Небесна Сотня: голоси, що кличуть жити гідно

У бібліотеці відбувся літературно-музичний вечір пам’яті «У полум’ї гідності: вшанування Героїв Небесної Сотні», присвячений Героям Небесної Сотні — тим, хто став символом відваги й незламності під час подій Революції Гідності.

Зустріч розпочалася виконанням Державного Гімну України. У залі панувала особлива тиша — не формальна, а жива, сповнена вдячності. Адже щороку 20 лютого Україна на державному рівні вшановує подвиг Небесної Сотні — людей, які заплатили найвищу ціну за право жити у вільній державі.

Учасники вечора переглянули відеоматеріали про події Майдану, згадали перші мирні протести, студентські зібрання, пісні й молитви, що згодом переросли у трагічні дні масових розстрілів. Серед Героїв — люди різного віку, професій і регіонів. Наймолодшому було 17, найстаршому — 82 роки.

Окремо згадали наших земляків-волинян, чиї імена навіки вписані в історію України:

·                     Віктор Хомяк

·                     Олександр Бадера

·                     Сергій Байдовський

·                     Едуард Гриневич

·                     Василь Мойсей

·                     Іван Тарасюк

·                     Юрій Сидорчук

За кожним із цих імен — життя, родина, мрії, нездійснені плани. Їх об’єднала гідність і внутрішня потреба бути там, де вирішувалася доля країни.

Під час заходу слово мали рідні Героїв: родичка Віктора Хомяка — Наталя Бугай, сестра Сергія Байдовського — Олена Стрельбіцька, брат Василя Мойсея — отець Роман, тато Івана Тарасюка — Микола Тарасюк. Їхні виступи були щирими, без пафосу — живими спогадами. Лунали поезії, звучали пісні  у виконанні студентів Луцького педагогічного інституту, під керівництвом викладачів інституту Надії Павлюк - керівник вокальної студії "Успіх" та Анатолія Кравця - керівник клубу "Всесвіт". Кожен твір пронизував серця присутніх.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих.

До заходу долучився Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, представивши експозицію оригінальних речей майданівців — живі свідки тих буремних днів.

Також відділом читальних залів було організовано книжкову виставку «Небесна Сотня: світло, що не згасає», де представлені документи, спогади, фотоматеріали та літературні видання про Майдан.

На заході були присутні студенти КЗВО "Луцького педагогічного інституту", Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні та Технічного фахового коледжу ЛНТУ. Події 2013–2014 років змінили хід нашої історії. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, ідеали Майдану продовжують жити у вчинках українських захисників і волонтерів. Пам’ять про Небесну Сотню — це не лише спомин, це дороговказ.

Ми зобов’язані жити так, щоб їхня жертва не була марною.

Світло їхньої гідності не згасає.

Запрошуємо усіх бажаючих

Крути: юність, що стала щитом України

 

У бібліотеці відбулася історична година "Крути: юність, що стала щитом нації" присвячена пам’яті Героїв Крут  не як формальне вшанування історичної дати, а як розмова про вибір і відповідальність. Про той момент, коли історія перестає бути абстрактною і ставить людину перед прямим запитанням: що ти зробиш для майбутнього своєї держави?

29 січня 1918 року кількасот українських студентів, гімназистів і курсантів стали на захист Києва біля станції Крути, вступивши в нерівний бій із багатотисячним більшовицьким військом. Вони чітко усвідомлювали: сил замало, шансів обмаль. Але була мета - виграти час. І цей час було виграно. Саме кілька днів, здобутих під Крутами, дали змогу українській делегації підписати Брестський мир і заявити про Українську Народну Республіку на міжнародній арені.

Під час заходу звучали документальні відеоматеріали, пісні, історичні пояснення, поезія. Особливе емоційне наповнення мала поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» - не як реквієм, а як нагадування про ціну державності. Хвилина мовчання стала моментом особистого осмислення для кожного присутнього.

Окрему увагу було приділено волинянам - учасникам бою під Крутами. Історії Івана Грушецького, Митрофана Швидуна, Гната Мартинюка, Остапа Гаврилюка, Матвія Данилюка та загиблого Михайла Мирки показують, що Крути - це не лише одна точка на карті, а довга й складна доля покоління. Доля, що продовжувалася через табори, арешти, підпілля, мовчання і - пам’ять. Символічною стала й згадка про правнука Матвія Данилюка - Володимира Іщука, який загинув у боях за Іловайськ, поєднавши подвиг Крут із сучасною війною за незалежність України.

Поруч із розмовою працювала книжкова виставка "Крути: подвиг і трагізм", що зібрала історичні дослідження, документи та художні твори про події під Крутами. Особливу цінність становлять рідкісні діаспорні видання, подаровані бібліотеці, зокрема: «СНІП. Український декламатор» (Вінніпег, 1938), «Крутянська подія» В. Зарицького (Чикаго, 1972), «Крути» С. Збаразького (Мюнхен–Нью-Йорк, 1958), а також книги з колекцій Юрка Покальчука, Прокопа Наумчука та Якова Зозулі. Вони дають змогу побачити події без міфів і спрощень - такими, якими вони були насправді.

Захід ще раз нагадав: пам’ять починається не з гучних слів, а з читання, осмислення і роботи з джерелами. Герої Крут не були жертвами - вони були свідомими захисниками своєї держави. Вони не знали, чи буде Україна. А ми - знаємо.

Пам’ятаємо подвиг Героїв Крут.

Слава Україні.