четвер, 28 січня 2021 р.

ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, найтрагічніша подія періоду Української революції 1917–1921рр.,  періоду відродження української державності.

300 добровольців (курсантів військової школи, студентів і гімназистів) прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. У перебігу військових дій, бій під Крутами, особливого значення не мав, та у свідомості багатьох очевидців та сучасників набув особливого значення завдяки героїзму української молоді. Перед стратою 28 полонених студентів і гімназистів заспівали гімн "Ще не вмерла Україна". Їх трагічна загибель стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві.

"Треба було мати велику мужність і готовність йти на жертву, щоби засвідчити свою відданість Батьківщині в боротьбі за незалежну Україну. Юнаки ... виявили в цій справі великий активний патріотизм, ставши до лав рідного війська вже не покидали його. Не один з них кров'ю засвідчив честь українського вояки, а в боях під Крутами, на ст. Гребінка та в Києві, за захоплення Арсеналу вписав славну сторінку в історію боротьби за нашу державність." – уривок з листа (07.03.1921р.) Симона Петлюри до командувача Армії УНР генерала Михайла Омеляновича-Павленка.

У відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка: «Крути – символ національної честі». Вона  містить історичні матеріали та статті, в яких розкривається перебіг подій перед боєм, хід бою та причини поразки: художні твори, публіцистика різних часів. Найцінніша частина виставки – подаровані рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука, Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.

Книги по темі:

Героїка трагедії Крут [Текст] : історична література / упоряд. В. Сергійчук. К. : Україна, 2008. 461 с.

Герої Крут [Текст] : лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / уклад. І. Ільєнко. – Дрогобич : Відродження, 1995. – 348 с. : іл.

Збаразький, Семен. Крути [Текст] : у 40-річчя великого чину 29-го січ. 1918– 29-го січ. 1958 / Семен Збаразький. – Мюнхен ; Нью Йорк : Шлях молоді, 1959. 104 с.

Крути [Текст] : збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд. О. Зінкевич, Н. Зінкевич. К. : Смолоскип, 2008. 422 с.

Крути. Січень 1918 року [Текст] : документи, матеріали, дослідження, кіносценарії / упоряд. Я. Гаврилюк. К. : Просвіта, 2008. 838 с.

Куць, М. М. Крути [Текст] : Поема, поезії, переклади / М. М. Куць. Київ : Харитоненко, 2004. 320 с. 

«На Аскольдовій могилі – український цвіт…» (Слово поетів про Крути) / Т. Ю. Салига // Салига, Тарас Юрійович. Вогонь, що не згаса... [Текст] / Т. Ю. Салига. Київ : Либідь, 2017. – С. 14–34.

Пам’яті героїв Крут // Незалежність України [Текст] / упоряд. В. Дорошенко ; худож. О. Білоус. Київ : Мамине сонечко, 2016. – С. 8–9.

При станції Крути //   Український декламатор [Текст] : зб. віршів для укр. молоді / упор. Н. Зінкевич, О. Зінкевич. Київ : Смолоскип, 2014. С. 167–181.

Сорока, Юрій Володимирович. Бій під Крутами [Текст] / Ю. В. Сорока. К. : Золоті Ворота, 2013. 118 с.

Тур-Коновалов, Костянтин. Крути 1918 [Текст] : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 224 с. : фот.

Українська революція 1917–1921 рр. Подвиг героїв Крут [Текст] : матеріали наук. читань / ред. В.Ф. Верстюк. К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. 174 с.

Янів, Володимир. Бій під Крутами / В. Янів. //   Календар-альманах Нового шляху. 1993 [Текст] / ред. П. Дорожинський. Торонто : Новий шлях, [1994].  С. 4042.

Більше літератури дивіться Електронний каталог Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

 

середу, 27 січня 2021 р.

СМОГОРЖЕВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ ЗООЛОГ, ОРНІТОЛОГ

 

Під такою назвою у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка присвячена 100-річчю від дня народження Смогоржевського Леоніда Олександровича.

28 січня 1921 р. у с. Холодівка Тульчинського району Вінницької області в сім’ї вчителів Смогоржевського Олександра Степановича та Зінаїди (Зіновії) Онуфріївни (уродженої Хром’як) народився майбутній український зоолог, орнітолог Леонід Олександрович Смогоржевський.

Інтерес до природи з’явився у Л.О. Смогоржевського вже у дитячі роки. Школярем він став юннатом у гуртку Київського зоопарку. Керівником гуртка був Михайло Анатолійович Воїнственський – відомий український орнітолог, на той час студент. Тут Леонід Олександрович почав проводити спостереження за поведінкою тварин. Особливо цікавили його птахи, й у 12 років він уже серйозно займався польовими орнітологічними дослідженнями, навіть сам ночував у лісі, спостерігаючи за птахами. Це допомогло йому вибрати свій шлях у науці. Спілкуючись із птахоловами, він переймав від них вміння поводження з птахами, тонкощі утримання та вигодовування їх у неволі.                    

Після закінчення школи в 1939 р. Л.О. Смогоржевський працював лаборантом у Зоологічному музеї Київського університету. 1940 р. призваний до лав Червоної Армії, у складі якої воював сапером під час німецько-радянської війни. В бою під Мішкольцем (Угорщина) був тяжко пораненим. У 1945–1946 рр. працював лаборантом Зоомузею КДУ та навчався на підготовчому факультеті Київського політехнічного інституту. Брав активну участь у відновленні Зоологічного музею КДУ та його колекцій. У 1946 – 1951 рр. Л.О. Смогоржевський вчився на біологічному факультеті Київського університету. Його дипломна робота була присвячена орнітофауні Канівського заповідника. По закінченні навчання, у 1951 – 1954 рр., працював старшим науковим співробітником та заступником директора Зоомузею КДУ, з 1954 р. на кафедрі зоології хребетних – асистент та в.о. доцента (1956 – 1961), доцент (з 1962). Протягом 1950 – 1970-х рр. Л.О. Смогоржевський брав участь у багатьох експедиціях – на Баренцове море, у Середню Азію, Закавказзя, Прикаспій, на Далекий Схід.

1960 р. Л.О. Смогоржевський захистив кандидатську дисертацію, присвячену рибоїдним птахам України, у 1974 р. – докторську дисертацію «Дистантна орієнтація птахів (у експериментах по хомінгу)». Це була перша в СРСР захищена докторська дисертація на тему хомінгу. У 1976 – 1991 рр. працював професором кафедри зоології хребетних Київського університету.

Помер Л. О. Смогоржевський 21 серпня 1996 р. у Києві .

Перші роботи вченого були присвячені екології окремих видів птахів. Особливо цікавився він їх гніздовою біологією. Понад 10 років Л.О Смогоржевський збирав дані про рибоїдних птахів, вивчав їх розповсюдження, екологію, живлення. Результати знайшли відображення у класичній монографії «Рибоїдні птахи України». В ній Л.О. Смогоржевський подає відомості про поширення, живлення та господарське значення 59 видів рибоїдних птахів України.

Протягом 1950 – 1970 рр. у ході численних експедицій у різні куточки СРСР Л.О. Смогоржевський вивчав регіональну орнітофауну та особливості екології птахів. У 1960 – 1970 рр. досліджував здатність до орієнтації у птахів, результати відображені у докторській дисертації. В 1970 – 1980-ті рр. активно займався вивченням фізіології птахів, їх орієнтацією та міграціями, біологією синантропних та напівсинантропних видів. Він стояв біля витоків досліджень розповсюдження птахами вірусів на території України. Важливим етапом наукової діяльності було видання фундаментальної монографії у серії «Фауна України» (1979) . Із середини 1980-х рр. проводив дослідження горобиних, вивчав міжвидові взаємини, розподіл птахів у гніздовий період, поведінку їх на водопої, вигодовування пташенят, взаємовідносини з людиною. Всього ним зібрано дані по 20 видах птахів, частина з яких неопублікована.

Всі ці роки не втрачав учений зв’язок із Київським зоопарком, де в 40-х роках був консультантом, а в 50 – 60-х привозив живі експонати для поповнення колекції. Із задоволенням він їздив читати лекції на Станцію юннатів. Л.О. Смогоржевський був частим гостем у Зоомузеї КДУ. Тут він не тільки проводив екскурсії та заняття зі студентами біологічного факультету, але й брав участь у створенні експозицій, поповнював фондові колекції. Л.О. Смогоржевський – автор понад 150 наукових праць, серед них монографій, найбільш відомою з яких є випуск «Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго» з серії «Фауна України» (1979). Л.О. Смогоржевський є автором низки науково-популярних видань, зокрема книги «Пернаті друзі» (1977) , статей для енциклопедій (УРЕ, «Энциклопедия охотника»).

Просвітницька діяльність відомого українського вченого-орнітолога Смогоржевського Л.О. відіграла велику роль у охороні й збереженні фауни.

Література по темі:

Смогоржевський,  Л. О. Хордові тварини [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1980. – 136 с.

Смогоржевський,  Л. О. Пернаті друзі [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Рад.школа, 1977. – 160 с.

Смогоржевський,  Л. О. Захисне забарвлення тварин [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Рад.школа, 1963. – 52 с.

Смогоржевський,  Л. О. , Федоренко А. П. Охорона та приваблювання птахів [Текст] / Л. О. Смогоржевський, А. П. Федоренко. –  Київ : Рад.школа, 1963. – 71 с.

Фауна України. Т. 5. Вип. 2 . Хижі птахи  [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1977. – 332 с.

Фауна Украины. Т. 5. Вып. 3 . Гусеобразные [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1991. – 208 с.

Энциклопедия охотника: Справочное издание / Е. П. Авдеенко, И. А.Акимов, Т. Б. Ардамацкая., В. А.Архипчук и др.; Под ред. Л. А. Смогоржевского. – Київ: Изд-во «Укр. енциклопедія», 1996. – 349 с.


вівторок, 26 січня 2021 р.

БОРОТЬБА ЗА СВІДОМІСТЬ

Сьогодні у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулась презентація комплекту книг освітньо-патріотичного проєкту «Боротьба за свідомість». 

У 2019 році Національний музей Голодомору-геноциду та філія музею «Інститут дослідження Голодомору» спільно зі Службою безпеки України та Всеукраїнською правозахисною організацією “Меморіал” імені Василя Стуса, Українським інститутом національної пам’яті реалізували освітньо-патріотичний проєкт «Книги для 100 університетів та бібліотек України: боротьба за свідомість». Проєкт був спрямований на поповнення фондів наукових бібліотек сучасними науковими та науково-популярними виданнями з історії України.

Минулого року до партнерів проєкту долучилися: Міністерство культури й інформаційної політики України, видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, комунальне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України”.

Спільними зусиллями партнерами проєкту було зібрано понад 15 тисяч нових історичних та енциклопедичних видань, які надійшли до 300 наукових бібліотек України, серед яких Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Наша книгозбірня безкоштовно отримала 62 книги, тематика яких охоплює різні хронологічні періоди України, зокрема й період Української революції 1917–1921 рр., Голодомор-геноцид української нації 1932–1933 рр.

Під час події експонувалися книги, отримані завдяки проєкту: «Боротьба за свідомість». Гості змогли ознайомитися з новими книгами та виданнями, яких уже немає у продажу.

Серед книг, що розкривають історію національно-визвольної боротьби за відродження й утвердження Української державності 1917–1921 роках: 4 та 5 томи: «Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи», за редакцією доктора історичних наук, Володимира Сергійчука, його праця «Етнічні межі і державний кордон України»; «Смовський, Кость. Моя служба Батьківщині»; «Кримськотатарський національний рух 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб» та ін.

Велика частина отриманих книг це систематизовані вперше оприлюднені документи колишніх радянських спецслужб, найвагомішим серед яких є тритомне видання: «Чекістське досьє окупованої України». Цікавим для волинян буде перший том, що містить політико-економічну характеристику (Паспорт) Волинської області за 1946 та 1950 роки – чекістського бачення. Тут вміщена інформація про громадські організації, партії, статистичні дані, інформація про яскраві особистості та учасників визвольної боротьби на Волині.

Протягом багатьох десятиліть нам дозволяли згадувати лише тих, хто загинув за встановлення чи утвердження російської комуністичної влади на українських землях. Одночасно забороняли навіть пам’ятати про тих, хто поліг за Українську державність. Під найсуворішою забороною була і пам’ять про Голодомори, тим паче про багатомільйонні втрати 1932-1933 років, що стало наслідком геноциду українства. Саме книги про Голодомор-геноцид української нації 1932–1933 pp. становлять основну частину книг, отриманих за проєктом. Варті уваги книги: «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», «Енциклопедія голодомору», Рафаель Лемкін «Радянський геноцид в Україні: Стаття 33 мовами».

Бібліотека отримала другий примірник книги «Справа Василя Стуса», видання якої, нещодавно викликало неабиякий резонанс, через позов народного депутата Віктора Медведчука на видавництво Vivat та упорядника книги, історика та журналіста – Вахтанга Кіпіані. У книзі зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса: протоколи судових засідань, обшуків і допитів, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів, невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом "Секретно", які пояснюють як і за що насправді судили українського поета і дисидента. Заключна частина книги – прижиттєві нотатки "З таборового зошита" – останній текст Василя Стуса, який вдалося врятувати з табору.

"Один Стус зумів зі свого болю, зі своєї недолі створити симфонію людського, загальнолюдського болю", – так вважав Євген Сверстюк – поет, філософ, перекладач, дисидент, уродженець Волині.

На заході прозвучала поезія Василя Стуса «Сорочка тріпоче – із білого болю-вогню, струмує дорога – од білого-білого болю», присвячена Євгену Сверстюку у виконанні Лавренюк Марії, провідного бібліотекаря відділу документів іноземними мовами.

Найновішими та актуальнішими серед книг, що стосуються сучасної історії України – книги докторки  історичних наук, Лариси Якубової – «Євразійський розлам. Україна в добу гібридних викликів» (про російсько-українську гібридну  війну, що триває вже понад сім років) та у співавторстві із Станіславом Кульчицьким – доктором  історичних наук, професором:  «Триста років самотності: Донбас у пошуках смислів і батьківщини» (де автори широко розкрили етнічні та етнографічні проблеми людей на сході нашої держави).

Гостя заходу, представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині, кандидатка історичних наук – Леся Бондарук, подарувала книгозбірні нові книги, видані Українським інститутом національної пам’яті та наголосила, що всі книги є у вільному доступі на офіційній сторінці інституту.

На сьогодні бібліотеки мають потребу у таких проєктах, адже книги патріотичного спрямування важливі для формування українського громадянського суспільства та покликані вести боротьбу за свідомість української спільноти.


  

пʼятницю, 22 січня 2021 р.

СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ – ОСНОВА ДЕРЖАВНОСТІ

Сьогодні, 22 січня, в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України. 

У 1918 році в цей день було проголошено незалежність Української Народної Республіки. А роком пізніше, в цей же день, відбулося об'єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

Головною традицією у цей день є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова.

Акція стала яскравим проявом єдності, прагненням українського народу до свободи.

У відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, вже п’ятий рік поспіль, відзначають пам’ятні дати періоду Української революції 19171921рр. та  експонується постійнодіюча книжкова виставка: «Головні віхи Української революції 19171921рр.», яка вміщує розділ «Соборність України – основа державності».

У серпні минулого року до нашої книгозбірні надійшов комплект книг з історії України в рамках освітньо-патріотичного проєкту «Книги для 100 університетів та бібліотек України: боротьба за свідомість», який реалізується Національним музеєм Голодомору-геноциду та Інститутом дослідження Голодомору спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, Службою безпеки України, Українським інститутом національної пам’яті. 

Серед отриманих видань, книги періоду Української революції.

Після завершення локдауну, чекаємо вас у нашій книгозбірні, де у відділі читальних залів ви зможете більш детальніше ознайомитися з виданнями представленими на виставці.

вівторок, 5 січня 2021 р.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ! КНИГИ З МОВОЗНАВСТВА

До вашої уваги новинки книг з мовознавства, що надійшли до відділу читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Войцехівська, Н. К. Конфліктний дискурс в український художній прозі XX – початку XXI ст. [Текст] / Н. К. Войцехівська ; ред. О. Л. Гречанюк. Київ : Наукова думка, 2019. 356 с. (Наукова книга (Молоді вчені))

Монографія є цілісним дослідженням конфліктного дискурсу на матеріалі української художньої прози XX початку XXI ст. Виявлено природу й типологію мовленнєвих конфліктів, а також визначено фактори, що зумовлюють зародження, розвиток і вирішення конфліктної ситуації на різних етапах діалогу. Висвітлено структурні, процесуальні та квалітативні ознаки конфліктної протидії. Виділено сценарії спілкування в конфлікті, а також спеціалізовані й неспеціалізовані вербальні засоби вираження агресії. Описано типи мовних особистостей, причини та зовнішні прояви емоцій і почуттів учасників конфліктного дискурсу; виявлено способи концептуалізації у свідомості носіїв української мови негативних емоцій.

Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів філологічних спеціальностей.

Вплив суспільних змін на розвиток української мови [Текст] : монографія / Є. А. Карпіловська [та ін]. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. 440 с.

У монографії подано результати системно-структурного дослідження змін в лексиконі, граматичному ладі та нормах української літературної мови за останнє десятиліття. Об’єкт вивчення становлять динамічні процеси в українській мові, які протягом аналізованого періоду виявили найвищу активність та найвідчутніше вплинули на склад та функціонування лексичної, граматичної і словотвірної систем у різних сферах життя українського суспільства: неосемантизація, термінування, детермінування та транстермінування лексики, адаптування іменних і діє слівних новотворів та новозапозичень до словозмінної і словотвірної систем мови, взаємодія її дескриптивних і прескриптивних норм. Унаслідок дослідження змодельовано реальний стан мобільних ділянок лексикону й граматичного ладу української мови, який заслуговує на подання в нормативних словниках і граматиках, а також у новій редакції українського правопису.

Для науковців, викладачів, аспірантів та вчителів, для всіх, зацікавлених проблемами розвитку української мови.

Гриценко, С. П. Динаміка лексикону української мови XVI – XVII ст. [Текст] / С. П. Гриценко. Київ : КММ, 2017. 934 с.

Стаття присвячена комбінаториці семантичних змін українського лексикону XVI–XVII ст. під впливом запозичень. Досліджено формування вторинних значень питомої й запозиченої лексики; явище генералізації та спеціалізації значення; уживання запозичень у складі сталих словосполук, клішованих виразів, фразеологічних одиниць; проаналізовано термінологізацію виразів, до складу яких входять запозичення; міжстильову транслокацію запозичень; використання семантичних еквівалентів; формування абстрактної і розвиток емотивної лексики. Підкреслено, що в розпорядженні лінгвістів-істориків є різна кількість слововживань, віддалених часово, на підставі яких можна формулювати окремі значення чи їхні відтінки; лінгвіст зв’язаний вихідним матеріалом, який не дає змоги досягти повноти моделювання процесів семантичної та формальної деривації. Наголошено, що поза досяжністю для реальних висновків сучасного історика мови лишається питання шляхів переймання іншомовного зразка (усним чи внаслідок використання писарем чужомовних зразків структурування текстів відповідних жанрів), ролі усної комунікації в процесі запозичення, ролі писаря, його ідіолектної, мовно-етнічної належності. Використання досягнень діалектології, археології, етнографії, історії, фольклористики дозволить внести суттєві корективи в розуміння специфіки розвитку української мови XVI–XVII ст.

Діалекти в синхронії та діахронії. [Текст]. Вип. 3. Трансформація діалектного континууму і проблем лінгвоекології / ред. П. Ю. Гриценко. Київ : КММ, 2017. 518 с.

У збірнику вміщено матеріали Міжнародної наукової конференції «Трансформація діалектного континууму і проблеми лінгвоекології. До 30-річчя Чорнобильської трагедії» (м. Київ, 11–12 квітня 2016 р.), присвяченої актуальним проблемам сучасної слов’янської діалектології. У наукових розвідках порушено теоретичні та практичні питання, пов’язані з різноаспектним дослідженням говірок Чорнобильської зони, акцентовано на необхідності збереження мови, діалектів, національних культур. Висвітлено проблему міжмовної й міждіалектної взаємодії та наслідки таких процесів; схарактеризовано особливості збирання матеріалу, процедуру аналізу й результати дослідження новожитніх говірок; акцентовано на важливості та пріоритетності використання пам’яток, фольклорних, етнографічних матеріалів, давніших наукових розвідок як універсального джерела відомостей про різні структурні рівні говірок. Частину статей присвячено зв’язкові лексики діалектів з народною культурою, побутом, мовною картиною світу діалектоносіїв. У виданні представлено дослідження мовознавців України, Польщі, Росії, Хорватії.

Для науковців, викладачів, студентів.

Дідун, Л. І. Фразеологізми із семантикою інтенсивності в сучасній українській літературній мові [Текст] : монографія / Л. І. Дідун. – Київ : Наук. думка, 2019. – 228 с. – (Проект "Наукова книга" (молоді вчені)).

У монографії досліджено способи і засоби вербалізації категорії інтенсивності у фразеологізмах сучасної української літературної мови. Визначено специфіку категорії інтенсивності; з’ясовано ознаки інтенсивності у семантичній структурі фразеологічних одиниць української мови. Запропоновано тематичну класифікацію фразеологізмів із семантикою інтенсивності, у якій окреслено основні сфери буття людини, шо підлягають інтенсифікації. Досліджено структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць зі значенням інтенсивності.

Для філологів, які цікавляться проблемами фразеології, викладачів, студентів.

Кислюк, Л. П. Сучасна українська словотвірна номінація: ресурси та тенденції розвитку [Текст] : монографія / Л. П. Кислюк. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. – 418 с. 

У монографії розглянуто сучасний стан української словотвірної номінації у трьох її взаємопов’язаних виявах: системі мови, загальній (узус) та індивідуальній (ідіолект) мовній практиці. На матеріалі нової похідної лексики, яка поповнила український лексикон за останні понад 25 років розвитку української мови в статусі державної мови незалежної України, підтверджено роль словотворення як провідного способу української номінації, чинника збереження її типологічних рис. Встановлено фрагменти мовної картини світу сучасного українця, у номінуванні яких словотворчі ресурси мови беруть найактивнішу участь, ділянки словотвірної та лексичної підсистем, що виявляють стабільну активність або демонструють динаміку у відповідь на зміни в житті українського суспільства.

Досліджено соціальні, когнітивні й комунікативні чинники впливу на вибір і реалізацію ресурсів сучасної української номінації, динаміку словотвірної норми української мови як засобу підтримання її літературного взірця.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів, учителів і всіх, хто цікавиться проблемами розвитку української мови.

Коца, Р. О. Формування префіксальної та конфіксальної систем прикметника української мови (XI –XX ст.) [Текст] / Р. О. Коца. Київ : Наук. думка, 2017. 276 с. (Проект "Наукова книга" (Молоді вчені)).

У монографії досліджено процес становлення та розвитку префіксальних та конфіксальних прикметників в українській мові від праслов’янської доби до сучасності.

Для мовознавців, учителів, студентів філологічних факультетів.

Лукінова, Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні [Текст] / Т. Б. Лукінова ; ред. В. Г. Скляренко. Київ : Наук. думка, 2018. 756 с.

Ця монографія – перша в Україні спроба висвітлити основні етапи історії багатоаспектної науки про слов’янські мови. Двохсотлітній її розвиток, що відбувався в різних історичних та політичних умовах, нерівномірний, складний, інколи трагічний, завжди був міцно пов’язаний з культурою слов’ян і Європи. Серед іншого в книзі йдеться про розширення й ускладнення наукових досліджень, лінгвістичну дискусію 1950 року, міжнародні з’їзди славістів, «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас». Багато уваги приділено діячам науки, зокрема найвидатнішим ученим-славістам.

Книга розрахована на викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією славістики та слов’янського мовознавства.

Плугатар мовознавчої ниви [Текст] : зб. наук. праць / ред. В. М. Бріцин. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. 268 с.

Збірник наукових праць, підготовлений в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, складають тексти доповідей, виголошених на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 110-ій річниці від дня народження академіка І.К. Білодіда. Статті, представлені у збірнику, розкривають роль І.К. Білодіда в розвитку українського мовознавства, показують сучасний розвиток його ідей та сформованих ним напрямів мовознавчих досліджень.

Скляренко, В. Г. Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови [Текст] / В. Г. Скляренко. – Київ : Наук. думка, 2018. – 685 с.

Книга містить праці, присвячені питанням етимології та історичної лексикології української мови. У першому розділі викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. У другому розділі розглянуто пи­тання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. Робиться висно­вок, що під «руськими письменами» слід розуміти слов’янське глаголичне письмо, а руським воно назване тому, що виникло в дунайських русів, власне у тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто пере­кладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями), знали, крім болгарської, також грецьку мову, і вони рано прийняли християнство. Третій розділ присвячено аналізу «темних місць» у «Слові о полку Ігоревім». Розглянуто 56 «темних місць», які досі ще не розгадані або пояснені непереконливо. У четвертому розділі висвітлюється етимологія цілого ряду «темних» слів української мови, у тому числі й назва Україна.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, учителів і широкого ко­ла зацікавлених читачів.

Скляренко, В. Г. Історія українського наголосу. Дієслово [Текст] : монографія / В. Г. Скляренко. Київ : Наукова думка, 2017. 701 с.

У монографії розглядається історія акцентуації дієслів української мови від пізньопраслов’янського періоду до нашого часу і встановлюються основні тенденції в їхньому наголошуванні. Широко використано свідчення українських акцентованих пам’яток кінця XVI початку XVIII ст., українських говорів, словників української мови XIXXX ст.

Для лінгвістів-дослідників, викладачів, аспірантів, учителів і студентів.

Сюта, Г. М. Цитатний тезаурус української поетичної мови XX століття [Текст] / Г. М. Сюта. Київ : КММ, 2017. 384 с. (Студії з українського мовознавства ; вип. 22).

Сучасна рецептивна стилістика художнього тексту – це нова філософія його наукового пізнання як лінгвокультурного і когнітивно-комунікативного феномену, в якому закумульовано образно-естетичний та інтелектуально-почуттєвий досвід різних поколінь українських письменників, мовно-культурну пам’ять нації. Одиницями виміру цієї пам’яті в поетичній мові є цитати.

Теоретичне значення мають обгрунтовані в монографії положення про лінгвокогнітивні механізми утворення й реактуалізації цитат, про умови їх упізнавання, про актуальні критерії класифікації.

Запропонована типологія цитатних висловлень дає всебічне (з погляду походження, формату відтворення, контекстної прагматики) уявлення про одиниці, які наповнюють цитатний тезаурус української поетичної мови XX століття.

Для наукових працівників, викладачів, учителів, аспірантів, магістрантів, студентів-філологів.

У просторі культури мови і стилю. Світлані Яківні Єрмоленко [Текст] / упоряд.: С. П. Бибик, Т. А. Коць. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. 332 с. : портр. (Глибини рідної мови)

Збірник створений на пошану видатного мовознавця – фахівця в галузі лінгвостилістики, лінгвофольлористики, лінгвокукраїнознавства, граматики, історії української літературної мови, культури мови, лінгводидактики, члена-кореспондента НАН України С.Я. Єрмоленко. Видання містить статті з проблем теоретичної і практичної лінгвостилістики та розвитку її терміноапарату, ідіостилістики, лінгвософії українських літературних текстів, соціолінгвістики, політичної дискурсології, історії української лінгвістики тощо, охоплюючи широкий діапазон напрямків, пов’язаних з зацікавленнями цього вченого. У збірнику також уміщений список праць С.Я. Єрмоленко.

Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст [Текст] : зб. наук. праць / ред. Б. М. Ажнюк. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. – 360 с. 

Збірник наукових праць присвячено мовознавчому дослідженню українсько-європейських і європейсько-українських зв’язків і спільних етнокультурних контекстів, історія яких налічує не одне століття. Урахування міжмовних зв’язків і паралелей дає ключ до етимологій ряду архаїчних елементів, правильне розуміння яких проливає світло на так звані темні місця мовних та історичних пам’яток. Дослідження іншомовних запозичень, явища пуризму, низки соціолінгвістичних явищ виявляє ознаки їх типологічної подібності в українській мові та багатьох мовах європейського культурного ареалу. Книжка призначена для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями функціонування мов у сучасному світі.

Українська мова на осі часу. Василеві Васильовичу Німчукові [Текст] / упоряд.: Г. В. Воронич, Н. В. Пуряєва. Київ : КММ, 2017. 520 с. : портр. (Не все сплива рікою часу)

Збірник створений на пошану видатного мовознавця, славіста, історика української мови, члена-кореспондента НАН України В.В. Німчука. Видання містить статті з різних галузей мовознавства ономастики, діалектології, лінгвістичного джерелознавства, історії української лінгвістики, охоплюючи широкий діапазон проблем, які так чи інакше пов'язані з науковими інтересами цього вченого. У збірнику вміщений також список праць В.В. Німчука.

Чернобров, Ю. А. Історія синтаксичних термінів української мови XIX – перша половина XX ст. [Текст] / Ю. А. Чернобров. Київ : Наукова думка, 2019. 182 с. (Наукова книга (Молоді вчені)).

У монографії схарактеризовано стан створення синтаксичної термінології української мови в контексті історичного термінознавства; простежено тенденції в розвитку цієї термінології з опертям на наукові джерела XIX 50-х років XX ст.; з’ясовано вплив мовних і позамовних чинників на формування синтаксичної термінології української мови; встановлено особливості розвитку термінологічних найменувань понять синтаксису словосполучення, простого та складного речення; випрацювано й введено до наукового обігу модель історичного паспорта синтаксичного терміна.

Для мовознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів та учнів.