Голодомор: пам'ять на тлі історії

Кожного року в Україні, в четверту суботу листопада, прийнято вшановувати День пам’яті жертв голодоморів, щоб віддати шану всім загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

Керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду в 1932–1933 роках. Тільки з відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору та жорстокого вбивства радянською владою мільйонів українців.

28 листопада 2006 року законом України Голодомор 1932−1933 років був визнаний геноцидом українського народу.

Традиційною скорботною акцією цього дня є "Запали свічку пам’яті".

З нагоди вшанування пам’яті жертв Голодоморів у Волинській державній обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки організована книжкова виставка «Голодомор: пам'ять на тлі історії» де експонується комплект книг проєкту «Боротьба за свідомість».

Проєкт «Боротьба за свідомість»

У 2019 році Національний музей Голодомору-геноциду та філіал музею «Інститут дослідження Голодомору» спільно зі Службою безпеки України та Всеукраїнською правозахисною організацією “Меморіал” імені Василя Стуса  реалізували освітньо-патріотичний проєкт «Книги для 100 університетів та бібліотек України: боротьба за свідомість». Проєкт був спрямований на поповнення фондів наукових бібліотек сучасними науковими та науково-популярними виданнями з історії України ХХ ст., зокрема про геноцид української нації – Голодомор 1932–1933 рр.

Тоді в рамках вказаного проєкту були передані бібліотекам українських університетів, міським і районним бібліотекам, обласним універсальним науковим бібліотекам 10 тис. книг:  рідкісних видань, енциклопедичну літературу, що покликані вести боротьбу за свідомість, насамперед свідомість молоді, яка формує національну українську еліту.

Відтепер кожен студент, науковець чи будь-яка людина, що цікавиться історією, у будь-якій точці України зможе отримати доступ до видань, яких немає у продажу.

Усього у Волинську ДОУНБ імені Олени Пчілки надійшло 62 видання, більшість яких отримав відділ читального залу (30 примірників) та відділ книгозберігання основного фонду (20), з них 3 книги іноземною мовою.

На сьогодні бібліотеки мають потребу у  таких проєктах, адже книги патріотичного спрямування важливі для формування українського, патріотичного, громадянського суспільства та покликані вести боротьбу за свідомість української спільноти.

"Круглий стіл" онлайн із питань протидії гендернозумовленому, домашньому насильству

Із нагоди Міжнародної акції «16 днів проти насильства», яка розпочалася 25 листопада, у Міжнародний день за ліквідацію насильства проти жінок, та в межах XVII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбувся "круглий стіл" онлайн із питань протидії гендернозумовленому, домашньому насильству в якому взяла участь завідувачка відділу читальних залів, керівниця кіноклубу Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки Жанна Литвина.

Головними спікерами події були завідувачка Кафедра політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова «Гендерного центру Волині» Оксана Ярош, юрист, національний експерт і тренер із запобігання та протидії домашньому та гендернозумовленому насильству, голова громадської організації «Велес» Віктор Вальчук, начальник відділу управління превентивної діяльності Головного управління поліції у Волинській області Валерій Чоботан, начальник сектору ювенальної превенції Головного управління поліції у Волинській області Інна Остапович, керівниця відділу сім’ї та молоді департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради Зарина Дацик, журналістка Аріна Крапка та працівниця Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги Тетяна Склезь. 

За результатами круглого столу до органів влади буде скероване звернення щодо ситуації з приміщенням Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги та посилення роботи у напрямку протидії домашньому та гендернозумовленому насильству у Луцьку й Волинській області.

Р.S: Отримати допомогу постраждалим жінкам можна за телефоном «гарячої лінії» Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги – 050 670 99 54. 

Безкоштовну юридичну підтримку надають у Луцькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Яровиця, 18), (0332) 77-07-17.

Організатори зустрічі - Волинський прес-клуб і Кафедра політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки

 

"Україна – територія гідності і свободи"

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи.

У цей день вшановують громадянський подвиг, патріотизм і мужність людей, що виступили на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору під час подій Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років. 

Три місяці революції. Від обуреного протесту до народного єднання. Революція як вибух пробудженої гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України. Революція, яка залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії нашої держави та наших серцях.

З нагоди відзначення сьомої річниці Революції у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки організована книжкова виставка «Майдан. Простір гідності, свободи і єднання» та в межах Кіноклубу Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки ініційований перегляд і обговорення документального фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж». Ця стрічка про Революцію Гідності, відео-хроніка українського протесту від перших та до останніх його днів. Він поєднав роботи багатьох українських документалістів, які знімали щоденне життя, і найгарячіші моменти українського протесту. Авторами епізодів, які потрапили у стрічку, є 10 режисерів: Володимир Тихий, Андрій Литвиненко, Катерина Горностай, Роман Бондарчук, Юлія Гонтарук, Андрєй Кісєльов, Роман Любий, Олександр Течинський, Олексій Солодунов, Дмитро Стойков. 

 

 

100 РОКІВ З ЧАСУ ЗАСНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЦЕНТРУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕКЗИЛІ

До цієї дати у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова поличка в межах постійнодіючої книжкової  виставки "Головні віхи Української революції 1917–1921рр." 

12 листопада 1920 року голова Директорії Симон Петлюра затвердив прийнятий Радою Міністрів УНР «Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці». Цим законом встановлювалися правила обрання глави держави на випадок його смерті, або добровільної відставки, а також наголошувалося, що закон є чинним до часу створення нового парламенту незалежної Української держави. Після смерті Симона Петлюри у травні 1926 року, його обов’язки виконував тодішній голова уряду УНР Андрій Лівицький. Було вирішено скасувати рішення про утворення Ради Республіки, натомість створити Державний Центр УНР в екзилі. Згодом осередки Центру почали створюватися у багатьох європейських столицях, його представники вели активні переговори з іноземними урядами, запевняючи їх, що саме УНР, а не УРСР, репрезентує спадкоємність ідеї державної незалежності України.

У 1948 році Державний Центр УНР було реформовано: запроваджено інститут президента УНР, віце-президента, Української Національної Ради (парламенту) та Уряду. Останнім Президентом УНР в екзилі у 1989-1992 роках був Микола Плав’юк. На урочистому засіданні Верховної Ради 22 серпня 1992 року він наголосив: «Державний Центр Української Народної Республіки в екзилі діяв безперервно від 1920 року за кордоном. Як легітимний речник і оборонець інтересів українського народу, ДЦ УНР в екзилі зберіг на довгі роки посольства і місії УНР в столицях прихильних до України держав, на форумі Ліги Націй, а пізніше майже в усіх важливих країнах світу діяли Представництва ДЦ УНР, які проробили величезну дипломатичну, політичну й інформаційну працю... З великою радістю і сатисфакцією ми прийняли Вашу перемогу, перемогу народу України в 1991 році. Бо саме вона найкраще доказує, що 70 років діяльності Державного Центру УНР в екзилі були потрібні Україні!».

  З публікації УКРІНФОРМ

 

Вечір-спогад, присвячений пам'яті Олександра Булавіна – генерал-майора у відставці, голови обласної організації ветеранів України

Вечір-спогад, присвячений пам'яті Олександра Булавіна – генерал-майора у відставці, голови обласної організації ветеранів України у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

5 листопада 2020 року у відділі читальних залів головної бібліотеки Волині зібралися дослідники-краєзнавці, побратими-ветерани, аби вшанувати світлу пам'ять Олександра Олександровича Булавіна, генерал-майора у відставці, відомого далеко за межами Волині письменника-документаліста, з-під пера якого вийшло 20 книг.

Олександр Булавін народився 25 жовтня 1953 року в селі Селець Володимир Волинського району в сім'ї сільських інтелігентів. Здобув вищу освіту у Львівському лісотехнічному інституті. За власним бажанням перейшов на службу в органи державної безпеки. Служив у Ківерцях, Луцьку, Києві. У 1998-2000 рр. очолював управління СБУ у Полтавській області. Працював радником Служби зовнішньої розвідки, викладав в академії, став першим генералом, який повернувся на свою малу батьківщину Волинь. Спільно з благодійним фондом «Останній солдат» розгорнув діяльність із виявлення і перезахоронення воїнів Першої і Другої світової воєн, відкриття меморіальних дощок.

Про активну пошукову роботу Булавіна О.О. на вечорі вели мову власний кореспондент газети «Голос України» у Волинській області, почесний краєзнавець України Микола Якименко, заслужений працівник культури України Геннадій Гулько, котрі наголосили на таких рисах особистості Олександра Булавіна, як людська порядність, принциповість, почуття обов'язку.

Олександр Олександрович був учасником багатьох краєзнавчих конференцій, автором численних публікацій у пресі. Цю грань особистості письменника, журналіста розкрили у своїх виступах Геннадій Бондаренко – кандидат історичних наук, голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Олександр Дем'янюк – доктор історичних наук, проректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Та особливим предметом турботи Олександра Булавіна були ветерани. Із 2014 року перебуваючи на чолі обласної організації, сприяв виявленню багатьох імен героїв. Із Володимира-Волинського прибув для участі в вечорі 93-літній голова міської організації ветеранів Володимир Сєдов. Про співпрацю з Олександром Олександровичем повідали Ростислав Чапюк, у минулому – народний депутат, нині – голова ветеранської організації «Діти війни», Валерій Севрюков, голова Луцької міської організації ветеранів України.

Пам'ять Олександра Булавіна, який відійшов у вічність 30 серпня 2020 року, було вшановано хвилиною мовчання. Хвилюючим акцентом вечора-спогаду став показ відеоряду світлин із особистих архівів Геннадія Бондаренка, Миколи Якименка. Присутні мали змогу ознайомитися з виставкою видань, подарованих Булавіним О.О. Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки.