четвер, 28 жовтня 2021 р.

Експертне обговорення щодо дотримання прав ромів

Працівники книгозбірні долучилися до експертного обговорення «Пошанування гідності та дотримання прав людини: історії та сучасний образ ромського населення в Західній Україні», який був ініційований Регіональним представництвом Уповноваженого ВРУ з прав людини в західних областях.  

Захід було присвячено історії ромського народу через призму культури та мистецтва, захисту прав національних меншин, місця ромів в українському громадянському суспільстві та проблемним питанням додержання прав і свобод цієї спільноти в умовах поширення короновірусної інфекції. До організації заходу долучився Львівський міський центр соціальних служб «Між нами».

В обговоренні взяли участь представники Українського Центру вивчення історії Голокосту, представництва UNICEF в Україні, European Roma Institute for Arts and Culture  (ERIAC), ГО «Рома України «Терніпе», Агенції адвокації ромської культури (ARCA), регіональних та місцевих центрів безоплатної правової допомоги Львівської та Волинської областей, територіальних органів поліції, бібліотек, інших громадських та міжнародних організацій.

Представник Уповноваженого в західних областях Світлана Семчишин зупинилась на найактуальніших і теоретичних питаннях щодо захисту прав національних меншин та звернула увагу на необхідність посилення просвітницької роботи на цьому напрямі, а також внесення законодавчих змін з метою притягнення до відповідальності за поширення мови ворожнечі.

Регіональний представник Уповноваженого у Волинській області Любов Сітовська навела практичні кейси та наголосила, що під час моніторингу регіональних ЗМІ та соціальних мереж найчастіше мову ворожнечі містили публікації, що стосувалися обвинувачень ромів, зокрема створення негативного іміджу, твердження про кримінальність, заклики не дати закріпитися ромській спільноті в регіоні, закликів до дискримінації.

До обговорення долучилася керівниця спільного партнерського проєкту «Від упередження до суспільного діалогу» що реалізовувався у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки.



 
 

понеділок, 25 жовтня 2021 р.

Про COVID-19 та вакцинацію

Чому важливо вакцинуватися проти COVID–19? 

COVID-19 − це інфекційне захворювання, викликане новим коронавірусом під назвою SARS-CoV-2. Передається через прямий, непрямий або тісний контакт із іншою людиною, яка має вірус, через заразні виділення або крапельним шляхом, коли інфікована людина кашляє, чхає, розмовляє або, наприклад, співає. Найпоширенішими симптомами є висока температура, кашель та втома. Менш поширені, але серйозніші симптоми включають утруднене дихання або задишку, втрату смаку або запаху, біль або відчуття здавлювання у грудях. І хоча більшість людей із COVID-19 мають легкі симптоми і середню тяжкість перебігу захворювання та одужують вже за 2-6 тижнів, пацієнтам із тяжким перебігом може знадобитися госпіталізація, а їхній стан може загрожувати життю. Деякі пацієнти можуть мати симптоми або наслідки, які тривають або повторюються довший період часу (іноді це називають пост-ковідним станом або тривалим перебігом COVID).

Основними групами ризику тяжкого перебігу хвороби чи смерті є літні люди, люди з хронічними захворюваннями, медичні працівники, які працюють із хворими на COVID–19.

Перебіг хвороби COVID–19 може супроводжуватись великою кількістю ускладнень і навіть призвести до смерті.

Довгостроковим наслідком перенесеної хвороби може стати так званий «постковідний синдром»: надмірна втомлюваність, слабкість, когнітивні розлади, порушення дихання та ковтання, стійкий кашель та психологічні проблеми.

 Чому важливо вакцинуватися проти COVID–19?

Вакцинування допоможе сформувати імунітет до вірусу, що захистить вас від інфікування чи важкого перебігу хвороби.

Імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду України у подоланні гострої фази пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Вакцинація від COVID-19 є безоплатною та добровільною. Загальною метою здійснення масової вакцинації населення є припинення поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні.

Які вакцини використовуються для вакцинації в Україні?

Наразі для вакцинації в Україні використовують вакцини таких розробників і виробиків:

Вакцина AstraZeneca (Covishield)  — це векторна вакцина, розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською біофармацевтичною компанією AstraZeneca. Вакцини AstraZeneca виготовляють в Європейському Союзі, Великобританії, Республіці Корея. Вакцина, яка вироблена за ліцензією в Індії, має назву Covishield.

Oxford/AstraZeneca отримала схвалення для екстреного використання у Великій Британії, Індії та ЄС. Ефективність – 81,3% після двох стандартних доз, введених з інтервалом 12 тижнів або довше.

У вакцині AstraZeneca використовується безпечний для людини вірус, який переносить елементи вірусу SARS-CoV-2. Так вакцина змушує організм виробити імунітет, водночас не даючи хворобі розвиватися. Діюча речовина: модифікований аденовірус, що містить у собі специфічний білок коронавірусу, який викликає імунну відповідь.

Вакцини на основі вірусних векторів відрізняються від більшості звичайних вакцин тим, що вони не містять антигенів, а використовують власні клітини організму для їх виробництва. Вони роблять це, використовуючи модифікований вірус (вектор) для доставки генетичного коду антигену, а саме шиповидних білків COVID–19, що знаходяться на поверхні вірусу, в клітини людини. Інфікуючи клітини і даючи їм вказівку виробляти велику кількість антигену, який потім викликає імунну відповідь, вакцина імітує те, що відбувається під час природного зараження певними патогенами — особливо вірусами. Цей тип векторної вакцини є нереплікативною векторною вакциною, яка не здатна утворювати нові вірусні частинки; цей тип виробляє лише антиген вакцини. У векторних вакцинах проти COVID-19 використовуються вірусні вектори, що не відтворюються.

 Pfizer-BioNTech (Comirnaty)

Comirnaty/Pfizer-BioNTech — це мРНК-вакцина, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 21 день. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

Вакцину внесено до списку вакцин для екстреного використання ВООЗ і дозволено для екстреного використання у США, Великій Британії, Канаді та ЄС. У Канаді ця вакцина показала 95% ефективності у захисті від COVID-19 серед осіб віком від 16 років.

Вакцина Pfizer BioNTech покликана навчити організм виробляти специфічні антитіла для знищення вірусу. Вакцину Pfizer BioNTech від COVID-19 вводять внутрішньом’язово. Для повноцінної імунізації необхідно отримати дві дози вакцини з інтервалом у 21 день.

22 лютого 2021 року вакцину Pfizer/BioNTech проти COVID-19 зареєстровано в Україні для екстреного медичного застосування.

Діюча речовина: мРНК - молекула. Потрапляючи в клітини людини, вона вчить їх робити копії шиповидного білка вірусу. Це викликає імунну відповідь всередині нашого організму. Ця імунна відповідь захищає нас від зараження, якщо справжній вірус потрапить у наш організм.

 Sinovac Biotech (CoronaVac)

CoronaVac/Sinovac Biotech — це інактивована вакцина, розроблена китайським фармацевтичним підприємством Sinovac Biotech. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 14-28 днів Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

Вакцина Coronavac — це інактивована вакцина, розроблена китайським фармацевтичним підприємством Sinovac Biotech, що спеціалізується на виробництві вакцин проти гепатиту та грипу.

Азербайджан, Бразилія, Китай, Чилі, Індонезія та Туреччина дозволили вакцину для екстреного використання для імунізації своїх громадян. Китай дозволив використовувати вакцину виробника Sinovac Biotech для імунізації широкого загалу. За наявними дослідженнями станом на 25 березня 2021 року ефективність вакцини становить 83,5% після щеплення двома дозами.

Ця вакцина містить у своєму складі інактивований вірус SARS-CoV-2. Організм реагує на нього та виробляє імунітет. Схоже працюють вакцини проти поліомієліту, грипу.

Moderna

Moderna — це мРНК-вакцина, розроблена американською фармацевтичною компанією Moderna. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

Препарат внесено до списку вакцин для екстреного використання ВООЗ, а також дозволено для екстреного використання у США, Великій Британії, Канаді, ЄС та інших країнах. 

Вакцина зберігається у вигляді замороженої суспензії при –25 ºC до –15 ºC у багатодозовому флаконі. Флакони можна зберігати в холодильнику при температурі 2–8°C протягом 30 днів. Вакцину Moderna від COVID-19 вводять внутрішньом’язово.

 Особливості застосування вакцин

Вакцинація від COVID–19 допоможе вам сформувати імунітет до вірусу. У відповідь на введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, яка захистить від важкого перебігу та ускладнень хвороби.

 Медики наголошують

Вакцинація – це єдиний надійний захист від коронавірусної хвороби та її наслідків. Це швидко, просто та безпечно, а головне – краще, ніж дороговартісне лікування та реабілітація після наслідків перенесеного COVID-19.

Міністерство охорони здоров’я та Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендують зробити щеплення для того, щоб захистити своє життя та здоров’я, а також ваших близьких, які можуть бути у групі ризику.

Вакцинація від COVID-19 дозволить жителям області захистити себе і свої родини, щоб повернутись до звичайного способу життя. 

Вашій увазі у відділі читальних залів представлена книжкова виставка: «Вакцинуватися – синонім жити», де ви знайдете літературу по даній темі.

 

четвер, 21 жовтня 2021 р.

Другий Зимовий похід Армії Української Народної Республіки

До 100 річчя з часу проведення Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (25.10–21.11.1921) та розстрілу вояків Армії  УНР біля містечка Базар (нині – село Коростенського району Житомирської області) (21.11.1921) відділ читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки пропонує користувачам інформаційні матеріали даної тематики.

Другий зимовий похід або Листопадовий рейд – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні–листопаді 1921 року.

У жовтні 1921 командуванням Армії УНР та Повстанчою Командою було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду (якраз на зиму 19211922 рр. прийшовся перший голодомор, спровокований більшовицькою політикою «воєнного комунізму»: фактичного пограбування села так званою «продрозкладкою»). Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Загальне командування Повстанською Армією здійснював Юрій Тютюнник.

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом утримати незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.

 

неділя, 17 жовтня 2021 р.

Торгівля людьми – сучасний прояв рабства

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є торгівля людьми. Це третій, після торгівлі зброєю та наркотиками, за прибутковістю злочин. На превеликий жаль, ця проблема не втрачає актуальності й у наш час. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу.

Проблема торгівлі людьми є дуже гострою, особливо в цей нелегкий період для України, коли велика кількість громадян сподівається знайти кращого життя за межами нашої країни, але багато з них потрапляють до рук шахраїв. Державними установами, правоохоронними органами, міжнародними компаніями, а також мережею громадських організацій по всій території України приділяється особлива увага запобіганню торгівлі людьми.

З метою привернути увагу громадськості до цієї теми, у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Оленни Пчілки розгорнуто інформаційну книжкову виставку «Торгівля людьми – сучасний прояв рабства».

середа, 13 жовтня 2021 р.

«За честь, за волю, за українську долю». Зустріч з учасниками АТО/ООС (до Дня захисників і захисниць України)

Вже стало доброю традицією у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відзначати свято 14 жовтня патріотичними зустрічами, тематичними імпрезами, презентаціями з учасниками та учасницями УПА, АТО та ООС. 14 липня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 2325 згідно з яким «День захисника України» перейменовано на «День захисників і захисниць України». 

Цей день став не просто формальним державним святом, а набув нового формату всенародного відзначення  у зв’язку з новими викликами подій 2014 року. Мета заходів, що ініціює бібліотека, – вшанувати мужність та героїзм ветеранів російсько-української війни – військових, добровольців, капеланів, госпітальєрів і  волонтерів, військових-медиків – всіх тих, хто в різний спосіб наближають перемогу над російським агресором. 

На зустрічі був присутній Голова Луцької міської організації Спілки воїнів АТО Волині Олег Кобилинський,  військовослужбовці військової частини №1141 Національної гвардії України Микола Тишик, Андрій Соколюк та військовий священник (капелан) Сергій Лівончук.


Захід відбувся за партнерства з Луцьким педагогічним коледжем та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк.  
 
Поезію, присвячену захисникам України, прочитали студентки Луцького педагогічного коледжу, учасниці суспільно-політичного клубу «Всесвіт» Ангеліна Клевець та Вікторія Копанько (керівник Анатолій Кравець).


Музичні номери прозвучали у виконанні Амзи Каріни,  Демчука Олексія, Ярмолюк Вікторії – вихованців викладача Луцького педколеджу Надії Павлюк.

Директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Людмила Стасюк  вручила подяки за співпрацю й активну участь у підготовці та проведенні цього заходу Анатолієві Кравцю, викладачеві-методисту, керівнику історичного клубу „Всесвіт” КЗВО "Луцький педагогічний коледж" та Надії Павлюк, викладачеві з постановки голосу цього ж вищого навчального закладу.

Учасники заходу мали змогу ознайомитися з книжковою виставкою "Навіки слава Україні, героям слава на віки".

Ведуча заходу – Олена Сільчук.


вівторок, 12 жовтня 2021 р.

ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1921 РОКУ

14–30 жовтня 1921 року у Києві в Софійському соборі відбувся Всеукраїнський православний церковний Собор. 

Скликання собору було підготовлене Всеукраїнською православною церковною радою (ВПЦР). Збереглися списки делегатів (432 особи із семи губерній України); склад делегатів на засіданнях не був сталим. Найчисленнішими були делегації від українських громад Києва (142 особи), Київщини (169 осіб), Чернігівщини (40 осіб), Полтавщини (39 осіб). Склад Собору втілював принцип соборноправності: приблизно сьома частина його делегатів були священнослужителями, решта – миряни: вчителі, селяни, робітники, студенти, урядовці, юристи, кооператори, агрономи, лісники, представники інших професій, і серед них академіки Агатангел Кримський та Сергій Єфремов, професори Володимир Чехівський, Василь Данилевич, Григорій Стороженко та Петро Стебницький, композитор Кирило Стеценко, письменники Людмила Старицька-Черняхівська та Григорій Косинка.

Жоден із запрошених єпископів на собор не прибули, усі вони належали до Російської православної церкви в Україні та не захотіли узяти участь у Соборі українських православних. Це означало, згідно з канонами Церкви, що Собор не мав права обирати предстоятеля церкви – митрополита – та, в результаті, покладати єпископів. Перед більшістю віруючих тоді постало питання канонічності Собору та його відповідності церковним звичаям.

Чи не найважливішу роль тут зіграв протоієрей Василь Липківський, що виступив із першою доповіддю, в якій обґрунтував канонічність Собору. Він сформулював такі тези на розгляд православних:

«1. Усі вірні, які прибули на Собор, є не приватні особи, а обранці-представники своїх церковних громад, і тому на Соборі лунає голос усієї Української церкви.

2. Усі члени Собору зібрались для вирішення справ Христової церкви в Україні, отже, з нами перебуває сам Христос.

3. Усі члени Собору вірують, що Українською церквою керує Дух Святий і що їх зібрала на Собор благодать Святого Духа.

4. Це все означає, що Собор має всі умови для того, аби бути цілком канонічним.

5. Московські єпископи не прибули на Собор через те, що вони не вважають себе членами нашої Церкви або не вважають себе обранцями цієї Церкви».

Після уважного обговорення тез отця Василя Собор визнав своє зібрання канонічним і правочинним голосом усієї Української церкви. Далі, на підставі дослідження Святого письма, Собор декларував, що в апостольські часи взагалі не існувало єпископської висвяти й що, наприклад, апостола Павла висвятили пророки, які не були єпископами. Ще одним прикладом був апостол Тимофій, якого висвятили покладанням рук священиків, а не єпископів.

Учасники Собору наголошували, що благодать Святого Духа притаманна не окремим єпископам, а Церкві в цілому, тобто громаді вірних, і саме тому, на їхню думку, українська церква також мала повне право покласти на обранця свої руки й звести на нього благодать Святого Духа, як це мало місце в апостольські часи.

Цілком закономірно, що 21 жовтня Всеукраїнський церковний Собор обрав, а 23 жовтня хіротонізував руками всіх присутніх пресвітерів на першого єпископа УАПЦ й митрополита Київського і всієї України протоієрея Василя Липківського.

Після цього була висвячена українська ієрархія й затверджені головні засади життя Української церкви, такі, як автокефалія, відокремлення від держави, соборність, а також – рідна мова в храмах та в церковних школах.

Звертаючись у завершальний день Собору до українського православного люду, митрополит Василь (Липківський) сказав: «Все, що сталося, було підготовлено найкращими силами України. Кожен з вас повинен бути апостолом церкви Української».

23 жовтня 1921 року отець Василь, будучи у новому сані, звернувся до віруючих зі своїм першим архіпастирським посланням, у якому закликав:

«Святу православну Христову віру, … держіть непохитно, нею оживляйтесь, від неї не відходьте… Святу християнську надію … виховуйте й оживляйте в собі, нехай не в'яне ця надія в нас при всяких бідах і напастях земних. Батьки наші не втрачали надії на Христа в наших тяжких обставинах життя. Не втрачайте ж її тепер, коли світ волі над нами засяяв. А над усім цим піднесіть любов християнську, любов до єднання, до братерства, до взаємної у всьому допомоги, любов навіть до ворогів… Щиро ж благословляю вас і всю Українську Церкву нашу першим своїм архіпастирським благословенством, що його через ваші молитви від Господа Бога нині одержав».

Отже, своїми рішеннями Собор проголосив створення Української Автокефальної Православної Церкви, наголосив на непідлеглості Церкви керівництву інших церков і визнав примусовий перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 року аморальним та неканонічним актом.

В ухвалах Собору поєдналися вимоги демократизації церковного життя з вимогами відродження українських церковних традицій (виборність парафіяльного духовенства, відродження стилю національного церковного будівництва, українського церковного співу і української православної обрядовості) та запровадження української мови в богослужінні. Всевладдя вищих ієрархів в організації Церкви було обмежене засадами соборноправності. Здійснення висвяти єпископів самими учасниками собору без участі єпископів (учасники собору посилалися при цьому на давні традиції Александрійського патріархату) означало рішучий розрив з організаційними засадами РПЦ та інших православних церков і стало підставою для різкої критики на адресу собору прихильників православної канонічності у формуванні єпископату. Проте делегати собору ухвалили, що надалі "священний чин хіротонії здійснюється за участі двох і більше єпископів по чину всесвітньої Східної Церкви".

Дотримуючись основ віровчення, затверджених на семи Вселенських соборах, і залишаючись "цілком на ґрунті православного розуміння Христової віри", собор прийняв "Канони Української православної церкви", головні положення яких наголошували на автокефалії як одній з принципових засад організації православної церкви ("автокефальні церкви народів і країн вільно єднаються у всесвітню єдину апостольську православну Христову Церкву") та на виборних засадах в організації церковного життя. Передбачалося перетворення життя монастирів "в напрямку первісних чернечих релігійно-трудових громад згідно з умовами сучасного загальноцерковного життя". Канони УАПЦ визнали за необхідне "ґрунтовний перегляд уставів сучасних Божих служб і обрядів" з метою вияву "живої церковно-релігійної творчості". Пастирство священнослужителів усіх рівнів розглядалося як служіння в церкві. Безшлюбність і належність до чернечого сану оголошено не обов'язковими для вступу на єпископське служіння в УАПЦ. Ці правила в організації церковного життя надавали ухвалам собору значення новітньої української церковної реформації. 


До вашої уваги у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки зібрано матеріли, що стосуються 100-річчя із часу проведення І Всеукраїнського православного церковного Собору. Розділ в структурі книжкової виставки «Головні віхи Української революції 1917–1921рр.» має одноіменну назву: «Перший Всеукраїнський Церковний Собор». 




середа, 6 жовтня 2021 р.

"Разом - за безпечні пологи!".

Стартувала Всеукраїнська кампанія 

ГО "Докудейз" "Разом - за безпечні пологи!".

Під час  осінньої школи для модераторів /-ок кіноклубів медіапросвіти з прав людини DOCUDAYS UA, мета якої – сприяти посиленню потенціалу модераторів у поширенні знань про права людини, просуванні демократичних реформ в Україні стартувала унікальна  Всеукраїнська кампанія ГО "Докудейз" "Разом - за безпечні пологи!". Розказати майбутнім матерям і батькам, які права вони мають під час вагітності та пологів, а також навчити їх захищати себе в разі будь-яких порушень — така мета всеукраїнської кампанії «Разом — за безпечні пологи!». Амбасадорами кампанії є письменниця Катерина Бабкіна, співачка Світлана Тарабарова ведучий рубрики #татоможевсе на «1+1» Сергій Багаліка та ін.

 Інформацію про Кампанію можна знайти на сайті

 (https://bezpechnipolohy.org.ua/)

Окрім новин кампанії та тематичних статей, у розділі «Корисні матеріали» на сайті можна прочитати або завантажити інформаційний буклет. Буклет містить розлогу інформацію про ситуації, які можуть відбуватися під час ведення вагітності, як забезпечуються права людини до, після і під час пологів, представлений міжнародний та український досвід.