30 серпня -
Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Ця дата
покликана привернути увагу до проблеми насильницьких зникнень, нагадати про
права зниклих людей та їхніх родин, а також про необхідність встановлення долі
кожної людини, зв’язок із якою було втрачено.
Для України цей день має особливе й болісне значення.
Російсько-українська війна принесла тисячі історій військовослужбовців і
цивільних, які зникли безвісти внаслідок бойових дій, окупації, незаконного
утримання чи примусового переміщення. За кожною такою історією стоїть конкретна
людина, її родина, друзі, плани та мрії.
Для рідних зниклого безвісти час ніби зупиняється. Мати
чекає на сина, дружина - на
чоловіка, діти - на батька
чи матір, сестра - на брата. Вони
продовжують жити між надією і тривогою, очікуючи бодай найменшої звістки.
Особливо важливо пам’ятати: статус «зниклий
безвісти» не означає підтвердження загибелі людини. Це означає, що її
місце перебування або доля наразі невідомі. Пошук триває, а разом із ним живе
надія на повернення.
Встановлення долі зниклих безвісти є надзвичайно
складним процесом. Пошук може тривати місяцями й роками та потребує роботи
державних органів, правоохоронців, військових, міжнародних і гуманітарних
організацій. Важливу роль у цьому процесі відіграють свідчення очевидців,
документи, інформація з місць бойових дій та звільнених територій, а також
дані, які допомагають встановити особу людини.
Для родин це не просто пошук інформації. Це боротьба
за право знати правду про долю близької людини.
Саме цій важливій темі присвячена книжкова виставка «Не
втрачайте надію: ті, хто чекає, ті, на кого чекають», організована у
відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової
бібліотеки імені Олени Пчілки.
Ці книги говорять не лише про війну. Вони говорять про людей. Окрему увагу на виставці привертають книги, у яких зібрані свідчення захисників і захисниць України, які пройшли через російський полон, розповідають про пережите, силу духу та шлях до повернення додому. Про тих, хто захищає Україну. Про тих, хто пережив полон. Про тих, хто втратив зв’язок із рідними. І про тих, хто щодня продовжує чекати.
Книжкова виставка - це також можливість замислитися
над тим, наскільки важливо берегти пам’ять про кожну людину, яка зникла в
умовах війни. Адже за сухим формулюванням «зниклий безвісти» стоїть чиєсь життя
і родина, яка не перестає чекати.
Зниклий безвісти - не означає
забутий.
Невідомість - не крапка.
Пошук триває, доки не встановлено
долю людини.
І поки рідні чекають, ми маємо пам’ятати про них,
говорити про цю проблему та не дозволяти історіям зниклих безвісти залишатися
лише цифрами у статистиці.
Запрошуємо ознайомитися з книжковою
виставкою «Не втрачайте надію: ті, хто чекає, ті, на кого чекають» у відділі
читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені
Олени Пчілки.
Поки триває пошук - живе
надія.



