Дерев'яний коник як символ волонтерства, історії про тварин на війні та стійкість українців. В Кіноклубі Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся показ стрічки “Казка про Коника”

Перегляд документального фільму Уляни Осовської та Дениса Страшного “Казка про Коника” долучив до обговорення відвідувачів та працівників Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки. Після перегляду відбулася розмова про те, як війна змінила українців, змінила нашу свідомість, погляди, цінності, а багатьох з нас життя навчило жити спочатку.  

Участь в обговоренні фільму взяла постійна відвідувачка бібліотеки – Марина Кравцова, переселенка з Луганська. За словами пані Марини, кадри з фільму нагадали їй знайомі місця, там де вона народилася, де проходило її безтурботне дитинство та  насичене  активне доросле  життя. Це ті краєвиди Донеччини та Луганщини які постійно вирують у спогадах з мрією повернутися. Фільм також наповнений надзвичайно потужною енергетикою, якому надають позитиву яскраві анімаційні ролики, що засвідчують промоцію реальних історій про доброту під час війни. Пані Марина також пригадала як вона приїхала на Волинь, та наголосила на дружньому ставленні луцької громади до ВПО, де знайшла не тільки підтримку, а й однодумців і друзів. Також сподівається на втілення майбутніх проєктів, що будуть ініційовані нею, та направлені на взаємодію та соціальну згуртованість луцької громади та людей, які були змушені покинути свої домівки.

Експертом в обговоренні виступив кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник, який зазначив: «Цей фільм корисний як для тих, хто зазнав горя втрат, психологічних травм, розчарування в житті, – так і для тих, хто незважаючи на власні турботи та побутові проблеми намагається зі всіх сил на своєму місці внести посильний вклад у допомогу людям, що були вимушені покинути свої домівки і поселитися на чужині. Незважаючи на викладення досить трагічних моментів, фільм, на мою думку, оптимістичний. Він дає змогу утвердитись в тому, що які б негаразди не стались в державі і у житті кожного з нас, ми НАРОД, який зламати не можливо!!!!»

Мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов'язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

 

Скринька знань: з історії лінійки

Сьогодні у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся захід під назвою «Скринька знань: з історії лінійки», на якому представлено колекцію лінійок членів Волинської асоціації колекціонерів «Паритет».

Про історію лінійок та їх виникнення всіх присутніх ознайомила модератор заходу, головний бібліотекар відділу читальних залів – Поліна Тимощук.

Більш детально про колекцію лінійок розповів член Волинської асоціації колекціонерів «Паритет» Сєрков Анатолій Олексійович.

Відкриття виставки відвідали учні 9-Д класу ліцею № 4 імені Модеста Левицького разом із вчителем математики Цейко Галиною Михайлівною.

Запрошуємо до перегляду колекції лінійок.

День пам’яті жертв політичних репресій

 

          21 травня в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

       Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

       Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

          Сьогодні знати про злочини комуністів – це бути готовим зупиняти злочини рашистів.

       З метою вшанування пам’яті мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується тематична книжкова виставка: «Реабілітовані історією».

              Запрошуємо до перегляду всіх небайдужих до історії України.

Тематична розмова про російсько-українську війну, права дитини, інтеграцію ВПО в місцеві громади та українську єдність і незламність відбулася в межах кіноклубної зустрічі Docudays UA

Розмова про війну, що назавжди змінила українців, розпочалася з перегляду документальної стрічки режисерки Маріанни Каат «Шахта №8» в межах Кіноклубу Docudays UA, що діє при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки. Фільм – про місто Сніжне, що з 2014 року знаходиться під російською окупацією, та розповідає про складну долю підлітка та дитячу працю в нелегальних шахтах Донеччини.

Студенти технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету були учасниками правопросвітньої події та активно долучалися до обговорення фільму. Найбільше у стрічці вразило учнів умови нелегальної дитячої праці серед неповнолітніх та ризики, що супроводжують таку роботу, а також стимулювання дорослими до такої діяльності власних дітей. Це діти, які не жебракують, а важко працюючи, намагаються покращити умови життя своїм рідним та керуються почуттям власної гідності.

Регіональний координатор із взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області Віталій Єлов наголосив, що війна в країні йде не тільки за територіальну цілісність, а й за те, щоб люди не перебували в тих умовах, які ми побачили у фільмі, коли закриття шахт в регіоні призвело до складної економічної та соціальної ситуації. Адже, коли ми говоримо про правову державу, то в центрі має бути людина з гарантіями захисту її прав та задоволенні базових потреб, що закріплені як в національних, так і в міжнародних документах. Також Віталій Андрійович наголосив на порушеннях, що фіксуються під час моніторингових візитів в місця компактного проживання переселенців, зокрема, право дітей на освіту під час війни.

Головний спеціаліст Відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Анастасія Соляр поінформувала присутніх про обов’язки держави щодо дітей та їх батьків, відповідальності за порушення прав дитини, а також на прикладі з переглянутої стрічки “Шахта №8 підкреслила важливість оточення, в якому знаходяться діти, що перебувають в складних життєвих обставинах, та чому потрібно вчасно реагувати, звернувшись у відповідні служби.

Психологиня, членкиня Національної асоціації психологів України, сертифікований викладач навчальних тренінгів Юлія Крючкова з міста Маріуполь зазначила: “Фільм не втрачає своєї актуальності, після перемоги Донбас повернеться до України і проблеми регіону також. Проблема інтеграції в суспільство людей з окупованих територій буде нагальною і довготривалою в нашій державі. Цей процес повинен бути підкріплений насамперед державною політикою щодо розв’язання проблем соціалізації звільнених міст, також потребує від суспільства не тільки толерантності, взаємоповаги та співчуття, а й мотивованої взаємодії, спрямованого руху до свідомого ставлення до співгромадян, до  історії та політики власної держави”.

У відкритому діалозі всі учасники тематичної зустрічі спробували сформулювати нову українську мрію та створили візуальний образ побажань та надій, розмістивши їх на імпровізованій мапі бачення майбутнього України. Адже образ майбутнього — це те, що нам варто уявляти, проговорювати та втілювати вже зараз. Це відбудова міст та селищ після нашої перемоги, як архітектурна так і “ментальна”, встановлення історичної правди, покарання винних за воєнні злочини, вступ України до НАТО та ЄС.

Модерували подію Валентина Казмірчук – головний бібліотекар відділу міського абонементу і Жанна Литвина – керівниця Кіноклубу Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов'язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.