середа, 1 червня 2022 р.

Права дитини в умовах воєнного стану обговорили під час круглого столу.




За ініціативи регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Віталія Єлова у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки  відбувся круглий стіл «Права дитини в умовах воєнного стану» до Міжнародного дня захисту дітей. Учасниками правоосвітньої події були декан юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Антон Демчук, старший інспектор з особливих доручень відділу Уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Волинській області) Наталія Бартошук, начальник сектору ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції Інна Остапович, координаторка Колцентра Координаційного центру Волинської обласної військової адміністрації Анастасія Шишко, представники Луцького місцевого центру з надання вторинної безоплатної правової допомоги Світлана Прус та Світлана Паршакова, директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Людмила Стасюк.



За результатами круглого столу вирішено здійснювати  виїзди в територіальні громади області з метою вивчення дотримання прав дітей та з метою сприяння відповідних можливостей за участі регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Віталія Єлова спільно з начальником сектору ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції Інною Остапович.







 Під час події експонувалася тематична виставка «Права дитини в контексті сучасних викликів».


«Права дитини в контексті сучасних викликів» (1 червня – Міжнародний День захисту дітей)

«Усе, що ми робимо, — робимо заради дітей. Бо вони продовження кожного з нас, майбутнє України. Батьківська безумовна любов, прийняття і захист допомагають малечі розкрити потенціал і стати успішними дорослими. А щасливі громадяни творять щасливу, успішну та мирну країну», — написав у твітері з нагоди Дня захисту дітей Президент Володимир Зеленський.

Станом на 27 травня 2022 року 679 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 241 дитина загинула та понад 438 поранено. «Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 151, Київській – 116, Харківській – 108, Чернігівській – 68, Луганській – 50, Херсонській – 49, Миколаївській – 45, Запорізькій – 28, Сумській – 17, у м.Києві – 16, Житомирській – 15»

Діти бояться обстрілів, бояться за своїх близьких, бояться смерті. Аби захистити їх від жахіть війни, дітей намагаються вивезти в безпечні країни. Нині приблизно кожен другий український біженець це дитина.

Переміщені діти та їхні батьки продовжують відчайдушно шукати безпеки, стабільності та захисту.

Дітей продовжують вбивати та ранити, а жорстока реальність довкола залишає у маленьких хлопчиків та дівчаток глибокі травми на все життя. Війна перевернула життя мільйонів дітей нищівним чином. Війна спричинила одне з найшвидших широкомасштабних переміщень дітей з часів Другої світової війни, ознаменувавши зловісну віху, жахливі наслідки якої можуть відчувати щонайменше кілька наступних поколінь. 

До Міжнародного дня захисту дітей у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка «Права дитини в контексті сучасних викликів». Запрошуємо до перегляду.


 

вівторок, 26 квітня 2022 р.

ЧОРНОБИЛЬ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Чорнобильський вітер по душах мете

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде,

…Лиш пам’ять усе пам’ятає.

Спочатку з'являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни... Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише потріскана, наче в зморшках, земля. Страхіття це сталося 26 квітня 1986 року, коли на Чорнобильській АЕС вибухнув четвертий блок. Ця трагедія приголомшила весь світ. На всій планеті не було байдужих до цієї сумної події, вона схвилювала всіх, відгукнулась болем у серцях мільйонів. Ідуть і йдуть вантажі, йде допомога до Чорнобиля, Прип'яті. Відважними і героями, як відомо, не народжуються, ними стають. Деякі пожежники виходили на дах егнергоблоку повторно. Усі вони знали, що борються з вогнем в умовах небезпеки, але ніхто поста не залишав і продовжував бій. На п'яту годину ранку пожежу було ліквідовано ціною життя відважних і безсмертних. Чорнобиль став зловісним знаком щонайсильніших саморуйнівних дій людини, найдраматичнішою поразкою в її такому нерозумному протиборстві з природою. З'явившись під знаком біблійної "зірки Полин", той чорний Чорнобиль став якщо не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству та легковажності.

Чорнобиль… Нині це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. Тема Чорнобильської аварії відображена в багатьох документальних та художніх творах.

На цю страшну трагедію відгукнулися в пресі письменники О. Гончар, Б. Олійник, І. Драч. Поезія не мовчала. Майже одночасно з'явилися поеми Л. Горлача, С. Йовенко, Б. Олійника, І. Драча. Чорнобильська трагедія. Цим все сказано. Гуде набат тривоги, набат – вісник біди, але ж він не похоронний дзвін, а заклик до дії, самовідданої, рятівної. Поклик рішучий. Споконвіку велося: зачувши набат, всі – і старі, і молоді – кидали все і йшли боронити отчий край. Живі – відгукніться!

І відгукнулись. Тема чорнобильської трагедії знайшла відображення у творчості багатьох, ось вони: В. Яворівський "Марія з полином у кінці століття", Ю. Щербак документальна повість "Чорнобиль", Д.Павличко поезія "Листок", Б. Олійник поема "Сім", М. Луків поема "Біль і пам'ять", М. Сингаївський "Обпалена мужність", Л.Горлач поема "Зона",  І. Драч "Чорнобильська мадонна" і багато інших.

Нам, жителям України, з висоти 36-літньої чорнобильської трагедії належить прагнути, щоб подібне лихо не спіткало нас більше ніколи, щоб ця страшна подія була останньою у нашому житті, нехай чорнобильським дзвоном пам'яті відлунюється у серці кожного.

У відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується  книжкова виставка «Тема Чорнобиля в художній літературі».

Запрошуємо до перегляду.

 

четвер, 14 квітня 2022 р.

МИ УКРАЇНЦІ, І МИ – НЕПЕРЕМОЖНІ!

Російське вторгнення в Україну 2022 року  відкритий воєнний напад рф за підтримки білорусі на Україну, початий о 5:00 24 лютого 2022 року. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій рф намагалася заперечувати.

Близько 4-ї години за київським часом 24 лютого президент рф путін оголосив про воєнну операцію з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, у тому числі поблизу Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з росії, білорусі та тимчасово окупованого росією Криму.

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із росією та прокоментував її напад словами, що росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. ВРУ підтримала введення воєнного стану в Україні голосами 300 народних депутатів.

Завдяки спротиву української армії і сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці. У своїй новітній історії, за оцінками України, росія в усіх війнах, які вона вела, ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. За визнанням західної розвідки, росія зустріла сильніший, ніж очікували, опір, що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора.

З першого дня вторгнення росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде інформаційну війну та застосовує пропаганду.

За підсумками лютого, росія та її головнокомандувач путін припустилися стратегічної помилки. Вони очікували здійснити бліцкриг і змусити Україну до швидкої зміни влади на проросійську. Та вже на третій день війни російські війська були виснажені запеклим опором ЗСУ. Несподіваною як для росії, так і для Заходу, стала позиція президента України Володимира Зеленського, який відмовився евакуюватися з Києва. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів.

Вторгнення в Україну порушує статут ООН і є злочином агресії відповідно до міжнародного кримінального права; злочин агресії може переслідуватися відповідно до універсальної юрисдикції. Станом на початок квітня було зафіксовано 1200 випадків воєнних злочинів російських військ тільки на Київщині після її звільнення. Супутникові знімки підтверджують вчинення злочинів силами рф саме під час окупації.

Від початку відкритої російської агресії проти України задокументовані численні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерства з боку російських військовиків на захопленій українській території.

За даними Офісу Генерального прокурора від початку вторгнення рф в Україні станом на 11 квітня 2022 року вбито 183 дітей, понад 342 поранено. Російські окупанти вбивають мирних жителів, викрадають, катують українських журналістів, політиків і громадських діячів, вони також вивозять, депортують українських громадян. Російські окупанти розстрілюють гуманітарні коридори, грабують підприємства, магазини і оселі українців, ґвалтують жінок. Зафіксовані сотні випадків зґвалтувань, зокрема неповнолітніх дівчат, зовсім маленьких дітей і навіть немовляти.

Росіянам наказали знищити докази, щоб світ не побачив усіх їхніх звірств. У Маріуполі, наприклад, працюють 13 мобільних крематоріїв, де спалюють тіла мирних мешканців, а на 9 травня там взагалі планують «парад перемоги». Але замість перемоги росіянам доведеться йти слідом за кораблем.


З метою підтримки патріотичного духу українців та вшанування пам'яті всіх, хто віддав життя за відстоювання свободи та територіальної цілісності України, у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується тематична виставка  «Ми українці, і ми – непереможні».

Низький уклін всім, хто захищає Україну!  

Слава Україні! Героям слава!



ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ


День довкілля відзначають в Україні щорічно,  починаючи з 1999 року, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами..

У третю суботу квітня проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів. Тож і ми – бібліотекарі – долучаємось до поширення екологічних знань.

Вашій увазі пропонуємо ознайомитись з книжковою виставкою «Людина і довкілля: грані взаємодії». 


Тому хочеться закликати всіх людей в цей нелегкий час бути відповідальними: берегти довкілля, рідний край та його багатства, адже наша безпека в наших руках.
Отже, читайте, дізнавайтесь цікаву інформацію… зараз саме час…

Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.


середа, 23 лютого 2022 р.

Книжкові проекти до 30-ї річниці Незалежності України

У квітні 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило мистецький конкурс на видання книжок до 30-річчя незалежності України.

Внаслідок проведення мистецького конкурсу з розроблення моделі інформаційного продукту графічного характеру та виробництва поліграфічної інформаційної продукції на тему «Книжкові проекти до 30-ї річниці Незалежності України» Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки отримала 214 примірників книг, за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. Зокрема, відділ читальних залів отримав завдяки означеному проекту 108 видань – якісних, – актуальних з новітнім прочитанням історії.

Мета проєкту – створити та актуалізувати унікальний перелік найважливіших книжок, які викликали суспільний резонанс, відсилали до важливих історичних періодів чи подій, повертали забутих чи силоміць вилучених із суспільного дискурсу персоналій, сприяли створенню національної ідентичності і становленню Незалежності нашої держави, формували імідж України за кордоном та сприяли єднанню усієї України завдяки високій якості та актуальності.

Запрошуємо до знайомства з новими виданнями!

Будемо раді бачити Вас в стінах нашої бібліотеки!


P.S. Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

четвер, 17 лютого 2022 р.

«Небесна Сотня: час плине, пам’ять залишається» (урок патріотичної свідомості до дня пам'яті Героїв Небесної Сотні)

Минуло вісім років від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Роки важких втрат, болю і випробувань. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (з листопада 2013 року – по лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.


Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни.

Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадянську позицію, почали обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию. Того дня загинула найбільша кількість людей.

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назару Войтовичу – лише 17.

Герої Небесної Сотні віддали свої життя за Україну, за народ, за гідність. Ми маємо шанувати пам’ять про них і передавати наступним поколінням.

Серед Героїв Небесної Сотні є і наші краяни: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як. 23-го серпня 2015 у Луцьку було увічнено пам'ять загиблих під час кривавих подій на Майдані встановленням меморіальної стели Героїв Небесної Сотні. 

Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла. Пам’ять про Героїв повинна бути не тільки в жалобах і монументах, а викликати бажання творити і змінювати себе і країну.

Кожного дня, щогодини завдяки солдатам – відчайдухам , серед яких і наші славні земляки, Україна виборює право бути незалежною, вільною державою.

 

На вечорі були переглянуті відеоролики проєкту «Характери Гідності», де про загиблих учасників Революції Гідності розповідають їхні рідні і близькі. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Автор ідеї та режисер проєкту — Дарина Кульчицька, член ГО «Родина Героїв Небесної сотні»; проєкт підтримали в Національному музеї Революції гідності (Музеї Майдану).

Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки ще на початку 2014 року започаткувала постійнодіючу тематичну виставку-експозицію „Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті...” для увічнення пам’яті тих, хто був на барикадах за покликом своєї душі, відстоював правду та гинув за нашу свободу.

 

Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих Героїв, свідками та учасниками доленосних подій на Майдані. Спогадами про загиблого Василя Мойсея поділився брат – отець Роман, настоятель храму села Небіжка Луцького району. Зворушливими були виступи двоюрідної сестри Сергія Байдовського – Олени Стрельбіцької та батька загиблого Героя України Івана Тарасюка – Миколи Ігоровича Тарасюка

 

 

Захід відбувся за партнерства з комунальним закладом вищої освіти Луцького педагогічного коледжу та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк. Щемливі пісні «Мамо, не плач», «Запалю свічу» та лемківську пісню «Плине кача», яка є неофіційним гімном Небесної Сотні, зворушливо виконали Сніжана Ожго та Олексій Демчук. Захід завершився піснею «Ми – Україна» у виконанні Вікторії Потолкової.





Поезію, присвячену подіям Революції Гідності, прочитали: Дарина Гузь, Ангеліна Клевець та Софія Баласанян. Сценку «Героям Небесної Сотні» виконали Юрчук Олександра та Шеметюк Павло.

 

 

 

 

Ведуча заходу – Олена Сільчук.