неділя, 26 квітня 2020 р.

Чорнобильська трагедія: пам'ятаємо заради життя (до 34-х роковин Чорнобильської катастрофи)

  Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
  Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
  Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
  8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.
  26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
  За матеріалами PON.org та каналу 24.

четвер, 23 квітня 2020 р.

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

  Починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги та авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо. 

  Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини "Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі".

  Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: "Людина малює головою, а не руками". Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору.
  Першим нормативним актом авторського права вважається "Статут королеви Анни", прийнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності - спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй.  Її мета - розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.
  З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги. У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних книговидавничих організацій - Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.
Звання Світової столиці книги присвоюється строком на один рік і набирає чинності 23 квітня, в день святкування Всесвітнього дня книги та авторського права . Присвоєння цього звання є свідченням співпраці між основними партнерами у книговидавничій справі , бажання міст сприяти розвитку книговидавничої справи і читання.

  Світовими столицями книги ставали міста: Мадрид (Іспанія, 2001), Олександрія (Єгипет, 2002), Нью-Делі (Індія , 2003), Антверпен (Бельгія, 2004), Монреаль (Канада, 2005), Турин (Італія, 2006), Богота (Колумбія, 2007), Амстердам (Нідерланди, 2008), Бейрут (Ліван, 2009) , Любляна (Словенія, 2010), Буенос-Айрес (Аргентина, 2011), Єреван (Вірменія, 2012), Бангкок (Таїланд, 2013), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014), Інчхон (Південна Корея, 2015), Вроцлав (Польща, 2016), Конакрі (Республіка Гвінея, 2017), Афіни (Греція, 2018), Шарджа (ОАЕ, 2019)
  Титул Світової столиці книги - 2020 ЮНЕСКО присвоїла місту Куала-Лумпур (Малайзія).

  За матеріалами сайту Мала Сторінка.

середа, 22 квітня 2020 р.

Фестивалимо вдома і дивимося відкриття Docudays UA онлайн


Вперше 17 Docudays UA відкриється в 
онлайн-трансляції 24-го квітня о 19:00
    Пандемія та карантин змінили наше повсякденне життя – у цих нових обставинах ми переосмислюємо сталі події та звички, вибудовуємо нові способи взаємодії та комунікації. Сьогодні організація онлайн-фестивалю так само вимагає нових форматів подачі фестивальних та правозахисних подій. Більше про події на фестивальній сторінці Docudays UA.
    P.S. Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки є партнером Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. При бібліотеці діє Кіноклуб Docudays UA де відбуваються перегляди фестивальних стрічок. 

22 квітня – Всесвітній день Землі

  22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.

  У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.
  Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.
  Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
  В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
  За матеріалами сайту ННПП.

четвер, 16 квітня 2020 р.

ВАРШАВСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ УНР І ПОЛЬЩЕЮ

   21 квітня 1920 року, 100 років тому, голова дипломатичної місії УНР, міністр закордонних справ та юстиції Андрій Лівицький і міністр закордонних справ Речі Посполитої Польської Ярослав Домбровський, з відома Симона Петлюри таємно від уряду УНР, підписали Варшавський договір, який включав у себе політичну та воєнну конвенцію. Польський уряд визнавав незалежність УНР, Директорію та Головного отамана Петлюру верховною владою на Україні. Директорія в свою чергу погодилася на встановлення східних кордонів Польської держави по річках Збруч і Горинь: до складу Польщі мали увійти Холмщина, Підляшшя, Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся – територія площею 100 тис. кв. км з населенням близько 10 млн. чоловік. Уряди обох країн зобов’язувалися не підписувати жодних міжнародних угод, які б були спрямовані один проти одного. Крім того, документ містив положення про захист національних меншин, українців у Польщі і поляків в Україні. Воєнна конвенція передбачала кооперовані дії польських та українських військ у поході проти Радянської України.

 Варшавський договір викликав незадоволення серед української громадськості: українських  політиків того часу і більшістю населення окупованих Польщею територій.
   Намір Симона Петлюри отримати підтримку Польщі за рахунок відмови від західно-українських земель, привів до розколу між УНР і ЗУНР, підписаний договір з Польщею не дав бажаного результату – успішний українсько-польський наступ на початку травня був зупинений більшовиками. 
  Симон Петлюра намагався зробити щось доцільне для встановлення незалежності, а у 1926 році так пояснює свої дії:
 «Тільки нечесний демагог може дозволити говорити собі про те, що «Петлюра продав» Галичину, Волинь і так далі. Петлюра, якщо говорити правду, несе на собі відповідальність за історичні «гріхи» і недоліки української неорганізованості, малокультурності і несприятливих обставин в житті української нації...шлях до української державності лежить через Київ, а не через Львів. Тільки тоді, коли Українська Державність утвердиться на горах Дніпра і біля Чорного моря, лише тоді можна думати реально про об'єднання українських земель захоплених сусідами. Інша політика — це мрії, нереальні комбінації, які приведуть до того, що ніякої України не буде... Я переконаний, що вірність обраної мною лінії підтвердить історія».  (Савченко В. А. Симон Петлюра. - Харьков : Фолио, 2004. - С. 354.)
Дивись більше:

  Варшавський договір (1920) [Електронний ресурс] // Вікіпедія :   вільна енциклопедія. – Електрон. дані. – Режим доступу :
ttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_(1920). Назва з екрану. – Дата останньої правки : 25.02.2020. – Дата перегляду : 16.04.2020.

  Капелюшний В. П. Варшавський договір директорії УНР з Польщею [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: Веta-версія. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33232. – Назва з екрану.Дата останньої правки : 2005. – Дата перегляду : 16.04.2020.

  Кралюк П.  Варшавський договір 1920 року: українська оцінка [Текст] / П. Кралюк // Дзеркало тижня [Текст] : міжнародний громадсько-політичний тижневик. – 2016. – N 1 жовт. –7 жовт. (№ 35). – С. 15. – Електрон. версія. –  Режим доступу : https://dt.ua/HISTORY/varshavskiy-dogovir-1920-roku-ukrayinska-ocinka-_.html.  – Дата останньої правки : 01.10.2016. – Дата перегляду : 16.04.2020.


  Шелухін С. Варшавський Договір між Поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. – Прага, 1926-1946. – 39 с. [Електронний ресурс]  // День: щоденна всеукраїнська газета. Електрон. версія. –  Режим доступу : http://incognita.day.kyiv.ua/sergij-sheluxin-varshavskij-dogovir-mizh-polyakami-j-s-petlyuroyu.html. – Назва з екрану.
  
  Брикова А. Варшавський договір 1920-го року [Електронний ресурс]   / А. Брикова // Корреспондент. Електрон. версія. –  Режим доступу : https://blogs.korrespondent.net/blog/users/3331192-varshavskyi-dohovir-1920-ho-roku. – Назва з екрану.  – Дата останньої правки : 18.12.2011. – Дата перегляду : 16.04.2020.



середа, 15 квітня 2020 р.

Docudays онлайн


Дорогі друзі!

Цього року Docudays UA відбуватиметься з 24 квітня по 03 травня онлайн. Тепер фестивальні фільми зможуть подивитися по всій Україні, а не тільки в Києві. Тож запрошуємо друзів і кінолюбителів дивитися документальні фільми на  Docudays.ua . Ви можете брати участь в обговореннях з режисерами після показів фільмів. Плануються стріми, розіграші та інші інтерактивні події, в яких також можна бути взяти участь. 

Покази відбуватимуться безкоштовно.


Текст новини тут.


Приємного перегляду!

субота, 11 квітня 2020 р.

НАЙЦІКАВІШІ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ, ЯКІ ВАРТО ВІДВІДАТИ

Кожна бібліотека має щось унікальне, що вирізняє її серед інших подібних закладів. До вашої уваги найкрасивіші бібліотеки з різних куточків України, які захоплюють своєю красою та наповненням.

Наукова бібліотека Львівського університету імені І. Франка


Однією з найдавніших і найбільших бібліотек України є Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Її заснували у 1608 році як книгозбірню львівського Єзуїтського колегіуму.
Наразі фонд бібліотеки налічує понад три мільйони книг. Серед них є цінні стародруки і рукописи, найстаріший з яких датований ХІІІ століттям.
Окрім цього, у бібліотеці зберігаються унікальні видання з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, гетьмана Івана Мазепи та французького короля Людовіка XV.
Проводити час у науковій бібліотеці – суцільне задоволення. Адже розкішні орнаменти на стінах вражають своєю красою. Над інтер'єром будівлі працювали Тадеуш Рибковський та молодий український художник Юліан Буцманюк.


Бібліотека Центру Митрополита Шептицького

Це місце, яке розвінчує всі міфи про те, що ходити в бібліотеки не модно. А навпаки – воно пробуджує бажання вчитись, розвиватись та пізнавати нове.
Центр Митрополита Андрея Шептицького – це не лише сучасна бібліотека, це ще й навчальний простір. Тут ви можете потрапити на цікаву лекцію українських та іноземних фахівців, взяти участь у дискусії та послухати виступи сучасних музичних колективів.
Стильний дизайн, привітний персонал, велика кількість книг та красиві пейзажі за вікном створюють неймовірну робочу атмосферу.

Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького


Книгозбірня вважається першою публічною бібліотекою на території України. З'явилась вона у 1829 році за наказом Миколи I.
До наповнення бібліотеки долучилось багато відомих та заможних людей. До прикладу, граф Воронцов подарував книгозбірні 600 томів французьких класиків у розкiшному виданнi Фiрмена Дiдо. Нині фонд найстарішої публічної бібліотеки налічує п'ять мільйонів документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу.
Окрім великої кількості цікавих книг, бібліотека зачаровує ще й своїм розкішним виглядом. Адже її вважають однією із найкращих зразків бiбліотечної архітектури в Україні в стилі неокласицизму. Над проєктом працював відомий архітектор Федір Нестурх. Чарівності цій будівлі надає й те, що вона розташована у старовинній частині Одеси.


Національна бібліотека України імені Вернадського
Це бібліотека, яка може задовольнити потреби будь-якого читача. Адже її фонд налічує 14 мільйонів книг. Саме тому вона входить у десятку найбільших книгозбірень світу.
Потрапивши туди, окрім кількості книг, вас здивують й масштаби будівлі. Бібліотека складається з 27 поверхів. Не дивно, що вона вважається найбільшою за своєю площею бібліотекою в країні.
Національна бібліотека для дітей 
Хочете потрапити у казкову країну книжок? Тоді вам точно потрібно відвідати Національну бібліотеку України для дітей.
Будівля оздоблена авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай. Окрім читання, діти можуть відвідувати театральний гурток з ляльковим театром, проводити час у літньому кольоровому дворику та у музичній залі.
У бібліотеці зберігається 500 тисяч примірників книг, журналів та аудіозаписів. Для зручності читачів література у книгозбірні поділена на зали дошкільної та шкільної програми.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника є одним із найбільших в Україні інформаційно-аналітичних і соціокультурних центрів, державним сховищем унікальних рукописних і друкованих пам’яток книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва, інших видів документів, у яких зосереджено загальнонаціональний інформаційний потенціал, що створюється в Україні та світі. 
 За матеріалами інформаційних видань "Друг читача" та каналу 24.

ТОП-7 НАЙСУЧАСНІШИХ БІБЛІОТЕК СВІТУ

Здавалося, що з появою смартфонів та Вікіпедії будинки з книжками відійдуть у минуле. Проте багато найкращих та найсучасніших бібліотек було збудовано саме в останні десятиліття. Розкішні та комфортні, стильні та сучасні не тільки зовні, але і всередині, вони дуже промовисто говорять про час, про людей та про відношення влади до культури.
Приємного перегляду!

Бібліотека Биньхай. Тяньцзінь. Китай

Вражаюча футуристичне будівля у вигляді гігантського ока, знаходиться у Китаї, і називається вона «Око Біньхай» (The Eye of Binhai). З підлоги до стелі в бібліотеці розташовані хвилеподібні ряди книг, по яких можна ходити і вибирати потрібне видання. Ці ефектні полиці є ще і місцем для читання. В такій атмосфері хочеться поглинати сторінку за сторінкою.У цьому казковому місці зберігаються 1,2 млн книг. Ось вона — бібліотека майбутнього.



Національна бібліотека в Досі. Катар

Національна бібліотека вже стала великою гордістю та одною з головних пам'яток Катару. Будівлю спроектував один з головних архітекторів сучасності Рем Колхас. Більшість туристів приїжджають у бібліотеку не стільки читати, скільки подивитися.
Простір дійсно вражає! Всередині – це одна величезна кімната з читальним залом і сховищем. У колекції бібліотеки більше мільйона книг! А на площі 42 тисяч квадратів можуть розміститися тисячі осіб. Вам точно вистачить місця!

Бібліотека Сера Дункана Райса, Абердинський університет, Велика Британія

Відкрита в 2012-му році бібліотека зберігає понад 250 тисяч книжок та манускриптів, і в ній є 1200 читальних зал. Ламаний фасад бібліотеки виконує роль додаткового клімат-контролю в будівлі, адаптуючись до змін освітлення та температури.

Бірмінгемська бібліотека, Велика Британія

Бірмінгемську бібліотеку називають найбільшою публічною бібліотекою у Великій Британіїеликій Британії, найбільшим культурним простором у Європі, і однією з найбільших з регіональних бібліотек Європи. Будівля бібліотеки була спроектована голландською архітекторкою Франсіне Хаубен та її архітектурним бюро Mecanoo у 2013 році.

Бібліотека "Мозок", Німеччина

Філологічну бібліотеку Вільного університету Берліна зазвичай називають "Мозок", імовірно, бо вона на нього схожа. Її було відкрито в 2005-му році.

Бібліотека Віденського економічного університету. Відень, Австрія

Весь новий кампус Університету економіки Відня виділяється своєю футуристичною архітектурою. Бібліотека, спроектована Захою Хадід, виглядає взагалі нереально! Це ж майже космічний корабель – стильний, інноваційний, незвичайний. Загалом, ви не повірите своїм очам.

Бібліотека Делфтського університету, Голландія

Дах бібліотеки покритий газоном, що служить природнім ізолятором, а влітку тут можна відпочивати й засмагати на сонці. Увінчана будівля сталевим прозорим куполом, можна піднятися на його вершечок.
 

За матеріалами інформаційних видань Точка.Нет та News Україна.

пʼятниця, 10 квітня 2020 р.

ТОП-12 НАЙБІЛЬШ СТАРОВИННИХ І ВЕЛИЧНИХ БІБЛІОТЕК СВІТУ

Інтернет, електронні "читалки", чи не повсюдна доступність будь-якої інформації, все більше заповнює наше життя. Та деякі з громадських читалень є справжніми витворими мистецтва. Від яких захоплює дух і з'являється бажання оселитися там навічно. 
Тому пропонуємо вам долучитися до прекрасно і цікавого. А саме, вирушити у віртуальну подорож найбільш старовинними та величними бібліотеками світу.
Ватиканська бібліотека, Ватикан
Бібліотека має у своєму розпорядженні найбагатше зібрання рукописів середньовіччя й епохи Відродження. Книгосховище засноване в XV столітті папою Сикстом IV, зараз у фондах бібліотеки зберігається близько 1,6 мільйона друкованих книг, 150 тисяч манускриптів, 8300 інкунабул, понад 100 тисяч гравюр і географічних карт і 300 тисяч монет і медалей.
Бібліотека Кремсмюнстерського абатства, Кремсмюнстер, Австрія
Кремсмюнстерське абатство - один із найстаріших і найбільших монастирів Австрії. Його бібліотека була побудована архітектором Карло Антоніо Карлоне в 1670 році і налічує близько 170 тисяч книг.

Бібліотека Джіроламіні, Неаполь, Італія
Ця унікальна бібліотека з'явилася в 1586 році та вважається найстарішою в Неаполі. У ній зберігається багата колекція рукописів, інкунабул, рідкісних видань і старих музичних партитур. Разом з церквою, бібліотека становить величезний історичний комплекс.
Бібліотека Жуаніна, Коїмбра, Португалія
У 1537 році король Португалії Жуан III переніс португальський університет з Лісабона в Коїмбри. Сюди Жуан запросив багатьох видатних португальських і європейських викладачів і, звичайно ж, відкрив бібліотеку.

Королівська бібліотека в Палаці Марфа, Марфа, Португалія
Найбільший королівський палац в Португалії був зведений в 1771 році в лісабонському передмісті Мафра в стилі зрілого бароко для короля Жуана V і його дружини Анни Австрійської. До складу палацового ансамблю входить грандіозна бібліотека.
Бібліотека Трініті-коледжу, Дублін, Ірландія
Бібліотека Трініті-коледжу - одна з найбільших і найстаріших бібліотек Ірландії. Книгосховище, побудоване в 1732 році, займає цілих п'ять великих будівель, а родзинкою бібліотеки вважається її "довгий зал" - просторе й урочисте двох'ярусне приміщення з бюстами відомих письменників і вчених.
Бібліотека Святої Женев'єви, Париж, Франція
Це одна з найбільших публічних бібліотек Парижа, побудована в 1843-1851 роках в наслідування архітектури італійського Відродження за проектом Анрі Лабруста. Розташована на пагорбі Святої Женев'єви і зберігає понад два мільйони книг.
Бібліотека монастиря Святого Галла, Санкт-Галлен, Швейцарія
Найдавніша бібліотека в Швейцарії, заснована в монастирі Святого Галла першим абатом цієї обителі святих Отмаром на початку VIII століття. У фондах бібліотеки в стилі рококо перебувають близько 160 тисяч примірників книг.
Бібліотека абатства Адмонт, Адмонт, Австрія
Бібліотека абатства Адмонт побудована інженером Вільгельмом Бюхером в 1865 році. Будівля поєднує в собі декілька архітектурних стилів - від раннього бароко до неоготики.
Бібліотека Страховського монастиря, Прага, Чехія
Ця бібліотека при монастирі існує вже понад 800 років. Найдавніші екземпляри бібліотеки відносяться до XII століття. Зараз у фондах бібліотеки налічується близько 200 тисяч книг.
Португальська королівська бібліотека, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Бібліотека була заснована в 1837 році, і з 1900 року стала публічною. Через своє зовнішнє і внутрішнє оздоблення приміщення бібліотеки стало однією з міських визначних пам'яток і неодноразово з'являлося в різних фільмах. У 2014 році журнал Time назвав бібліотеку четвертою за красоюі серед усіх бібліотек світу.
Бібліотека Рейксмюсеума, Амстердам, Нідерланди
Рейксмюсеум входить до першої двадцятки найбільш відвідуваних художніх музеїв світу, а його дослідницька бібліотека, побудована в 1885 році, зберігає цінні матеріали, починаючи від аукціонних каталогів і закінчуючи рідкісною періодикою.
За матеріалами інформаційних видань НВ та каналу 24.