четвер, 31 грудня 2020 р.

Щиро Вітаємо Вас з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим!


 КОЛЕКТИВ ВІДДІЛУ ЧИТАЛЬНИХ ЗАЛІВ ВОЛИНСЬКОЇ ДОУНБ ІМЕНІ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ ВІТАЄ ВСІХ З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

 

Бажаємо у новому 2021 році творчої наснаги і завзяття в роботі, миру і благополуччя в родинах, здоров’я, оптимізму, мудрості у житті, віри, надії і любові в серці!

Хай Новій рік принесе з собою радісні сподівання та віру в те, що наступний рік буде кращий, а ніж попередній. Хай доля буде прихильною до вас, даруючи вам приємні враження, цікаві зустрічі, любов і віру у власні сили!

Сподіваємось, Новий рік стане для вас успішним і плідним, щедрим на здобутки та добрі справи.


Ми Вас цінуємо, любимо, чекаємо!!!

Веселих та добрих Вам свят!

субота, 26 грудня 2020 р.

Підсумовуємо результати діяльності Docudays UA 2020

Не дивлячись на складність та нові виклики, 2020 рік відкрив для нас ще й нові можливості для розвитку і самоосвіти. Кіноклуб Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки став фіналістом конкурсу на кращий імпакт-клуб серед DOCU/CLUBів та "Найкращий сценарій просвітницьких заходів з прав людини", експертне журі якого, було сформоване з представників міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). На конкурс подавався сценарій фільму режисера української документальної стрічки Романа Бондарчука "Ромська мрія". Для нас це був перший досвід модерації в онлайні з використанням нових інструментів та занурення відвідувачів/-ок у тему дискусії.

Перегляд фільму офлайн "Ромська мрія" з відкриттям виставки художніх робіт представника ромської спільноти із села Битень Ковельського району Сергія Юзепчука викликав позитивний резонанс та зацікавленість у громаді. Ці події відбулися завдячуючи нашим постійним партнерам – регіональному представнику та координатору Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області Любов Сітовській і Віталію Єлову, медпрацівнику та другу бібліотеки – Ользі Чепенюк.

Однією з крайніх подій було обговорення фільму польського режисера Лукаша Чайки "Про звірів та людей" (2019), яке відбулося в межах XVII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбулося за участі Оксани Сущук, директорки Ківерцівського краєзнавчого музею, голови Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, координаторки проєкту "Захистимо пам’ять"; Ханни Матусовської, члена правління іудейської ортодоксальної громади міста Луцька.

В грудні цього року працівники бібліотеки Наталія Рибачук, Жанна Литвина, Софія Ворожейкіна, Наталія Ільчук взяли участь в навчальній онлайн- конференції програми DOCU ДІЄ.

Ми завдячуємо всім, хто підтримує діяльність Кіноклубу своїми виступами та експертними коментарями, зокрема,  Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області та Луцькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Ми вдячні за активність викладачам та студенам Луцького педагогічного коледжу, Волинського медичного інституту, підопічним Територіального центру соціального обслуговування громадян міста Луцька в особі Оксани Крамар. 

Напередодні Нового року ми бажаємо всім нових перемог та надихаючих історій успіху в 2021 році.

неділя, 13 грудня 2020 р.

ХVІІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA: карантинні виклики та нові можливості

Завершився XVII Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно  про права людини Docudays UA на Волині. Цього року фестиваль мав карантинні обмеження та в більшості перебував на різноманітних онлайн атракціях. Семінари із питань гендернозумовленого насильства, кібербулінгу, численні онлайн-покази фестивальних стрічок з правозахисними дискусіями на актуальні теми та перегляди офлайн збирали небайдужих людей до питань прав людини.

Партнером Міжнародного фестивалю Docudays UA є Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, де відбувся показ фільму польського режисера Лукаша Чайки Про звірів та людей” (2019), який через історію Варшавського зоопарку розповів про Голокост під час Другої світової війни. Участь в обговоренні взяли Оксана Сущук, директорка Ківерцівського краєзнавчого музею, голова Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, кандидатка історичних наук, координаторка проєкту „Захистимо пам’ять”; Ханна Матусовська, член правління іудейської ортодоксальної громади м. Луцька; Любов Сітовська, регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області; директорка бібліотеки Людмила Стасюк.

Активними учасниками обговорення були студенти Луцького педагогічного коледжу, підопічні територіального центру соціального обслуговування громадян міста Луцька, а також відвідувачі книгозбірні. Щиро дякуємо вам за небайдужість до теми!

Організатор подій – Волинський прес-клуб. Координаторка Мандрівного Docudays UA на Волині Богдана Стельмах.

До нових зустрічей шанувальниці і шанувальники правового кіно!








 

ТРИВАЄ Х ЮВІЛЕЙНИЙ ОБЛАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС "НЕПОВТОРНІСТЬ"

Запрошуємо взяти участь в 
Х обласному  літературному конкурсі на кращі власні поетичні та прозові твори серед творчої молоді віком від 15 до 30 років 

До участі в конкурсі приймаються як поетичні, так і прозові твори.
 

Поетичний рукопис має містити до 15-20 поезій, 

прозовий рукопис – 1 великий твір (повість, роман), 

або 3-5 творів малої  форми
(оповідання, новели, есеї, гуморески, фейлетони та ін.).

Разом із рукописом  необхідно подати про себе такі відомості: 
прізвище та ім’я, вік, місце навчання або роботи, домашня адреса, телефон.
    
Переможців очікує:
  За  1 місце – фінансування творів окремою збіркою.
  За 2 і 3 місце – грошові винагороди.
 
 Кінцевий термін подачі конкурсних робіт – 15 лютого 2021 року
 
Організатори конкурсу – управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки.
 
Детальніше з умовами конкурсу ви можете ознайомитися тут.
Гиф анимация Открытая книга на полу
 
Надсилайте свої роботи за адресою:
43021, м. Луцьк, вул. Шопена,11
Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
конкурс «Неповторність»

четвер, 10 грудня 2020 р.

АНДРІЙ МЕЛЬНИК: ПОРТРЕТ НА ТЛІ ІСТОРИЧНОЇ ДОБИ ХХ СТОЛІТТЯ

12 грудня у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка приурочена до 130-ї річниці з дня народження визначного політичного і державного діяча, голови Проводу ОУН, полковника Андрія Мельника, одного з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради; ініціатора створення та ідеолога Світового Конгресу Вільних Українців; багатолітнього в'язня польських тюрем, німецького концтабору Заксенгаузен; послідовного прихильника відновлення незалежності Української Держави на всіх її етнічних землях та борця за незалежність України у ХХ сторіччі.

Андрій Атанасович Мельник(1890–1964) народився 12 грудня 1890 року в невеличкому селі Воля Якубова (це теперішній Дрогобицький район Львівщини). Батько, Атанас Мельник, був громадським діячем, людиною неординарних здібностей, дружив з родиною Івана Франка. Мати, Марія Коваль, рано померла від туберкульозу; батько оженився вдруге, і його нова дружина, Павлина Матчак, виховала Андрія після смерті його рідного батька.

Навчався в народній школі в Самборі і Дрогобичі(18971900), в гімназіях у Дрогобичі(19001905) та Стрию. Після навчання два роки важко хворів на туберкульоз, двічі був оперований у Львові і Дрогобичі. У 1912 році вступив до Вищої Школи Земельної Управи у Відні на лісового інженера.

У 1914 році добровольцем вступив до Леґіону Українських Січових Стрільців, українського військового формування в складі австро-угорської армії. Під час Першої світової війни воював проти російської армії на території Галичини. Спочатку йому довірили керівництво чотою, а згодом він очолив сотню стрільців УСС. Ті, хто воював разом з Мельником, відзначали його надзвичайну відповідальність за наслідки бою і за долю стрільців, його дисциплінованість, нефальшиву хоробрість і харизму.

Пізньої осені 1916 року потрапив у полон, де вперше зустрівся, з старшиною Легіону УСС Євгеном Коновальцем, це стало початком їхнього знайомства і співпраці.

Коновалець не раз у своїх публікаціях, заводячи мову про українське військо в 19171920-х, писав: «Я і полковник Андрій Мельник». Власне, підкреслював, що всі його заслуги варто ділити на них двох. Характерно, що обидва мали добрий військовий вишкіл. Проте сам Мельник, згадуючи ті події, зізнавався: «Ми всі одностайно стали тоді при Євгені Коновальцеві».

Більше інформації див. :Культурнареферантура ОУН

Після втечі з полону у січні 1918 року став одним з організаторів куреня Січових Стрільців. Після здобуття Києва Директорією Української Народної Республіки йому було присвоєно військове звання отамана військ УНР.

Більше інформації про військову діяльність та життєвий шлях видатного державного і політичного провідника української нації, борця за незалежність України у ХХ столітті зможете дізнатися познайомившись із представленою літературою на книжковій виставці.

«Цей Мельниклюдина витонченої культури, дуже ввічливий і гарно вихований… Полковник завжди був сумний і маломовний. Коли ми з ним уранці зустрічалися, випромінювала від нього велика гідність і джентльменство. Все перший вітався і запитував про моє здоров’я. А про себе не говорив ніколи. Однак пригадую собі, що були моменти, коли Мельник виходив зі свого сховища і ставав балакучий. Це бувало тоді, коли згадував визвольні змагання України», – з щоденника Андре Франсуа-Понсе – французького посла у Берліні(08.1931–18.10.1938), члена Французької академії з 1952 року.

Через радянську ідеологію, на особу Андрія Мельника було скеровано багато неправди, і дотепер він достатньо невідомий (невелика кількість публікацій). Щоб не залишилося й сліду родини Мельників, радянська влада у 1950 році  його рідне село зробила планово депресивним та безперспективним із суто політичних міркувань. Щоб стерти пам'ять про походження з Волі Якубової видатних діячів українських визвольних змагань, зокрема і Андрія Мельника, Михайла Матчака, Івана Блажкевича, з назви села забрали прикметник «Якубова» і стали називати його просто Воля. Село підпало під жорстокі репресії. З 1946-го по 1950-й рік на Сибір(Томську область і Хабаровський край) було вивезено 156 сімей. Вивозили всіх, хто мав хоч якийсь стосунок до родини полковника Мельника, або був просто однофамільцем, вивозили родини дивізійників, бійців УПА, вивозили кращих і заможніших господарів.

Тому важливо пам’ятати знакові історичні постаті в українській історії та її національно-визвольному русі для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати нашій країні у своєму становленні.