«Молодь обирає…»: покоління, яке творить майбутнє України

12 серпня в Україні відзначають День молоді - свято покоління, яке вирізняється енергією, сміливістю, творчістю та готовністю діяти. З 2022 року Україна відзначає День молоді саме 12 серпня, одночасно з Міжнародним днем молоді. Таке рішення було прийнято з урахуванням прагнення української молоді до інтеграції в європейську спільноту, утвердження цінностей демократії та свободи.

Українська молодь сьогодні - це не просто про вік. Це про позицію, відповідальність і готовність змінювати країну.

Молоді українці навчаються і працюють, створюють власні проєкти, займаються волонтерством, розвивають культуру, освіту, науку й технології. Вони долучаються до громадського життя, підтримують українське військо, захищають державу та допомагають своїм громадам вистояти й розвиватися в умовах війни.

Українська молодь доводить, що майбутнє держави не є абстрактною перспективою. Воно формується вже сьогодні - у щоденній праці, навчанні, волонтерстві, творчості, громадянській активності та особистому виборі кожної молодої людини.

Саме молоде покоління сьогодні формує нову Україну - вільну, демократичну, європейську та сильну. Держава також розглядає розвиток потенціалу молоді, її самореалізацію та участь у суспільному житті як важливий напрям молодіжної політики.

Важливою складовою розвитку молодої людини залишається книга. Читання допомагає пізнавати світ, розширювати світогляд, формувати критичне мислення, краще розуміти себе та інших, знаходити нові ідеї й робити власний вибір.

Тому до Дня молоді Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки підготувала онлайн огляд літератури «Молодь обирає…».

Запрошуємо молодь Луцька та Волині переглянути наш онлайн огляд, познайомитися з представленими виданнями та обрати книгу, яка стане саме вашою.

Пам'ять, яку зберігають книги

28 липня в Україні вшановують пам'ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Ця пам'ятна дата була встановлена Верховною Радою України у 2025 році. Вона покликана нагадати про страшні злочини, скоєні російськими окупантами проти українських військовополонених і мирних громадян, а також увічнити пам'ять про тих, хто не повернувся з неволі. Символічно, що днем вшанування обрано 28 липня, адже саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року в колонії в Оленівці було вбито десятки українських військовополонених, серед яких були оборонці Маріуполя та «Азовсталі».

До цієї пам'ятної дати у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки організовано книжкову виставку «Повернути пам'ять про тих, кого неможливо повернути».

На виставці представлено документальні видання, історичні дослідження, спогади очевидців, щоденники, репортажі та художні твори, присвячені російсько-українській війні. Серед них книги про оборону Маріуполя та «Азовсталі», трагедію Оленівки, битви за Ірпінь і Бахмут, окупацію українських територій, життя людей у полоні та незламність українських воїнів і цивільних.

Експозиція знайомить читачів із виданнями, що розповідають про героїчний спротив українського народу, боротьбу за свободу і незалежність, трагедії російського полону, а також про незламність духу наших Захисників і Захисниць. Представлені книги, документальні свідчення та історичні дослідження допомагають глибше усвідомити ціну свободи та важливість збереження пам'яті про тих, чиї життя були жорстоко обірвані.

Пам'ять про загиблих не може змінити минулого, але вона формує наше майбутнє. Зберігаючи їхні імена, історії та подвиги, ми засвідчуємо повагу до тих, хто віддав найдорожче за Україну, та нагадуємо світові про необхідність справедливості й відповідальності за воєнні злочини.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з матеріалами книжкової виставки та разом вшанувати пам'ять тих, кого неможливо повернути, але неможливо й забути.

Українська державність: спадщина, яку боронимо

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення, його витоки та незламність. Ця пам'ятна дата покликана утвердити історичну спадкоємність української держави від Русі до сучасної незалежної України, наголошуючи, що прагнення українського народу до свободи, самоврядування та власної державності має глибоке історичне коріння.

День Української Державності було встановлено Указом Президента України у 2021 році. З 2024 року його відзначають 15 липня, у день вшанування святого рівноапостольного князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України за новоюліанським календарем. Саме князь Володимир здійснив цивілізаційний вибір, який визначив подальший розвиток українських земель, сприяв поширенню освіти, культури, писемності та зміцненню міжнародних зв'язків Русі.

Історія української державності охоплює багато століть. Від могутньої Русі та Галицько-Волинської держави, через добу українського козацтва і Гетьманщини, визвольні змагання початку ХХ століття до відновлення незалежності України у 1991 році та сучасної боротьби за свободу і суверенітет. Кожне покоління українців робило свій внесок у збереження державності, мови, культури та національної ідентичності.

Сьогодні, коли Україна продовжує відстоювати свою незалежність у боротьбі з російською агресією, День Української Державності набуває особливого значення. Він символізує незламність українського народу, єдність поколінь та віру в майбутнє. Це нагода згадати тих, хто протягом століть виборював право України бути вільною, незалежною і суверенною державою.

До Дня Української Державності у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки підготовлено огляд літератури «День Української Державності: наш шлях крізь віки». Представлені видання розповідають про ключові етапи українського державотворення, видатних діячів, боротьбу за незалежність та багатовікову історію українського народу.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з книжковою добіркою та відкрити для себе сторінки історії, які засвідчують: українська державність має міцне тисячолітнє підґрунтя, а її сила завжди була і залишається в єдності, гідності та любові до рідної землі.

Подарунок, що відкриває маловідомі сторінки української історії 📚

Фонд відділу читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки поповнився цінним історичним виданням. Книгу Катерини Диси «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття» подарував Сергій Янішевський – учитель історії, краєзнавець.

Видання присвячене одній з найцікавіших і водночас малодосліджених сторінок українського минулого. Спираючись майже на 200 судових справ XVII–XVIII століть, авторка досліджує, як звинувачення у чаклунстві відображали повсякденне життя, людські страхи, конфлікти та уявлення про справедливість. На сторінках книги розкриваються механізми судових процесів, роль чуток, репутації й тортур у винесенні вироків, а також вплив народних і церковних уявлень про демонічне на судову практику.

Дослідження дозволяє по-новому поглянути на життя ранньомодерного українського суспільства та розглянути український досвід у широкому європейському контексті, порівнюючи місцеві судові процеси з відомими «полюваннями на відьом» у країнах Європи.

Щиро дякуємо Сергію Сергійовичу Янішевському за цінний подарунок та підтримку бібліотеки. Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією України, історією права та повсякденним життям минулих століть, ознайомитися з новим виданням у відділі читальних залів.

Конституція України: 30 років на захисті державності та свободи

25 червня у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася історична година «Конституція – щит нації», присвячена 30-й річниці ухвалення Конституції України.

Учасники заходу здійснили своєрідну подорож у події червня 1996 року та згадали непростий шлях створення Основного Закону незалежної України. Особливу увагу було приділено знаменитій «конституційній ночі» з 27 на 28 червня, коли народні депутати майже добу безперервно працювали над текстом документа, який став фундаментом сучасної української держави.

Присутні дізналися про основні етапи конституційного процесу, роль державних діячів у підготовці Конституції, а також про зміни, які вносилися до Основного Закону протягом тридцяти років незалежності. Під час заходу демонструвалися тематичні відеоматеріали, що допомогли глибше відчути атмосферу історичних подій та усвідомити значення Конституції для розвитку демократичної, правової та суверенної України.

Особливо актуально звучала розмова про конституційні цінності сьогодні, коли український народ продовжує боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність. Учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та майбутнє нашої держави.

Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Конституція України на захисті демократії, прав людини, суверенітету і територіальної цілісності». На ній були представлені видання з історії українського конституціоналізму, праці про гетьмана Пилипа Орлика, книги про державотворчі процеси в Україні, матеріали про творців сучасної української державності, видання Конституції різних років та періодика 1996 року, що зберегла живу атмосферу часу ухвалення Основного Закону.

Захід став нагодою не лише пригадати важливу сторінку новітньої історії України, а й замислитися над значенням прав, свобод і відповідальності кожного громадянина за майбутнє своєї держави.

Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень

25 червня виповнюється 140 років від дня народження Івана Крип’якевича (1886–1967) – видатного українського історика, археографа, педагога, академіка та одного з найавторитетніших дослідників минулого України. Саме його праці допомогли багатьом поколінням українців глибше зрозуміти власну історію, культуру та традиції.

З нагоди ювілею в відділі читальних залів організовано книжкову виставку «Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень».

Іван Крип’якевич народився у Львові та належав до плеяди науковців, які присвятили своє життя вивченню українського минулого. Учень Михайла Грушевського, він досліджував історію козацтва, української державності, Галичини, культури та військової справи. Його науковий доробок охоплює сотні праць, серед яких особливе місце займають книги «Богдан Хмельницький», «Історія українського війська», «Історія української культури» та інші фундаментальні дослідження.

У своїх працях учений прагнув не лише відтворити події минулого, а й показати роль українського народу в творенні власної історії. Завдяки його дослідженням історія України постає як безперервний шлях боротьби за свободу, розвиток культури та утвердження національної самобутності.

На виставці представлені книги Івана Крип’якевича, праці про його життя і наукову діяльність, видання з історії України, українського козацтва та культури. Матеріали експозиції знайомлять відвідувачів із багатогранною спадщиною вченого, який став одним із творців української історичної науки ХХ століття.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку та відкрити для себе постать Івана Крип’якевича – дослідника, який усе життя присвятив вивченню й популяризації історії України.

135 років Євгену Коновальцю: стратег української ідеї

 

Є постаті, які не вміщуються в рамки біографії. Вони радше нагадують вузли історичної напруги: варто торкнутися - і розгортається ціла епоха. Саме такою постаттю є Євген Коновалець.

Цього року минає 135 років від дня народження людини, яка мислила державу не як ідею, а як систему дії.

14 червня 1891 року в селі Зашків на Львівщині народився хлопець, якому судилося стати одним із ключових організаторів українського визвольного руху. Його молодість припала на епоху, коли імперії здавалися непорушними, а сама думка про незалежність виглядала радше як сміливий виклик, ніж як реальний проєкт. Та саме в таких умовах формуються люди, які не запитують «чи можливо», а шукають відповідь на «як реалізувати».

Під час Першої світової війни Євген Коновалець пройшов фронт і полон, але найважливішим для нього стала інша школа - школа організації та дисципліни. Під його проводом Січові стрільці стали не лише військовим формуванням, а й спробою вибудувати нову модель українського війська - структурованого, дисциплінованого, з чіткою внутрішньою логікою. Після завершення визвольних змагань Коновалець не зупинився і не відійшов у споглядання. Він перейшов до довготривалої політичної роботи.

У 1929 році він був серед тих, хто долучився до створення Організації українських націоналістів, яка мала на меті не ситуативний протест, а тривалу політичну боротьбу та організацію руху. Життя за межами України не стало для нього відступом. Навпаки - це була інша форма фронту. Він будував мережі, координував середовища, формував структури впливу, які тримали українське питання в політичному полі Європи. Його діяльність викликала занепокоєння в тих, хто розумів: організована ідея завжди небезпечніша за стихійний протест.

23 травня 1938 року в Роттердамі Євген Коновалець загинув унаслідок спецоперації радянських спецслужб. Його смерть стала не завершенням, а радше переходом у нову фазу історичної пам’яті. Його постать перетворилася на символ організованої боротьби за державність, складний і багатошаровий, але безперечно впливовий.

Сьогодні, у рік 135-річчя від дня народження Євгена Коновальця, ми повертаємося до його постаті не лише як до історичного імені, а як до прикладу стратегічного мислення про державу.

З цієї нагоди в бібліотеці організовано книжкову виставку «Євген Коновалець: постать, що формувала державність».

Вона нагадує: державність - це не миттєвий акт, а довгий процес, який потребує людей, здатних мислити на десятиліття вперед.

Коновалець - одна з тих постатей, чия присутність в історії досі змушує думати глибше, ніж дозволяє коротка пам’ять часу.