Українська державність: спадщина, яку боронимо

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення, його витоки та незламність. Ця пам'ятна дата покликана утвердити історичну спадкоємність української держави від Русі до сучасної незалежної України, наголошуючи, що прагнення українського народу до свободи, самоврядування та власної державності має глибоке історичне коріння.

День Української Державності було встановлено Указом Президента України у 2021 році. З 2024 року його відзначають 15 липня, у день вшанування святого рівноапостольного князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України за новоюліанським календарем. Саме князь Володимир здійснив цивілізаційний вибір, який визначив подальший розвиток українських земель, сприяв поширенню освіти, культури, писемності та зміцненню міжнародних зв'язків Русі.

Історія української державності охоплює багато століть. Від могутньої Русі та Галицько-Волинської держави, через добу українського козацтва і Гетьманщини, визвольні змагання початку ХХ століття до відновлення незалежності України у 1991 році та сучасної боротьби за свободу і суверенітет. Кожне покоління українців робило свій внесок у збереження державності, мови, культури та національної ідентичності.

Сьогодні, коли Україна продовжує відстоювати свою незалежність у боротьбі з російською агресією, День Української Державності набуває особливого значення. Він символізує незламність українського народу, єдність поколінь та віру в майбутнє. Це нагода згадати тих, хто протягом століть виборював право України бути вільною, незалежною і суверенною державою.

До Дня Української Державності у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки підготовлено огляд літератури «День Української Державності: наш шлях крізь віки». Представлені видання розповідають про ключові етапи українського державотворення, видатних діячів, боротьбу за незалежність та багатовікову історію українського народу.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з книжковою добіркою та відкрити для себе сторінки історії, які засвідчують: українська державність має міцне тисячолітнє підґрунтя, а її сила завжди була і залишається в єдності, гідності та любові до рідної землі.

Подарунок, що відкриває маловідомі сторінки української історії 📚

Фонд відділу читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки поповнився цінним історичним виданням. Книгу Катерини Диси «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття» подарував Сергій Янішевський – учитель історії, краєзнавець.

Видання присвячене одній з найцікавіших і водночас малодосліджених сторінок українського минулого. Спираючись майже на 200 судових справ XVII–XVIII століть, авторка досліджує, як звинувачення у чаклунстві відображали повсякденне життя, людські страхи, конфлікти та уявлення про справедливість. На сторінках книги розкриваються механізми судових процесів, роль чуток, репутації й тортур у винесенні вироків, а також вплив народних і церковних уявлень про демонічне на судову практику.

Дослідження дозволяє по-новому поглянути на життя ранньомодерного українського суспільства та розглянути український досвід у широкому європейському контексті, порівнюючи місцеві судові процеси з відомими «полюваннями на відьом» у країнах Європи.

Щиро дякуємо Сергію Сергійовичу Янішевському за цінний подарунок та підтримку бібліотеки. Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією України, історією права та повсякденним життям минулих століть, ознайомитися з новим виданням у відділі читальних залів.

Конституція України: 30 років на захисті державності та свободи

25 червня у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася історична година «Конституція – щит нації», присвячена 30-й річниці ухвалення Конституції України.

Учасники заходу здійснили своєрідну подорож у події червня 1996 року та згадали непростий шлях створення Основного Закону незалежної України. Особливу увагу було приділено знаменитій «конституційній ночі» з 27 на 28 червня, коли народні депутати майже добу безперервно працювали над текстом документа, який став фундаментом сучасної української держави.

Присутні дізналися про основні етапи конституційного процесу, роль державних діячів у підготовці Конституції, а також про зміни, які вносилися до Основного Закону протягом тридцяти років незалежності. Під час заходу демонструвалися тематичні відеоматеріали, що допомогли глибше відчути атмосферу історичних подій та усвідомити значення Конституції для розвитку демократичної, правової та суверенної України.

Особливо актуально звучала розмова про конституційні цінності сьогодні, коли український народ продовжує боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність. Учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та майбутнє нашої держави.

Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Конституція України на захисті демократії, прав людини, суверенітету і територіальної цілісності». На ній були представлені видання з історії українського конституціоналізму, праці про гетьмана Пилипа Орлика, книги про державотворчі процеси в Україні, матеріали про творців сучасної української державності, видання Конституції різних років та періодика 1996 року, що зберегла живу атмосферу часу ухвалення Основного Закону.

Захід став нагодою не лише пригадати важливу сторінку новітньої історії України, а й замислитися над значенням прав, свобод і відповідальності кожного громадянина за майбутнє своєї держави.

Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень

25 червня виповнюється 140 років від дня народження Івана Крип’якевича (1886–1967) – видатного українського історика, археографа, педагога, академіка та одного з найавторитетніших дослідників минулого України. Саме його праці допомогли багатьом поколінням українців глибше зрозуміти власну історію, культуру та традиції.

З нагоди ювілею в відділі читальних залів організовано книжкову виставку «Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень».

Іван Крип’якевич народився у Львові та належав до плеяди науковців, які присвятили своє життя вивченню українського минулого. Учень Михайла Грушевського, він досліджував історію козацтва, української державності, Галичини, культури та військової справи. Його науковий доробок охоплює сотні праць, серед яких особливе місце займають книги «Богдан Хмельницький», «Історія українського війська», «Історія української культури» та інші фундаментальні дослідження.

У своїх працях учений прагнув не лише відтворити події минулого, а й показати роль українського народу в творенні власної історії. Завдяки його дослідженням історія України постає як безперервний шлях боротьби за свободу, розвиток культури та утвердження національної самобутності.

На виставці представлені книги Івана Крип’якевича, праці про його життя і наукову діяльність, видання з історії України, українського козацтва та культури. Матеріали експозиції знайомлять відвідувачів із багатогранною спадщиною вченого, який став одним із творців української історичної науки ХХ століття.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку та відкрити для себе постать Івана Крип’якевича – дослідника, який усе життя присвятив вивченню й популяризації історії України.

135 років Євгену Коновальцю: стратег української ідеї

 

Є постаті, які не вміщуються в рамки біографії. Вони радше нагадують вузли історичної напруги: варто торкнутися - і розгортається ціла епоха. Саме такою постаттю є Євген Коновалець.

Цього року минає 135 років від дня народження людини, яка мислила державу не як ідею, а як систему дії.

14 червня 1891 року в селі Зашків на Львівщині народився хлопець, якому судилося стати одним із ключових організаторів українського визвольного руху. Його молодість припала на епоху, коли імперії здавалися непорушними, а сама думка про незалежність виглядала радше як сміливий виклик, ніж як реальний проєкт. Та саме в таких умовах формуються люди, які не запитують «чи можливо», а шукають відповідь на «як реалізувати».

Під час Першої світової війни Євген Коновалець пройшов фронт і полон, але найважливішим для нього стала інша школа - школа організації та дисципліни. Під його проводом Січові стрільці стали не лише військовим формуванням, а й спробою вибудувати нову модель українського війська - структурованого, дисциплінованого, з чіткою внутрішньою логікою. Після завершення визвольних змагань Коновалець не зупинився і не відійшов у споглядання. Він перейшов до довготривалої політичної роботи.

У 1929 році він був серед тих, хто долучився до створення Організації українських націоналістів, яка мала на меті не ситуативний протест, а тривалу політичну боротьбу та організацію руху. Життя за межами України не стало для нього відступом. Навпаки - це була інша форма фронту. Він будував мережі, координував середовища, формував структури впливу, які тримали українське питання в політичному полі Європи. Його діяльність викликала занепокоєння в тих, хто розумів: організована ідея завжди небезпечніша за стихійний протест.

23 травня 1938 року в Роттердамі Євген Коновалець загинув унаслідок спецоперації радянських спецслужб. Його смерть стала не завершенням, а радше переходом у нову фазу історичної пам’яті. Його постать перетворилася на символ організованої боротьби за державність, складний і багатошаровий, але безперечно впливовий.

Сьогодні, у рік 135-річчя від дня народження Євгена Коновальця, ми повертаємося до його постаті не лише як до історичного імені, а як до прикладу стратегічного мислення про державу.

З цієї нагоди в бібліотеці організовано книжкову виставку «Євген Коновалець: постать, що формувала державність».

Вона нагадує: державність - це не миттєвий акт, а довгий процес, який потребує людей, здатних мислити на десятиліття вперед.

Коновалець - одна з тих постатей, чия присутність в історії досі змушує думати глибше, ніж дозволяє коротка пам’ять часу.

Обірване дитинство: пам’ятаємо кожного

4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Ця дата є болючим нагадуванням про страшну ціну війни, яку наша держава продовжує сплачувати щодня.

Дитинство має бути часом радості, безпеки, мрій і відкриттів. Проте для тисяч українських дітей війна перекреслила звичний світ. Вона принесла страх, втрати, розлуку з рідними, зруйновані домівки та скалічені долі. Найстрашніше те, що сотні маленьких українців уже ніколи не повернуться до своїх улюблених книжок, шкільних занять, дитячих ігор і родинних обіймів.

До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у структурі книжкової виставки «Права людини: істина без строку давності» підготовлено тематичну поличку «Дитинство, забране війною: пам’ять і біль».

Представлені матеріали висвітлюють трагічні сторінки сучасної історії України, розповідають про долі дітей під час війни, порушення прав дитини в умовах збройного конфлікту та міжнародні механізми їх захисту. Видання допомагають усвідомити масштаб гуманітарної катастрофи, спричиненої війною, та нагадують про відповідальність світової спільноти за захист найуразливіших.

Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитися з матеріалами тематичної полички та вшанувати світлу пам’ять маленьких українців, чиї життя обірвала війна. Пам’ятаємо кожну дитину. Пам’ятаємо заради майбутнього, у якому дитинство буде захищеним, а права людини залишатимуться найвищою цінністю.

Сто років пам’яті: Симон Петлюра і боротьба за державність

 

До 100-річчя від дня смерті Симон Петлюра у відділі читальних залів підготовлено книжкову виставку «Петлюра і Україна: боротьба за свободу», присвячену одній із найвизначніших постатей українського визвольного руху початку ХХ століття.

Ім’я Симона Петлюри нерозривно пов’язане з боротьбою за незалежність Української Народної Республіки, становленням українського війська та формуванням державницької ідеї. Його життя стало прикладом самовідданого служіння Україні у надзвичайно складний і трагічний період нашої історії.

Сто років тому, 25 травня 1926 року, у Парижі трагічно обірвалося життя Головного Отамана військ УНР. Проте навіть після смерті постать Петлюри залишилася символом незламності, політичної волі та віри у незалежну Україну. Радянська влада десятиліттями намагалася знищити пам’ять про нього, однак історія повернула його ім’я українському народові.

Виставка знайомить читачів із життєвим шляхом Симона Петлюри: від юнацьких років у Полтаві та участі в українському національному русі до керівництва визвольними змаганнями 1917-1921 років і діяльності в еміграції. Окрему увагу приділено його ролі у створенні української армії, дипломатичній діяльності та розвитку української культури й журналістики.

До цієї дати також створено тематичний огляд літератури, який допоможе глибше пізнати історичну постать Симона Петлюри, події Української революції та боротьбу українського народу за державність. Усі представлені книги, історичні дослідження, документи та публіцистичні матеріали знаходяться у фондах Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки.

Сьогодні, коли український народ знову відстоює свою свободу та незалежність, постать Симона Петлюри набуває особливого значення. Його слова, ідеї та боротьба залишаються частиною української державницької традиції, яка вистояла крізь століття.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з книжковою виставкою та оглядом літератури, відкрити для себе сторінки історії, що й сьогодні звучать напрочуд сучасно.