НОВІ НАДХОДЖЕННЯ! КНИГИ З МОВОЗНАВСТВА

До вашої уваги новинки книг з мовознавства, що надійшли до відділу читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Войцехівська, Н. К. Конфліктний дискурс в український художній прозі XX – початку XXI ст. [Текст] / Н. К. Войцехівська ; ред. О. Л. Гречанюк. – Київ : Наукова думка, 2019. – 356 с. – (Наукова книга (Молоді вчені))

Монографія є цілісним дослідженням конфліктного дискурсу на матеріалі української художньої прози XX – початку XXI ст. Виявлено природу й типологію мовленнєвих конфліктів, а також визначено фактори, що зумовлюють зародження, розвиток і вирішення конфліктної ситуації на різних етапах діалогу. Висвітлено структурні, процесуальні та квалітативні ознаки конфліктної протидії. Виділено сценарії спілкування в конфлікті, а також спеціалізовані й неспеціалізовані вербальні засоби вираження агресії. Описано типи мовних особистостей, причини та зовнішні прояви емоцій і почуттів учасників конфліктного дискурсу; виявлено способи концептуалізації у свідомості носіїв української мови негативних емоцій.

Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів філологічних спеціальностей.

Вплив суспільних змін на розвиток української мови [Текст] : монографія / Є. А. Карпіловська [та ін]. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. – 440 с.

У монографії подано результати системно-структурного дослідження змін в лексиконі, граматичному ладі та нормах української літературної мови за останнє десятиліття. Об’єкт вивчення становлять динамічні процеси в українській мові, які протягом аналізованого періоду виявили найвищу активність та найвідчутніше вплинули на склад та функціонування лексичної, граматичної і словотвірної систем у різних сферах життя українського суспільства: неосемантизація, термінування, детермінування та транстермінування лексики, адаптування іменних і діє слівних новотворів та новозапозичень до словозмінної і словотвірної систем мови, взаємодія її дескриптивних і прескриптивних норм. Унаслідок дослідження змодельовано реальний стан мобільних ділянок лексикону й граматичного ладу української мови, який заслуговує на подання в нормативних словниках і граматиках, а також у новій редакції українського правопису.

Для науковців, викладачів, аспірантів та вчителів, для всіх, зацікавлених проблемами розвитку української мови.

Гриценко, С. П. Динаміка лексикону української мови XVI – XVII ст. [Текст] / С. П. Гриценко. – Київ : КММ, 2017. – 934 с.

Стаття присвячена комбінаториці семантичних змін українського лексикону XVI–XVII ст. під впливом запозичень. Досліджено формування вторинних значень питомої й запозиченої лексики; явище генералізації та спеціалізації значення; уживання запозичень у складі сталих словосполук, клішованих виразів, фразеологічних одиниць; проаналізовано термінологізацію виразів, до складу яких входять запозичення; міжстильову транслокацію запозичень; використання семантичних еквівалентів; формування абстрактної і розвиток емотивної лексики. Підкреслено, що в розпорядженні лінгвістів-істориків є різна кількість слововживань, віддалених часово, на підставі яких можна формулювати окремі значення чи їхні відтінки; лінгвіст зв’язаний вихідним матеріалом, який не дає змоги досягти повноти моделювання процесів семантичної та формальної деривації. Наголошено, що поза досяжністю для реальних висновків сучасного історика мови лишається питання шляхів переймання іншомовного зразка (усним чи внаслідок використання писарем чужомовних зразків структурування текстів відповідних жанрів), ролі усної комунікації в процесі запозичення, ролі писаря, його ідіолектної, мовно-етнічної належності. Використання досягнень діалектології, археології, етнографії, історії, фольклористики дозволить внести суттєві корективи в розуміння специфіки розвитку української мови XVI–XVII ст.

Діалекти в синхронії та діахронії. [Текст]. Вип. 3. Трансформація діалектного континууму і проблем лінгвоекології / ред. П. Ю. Гриценко. – Київ : КММ, 2017. – 518 с.

У збірнику вміщено матеріали Міжнародної наукової конференції «Трансформація діалектного континууму і проблеми лінгвоекології. До 30-річчя Чорнобильської трагедії» (м. Київ, 11–12 квітня 2016 р.), присвяченої актуальним проблемам сучасної слов’янської діалектології. У наукових розвідках порушено теоретичні та практичні питання, пов’язані з різноаспектним дослідженням говірок Чорнобильської зони, акцентовано на необхідності збереження мови, діалектів, національних культур. Висвітлено проблему міжмовної й міждіалектної взаємодії та наслідки таких процесів; схарактеризовано особливості збирання матеріалу, процедуру аналізу й результати дослідження новожитніх говірок; акцентовано на важливості та пріоритетності використання пам’яток, фольклорних, етнографічних матеріалів, давніших наукових розвідок як універсального джерела відомостей про різні структурні рівні говірок. Частину статей присвячено зв’язкові лексики діалектів з народною культурою, побутом, мовною картиною світу діалектоносіїв. У виданні представлено дослідження мовознавців України, Польщі, Росії, Хорватії.

Для науковців, викладачів, студентів.

Дідун, Л. І. Фразеологізми із семантикою інтенсивності в сучасній українській літературній мові [Текст] : монографія / Л. І. Дідун. – Київ : Наук. думка, 2019. – 228 с. – (Проект "Наукова книга" (молоді вчені)).

У монографії досліджено способи і засоби вербалізації категорії інтенсивності у фразеологізмах сучасної української літературної мови. Визначено специфіку категорії інтенсивності; з’ясовано ознаки інтенсивності у семантичній структурі фразеологічних одиниць української мови. Запропоновано тематичну класифікацію фразеологізмів із семантикою інтенсивності, у якій окреслено основні сфери буття людини, шо підлягають інтенсифікації. Досліджено структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць зі значенням інтенсивності.

Для філологів, які цікавляться проблемами фразеології, викладачів, студентів.

Кислюк, Л. П. Сучасна українська словотвірна номінація: ресурси та тенденції розвитку [Текст] : монографія / Л. П. Кислюк. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. – 418 с. 

У монографії розглянуто сучасний стан української словотвірної номінації у трьох її взаємопов’язаних виявах: системі мови, загальній (узус) та індивідуальній (ідіолект) мовній практиці. На матеріалі нової похідної лексики, яка поповнила український лексикон за останні понад 25 років розвитку української мови в статусі державної мови незалежної України, підтверджено роль словотворення як провідного способу української номінації, чинника збереження її типологічних рис. Встановлено фрагменти мовної картини світу сучасного українця, у номінуванні яких словотворчі ресурси мови беруть найактивнішу участь, ділянки словотвірної та лексичної підсистем, що виявляють стабільну активність або демонструють динаміку у відповідь на зміни в житті українського суспільства.

Досліджено соціальні, когнітивні й комунікативні чинники впливу на вибір і реалізацію ресурсів сучасної української номінації, динаміку словотвірної норми української мови як засобу підтримання її літературного взірця.

Для мовознавців, викладачів, аспірантів, учителів і всіх, хто цікавиться проблемами розвитку української мови.

Коца, Р. О. Формування префіксальної та конфіксальної систем прикметника української мови (XI –XX ст.) [Текст] / Р. О. Коца. – Київ : Наук. думка, 2017. – 276 с. – (Проект "Наукова книга" (Молоді вчені)).

У монографії досліджено процес становлення та розвитку префіксальних та конфіксальних прикметників в українській мові від праслов’янської доби до сучасності.

Для мовознавців, учителів, студентів філологічних факультетів.

Лукінова, Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні [Текст] / Т. Б. Лукінова ; ред. В. Г. Скляренко. – Київ : Наук. думка, 2018. – 756 с.

Ця монографія – перша в Україні спроба висвітлити основні етапи історії багатоаспектної науки про слов’янські мови. Двохсотлітній її розвиток, що відбувався в різних історичних та політичних умовах, нерівномірний, складний, інколи трагічний, завжди був міцно пов’язаний з культурою слов’ян і Європи. Серед іншого в книзі йдеться про розширення й ускладнення наукових досліджень, лінгвістичну дискусію 1950 року, міжнародні з’їзди славістів, «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас». Багато уваги приділено діячам науки, зокрема найвидатнішим ученим-славістам.

Книга розрахована на викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією славістики та слов’янського мовознавства.

Плугатар мовознавчої ниви [Текст] : зб. наук. праць / ред. В. М. Бріцин. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. – 268 с.

Збірник наукових праць, підготовлений в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, складають тексти доповідей, виголошених на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 110-ій річниці від дня народження академіка І.К. Білодіда. Статті, представлені у збірнику, розкривають роль І.К. Білодіда в розвитку українського мовознавства, показують сучасний розвиток його ідей та сформованих ним напрямів мовознавчих досліджень.

Скляренко, В. Г. Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови [Текст] / В. Г. Скляренко. – Київ : Наук. думка, 2018. – 685 с.

Книга містить праці, присвячені питанням етимології та історичної лексикології української мови. У першому розділі викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. У другому розділі розглянуто пи­тання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. Робиться висно­вок, що під «руськими письменами» слід розуміти слов’янське глаголичне письмо, а руським воно назване тому, що виникло в дунайських русів, власне у тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто пере­кладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями), знали, крім болгарської, також грецьку мову, і вони рано прийняли християнство. Третій розділ присвячено аналізу «темних місць» у «Слові о полку Ігоревім». Розглянуто 56 «темних місць», які досі ще не розгадані або пояснені непереконливо. У четвертому розділі висвітлюється етимологія цілого ряду «темних» слів української мови, у тому числі й назва Україна.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, учителів і широкого ко­ла зацікавлених читачів.

Скляренко, В. Г. Історія українського наголосу. Дієслово [Текст] : монографія / В. Г. Скляренко. – Київ : Наукова думка, 2017. – 701 с.

У монографії розглядається історія акцентуації дієслів української мови від пізньопраслов’янського періоду до нашого часу і встановлюються основні тенденції в їхньому наголошуванні. Широко використано свідчення українських акцентованих пам’яток кінця XVI – початку XVIII ст., українських говорів, словників української мови XIX‒XX ст.

Для лінгвістів-дослідників, викладачів, аспірантів, учителів і студентів.

Сюта, Г. М. Цитатний тезаурус української поетичної мови XX століття [Текст] / Г. М. Сюта. – Київ : КММ, 2017. – 384 с. – (Студії з українського мовознавства ; вип. 22).

Сучасна рецептивна стилістика художнього тексту – це нова філософія його наукового пізнання як лінгвокультурного і когнітивно-комунікативного феномену, в якому закумульовано образно-естетичний та інтелектуально-почуттєвий досвід різних поколінь українських письменників, мовно-культурну пам’ять нації. Одиницями виміру цієї пам’яті в поетичній мові є цитати.

Теоретичне значення мають обгрунтовані в монографії положення про лінгвокогнітивні механізми утворення й реактуалізації цитат, про умови їх упізнавання, про актуальні критерії класифікації.

Запропонована типологія цитатних висловлень дає всебічне (з погляду походження, формату відтворення, контекстної прагматики) уявлення про одиниці, які наповнюють цитатний тезаурус української поетичної мови XX століття.

Для наукових працівників, викладачів, учителів, аспірантів, магістрантів, студентів-філологів.

У просторі культури мови і стилю. Світлані Яківні Єрмоленко [Текст] / упоряд.: С. П. Бибик, Т. А. Коць. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. – 332 с. : портр. – (Глибини рідної мови)

Збірник створений на пошану видатного мовознавця – фахівця в галузі лінгвостилістики, лінгвофольлористики, лінгвокукраїнознавства, граматики, історії української літературної мови, культури мови, лінгводидактики, члена-кореспондента НАН України С.Я. Єрмоленко. Видання містить статті з проблем теоретичної і практичної лінгвостилістики та розвитку її терміноапарату, ідіостилістики, лінгвософії українських літературних текстів, соціолінгвістики, політичної дискурсології, історії української лінгвістики тощо, охоплюючи широкий діапазон напрямків, пов’язаних з зацікавленнями цього вченого. У збірнику також уміщений список праць С.Я. Єрмоленко.

Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст [Текст] : зб. наук. праць / ред. Б. М. Ажнюк. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. – 360 с. 

Збірник наукових праць присвячено мовознавчому дослідженню українсько-європейських і європейсько-українських зв’язків і спільних етнокультурних контекстів, історія яких налічує не одне століття. Урахування міжмовних зв’язків і паралелей дає ключ до етимологій ряду архаїчних елементів, правильне розуміння яких проливає світло на так звані темні місця мовних та історичних пам’яток. Дослідження іншомовних запозичень, явища пуризму, низки соціолінгвістичних явищ виявляє ознаки їх типологічної подібності в українській мові та багатьох мовах європейського культурного ареалу. Книжка призначена для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями функціонування мов у сучасному світі.

Українська мова на осі часу. Василеві Васильовичу Німчукові [Текст] / упоряд.: Г. В. Воронич, Н. В. Пуряєва. – Київ : КММ, 2017. – 520 с. : портр. – (Не все сплива рікою часу)

Збірник створений на пошану видатного мовознавця, славіста, історика української мови, члена-кореспондента НАН України В.В. Німчука. Видання містить статті з різних галузей мовознавства – ономастики, діалектології, лінгвістичного джерелознавства, історії української лінгвістики, охоплюючи широкий діапазон проблем, які так чи інакше пов'язані з науковими інтересами цього вченого. У збірнику вміщений також список праць В.В. Німчука.

Чернобров, Ю. А. Історія синтаксичних термінів української мови XIX – перша половина XX ст. [Текст] / Ю. А. Чернобров. – Київ : Наукова думка, 2019. – 182 с. – (Наукова книга (Молоді вчені)).

У монографії схарактеризовано стан створення синтаксичної термінології української мови в контексті історичного термінознавства; простежено тенденції в розвитку цієї термінології з опертям на наукові джерела XIX – 50-х років XX ст.; з’ясовано вплив мовних і позамовних чинників на формування синтаксичної термінології української мови; встановлено особливості розвитку термінологічних найменувань понять синтаксису словосполучення, простого та складного речення; випрацювано й введено до наукового обігу модель історичного паспорта синтаксичного терміна.

Для мовознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів та учнів.