26 ЛЮТОГО – ДЕНЬ КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ

   Дев’ять років тому російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Все почалось в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити Кримський півострів. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф.

   Цьогоріч ця дата як ніколи сильно резонує із тим, що відбувається навколо. Той спротив, що його у 2014 році почали найхоробріші та найвідданіші мешканці Криму, тепер чинить без перебільшення уся країна. Сьогодні день, коли ми стоїмо пліч-о-пліч супроти повномасштабної російської агресії, коли б’ємося за кожен клаптик рідної землі, і коли без вагань знищуємо тих, хто на цю землю непрохано прийшов. Кримський спротив – це наш символ і дороговказ, це наша сила і нагадування, як важливо бути вірним цінності свободи.

    Ми обов’язково витримаємо російську навалу та повернемо український Крим.

   У відділі читальних залів ВДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка «Окупований Крим: роки опору та спротиву».

   Користувачі книгозбірні можуть познайомитися із найновішими виданнями, які присвячені даній тематиці.

   Серед книг:

    Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с.

   Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

Книга видана за сприяння Українського інституту книги.

 

   Громенко Сергій. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання  / С. Громенко. – Київ : Наш формат, 2021. – 349 с.

    Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом – етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом – дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму – вони постали перед Україною ще сто років тому.

   Ця книжка розповідає, як реагували на виклики щодо Криму Українська Держава й міжнародна спільнота наприкінці Першої світової війни.

   Книга видана за сприяння Українського інституту книги.

   Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб / упоряд.: А. Іванець, А. Когут. – Київ : К.І.С., 2019. – 448 с.

   Наукове видання “Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб” містить чимало документів, що вважалися втраченими, і є важливим для деконструкції російських міфів про Крим. Читачів зацікавлять документальні чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого національного парламенту кримських татар Курултаю (грудень 1917 р.), які зараз зберігаються на території тимчасово окупованого Криму.

   Якубова Л. Кримський вузол / Л. Якубова, С. В. Кульчицький. – 2-е вид. – Київ : Кліо, 2019. – 496 с.

   У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл Росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак Росія назавжди втратила Україну та українців.

   Андрієвська А. Люди "сірої зони". Свідки російської анексії Криму 2014 року / А. Андрієвська. – Київ : К.І.С., 2018. – 263 с.

   У збірці свідчень про російську анексію Криму 2014 року йдеться про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.

   Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що «кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію». Як насправді Крим опинився під контролем Росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші питання дають кримчани, які стали свідками та жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.

   Запрошуємо переглянути запропоновані книги у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.