Їх шукають. На них чекають

30 серпня - Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Ця дата покликана привернути увагу до проблеми насильницьких зникнень, нагадати про права зниклих людей та їхніх родин, а також про необхідність встановлення долі кожної людини, зв’язок із якою було втрачено.

Для України цей день має особливе й болісне значення. Російсько-українська війна принесла тисячі історій військовослужбовців і цивільних, які зникли безвісти внаслідок бойових дій, окупації, незаконного утримання чи примусового переміщення. За кожною такою історією стоїть конкретна людина, її родина, друзі, плани та мрії.

Для рідних зниклого безвісти час ніби зупиняється. Мати чекає на сина, дружина - на чоловіка, діти - на батька чи матір, сестра - на брата. Вони продовжують жити між надією і тривогою, очікуючи бодай найменшої звістки.

Особливо важливо пам’ятати: статус «зниклий безвісти» не означає підтвердження загибелі людини. Це означає, що її місце перебування або доля наразі невідомі. Пошук триває, а разом із ним живе надія на повернення.

Встановлення долі зниклих безвісти є надзвичайно складним процесом. Пошук може тривати місяцями й роками та потребує роботи державних органів, правоохоронців, військових, міжнародних і гуманітарних організацій. Важливу роль у цьому процесі відіграють свідчення очевидців, документи, інформація з місць бойових дій та звільнених територій, а також дані, які допомагають встановити особу людини.

Для родин це не просто пошук інформації. Це боротьба за право знати правду про долю близької людини.

Саме цій важливій темі присвячена книжкова виставка «Не втрачайте надію: ті, хто чекає, ті, на кого чекають», організована у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

        Ці книги говорять не лише про війну. Вони говорять про людей. Окрему увагу на виставці привертають книги, у яких зібрані свідчення захисників і захисниць України, які пройшли через російський полон, розповідають про пережите, силу духу та шлях до повернення додому. Про тих, хто захищає Україну. Про тих, хто пережив полон. Про тих, хто втратив зв’язок із рідними. І про тих, хто щодня продовжує чекати.

Книжкова виставка - це також можливість замислитися над тим, наскільки важливо берегти пам’ять про кожну людину, яка зникла в умовах війни. Адже за сухим формулюванням «зниклий безвісти» стоїть чиєсь життя і родина, яка не перестає чекати.

Зниклий безвісти - не означає забутий.

Невідомість - не крапка.

Пошук триває, доки не встановлено долю людини.

І поки рідні чекають, ми маємо пам’ятати про них, говорити про цю проблему та не дозволяти історіям зниклих безвісти залишатися лише цифрами у статистиці.

Запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою «Не втрачайте надію: ті, хто чекає, ті, на кого чекають» у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Поки триває пошук - живе надія.

Бібліографічний список літератури, представленої на виставці:

Суботіна В. Полон / Валерія "Нава" Суботіна. - Харків : Фоліо, 2024. - 254 с. - (Воєнні щоденники) (Книжки війни).

Суботіна В. Азовсталь. Сталева пресслужба / Валерія "Нава" Суботіна. - Харків : Фоліо, 2024. - 252, [1] с. : фот. - (Воєнні щоденники) (Книжки війни).

Вільний у полоні. Книга-діалог із Ігорем Козловським [Текст] / упоряд. Анна Грувер. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2025. - 149, [1] с. - (Бібліотека українського ПЕН). - Бібліогр.: с. 147-[150].

Донеччанка О. Все буде добре, побратими / Ольга Донеччанка. - Вид. 2-ге. - Львів : Апріорі, 2025. - 214, [1] с. : фот. - (Серія "Війна без вибору").

Макеєв В. 100 днів полону, або Позивний "911" / Валерій Макеєв ; [мал. Сергія Захарова]. - Харків : Фоліо, 2016. - 188, [3] с. : іл.

Гардінґ Л. Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьби України за виживання : [війна очима кор. The Guardian, який потрапив до "чорного списку" Кремля] / Люк Гардінґ ; [пер. з англ. І. Возняк]. - Харків : Віват, 2023. - 346, [8] с. : іл., карта, фот. кольор. - (Історія та політика).

Логвиненко Б. Деокупація. Історії опору українців. 2022 / Борис Логвиненко ; [передм. Олександри Матвійчук]. - Київ : Українер, 2023. - 278, [1] с. : фот.

Мовчан А. Окупація : роман-хроніка / Альона Мовчан. - Одеса : Олді+, 2023. - 199 с. : фот.

Вовк І. Ізоляція. Таємні в'язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті / Ірина Вовк, Дар’я Бура. - Харків : Фоліо, 2020. - 345, [3] с. : іл. - (Хроніка).

Шишацький Є. Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь / Євген Шишацький. - 2-ге вид., перероб. та допов. - Харків : Орбіта, 2022. - 220, [1] с.

Лаюк М. Бахмут : [репортажі, есеї] / Мирослав Лаюк ; передм. Богдана Логвиненка ; фот. Данила Павлова. - Київ : Українер, 2023. - 254 с. : фот. 

Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну

 

29 серпня - День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Це день, коли ми схиляємо голови перед тими, хто віддав найдорожче - своє життя - за свободу України та право українців жити у власній незалежній державі.

Дата 29 серпня пов’язана з Іловайською трагедією 2014 року, коли під час виходу українських військових з оточення загинули сотні наших захисників. Водночас цей день - не лише про одну військову операцію. Це день пам’яті про всіх, хто від 2014 року, а після 24 лютого 2022-го - у масштабній боротьбі, став на захист України.

Серед полеглих - військовослужбовці та добровольці, чоловіки й жінки, сини й доньки, батьки й матері, друзі та побратими. За кожним іменем - життя, родина, мрії та майбутнє, якого вони не встигли побачити.

До Дня пам’яті захисників України у відділі читальних залів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки організовано книжкову виставку «Їхня жертва - наша свобода». Представлені видання розповідають про російсько-українську війну, мужність українських військових, бойові події та долі людей, які стали на захист Батьківщини.

Пам’ятати - це не лише знати дату.

Пам’ятати - це знати імена.

Пам’ятати - це берегти історії.

Пам’ятати - це не дозволити забути.

Запрошуємо відвідати книжкову виставку у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Пам'ять, яку зберігають книги

28 липня в Україні вшановують пам'ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Ця пам'ятна дата була встановлена Верховною Радою України у 2025 році. Вона покликана нагадати про страшні злочини, скоєні російськими окупантами проти українських військовополонених і мирних громадян, а також увічнити пам'ять про тих, хто не повернувся з неволі. Символічно, що днем вшанування обрано 28 липня, адже саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року в колонії в Оленівці було вбито десятки українських військовополонених, серед яких були оборонці Маріуполя та «Азовсталі».

До цієї пам'ятної дати у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки організовано книжкову виставку «Повернути пам'ять про тих, кого неможливо повернути».

На виставці представлено документальні видання, історичні дослідження, спогади очевидців, щоденники, репортажі та художні твори, присвячені російсько-українській війні. Серед них книги про оборону Маріуполя та «Азовсталі», трагедію Оленівки, битви за Ірпінь і Бахмут, окупацію українських територій, життя людей у полоні та незламність українських воїнів і цивільних.

Експозиція знайомить читачів із виданнями, що розповідають про героїчний спротив українського народу, боротьбу за свободу і незалежність, трагедії російського полону, а також про незламність духу наших Захисників і Захисниць. Представлені книги, документальні свідчення та історичні дослідження допомагають глибше усвідомити ціну свободи та важливість збереження пам'яті про тих, чиї життя були жорстоко обірвані.

Пам'ять про загиблих не може змінити минулого, але вона формує наше майбутнє. Зберігаючи їхні імена, історії та подвиги, ми засвідчуємо повагу до тих, хто віддав найдорожче за Україну, та нагадуємо світові про необхідність справедливості й відповідальності за воєнні злочини.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з матеріалами книжкової виставки та разом вшанувати пам'ять тих, кого неможливо повернути, але неможливо й забути.

Українська державність: спадщина, яку боронимо

15 липня Україна відзначає День Української Державності – свято, яке нагадує про понад тисячолітню історію українського державотворення, його витоки та незламність. Ця пам'ятна дата покликана утвердити історичну спадкоємність української держави від Русі до сучасної незалежної України, наголошуючи, що прагнення українського народу до свободи, самоврядування та власної державності має глибоке історичне коріння.

День Української Державності було встановлено Указом Президента України у 2021 році. З 2024 року його відзначають 15 липня, у день вшанування святого рівноапостольного князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України за новоюліанським календарем. Саме князь Володимир здійснив цивілізаційний вибір, який визначив подальший розвиток українських земель, сприяв поширенню освіти, культури, писемності та зміцненню міжнародних зв'язків Русі.

Історія української державності охоплює багато століть. Від могутньої Русі та Галицько-Волинської держави, через добу українського козацтва і Гетьманщини, визвольні змагання початку ХХ століття до відновлення незалежності України у 1991 році та сучасної боротьби за свободу і суверенітет. Кожне покоління українців робило свій внесок у збереження державності, мови, культури та національної ідентичності.

Сьогодні, коли Україна продовжує відстоювати свою незалежність у боротьбі з російською агресією, День Української Державності набуває особливого значення. Він символізує незламність українського народу, єдність поколінь та віру в майбутнє. Це нагода згадати тих, хто протягом століть виборював право України бути вільною, незалежною і суверенною державою.

До Дня Української Державності у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки підготовлено огляд літератури «День Української Державності: наш шлях крізь віки». Представлені видання розповідають про ключові етапи українського державотворення, видатних діячів, боротьбу за незалежність та багатовікову історію українського народу.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з книжковою добіркою та відкрити для себе сторінки історії, які засвідчують: українська державність має міцне тисячолітнє підґрунтя, а її сила завжди була і залишається в єдності, гідності та любові до рідної землі.

Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень

25 червня виповнюється 140 років від дня народження Івана Крип’якевича (1886–1967) – видатного українського історика, археографа, педагога, академіка та одного з найавторитетніших дослідників минулого України. Саме його праці допомогли багатьом поколінням українців глибше зрозуміти власну історію, культуру та традиції.

З нагоди ювілею в відділі читальних залів організовано книжкову виставку «Іван Крип’якевич: історія України крізь призму досліджень».

Іван Крип’якевич народився у Львові та належав до плеяди науковців, які присвятили своє життя вивченню українського минулого. Учень Михайла Грушевського, він досліджував історію козацтва, української державності, Галичини, культури та військової справи. Його науковий доробок охоплює сотні праць, серед яких особливе місце займають книги «Богдан Хмельницький», «Історія українського війська», «Історія української культури» та інші фундаментальні дослідження.

У своїх працях учений прагнув не лише відтворити події минулого, а й показати роль українського народу в творенні власної історії. Завдяки його дослідженням історія України постає як безперервний шлях боротьби за свободу, розвиток культури та утвердження національної самобутності.

На виставці представлені книги Івана Крип’якевича, праці про його життя і наукову діяльність, видання з історії України, українського козацтва та культури. Матеріали експозиції знайомлять відвідувачів із багатогранною спадщиною вченого, який став одним із творців української історичної науки ХХ століття.

Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку та відкрити для себе постать Івана Крип’якевича – дослідника, який усе життя присвятив вивченню й популяризації історії України.

135 років Євгену Коновальцю: стратег української ідеї

 

Є постаті, які не вміщуються в рамки біографії. Вони радше нагадують вузли історичної напруги: варто торкнутися - і розгортається ціла епоха. Саме такою постаттю є Євген Коновалець.

Цього року минає 135 років від дня народження людини, яка мислила державу не як ідею, а як систему дії.

14 червня 1891 року в селі Зашків на Львівщині народився хлопець, якому судилося стати одним із ключових організаторів українського визвольного руху. Його молодість припала на епоху, коли імперії здавалися непорушними, а сама думка про незалежність виглядала радше як сміливий виклик, ніж як реальний проєкт. Та саме в таких умовах формуються люди, які не запитують «чи можливо», а шукають відповідь на «як реалізувати».

Під час Першої світової війни Євген Коновалець пройшов фронт і полон, але найважливішим для нього стала інша школа - школа організації та дисципліни. Під його проводом Січові стрільці стали не лише військовим формуванням, а й спробою вибудувати нову модель українського війська - структурованого, дисциплінованого, з чіткою внутрішньою логікою. Після завершення визвольних змагань Коновалець не зупинився і не відійшов у споглядання. Він перейшов до довготривалої політичної роботи.

У 1929 році він був серед тих, хто долучився до створення Організації українських націоналістів, яка мала на меті не ситуативний протест, а тривалу політичну боротьбу та організацію руху. Життя за межами України не стало для нього відступом. Навпаки - це була інша форма фронту. Він будував мережі, координував середовища, формував структури впливу, які тримали українське питання в політичному полі Європи. Його діяльність викликала занепокоєння в тих, хто розумів: організована ідея завжди небезпечніша за стихійний протест.

23 травня 1938 року в Роттердамі Євген Коновалець загинув унаслідок спецоперації радянських спецслужб. Його смерть стала не завершенням, а радше переходом у нову фазу історичної пам’яті. Його постать перетворилася на символ організованої боротьби за державність, складний і багатошаровий, але безперечно впливовий.

Сьогодні, у рік 135-річчя від дня народження Євгена Коновальця, ми повертаємося до його постаті не лише як до історичного імені, а як до прикладу стратегічного мислення про державу.

З цієї нагоди в бібліотеці організовано книжкову виставку «Євген Коновалець: постать, що формувала державність».

Вона нагадує: державність - це не миттєвий акт, а довгий процес, який потребує людей, здатних мислити на десятиліття вперед.

Коновалець - одна з тих постатей, чия присутність в історії досі змушує думати глибше, ніж дозволяє коротка пам’ять часу.

Обірване дитинство: пам’ятаємо кожного

4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Ця дата є болючим нагадуванням про страшну ціну війни, яку наша держава продовжує сплачувати щодня.

Дитинство має бути часом радості, безпеки, мрій і відкриттів. Проте для тисяч українських дітей війна перекреслила звичний світ. Вона принесла страх, втрати, розлуку з рідними, зруйновані домівки та скалічені долі. Найстрашніше те, що сотні маленьких українців уже ніколи не повернуться до своїх улюблених книжок, шкільних занять, дитячих ігор і родинних обіймів.

До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у структурі книжкової виставки «Права людини: істина без строку давності» підготовлено тематичну поличку «Дитинство, забране війною: пам’ять і біль».

Представлені матеріали висвітлюють трагічні сторінки сучасної історії України, розповідають про долі дітей під час війни, порушення прав дитини в умовах збройного конфлікту та міжнародні механізми їх захисту. Видання допомагають усвідомити масштаб гуманітарної катастрофи, спричиненої війною, та нагадують про відповідальність світової спільноти за захист найуразливіших.

Запрошуємо користувачів бібліотеки ознайомитися з матеріалами тематичної полички та вшанувати світлу пам’ять маленьких українців, чиї життя обірвала війна. Пам’ятаємо кожну дитину. Пам’ятаємо заради майбутнього, у якому дитинство буде захищеним, а права людини залишатимуться найвищою цінністю.