Показ дописів із міткою Голокост. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Голокост. Показати всі дописи

неділя, 25 січня 2026 р.

Пам’ять, що не має права на мовчання

27 січня світ згадує одну з найстрашніших трагедій ХХ століття — Голокост. Це день пам’яті про мільйони невинних людей, життя яких було знищене лише через їхнє походження. Але це також день відповідальності — за збереження правди, за чесну розмову з минулим і за недопущення повторення подібних злочинів у майбутньому.

Голокост — це не лише історія концтаборів. Значна частина масових убивств відбувалася безпосередньо на окупованих територіях, зокрема в Україні. Саме тут, у містах і селах, людей розстрілювали біля власних домівок, у лісах, ярах, на околицях населених пунктів. Цей злочин назавжди змінив історичну й культурну карту країни.

Особливо трагічною була доля єврейських громад Волині. До Другої світової війни вони становили важливу частину життя краю: у Луцьку, Володимирі-Волинському, Ковелі, Киселині, Локачах та десятках інших містечок діяли синагоги, школи, ремісничі майстерні, формувався унікальний культурний простір. Усе це було знищене за лічені роки.

Після нацистської окупації в 1941 році єврейське населення Волині зазнало систематичного переслідування: створення гетто, примусові роботи, масові розстріли. Цілі громади зникали без сліду. Людей убивали не за вчинки — за саме право бути. Вціліли одиниці. Разом із людьми зникали голоси, імена, родинні історії, пам’ять поколінь.

Саме тому сьогодні так важливо говорити про Голокост не лише мовою дат і цифр, а мовою людських доль. Пам’ять — це не формальність. Це наш моральний обов’язок перед тими, кого позбавили життя, і перед тими, хто живе зараз.

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту створено відеоогляд книг «Голокост: голоси тих, кого забрала темрява». У ньому представлені документальні та художні книги, свідчення очевидців, історичні дослідження, які допомагають почути голоси знищених громад і краще зрозуміти масштаб трагедії. Це тексти, що не дозволяють забути: за кожною сторінкою — людина, її біль, її життя.

Відеоогляд — це простір пам’яті й осмислення. Вона покликана не лише інформувати, а й спонукати до роздумів про цінність людського життя, небезпеку ненависті та відповідальність кожного з нас за збереження історичної правди.

Пам’ятаючи жертв Голокосту, ми захищаємо майбутнє. Бо забуття завжди починається з мовчання.



понеділок, 27 січня 2025 р.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

                                      

27 січня увесь світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Під цим терміном розуміють регулярні утиски, гоніння та навмисне винищення нацистами єврейської нації. Геноцид мав місце з 1933 по 1945 роки та супроводжувався жахливими діяннями нацистського режиму. За цей час було знищено понад 5 000 000 осіб єврейської національності.

1 листопада 2005 року на Генеральній асамблеї ООН було затверджено Резолюцію, присвячену Голокосту. В документі йде мова про те, що геноцид призвів до винищення 30% євреїв та великої кількості осіб, що належали до інших національностей. Саме в цій Резолюції 27 січня було проголошене Днем пам’яті жертв Голокосту та з цього часу почалося всесвітнє відзначення цієї події.

27 січня – знакова дата для представників єврейської народності. Саме в цей день після закінчення Другої світової війни у 1945 році війська одного з українських фронтів звільнили в’язнів з Аушвіц-Біркенау (також відомий як концтабір Освенцим). Це найбільший за розмірами табір смерті, що був заснований нацистами для масового фізичного знищення негідних, за переконаннями нацистської Німеччини, осіб. В наші дні цей табір уособлюють з найбільшими в історії землі злочинами. У цьому році світ відзначає 80  років з моменту звільнення ув’язнених.

Місцями найбільших масових страт євреїв в Україні стали: Бабин Яр (Київ), Богданівка Одеської області, Дрогобицький Яр (Харків), Кам’янець-Подільський, Дальник Одеської області, урочище Сосонки біля Рівного.

На Волині, в Луцьку в 1942 році діяло два гетто . Одне було робітниче гетто, де були євреї тих специфічних професій, які були нагально потрібні для вермахту і для потреб міста. Друге гетто, найбільше, приблизно 18 тисяч осіб, там були просто люди. Велике гетто було винищене в кінці серпня 1942-го року. Після цього відбулося ще декілька розстрілів – у вересні та грудні 1942-го, зокрема вбивали євреїв, які переховувалися, та тих, котрі працювали в робітничому гетто. Всього загинуло 25 тисяч 658 людей – жителів обласного центру Волині та навколишніх сіл.

На заході представлена книжкова виставка літератури по даній темі: «Пам’ять про Голокост: паралелі історії». На виставці представлена література по даній тематиці – документальна та художня. Запрошуємо до перегляду.

Голокост є однією з найстрашніших трагедій та одним із найбільших злочинів в історії людства, завжди буде для всіх застереженням про небезпеки, в основі яких – ненависть, фанатизм, расизм та упередженість.
Усі країни мають право на безпеку та розвиток. Усі люди в цьому світі мають право бути вільними та рівними, незалежно від їхньої етнічної приналежності, кольору шкіри, мови, віросповідання.
Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять!