День спротиву російської окупації Криму

11 років тому росія розпочала найбільшу з часів Другої світової війни військову агресію в Європі, яку Організація Об’єднаних Націй визнала найсерйознішим збройним конфліктом.

Усе почалось в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити кримський півострів. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф.

27 лютого 2014 року підрозділи спеціального призначення та десантних військ рф захопили будівлі Ради міністрів і Верховної ради Автономної Республіки Крим, над якими підняли прапор росії, а депутати Верховної ради Криму “ухвалили” рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня при великій кількості озброєних російських військовослужбовців, бойкотування “референдуму” Меджлісом кримськотатарського народу.

Перед тим – 1 березня 2014 року – рада федерації підтримала звернення Путіна про дозвіл на застосування збройних сил рф на території України. Регулярні російські війська та парамілітарні формування захопили засоби масової інформації, установи зв’язку, летовища, паромну переправу в Керчі, блокували українські військові частини і військово-морські бази, де перебували кораблі ВМС України. Також ворог взяв під контроль адміністративні будівлі і транспортні магістралі.

18 березня в москві був підписаний так званий “договір про прийняття Криму до складу росії”. 20 березня його “ратифікувала” державна дума рф, а 21 березня – рада федерації.

Грубо порушуючи територіальну цілісність та суверенітет України, російські війська окупували Крим – це було першою частиною російсько-української війни.

У 2020 році, Указом Президента України № 58 з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України була встановлена пам’ятна дата – 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Увесь цей час кримський спротив триває. Крим чекає на повернення в Україну. Адже Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі.

СТОЇМО!… БОРЕМОСЯ!… ВІРИМО!…

У відділі читальних залів представлена книжкова виставка «Окупований Крим: роки опору та спротиву». Запрошуємо до перегляду.

Герої Небесної Сотні: у їхніх серцях жила Україна

20 лютого, в Україні уже в водинадцяте на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Цьогоріч пам’ять Героїв Небесної Сотні ми вшановуємо з гаслом: «ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ».

Це гасло є суголосним із ключовою тезою двох попередніх років, з якою ми відзначали День Героїв Небесної Сотні: «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».

Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Серед Героїв Небесної Сотні є і наші краяни: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як. 23-го серпня 2015 у Луцьку було увічнено пам'ять загиблих під час кривавих подій на Майдані встановленням меморіальної стели Героїв Небесної Сотні. Герої Небесної Сотні віддали свої життя за Україну, за народ, за гідність. Ми маємо шанувати пам’ять про них і передавати наступним поколінням. Через одинадцять років після кривавих подій на Майдані битва за нашу незалежність триває. Для нас, особливо під час війни, важливо не забувати з чого все починалося. Це була фактично перша битва російсько-української війни, битва за наші цінності, за європейське майбутнє та свободу.

Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих Героїв, свідками та учасниками доленосних подій на Майдані. Спогадами про загиблого Василя Мойсея поділився брат – отець Роман, настоятель храму села Небіжка Луцького району. Зворушливим був виступ двоюрідної сестри Сергія Байдовського - Олени Стрельбіцької, кандидата філологічних наук, викладача української мови Луцького педагогічного коледжу.

На нашій зустрічі був присутній очевидець тих подій, що відбувалися на Майдані, Олексій Кушнір, учасник революції Гідності, атовець, ветеран війни.

Ткачук Олег Миколайович, директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки представив експозицію оригінальних речей майданівців, артефакти з акцій протесту в Києві.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та усіх воїнів, які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Захід відбувся за партнерства з комунальним закладом вищої освіти Луцького педагогічного коледжу та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк.

Музичні номери та поезія прозвучали у виконанні студентів КЗВО «Луцького педагогічного коледжу»: Сільчук Анни, Жарецької Катерини, Ольги Злотник, Бірук Катерини, Дембіцької Олександри, Лярської Вікторії.

На заході були присутні студенти КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» та Волинського обласного ліцею посиленої військово-фізичної підготовки імені Героїв Небесної Сотні.

Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за Україну та українців!

Вічна шана Героям Небесної Сотні!

Слава Україні ! Героям слава!

Геноцид ромів України

2 серпня Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.У цей день 83 роки тому гітлерівський режим вчинив страшний злочин проти людства – в газових камерах табору смерті Аушвіц-Біркенау було живцем спалено близько трьох тисяч безневинних жінок, чоловіків, дітей. Єдиною їхньою “провиною” була належність до ромської національності. Вважається, що під час Голокосту від репресій по всій Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн. 500 тис. ромів. “Калі Траш”у перекладі з ромської означає “чорний жах”. Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни.

Представники ромського народу стали одними з перших жертв Бабиного Яру. У вересні 1941 року тут були розстріляні п’ять ромських таборів, серед яких більшість складали літні люди, жінки та діти. За свідченнями очевидців на страту люди їхали з піснями та в традиційному яскравому вбранні.

Не обминула трагедія і волинських ромів. Перше задокументоване вбивство  ромів відбулося 2 червня 1942 року, коли у селі Шеловода німецька жандармерія розстріляла 64 представники ромської громади. Також було розстріляно 76 ромів в Ковелі та Камені-Каширському. Такі масові вбивства відбувалися регулярно.

Сьогодні у Міжнародний день Голокосту ромів серця наші сповнені болем та співчуттям. Пам’ять про етноцид ромів є невіддільною частиною нашої національної пам’яті. Це наше спільне горе, наша спільна трагедія. Злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини й агресія не мають прощення.

В суспільстві на побутовому рівні все ще поширеним є використання слова «цигани». Але це не є толерантним. Слово «цигани» зазвичай несе негативне забарвлення, його вживають з насмішкою, щоб підкреслити негативні риси цього народу.

Ромські правозахисні організації наполягають на понятті «роми», яке підтримали на  Першому Міжнародному конгресі ромів 1971 року. І саме таке поняття закріплене у нормативно-правових актах України.

На заході був присутній читач нашої бібліотеки Юзепчук Сергій Васильович. В нашій книгозбірні  була представлена виставка його робіт, яка носила назву «Ромська мрія».

 

 У відділі читальних залів експонується книжкова виставка «Зневажений геноцид», присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. Запрошуємо до перегляду.