Відкритість як основа демократії: тематичний огляд літератури

У межах Тижня Відкритого Уряду, що триває в Україні з 18 по 22 травня 2026 року за ініціативи міжнародного партнерства «Відкритий Уряд», у відділі читальних залів підготовлено тематичний огляд літератури «Демократія в дії: від ідеї до рішення».

Цей огляд присвячений ідеї відкритості як основі сучасного демократичного суспільства. Тут зібрані видання, що допомагають краще зрозуміти, як формується довіра між громадянами та владою, як працюють механізми участі та чому прозорість ухвалення рішень є не просто принципом, а щоденною практикою.

У фокусі добірки - ключові теми сучасного суспільного розвитку:

• демократія та громадянське суспільство;

• принципи відкритого врядування;

• громадянська участь і освіта;

• права людини та свобода слова;

• електронне врядування й доступ до публічної інформації;

• прозорість і підзвітність державних інституцій.

Окремий акцент зроблено на сучасних викликах демократії в Україні, ролі громадян у суспільних змінах та значенні партнерства між державою і громадою. Саме в цій взаємодії народжуються ефективні рішення, що впливають на розвиток країни.

Представлені книги, наукові праці та публіцистичні видання показують, як демократичні цінності переходять із площини ідей у реальні управлінські процеси - від громадської ініціативи до державного рішення.

Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з оглядом літератури та долучитися до розмови про відкритість, відповідальність і силу громадянської участі у розвитку України.

🕯 18 травня - день, коли мовчання говорить гучніше за слова

 

У читальному залі сьогодні було тихо так, як буває лише тоді, коли слова важчі за звуки.

18 травня тут відбулася година справедливості «Незгасна пам’ять: уроки геноциду 1944 року», присвячена Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Подія стала не просто історичною розповіддю, а спільним переживанням і осмисленням трагедії, яка назавжди змінила долі тисяч людей і залишила глибокий слід в історії України.

Під час заходу було відтворено хроніку трагічних подій 1944 року, коли кримськотатарський народ зазнав насильницької депортації. Присутні почули про масштаби операції, про зламані родини, про довгу й болісну дорогу у товарних вагонах без елементарних умов виживання. Окрему увагу було приділено людським історіям, адже за сухими цифрами стоять живі долі, втрачені домівки та покоління, розсіяні світом.

Було наголошено, що депортація кримських татар сьогодні визнана геноцидом, а пам’ять про ці події є не лише історичним обов’язком, а й моральною відповідальністю суспільства. Окремим акцентом стала тема боротьби кримськотатарського народу за повернення на рідну землю та збереження своєї ідентичності попри десятиліття вигнання.

Захід супроводжувала книжкова виставка «Тіні депортації: день пам’яті жертв», яка зібрала документальні та художні видання про трагедію 1944 року, національний рух спротиву, повернення до Криму та сучасні виклики. Виставка стала своєрідним простором тиші й діалогу з історією, де кожна книга промовляла голосом пам’яті.

На завершення учасники вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Цей момент став символічною зупинкою часу, коли минуле і сьогодення зійшлися в одній точці відповідальності та людяності.

Сьогоднішня зустріч нагадала просту, але глибоку істину: пам’ять не живе в архівах, якщо її не промовляють уголос. Вона існує там, де є люди, які здатні слухати, розуміти і не забувати.

Жорстокі долі в лещатах тоталітаризму: пам’ять, що не має права зникнути

Є дати, які не святкують. Їх проживають у тиші. Без урочистостей, без гучних слів - лише з усвідомленням того, скільки людських доль було зламано там, де мала панувати справедливість.

День пам’яті жертв політичних репресій - саме такий день. Він повертає нас у ХХ століття, коли страх став інструментом управління, а людське життя - предметом статистики. Коли за слово, погляд або просто походження можна було опинитися у в’язниці, таборі чи безіменній могилі.

Тоталітарна система не сперечалася. Вона викреслювала. Інтелігенцію, священників, учителів, селян, військових, митців - усіх, хто не вписувався у жорсткі рамки “правильного мислення”. Історія цих людей сьогодні повертається до нас уривками: з архівних справ, листів, спогадів, пожовклих сторінок і родинних переказів.

Саме цій темі присвячена книжкова виставка «Жорстокі долі в лещатах тоталітаризму». Це не просто добірка видань. Це спроба зібрати розірвану пам’ять у цілісну картину. Показати, що за кожним сухим рядком історичного документа стоїть жива людина - зі своїми мріями, роботою, родиною, незавершеними планами.

Документальні дослідження відкривають механізми репресій, які працювали холодно й беземоційно. Архівні матеріали повертають голос тим, кого намагалися змусити мовчати назавжди. Книги пам’яті називають імена - і саме в цьому їхня найбільша сила. Бо назване ім’я перестає бути статистикою і знову стає людиною.

Окреме місце займають свідчення очевидців. У них немає прикрас, лише правда, прожита на межі виживання. І ця правда іноді важча за будь-який історичний аналіз.

Сьогодні такі видання виконують не лише освітню, а й моральну функцію. Вони вчать пам’ятати не з обов’язку, а з внутрішньої потреби. Бо забуття завжди починається там, де перестають ставити запитання.

Ця виставка - про повернення голосів. Про відновлення імен. Про спробу зрозуміти, як легко руйнується людська гідність і як довго вона відновлюється.

Пам’ять про репресованих - це не сторінка минулого, яку можна перегорнути. Це частина нашої відповідальності перед тими, хто не мав можливості дожити своє життя.

І, можливо, найважливіше, що ми можемо зробити сьогодні, - не дозволити цій пам’яті зникнути вдруге.

Світло людяності крізь темряву війни: українці — Праведники народів світу

14 травня в Україні вшановують День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Це день глибокої шани людям, які у часи темряви, страху й смертельної небезпеки не втратили людяності. Ризикуючи власним життям та життям своїх родин, вони переховували, годували, рятували й допомагали тим, кого нацистський режим прирік на знищення.

Українці, удостоєні звання Праведників народів світу, залишили по собі не лише врятовані життя, а й приклад справжньої моральної сили, милосердя та гуманізму. Їхні вчинки стали доказом того, що навіть у найстрашніші часи людське серце здатне перемагати ненависть.

До цієї пам’ятної дати у відділі читальних залів організовано книжкову виставку «Вічні, незгасимі зірки розуму, добра і гуманізму» (Українці - Праведники народів світу).

Серед представлених видань особливе місце займають книги «Праведники народів світу. Україна» та «Праведники Бабиного Яру» І. Левітас - важливі історико-меморіальні видання, присвячені людям, які під час Голокосту рятували євреїв на території України. У книгах зібрано реальні історії мужності й самопожертви, спогади очевидців, документи та фотографії, що розкривають трагічні сторінки історії через долі конкретних людей.

Видання нагадує про те, що навіть у роки війни та жорстокості знаходилися люди, які не скорилися страху й залишилися вірними принципам гуманності та співчуття. Книги не лише зберігають пам’ять про подвиг Праведників, а й спонукає замислитися над цінністю людського життя, відповідальністю за ближнього та важливістю історичної пам’яті.

Особливе місце у цій історії займає і Волинь. У роки Другої світової війни на території Волинської області проживали численні єврейські громади, а під час нацистської окупації тисячі людей стали жертвами Голокосту. Водночас саме тут знаходилися люди, які, попри смертельну небезпеку, рятували єврейські родини, переховували дітей, допомагали втекти від переслідувань та ділилися останнім. За даними дослідників, понад 100 жителів Волині були удостоєні почесного звання Праведників народів світу.

На виставці також представлені історичні дослідження, спогади, документи та фотоальбоми, що розповідають про трагедію Голокосту, долі врятованих людей та подвиг українських Праведників народів світу. Експозиція знайомить із маловідомими сторінками історії та нагадує про силу людяності, яка не згасає навіть крізь десятиліття.

📚 Книжкові новинки квітня у відділі читальних залів

Квітень приніс до нашого відділу не просто нові книги - він приніс голос часу. Сильний, чесний і подекуди тривожний.

Серед нових надходжень - видання, що осмислюють сучасну війну, розповідають про незламність українців і фіксують досвід, який творить історію просто на наших очах. Книги про боротьбу, втрати, силу духу й життя на межі змушують зупинитися й задуматися.

Водночас вагоме місце займають ґрунтовні історичні дослідження. Вони ведуть читача крізь століття - від середньовічної України до процесів державотворення, нагадуючи: наше сьогодення має глибоке коріння.

Окремий пласт - видання, що торкаються питань ідентичності, релігії, національної ідеї. Це книги, які не дають готових відповідей, але ставлять важливі запитання.

Не залишають байдужими й щемкі особисті історії - про людей, чиї долі переплелися з війною. Вони звучать тихо, але їхній відгук - найсильніший.

📖 Запрошуємо до відділу читальних залів - ці книги варті вашої уваги.