МОЯ СОБОРНА УКРАЇНА ЗНОВ ЗУСТРІЧАЄ НОВИЙ ДЕНЬ

  Під такою назвою у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулася історична година до Дня Соборності України.

  У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

 Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.   22 січня – знамена дата в нашій історії, сто один рік з часу ухвалення Четвертого Універсалу Центральної Ради, який проголосив незалежність України, сторіччя з дня проголошення Акту злуки, Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. День, що увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. На державному рівні День Соборності України почали відзначати з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. 

  Зберегти незалежність, збудувати міцну державу – наш святий обов’язок перед минулими поколіннями, які були джерелом української державності і залишили нам у спадок незламність духу та самовіддану любов до України.

   Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки – це не тільки суспільна потреба, а й моральний обов’язок берегти світлу пам’ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності.

  Ведучі заходу ознайомили присутніх з історичними подіями, які сприяли об’єднанню УНР та ЗУНР, проголошенням Акту Злуки та його історичним значенням.

  Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Саме ця дата 1990 року спонукала сотні тисяч українців узятися за руки, утворивши “живий ланцюг” від Києва до Львова. Своїми спогадами  поділилася з гостями заходу Галина Степанюк – ветеран бібліотечної справи, одна із засновниць літературного клубу «Діалог»(1987–1991) при Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки. Адже саме в тих доленосних подіях брав участь чоловік Галини Павлівни, учасник Народного Руху України Федір Степанюк. Світлини фотомайстра Віктора Чухрая емоційно проілюстрували важливість цієї акції для подальшої долі країни. Серед учасників "ланцюга єднання" була і працівниця книгозбірні Людмила Голотюк. 

  В межах події відбувся перегляд уривку фільму з серії «20 кроків до мрії: Акт Злуки» створений Національною телекомпанією України, прозвучала поезія української діаспори з видання СНІП: Український декляматор(1937р.) з фонду Прокопа Наумчука, експонувалася книжкова виставка: «Україно, державо соборна, сонценосна колиско моя!». Гості змогли ознайомитися з історичними матеріалами та статтями, публіцистикою різних часів, що стосуються історичних подій періоду Української революції 1917-1921рр., проголошенню Злуки УНР і ЗУНР та відзначенню цієї пам’ятної події. Найціннішою частиною виставки є подаровані рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука, Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.
Особлива подяка за активність і небайдужість підопічним Територіального центру соціального обслуговування громадян міста Луцька.

   

Вечір-спогад, присвячений пам'яті Олександра Булавіна – генерал-майора у відставці, голови обласної організації ветеранів України

Вечір-спогад, присвячений пам'яті Олександра Булавіна – генерал-майора у відставці, голови обласної організації ветеранів України у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

5 листопада 2020 року у відділі читальних залів головної бібліотеки Волині зібралися дослідники-краєзнавці, побратими-ветерани, аби вшанувати світлу пам'ять Олександра Олександровича Булавіна, генерал-майора у відставці, відомого далеко за межами Волині письменника-документаліста, з-під пера якого вийшло 20 книг.

Олександр Булавін народився 25 жовтня 1953 року в селі Селець Володимир Волинського району в сім'ї сільських інтелігентів. Здобув вищу освіту у Львівському лісотехнічному інституті. За власним бажанням перейшов на службу в органи державної безпеки. Служив у Ківерцях, Луцьку, Києві. У 1998-2000 рр. очолював управління СБУ у Полтавській області. Працював радником Служби зовнішньої розвідки, викладав в академії, став першим генералом, який повернувся на свою малу батьківщину Волинь. Спільно з благодійним фондом «Останній солдат» розгорнув діяльність із виявлення і перезахоронення воїнів Першої і Другої світової воєн, відкриття меморіальних дощок.

Про активну пошукову роботу Булавіна О.О. на вечорі вели мову власний кореспондент газети «Голос України» у Волинській області, почесний краєзнавець України Микола Якименко, заслужений працівник культури України Геннадій Гулько, котрі наголосили на таких рисах особистості Олександра Булавіна, як людська порядність, принциповість, почуття обов'язку.

Олександр Олександрович був учасником багатьох краєзнавчих конференцій, автором численних публікацій у пресі. Цю грань особистості письменника, журналіста розкрили у своїх виступах Геннадій Бондаренко – кандидат історичних наук, голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Олександр Дем'янюк – доктор історичних наук, проректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Та особливим предметом турботи Олександра Булавіна були ветерани. Із 2014 року перебуваючи на чолі обласної організації, сприяв виявленню багатьох імен героїв. Із Володимира-Волинського прибув для участі в вечорі 93-літній голова міської організації ветеранів Володимир Сєдов. Про співпрацю з Олександром Олександровичем повідали Ростислав Чапюк, у минулому – народний депутат, нині – голова ветеранської організації «Діти війни», Валерій Севрюков, голова Луцької міської організації ветеранів України.

Пам'ять Олександра Булавіна, який відійшов у вічність 30 серпня 2020 року, було вшановано хвилиною мовчання. Хвилюючим акцентом вечора-спогаду став показ відеоряду світлин із особистих архівів Геннадія Бондаренка, Миколи Якименка. Присутні мали змогу ознайомитися з виставкою видань, подарованих Булавіним О.О. Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки.