четвер, 16 травня 2024 р.

Не знає пам'ять забуття


Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Терор, політичні переслідування і репресії вразили майже всі верстви населення України: науковців, письменників, культурних діячів, політиків, військових, священників та селянство. Катування та розстріли – чекали на кожного, хто не хотів коритися комуністичній владі, без суду та слідства карали невинних людей.

Здавалося, що всі ці жорстокі методи відійшли в минуле разом з падінням радянського союзу. Проте ідеологічні спадкоємці срср путінська росія знову принесла масові репресії на українські землі. 

День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

Ми пам’ятаємо! Шана всім безневинно вбитим!

Цим трагічним подіям представлена книжкова виставка "Не знає пам'ять забуття". Запрошуємо до ознайомлення.






вівторок, 14 травня 2024 р.

П’єр Кюрі – творець науки про радіоактивність

Французький фізик і хімік П’єр Кюрі народився в Парижі 15 травня 1859 року в родині лікаря. Він був молодшим з двох синів. У 1876 П’єр отримав вчений ступінь бакалавра Паризького університету (Сорбони). Два роки по тому він отримав ступінь ліценціата (магістра) фізичних наук.

З 1878 асистентом працював разом зі старшим братом Жаком в мінералогічній лабораторії Сорбонни. Удвох вони відкрили п’єзоелектричний ефект. Потім перейшов в Школу фізики і хімії Сорбонни, де з 1895 року завідував кафедрою.

У 1885 р П’єр розвинув теорію утворення кристалів, досліджував магнітні властивості об’єктів. Вивів ряд закономірностей в цій області (закони Кюрі), визначив температуру, при якій у заліза зникають феромагнітні властивості (точка Кюрі).

У 1895 році він одружився на Марії Склодовської. Після народження першої доньки Ірен вони, починаючи з 1897 року, досліджували явище радіоактивності.

У 1898 р подружжя відкрило нові елементи – полоній і радій, а в 1899 р – явище радіоактивності.

У 1903 році разом з Марією Склодовської-Кюрі і А. Беккерелем був удостоєний Нобелівської премії.

У жовтні 1904 р Кюрі був призначений професором фізики Сорбонни, а Марі Кюрі – завідувачкою лабораторії, якою раніше керував її чоловік. У грудні того ж року у Кюрі народилася друга дочка.

У дощовий день 19 квітня 1906, переходячи вулицю в Парижі, Кюрі послизнувся і впав. Голова його потрапила під колесо проїжджаючого кінного екіпажу. Смерть наступила миттєво.

Крім Нобелівської премії, Кюрі був удостоєний ще декількох нагород і почесних звань, в тому числі медалі Деві Лондонського королівського товариства (1903) і золотої медалі Маттеуччі Національної Академії наук Італії (1904). Він був обраний до Французької академії наук (1905). На честь П’єра і Марії Кюрі названий штучний хімічний елемент – кюрій.

До 165-річниці від дня народження  Пєра Кюрі у відділі читальних залів  Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки організована тематична викладка літератури «П’єр Кюрі – творець науки про радіоактивність». Запрошуємо до перегляду.



вівторок, 23 квітня 2024 р.

Чорнобиль: без права на забуття

    26 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини з моменту техногенної ядерної катастрофи - аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.

      У відділі читальних залів відбулася зустріч з ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -  «Чорнобиль : без права на забуття».

Чорнобиль…Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

       Є у людей дати: щасливі, радісні й печальні. Здається, що життя складається з цих дат, в яких людина має право на щасливе чи жалюгідне існування, оскільки світ вічний, а життя людське, попри всі існуючі закони філософії минає.

     26 квітня 1986 рік – дата, яка стала для всіх наступних поколінь українців «ч о р н о ю» - це День Чорнобильської трагедії. Радіаційна смерть випустила своє жало з «мирного атома».  Наш народ уперше  зустрівся з такою грізною силою, як атомна енергія, що вийшла з- під контролю.

 





       Чорнобильське лихо не обминуло й Волині. Його чорне крило накрило 4 тисячі квадратних кілометрів іі території, північно-східна частина якої рішенням уряду віднесена до радіоактивного забруднення. На цій території розташовані 167 населених пунктів, здебільшого Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів, де проживало 145 тисяч чоловік, з них 45 тисяч дітей.

       У борні з ядерним монстром, що вийшов з-під контролю людини, суворий екзамен тримали й волинські ліквідатори – пожежники, міліціонери, транспортники, будівельники, медики, працівники соціального захисту, торгівлі, побуту, культури та інші фахівці. Всього ж на різних етапах у ліквідації аварії на ЧАЕС брали участь майже 3,5 тисячі наших краян.

        Сьогодні у нас в гостях люди, які рятували нас від «мирного атому», який вийшов з-під контролю.

Серед них учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: заступник голови спілки «Чорнобиль» міста Луцька Завялова Марія Адамівна, Архипов Анатолій Григорович – полковника запасу, Гайдук Анатолій Васильович, Талько Ігор Павлович, Карнафель Володимир Владиславович – полковник запасу, Магрель Максим Іванович. Вони всі поділилися спогадами, що їм довелося побачити і пережити у ті страшні дні.







      Роками в зоні відчуження впроваджували різноманітні проєкти щодо зменшення негативного впливу на довкілля. Збудували саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком. Проте на початку 2022-ого року околиці Чорнобильської АЕС знову стали небезпечним майданчиком – у війні росії проти України.

     24 лютого саме по цій землі проїхала російська бронетехніка, здіймаючи радіоактивний пил у повітря. Чорнобильська станція була захоплена силою, зброєю, росія перетворила і цей об'єкт на арену війни. 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони, а сама ЧАЕС опинилася під загрозою пошкодження і руйнування. З того часу персонал станції працював майже без ротації, окупанти утримували працівників у заручниках. Хоч активних бойових дій на території Чорнобильського заповідника та загалом зони відчуження не було, рашисти «відзначилися» тим, що рили окопи та жили в них протягом кількох тижнів, вдихаючи і назбируючи на шкірі радіоактивні елементи.

       31 березня російські окупанти повністю залишили територію Чорнобильської АЕС. Перед відходом вони пограбували станцію та інші будівлі на території. Орки брали все: від професійної техніки до спецівок працівників… . Те, як поводилися росіяни на Чорнобильській станції, ще раз підтверджує їхню суть. Ницість, мародерство, жорстокість — для них це природні стани, як дихання. 36 днів вони тримали в окупації працівників ЧАЕС, намагаючись забрати в них контроль над станцією. Поставили під загрозу ядерного лиха Україну, Європу і весь світ.

       На противагу цьому неймовірну гордість викликають українці — працівники станції, які відстояли ЧАЕС, уберегли нас від біди. Вони — справжні герої. Дякуємо, що зберегли ЧАЕС!

       Сподіваємось, що Чорнобильська зона відчуження вже перегорнула ще одну важку сторінку у своїй історії і зовсім скоро зможе розповідати про неї туристам, вже у вільній та мирній Україні!

          «Низький уклін та глибока вдячність учасникам ліквідації наслідків вибуху на ЧАЕС! Хай залишиться в минулому і не повториться жах тієї страшної катастрофи! Здоров’я і витримки нашим захисникам, героям-ліквідаторам ядерної стихії, мирного неба нам і Перемоги!»

Перед присутніми виступила начальник відділу культури та мистецтв  Оксана Ольха: «Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам'ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій. Бажаю кожному з вас, шановні ліквідатори, міцного здоров'я, благополуччя і достатку у родинах, довгих та щасливих років життя».

У відділі читальних залів вашій увазі представлена книжкова виставка «Чорнобиль: без права на забуття». Запрошуємо до перегляду.







 

середа, 20 березня 2024 р.

Стартував ХІІ обласний літературний конкурс «Неповторність»

Сьогодні, 20 березня 2024 року відбувся літературний вечір «Поезія на тлі війни» з нагоди Всесвітнього дня поезії та оголошення про початок ХІІ обласного літературного конкурсу «Неповторність» на кращі поетичні чи прозові твори серед творчої молоді віком від 15 до 30 років. Це єдиний в Україні конкурс, старт якому надала обласна наукова бібліотека, метою проведення якого  є підтримка талановитої молоді та сприяння переможцеві у виданні першої книги.


Організаторами конкурсу є Департамент культури, молоді та спорту   Волинської обласної державної адміністрації, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки.

Голова журі  конкурсу Микола Мартинюк кандидат філологічних наук, літературознавець, письменник, науковець, директор поліграфічно-видавничого дому „Твердиня”. Членами журі є:   Софія Стасюк - член Національної спілки письменників України,   дипломантка V літературного конкурсу «Неповторність». Наталія Шульська - кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України , лауреатка V, VI Неповторності, член Національної спілки письменників України Олена Кицан (Пашук) та заступниця директора з наукової роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Євгенія Євтушок.


З вітальним словом до учасників звернулися директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Наталія Граніч, член Національної спілки письменників України, Заслужений працівник культури України Людмила Стасюк, яка сприяла становленню творчого змагання та формуванню унікальної концепції підтримки молодих та креативних творчих особистостей. На літературній імпрезі виступили члени журі конкурсу

Конкурс триватиме з 21 березня 2024  по 15 лютого 2025 р.

Рукопис поетичних творів має складатися з 15-20 поезій; рукопис прозових включати 1 великий твір або 3-5 оповідань, новел. Твори повинні бути надруковані на комп’ютері і повинні містити відомості про автора. Переможців очікує:

За  1 місце – фінансування творів окремою збіркою.

За 2 і 3 місце – грошові винагороди.

Головними вимогами до конкурсантів стали оригінальність твору (ніде не опублікований раніше) та виключно українська мова.

За сприяння  Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації вийшла  перша поетична збірка Олега Крота «Комунікації» - переможця ХІ конкурсу «Неповторність», що ініційовано Волинською ДОУНБ імені Олени Пчілки. Літературно – художнє видання надруковано у видавництві «Твердиня» 2023 року та вже надійшло до фондів бібліотеки. Сьогодні відбулася її презентація.

Моя поезія… Ні не шукає слави…

Скоріш вона шукає читача.

Вона про долю нашої держави,

Про боротьбу плечем і до плеча…

Такі слова стали лейтмотивом  до першої збірки  молодої авторки з Маневич Ольги Ковальської, лауреатки обласного літературного конкурсу «Неповторність».

Літературно - художнє видання вийшло в Луцьку у видавництві «Вежа – Друк» 2023 року. Книга з промовистою назвою «Наживо» заглиблює нас у чуттєвий світ емоцій авторки, яка проживає трагічні події Голодомору та Майдану,  становлення незалежності та жахіття російсько -української війни, шо оголеними  відчуттями лягли у віршовані рядки. «Це те, що відчуваю…Те, як це відчуваю…» - зазначає авторка. В просторі «Мистецький» відбулася презентація книги.


Завершилася літературна імпреза  читанням поетичних творів переможців та лауреатів. Натхнення не вмістиш у рамки літературних спілок та конкурсів. Сподіваємося що цей конкурс виплекає ще не одне талановите покоління, давши можливість талановитій креативній молоді бути почутими та реалізованими.


 
 
 
 Успішного старту! Працюємо на культурному фронті задля Перемоги. Адже слово – це зброя, що говорить на весь світ про українську незламність.

Ніхто не скорить Україну, не поневолить, не зламає, та не розділить. Ми єдині! Ми непереможні! Ми сильні! Ми вільні! Так було, є і буде. Бо Україна понад усе!