Щороку 27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв голокосту. Саме
цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів
найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік
польського Освенціма.
Голокост – геноцид людей, які належали до певної національності, раси чи
релігії. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом
Гітлером. Голокост почався з дискримінації єврейського народу. Євреїв не
пускали в певні місця та забороняли влаштовуватись на роботу. Нацисти почали
створювати концтабори для тих, кого вважали «ворогами держави». Перший
концтабір Дахау відкрили у березні 1933 року неподалік від Мюнхена. Більшість
ув’язнених у перших концентраційних таборах складали німецькі комуністи,
соціалісти, соціал-демократи, роми, Свідки Єгови, гомосексуали й особи,
обвинувачені в «асоціальній» або соціально-девіантній поведінці. Деякі з цих
об’єктів називали «концентраційними таборами», оскільки ті, хто там перебував,
були фізично «сконцентровані» в одному місці.
З 1933 по 1945 рік нацисти створили понад 44 000
концтаборів та інших об’єктів позбавлення волі (включно з ґетто). Ці об’єкти використовували для різних цілей, зокрема
примусової праці, утримання людей і масових убивств.
Жертвами масового знищення стали 4,5 мільйонів
дорослих та 1,5 дітей.
До Міжнародного дня пам’яті жертв
Голокосту у
відділі читальних залів ВДОУНБ імені Олени Пчілки експонується тематична
виставка: «Пам’ять про Голокост: паралелі історії».
До уваги користувачів – книги: історичні
дослідження, матеріали наукових конференцій, літературно-художні видання,
публіцистика, статті з періодичних видань, що розкривають історію Голокосту та
пам’ять про цей злочин ХХ століття, історію життя та загибелі під час Голокосту,
свідчення очевидців та вшанування пам’яті усіх невинно убитих.
Символом
Голокосту в Україні став Бабин Яр. Нацисти розстріляли в урочищі близько ста
тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями. До нього приводили на
страту як військових, так і цивільних.
Жертвами нацистської окупаційної влади в Україні стали
понад півтора мільйони євреїв, ромів, а також українців, поляків і росіян зі
змішаних родин, які не хотіли залишати рідних єврейського походження й ішли за
ними у ґетто, а звідти на страту.
Наймаштабнішим за своїм охопленням, запропонований читачам, є посібник "Геноцид. Вступ до глобальної історії", що надійшов до нашої книгозбірні завдяки Українському інституту книги:
Джонс А. Геноцид.
Вступ до глобальної історії [Текст] / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси. – Київ : Дух і літера, 2019. – 673 с. : іл.
У
цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies,
геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та
правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір
трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму
та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також
приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди
і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим
злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук:
психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії
міжнародних відносин.
Найновішою книгою, 2021 року видання, є:
Масові розстріли. Голокост від Балтійського до Чорного моря, 1941–1944 [Текст] = Маcавыя расстрэлы. Халакост паміж Балтыйскім і Чорным
морам, 1941–1944. – Київ : б. в.,
2021. – 336 с. : фот.
У
червні 1941 року Німецький Райх разом зі своїми
союзниками напав на Радянський Союз. У цій війні на винищення загинули 14
мільйонiв цивільних осіб, серед яких було понад 2 мільйони євреïв. Бiльшiсть євреїв стали жертвами масових
розстрілів або задихнулися в так званих ґазваґенах «душогубках». Також загинули близько 30 тисяч ромiв i 17 тисяч
пацієнтів психіатричних лікарень. Масштабнi вбивства чинили мобiльнi
розстрiльнi підрозділи (айнзацгрупи) поліції безпеки та служби безпеки СС,
формування поліції охорони порядку, армії, вiйськ СС, а також місцеві
помічники. Виставка «Масові розстріли. Голокост вiд Балтійського до Чорного
моря, 1941–1944» документує
злочини та вшановує пам'ять загиблих.
Більше літератури по темі див.: Електронний каталог (книги) Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, Електронний каталог періодичних видань