📚 Книжкові новинки вже чекають на своїх читачів!

Фонд відділу читальних залів поповнився новими цікавими виданнями, які неодмінно зацікавлять дослідників, студентів, науковців та всіх, хто прагне відкривати для себе нові знання.

Серед нових надходжень:

📖 праці з історії України, музеєзнавства та архівної справи;

📖 видання з міжнародного гуманітарного права, психології та інформаційної безпеки;

📖 дослідження з дипломатії, церковної історії та сучасних суспільних процесів;

📖 книги про українське карате, історичних діячів, Голокост і воєнні події;

📖 а також художня література для поціновувачів захопливих сюжетів.

Кожна нова книга відкриває нові можливості для навчання, професійного розвитку та цікавого дозвілля. Запрошуємо завітати до відділу читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, ознайомитися з новими надходженнями та обрати видання, яке стане вашим наступним відкриттям.

📍 Чекаємо на вас у читальних залах бібліотеки!

Великй син Козацької України!

Є постаті, без яких українська історія була б блідішою. Дмитро Іванович Яворницький — саме з тих, хто повернув нашому народові голос Січі. Народився він 1855 року на Харківщині, у родині сільського дяка, а освіту здобував у Харкові, де й відбулося його становлення як ученого під впливом Потебні й Сумцова.

Університет він закінчив блискуче, однак перші ж спроби говорити про козацтво занадто відверто коштували йому місця. Та, замість здаватися, Яворницький рушив далі: викладав у Петербурзі, студіював архіви, щоліта мандрував козацькими шляхами, збирав документи, легенди, старожитності. Саме ці роки дали світові його головну працю — тритомну «Історію запорозьких козаків» (1892–1897). Книга, що стала справжнім фундаментом козацькознавства.

Наприкінці ХІХ століття доля закинула його аж у Середню Азію, де він досліджував місцеві старожитності й навіть писав про мавзолей Тамерлана. Згодом працював у Московському університеті, захистив магістерську дисертацію й увійшов до академічних товариств Петербурга та Москви.

Але серце його тягнуло назад в українські степи. У 1902 році вченого запросили очолити Катеринославський музей ім. Поля. І він перетворив той заклад на справжній культурний магніт: з археологічними знахідками, картами, козацькими раритетами. Катеринослав він щиро полюбив — і місто відповіло йому взаємністю.

Подорожував він і далі: Туреччина, Греція, Єгипет — скрізь шукав сліди історії, що могла б торкнутися українського минулого.

Серед його знайомих — Багалій, Чикаленко, Лисенко, Кримський. Люди, які творили інтелектуальний кістяк епохи.

Після революції Яворницький став професором Катеринославського університету, очолив кафедру українознавства, а згодом був обраний академіком ВУАН. Та радянська влада, ох як нелюб’язна до всього українського, звинуватила його в «націоналізмі» й у 1934 році усунула від роботи. Він дожив життя без посади, але з незламною гідністю.

Помер учений 1940 року — залишивши нам спадщину, без якої важко уявити історію запорозького козацтва.

Нині у відділі читальних залів діє книжкова виставка «Великий син Козацької України», присвячена Дмитру Яворницькому. Тут можна побачити видання про його життя й наукову діяльність, переглянути матеріали про козаччину та відчути той самий дослідницький дух, що вів ученого крізь усе життя.

До волі, до бою, до перемоги!

   1 жовтня — особливий день для України. У цей день ми відзначаємо День захисників і захисниць України — свято, яке увібрало в себе багатовікові традиції боротьби за свободу та сучасну історію нашої держави.

Історично ця дата пов’язана зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, яке здавна шанували українські козаки, вважаючи Богородицю своєю покровителькою. У ХХ столітті День Покрови Пресвятої Богородиці став символічною датою для воїнів Української повстанської армії, а у 2014 році, в часи нової російської агресії, цей день офіційно отримав статус державного свята. Від 2021 року воно має сучасну назву — День захисників і захисниць України, що підкреслює вагомий внесок у боротьбу за свободу як чоловіків, так і жінок.

У просторі «Мистецький» Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки відбулася година мужності «До волі, до бою, до перемоги».

Особливий акцент під час заходу було зроблено на ролі захисників і захисниць у сучасній історії України. Адже сьогодні ми бачимо, що герої не лише на фронті, а й серед нас — у волонтерських організаціях, у медичних закладах, у культурних та освітніх інституціях, які підтримують наших воїнів та воїнок. Це свято нагадує нам, що мужність проявляється не лише у зброї, а й у кожному доброму вчинку на благо країни.

Година мужності нагадала всім присутнім, що справжня свобода потребує мужності, а перемога — нашої єдності. Ми вчимося шанувати кожен подвиг, кожен день, кожен прояв самовідданості. І навіть у простих словах «дякую» звучить сила, яка підтримує наших воїнів і воїнок.

Під час заходу були презентовані книжкові виставки "Подвиг Героїв, принесений на вівтар Перемоги" та "Міста Герої".

Відділ читальних залів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки висловлює щиру вдячність директору Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради Олегу Кобилинському, капелану Олександру Вронському, директору Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Олегу Ткачуку, Луцькому педагогічному інституту (в особі Кравець Анатолія Івановича, Павлюк Надії Миколаївні), Луцькому технічному фаховому коледжу ЛНТУ і закликає пам’ятати героїзм наших захисників і захисниць кожного дня. Бо наша сила — у пам’яті, шані та відданості Україні.

У Всеукраїнський день бібліотек: згадуємо яскраві моменти року

📚✨ У Всеукраїнський день бібліотек ми ділимося теплими спогадами про те, що вдалося здійснити разом упродовж 2025 року.

Відділ читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки провів чимало яскравих заходів — від презентацій книг і літературних зустрічей до виставок, патріотичних акцій та творчих проєктів. Це був рік натхнення, пізнання й діалогу.

Дякуємо всім, хто був із нами та розділив цю подорож у світ книги й культури! 💛💙

УВАГА!!!

 

Бабин Яр: голос історії в книгах

 

Щороку ми схиляємо голови у скорботі, згадуючи трагічні події осені 1941 року. Бабин Яр став символом невимовного горя, місцем масових розстрілів тисяч невинних людей — євреїв, ромів, військовополонених, українців, киян різних національностей, які стали жертвами нацистської жорстокості.

До цієї скорботної дати у відділі читальних залів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки підготовлено книжкову виставку «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії», що розповідає про одну з найстрашніших сторінок Другої світової війни.

На виставці представлені:

·                     історичні дослідження про Бабин Яр і Голокост;

·                     документальні свідчення очевидців;

·                     художні твори, які відображають трагедію та людський біль;

·                     матеріали про вшанування пам’яті жертв у різні роки.

Мета виставки — не лише нагадати про минуле, а й зберегти пам’ять задля майбутнього. Бо тільки пам’ятаючи правду, ми можемо запобігти повторенню подібних трагедій.

Запрошуємо відвідати виставку та доторкнутися до тих сторінок історії, що закарбовані в книжках і свідченнях, аби кожен з нас усвідомив ціну людського життя й відповідальність перед прийдешніми поколіннями.

Запрошуємо!!!

 

Нескорені серця: заради життя і пам’яті

 У 1924 році Ліга Націй прoгoлoсила Женевську декларацію прав дитини. Торік виповнилося 100 років з часу першoгo етапу у розвитку та ствердженні ідеї про необхідність захисту прав дитини. Згoдoм, у 1959 році, Генеральна Асамблея OOН ухвалила Декларацію прав дитини, а через 30 років – Конвенцію про права дитини.

Наші діти ― найуразливіша частина населення і їх треба найбільше оберігати та забезпечувати їм щасливе життя. День захисту дітей ми завжди відзначали у святковій атмосфері зі сміхом, радощами, солодощами. Проте, варто пам’ятати про головну мету – розказати про проблеми і труднощі дітей у всьому світі, наголосити на важливості захисту їхніх прав.

4 червня, на жаль, не свято… День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Дата дня вшанування була вибрана не випадково, адже щорічно саме 4 червня відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, який заснувала Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй.

Російські військові порушують основоположні права українських дітей, передбачені Конвенцією ООН про права дитини та будь-яким іншим міжнародним чи національним законодавством. Кожна дитина з 7,5 мільйонів українських дітей, навіть якщо і не має тілесних чи психологічних уражень та ушкоджень, так чи інакше зазнала порушення її прав: на особисте життя та захист від посягань на нього; на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства; на відпочинок і дозвілля, освіту та родину; на захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; на захист дитини від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини, захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання, а у багатьох випадках – права на батьків. 

У відділі читальних залів організовано книжкову виставку «Права дитини в контексті сучасних викликів». 

Пам’ятаймо, діти – це майбутнє нації, тож робімо усе можливе задля їх збереження, підтримки та захисту їхніх прав. 

Нехай наші діти будуть щасливими! Слава Україні!