субота, 1 лютого 2025 р.

Іван Пулюй — життя в ім’я науки та України

 

2 лютого 2025 року виповнюється 180 років від дня народження знаменитого фізика і електротехніка, винахідника «Х» - променів, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Пулюя.

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.

 Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

 Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

 Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

 Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

“…Нема більшого гонору для інтеліґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю”.

                                                                                                               Іван Пулюй.

Увідділі читальних залів експонується викладка літератури - «Іван Пулюй: людина яка змінила світ». Запрошуємо до перегляду.





 

середа, 29 січня 2025 р.

Крути – честь і трагедія України


Однією з вагомих героїчних, насичених драматичними подіями сторінок нашого минулого є період відродження української державності, період Української революції 1917–1921рр.

Найважливішими подіями даного періоду стало проголошення Української Народної Республіки (1917р.), створення Західно-Української Народної Республіки (1918р. ), проголошення Акта Злуки (1919р.)

Найдраматичнішою сторінкою періоду стала так звана громадянська війна, між Радянською Україною (більшовиками) та УНР упродовж грудня 1917 – січня 1918 рр. Центральна Рада виявилася не готовою до успішного збройного протистояння ворогові. Найтрагічнішою сторінкою цієї війни став кривавий похід російських військ на чолі з М. Муравйовим на Київ. Біля залізничної станції Крути їх спробував зупинити наспіх зібраний загін добровольців із київських курсантів військової школи, студентів і гімназистів. У битві, яка відбулася 107 років тому, загін загинув. Крути стали символом національної честі українського народу, символом героїзму та відданості нашого юнацтва, символом національної трагедії та безпечності.

Більше семидесяти років не згадували про подвиг тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. І лише, за півроку до проголошення Незалежності, 29 січня 1991 року, відбулося перше офіційне вшанування героїв Крут.

Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій бою під станцією Крути і кількості загиблих – від кількох до декількох сотень. Дотепер офіційного підтвердження їхньої кількості немає – за свідченням учасників – ймовірно вбито було близько 250–300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих 27, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

«Це були улюблені, викохані діти з кращих сімей, добре виховані. Так само не зустріти було ледачого чи байдужого підлітка, який носив би хліб повстанцям» – так сказав про крутян волинянин Євген Сверстюк – український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ.

Волиняни теж брали участь в нерівній боротьбі під Крутами. Серед них вцілілі вояки – Іван Грушецький, Митрофан Швидун, Гнат Мартинюк, Матвій Данилюк, Остап Гаврилюк. Ще один волинянин, який брав участь та загинув у бою під Крутами – Михайло Мирка на честь якого, 23 серпня 2006 року, споруджено перший в Україні пам’ятний знак у Луцьку з написом: «Героям Крут борцям за Незалежність». Знаходиться він на території малого підприємства «Шлях» на вулиці Дубнівській, 95А. Саме сюди щороку приходять сотні волинян ушанувати пам’ять загиблих крутянців.

Щоб будувати майбутнє, треба добре знати справжню історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні юнаків в обороні Волі України, була представлена книжкова виставка: «Крути – невгасимий вогонь української волі». На виставці була подана найрізноманітніша література.. Це – історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії: художні твори, публіцистика різних часів. Найцінніша частина виставки – подаровані, рідкісні діаспорні видання: «СНІП. Український декламатор (Вінніпег, Канада,1938р.)», «Зарицький В. Крутянська подія(Чікаго, США, 1972р.)», «Збаразький С. Крути (Мюнхен–Нью-Йорк, 1958р.)», книги з колекції Юрка Покальчука , Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.
Сьогодні можна провести паралелі між подвигом кількох сотень юнаків, які гідно витримали бій під Крутами, ціною своїх життів зупинили ненадовго ворога, та героями Євромайдану, героями, які тепер гинуть на Сході України.
Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять всіх українців, які загинули у війні за волю та незалежність України.

Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
На історичну годину «Крути – честь і трагедія України» , завітали учні 9А та 10 класу Рованцівської школи, Боратинської сільської ради, під керавництвом вчителів – Хилюк Людмили Миколаївни, Перчак Руслани Володимирівни.

 


понеділок, 27 січня 2025 р.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

                                      

27 січня увесь світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Під цим терміном розуміють регулярні утиски, гоніння та навмисне винищення нацистами єврейської нації. Геноцид мав місце з 1933 по 1945 роки та супроводжувався жахливими діяннями нацистського режиму. За цей час було знищено понад 5 000 000 осіб єврейської національності.

1 листопада 2005 року на Генеральній асамблеї ООН було затверджено Резолюцію, присвячену Голокосту. В документі йде мова про те, що геноцид призвів до винищення 30% євреїв та великої кількості осіб, що належали до інших національностей. Саме в цій Резолюції 27 січня було проголошене Днем пам’яті жертв Голокосту та з цього часу почалося всесвітнє відзначення цієї події.

27 січня – знакова дата для представників єврейської народності. Саме в цей день після закінчення Другої світової війни у 1945 році війська одного з українських фронтів звільнили в’язнів з Аушвіц-Біркенау (також відомий як концтабір Освенцим). Це найбільший за розмірами табір смерті, що був заснований нацистами для масового фізичного знищення негідних, за переконаннями нацистської Німеччини, осіб. В наші дні цей табір уособлюють з найбільшими в історії землі злочинами. У цьому році світ відзначає 80  років з моменту звільнення ув’язнених.

Місцями найбільших масових страт євреїв в Україні стали: Бабин Яр (Київ), Богданівка Одеської області, Дрогобицький Яр (Харків), Кам’янець-Подільський, Дальник Одеської області, урочище Сосонки біля Рівного.

На Волині, в Луцьку в 1942 році діяло два гетто . Одне було робітниче гетто, де були євреї тих специфічних професій, які були нагально потрібні для вермахту і для потреб міста. Друге гетто, найбільше, приблизно 18 тисяч осіб, там були просто люди. Велике гетто було винищене в кінці серпня 1942-го року. Після цього відбулося ще декілька розстрілів – у вересні та грудні 1942-го, зокрема вбивали євреїв, які переховувалися, та тих, котрі працювали в робітничому гетто. Всього загинуло 25 тисяч 658 людей – жителів обласного центру Волині та навколишніх сіл.

На заході представлена книжкова виставка літератури по даній темі: «Пам’ять про Голокост: паралелі історії». На виставці представлена література по даній тематиці – документальна та художня. Запрошуємо до перегляду.

Голокост є однією з найстрашніших трагедій та одним із найбільших злочинів в історії людства, завжди буде для всіх застереженням про небезпеки, в основі яких – ненависть, фанатизм, расизм та упередженість.
Усі країни мають право на безпеку та розвиток. Усі люди в цьому світі мають право бути вільними та рівними, незалежно від їхньої етнічної приналежності, кольору шкіри, мови, віросповідання.
Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять!