванки-сукні різних кольорів і фасонів. Такий одяг можна вдягти і на прогулянку, і на свято, і на роботу.
   Також у моді вишиванки на сучасний лад – з несподіваними малюнками та квітами. Кожен може дібрати свою за смаком.
Що символізують основні кольори вишиванок?
Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
Білий колір – символ невинності й оберіг від нещастя та лихого ока.
Чорний колір – це багатство і достаток.
Золотий або жовтий – справжній символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.
Зелений колір – жіночий колір, колір усього живого.
Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.

     За матеріалами сайту Pon.org.ua.
 Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки щороку організовує заходи, тематичні експозиції щодо відзначення Дня вишиванки.

   Дізнатись більше про вишиванки можна звернувшись до електронного каталогу бібліотеки, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.


неділя, 17 травня 2020 р.

"Депортація кримських татар – чому про 18 травня 1944 варто знати кожному"

  18 травня, Україна відзначає День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, роковини депортації кримськотатарського народу 1944 року. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
  11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову, в якій наводилися претензії до кримськотатарського населення: начебто масова зрада й масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів цього не було. Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.
  Світ почув біль вигнаних із Кримського півострова 2016 року на Євробаченні. Тоді співачка Джамала перемогла з піснею "1944", та розповіла Європі трагедію кримськотатарського народу через власну трагічну історію своєї родини в часи депортації. Головним меседжем пісні є пам'ять про страшні трагедії минулого задля унеможливлення їх у майбутньому. До створення пісні Джамалу надихнули розповіді її бабусі Назилхан про депортацію кримськотатарського народу, яку вона пережила, та останні події в анексованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим. Кримські татари запустили онлайн-акцію до річниці депортації "Men hatırlayаım" ("Я пам’ятаю") повідомляє перший кримськотатарський канал ATR.
  Пропонуємо виступ-монолог кінорежисера, актора, директора культурного простору "Кримський Дім" Ахтема Сеітаблаєва "Війна і депортація кримськотатарського народу" в рамках проєкту "Друга світова війна – 75 років потому: дослідження та роздуми українських інтелектуалів".


  Також на телеканалі ATR можна переглянути фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва "Хайтарма".
Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки щороку організовує заходи, тематичні експозиції щодо відзначення роковин депортації кримськотатарського народу.

  Видання з якими можна ознайомитися у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки (після скасування карантинних обмежень)
  Історія Криму в запитання та відповідях [Текст] / О. Галенко [та ін.]. Київ : Наукова думка, 2015. 525 с.
      Маґочій, Павло Роберт. Крим: наша благословенна земля [Текст] / Павло Роберт Маґочій ; пер. на укр. О. Сидорчук. Ужгород : Падяк В., 2014. – 159 с.
   Війна і міф. Невідома Друга світова [Текст] / І. Бігун [и др.]. 2-е вид. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 272 с.
       Мусаєва, Севгіль. Мустафа Джемілєв.Незламний [Текст] / С. Мусаєва, А. Алієв. – Харків : VIvat, 2017. – 272 с. : фот., портр. – (Гордість нації)
  Наш Крим [Текст] : зб. ст. Вип. 1. За матеріалами Першої Міжнародної наукової конференції "Крим в історії України", присвяченої 700-літтю спорудження мечеті Узбека в Старому Криму / ред.: Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. Київ : б. в., 2015. 260 с.
  Разом на одній землі. Історія України багатокультурна [Текст]: навч. посіб. Львів : ЗУКЦ, 2012. – 332 с.

  Якубова, Лариса. Кримський вузол [Текст] / Л. Якубова, С. В. Кульчицький. 2-е вид. Київ : Кліо, 2019. 496 с.
  Історія і культура кримських татар [Электронный ресурс] : [Електрон. ресурс]. Симферополь : Культурний Центр "Яшлик", 2001. 1 эл. опт. диск (CD-ROM).

  У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки можна переглянути всеукраїнську громадську - політичну та літературну газету "Кримська світлиця", а під час карантину це можна зробити онлайн на офіційному сайті видання.
  З детальним переліком видань щодо теми депортації кримських татар можна ознайомитися, звернувшись до електронного каталогу бібліотеки, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

четвер, 14 травня 2020 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ ІЗ СВІТОВИМ ІМЕНЕМ (15 травня - 175 років з дня народження всесвітньовідомого вченого Іллі Ілліча Мечникова)


  Ілля Ілліч Мечников  український та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології й мікробіології, засновник наукової школи, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908).
  Народився 15 травня 1845 р. в с. Іванівка поблизу Харкова. У 1864 р. закінчив Харківський університет, стажувався в університетах Гісена, Геттінгена і Мюнхена, вивчав ембріологію в Італії. У 1868 р. захистив докторську дисертацію в Петербурзькому університеті. У 1870-1882 рр. був професором зоології Новоросійського університету в Одесі, успішно поєднуючи викладацьку діяльність з науковою роботою. У 1886 р. організував (спільно з М.Ф.Гамалея) першу бактеріологічну станцію. У 1887 р. переїхав до Парижа, в 1888 р. прийняв пропозицію Л. Пастера очолити лабораторію в його інституті. З 1905 р. – заступник директора цього інституту.


  Ілля Мечников сформулював загальну теорію запалення як захисної реакції організму в боротьбі з інфекцією – фагоцитарну (клітинну) теорію імунітету. До класичних робіт Мечникова належать праці з мікробіології, зокрема дослідження з холери, тифу, туберкульозу, та спільні з французьким ученим Емілем Ру дослідження з сифілісу. Також вчений працював над проблемами старіння і смерті. 1903 року він опублікував "Етюди про природу людини", яка була присвячена "ортобіозу" або "вмінню жити правильно". В цій праці Мечников доводив наскільки важливим є вплив харчування на тривалість життя.
  Помер І.І. Мечников у Парижі 15 липня 1916 р.


  Детальніше про Іллю Мечникова можна дізнатися з наступних джерел:

  Віноградова, Р. П. Під зіркою Альфреда Нобеля. Ілля Ілліч Мечников [Текст] / Р. П. Віноградова, В. М. Данилова // Країна знань : науково-популярний журнал для юнацтва. – 2018. – N 7/8. – С. 9–13. : портр.

  Андрух, В. Український І. І. Мечников – велика людина світу [Текст] / В. Андрух // Дзвін : часопис Національної Спілки письменників України. – 2018. – N 6. – С. 171–181.

  Букет, Є. Наш земляк – Ілля Мечников [Текст] : до 170-річчя від дня народження / Є. Букет, О. Пугач // Літературна Україна : газета письменників України. – 2015. – N 27 серп. (№32). – С. 12.

  Кольцова, В. А. Психологические воззрения И. И. Мечникова [Текст] : К 160-летию со дня рождения ученого / В. А. Кольцова, Н. Ю. Олейник // Психологический журнал. – 2005. – N6. – С. 102–107.

  Народилися в травні: Ілля Мечников. Якоб Іорданс. Ігор Сікорський. Іван Сікорський. Олександр Архипенко [Текст] // Вісник Книжкової палати : Науково-практичний журнал. – 2005. – N4. – С. 52–54.

  Більше про життя та діяльність видатного вченого ви дізнаєтесь зі сторінок періодичних видань, та книг які є в наявності у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки.


субота, 9 травня 2020 р.

"НЕ ЗГАСНЕ ПАМ'ЯТІ ВОГОНЬ" (9 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ)

ПАМ'ЯТЬ
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.



В. Симоненко

  9 травня Україна відзначає День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Новий зміст цього свята включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
   Друга світова війна — свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і Батьківщину.
   Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві, а також запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.
   Ця пам'ятна дата 9 травня була встановлена Верховною Радою України лише 9 квітня 2015 року законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.
   З тих пір 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Адже, як відомо, термін "Велика Вітчизняна Війна" використовували в колишньому СРСР, щоб підкреслити, що у війні 1941-1945 років громадяни захищали Радянський Союз як спільну Вітчизну.
  За матеріалами українського інформаційного телеканалу Прямий.



четвер, 7 травня 2020 р.

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

  8 травня в багатьох країнах світу згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.
  День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
  Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.
  Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.
  У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.
  Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.