![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEio7ZWzY1kyGHYtKL-qFPdomHe81oWVwFCXVnNi4PHsZCgFe2X-2rE8qg4IkGvqfAxeIFb6p_CfReVVtEThJ_oA6yE8Yyr4EqEZgGzTyS4EZ-K6oSCLzZoq3Totds-IPzio0t5YJOecCbOM/s320/IMG_5843.jpg)
“М. Драгоманов, що був великим українським душоловом,
тримався і в літературі, і в політиці, і в приватному житті тії засади, що “чисте діло потребує чистих рук”, і тримався її до кінця з великою завзятістю і невмолимістю...” - так писала про Михайла Драгоманова Леся Українка, видатна українська поетеса, його племінниця.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiOSfnDLUYg8ci9u0xaatr7hH4bkStiHFWBccBiG2_yYTqMGNQDwxknutJeJ-xmjZQv3xVMZKrGtRD6PxRlKEmdjo2jq-KP2B0JYj6BjjDRL2b0Fb09D-4BQCoVv3Y0ZqEtTtiwO_eQGfn5/s320/IMG_5825.jpg)
В 1875 році звільнений з роботи за неблагонадійність Михайло Драгоманов вирушає через Галичину і Угорщину до Відня, а потім до Женеви, де організовує вільну українську друкарню, в якій друкує громадсько-політичний збірник "Громада". Перший номер побачив світ восени 1878 року, всього було надрукована п’ять номерів.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgHriM05-MvWAAsrPAnEIGcmoE06X9891M_XTlFrtLiQJptqEDYdnzSkTQLmRAnesgV7MGzNFz5rQIdMSybmVJyT99uM_3jBBQ-_zxI2EQulYh-i1hyQMXh1n8NLmGucD4udYjac4sSGKN-/s320/IMG_5827.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj0oEy5k02UglLtzjswX6b3O6_mlQSr_uxHKg5o3YlyhYilxqtbH0SMK2LuMGG644ux44vGK3tS4UE6Q0GY39pXA0J3xXTtrbCmeYN9lsaoFRfy1qF_4gDI8A68TfjFJp-hI0zmd-FBVKMm/s320/IMG_5840.jpg)
З розповіддю про Михайла Драгоманова - творця українського контитуціоналізму, засновника національної політології, історика політичних учень розповів кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ВНУ імені Лесі Українки, начальник Управління державної служби Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjR1j8TcCOWqwx_vP5U9Dc9zY0oTMkzEHJ5UfxdfCxx04nSoiQ2wMPJZGpkGAG_SACLqby_8tFs4kjn8K04BFIHn7c7IOBb283S7_JMUOQ8j4NTjeL-mYmwsodZ2fpFpS-h983PTTd3bd49/s320/IMG_5836.jpg)
В 1889 році Михайло Драгоманов переїжджає в Софію, де викладає загальну історію на історико-філологічному факультеті Софіївського унівеситету. 20 червня 1895 року помер від розриву аорти. Похований в Софії.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgk6_uL0u6IWLZjQJvc_RhEENPnmAxSygAdD4WqvWgezWNV3CCa1H5FJTq9iq2hfurP5KoCCxtAxMbO7RkzT7R6PnDepC539Tl6aR5oRuyL1rsbH70R6p51NMxEmtt6gVQnSztAjAd_Vs8_/s320/IMG_5835.jpg)
Спадщина вченого – твори з історії, політології, літературознавства, фольклористики – могла б скласти 20 томів, але повного зібрання його праць досі нема.
Слова, що вважаються його заповітом: "Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу й Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався за других лишень того, що їх б'ють. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбивається, і таким лишень звичайно й помагають". Надрукував це 1895го – в рік смерті – у журналі "Народ".