Грушевський: крізь життя, боротьбу і слово

29 вересня 2026 року виповнюється 160 років від дня народження Михайла Грушевського - видатного українського історика, науковця, письменника, громадсько-політичного діяча, голови Української Центральної Ради.

Його ім’я нерозривно пов’язане з українською історичною наукою та процесами українського державотворення. Грушевський присвятив життя дослідженню минулого України, розвитку української науки й культури, відстоюванню права українського народу на власну історію та державність.

До ювілейної дати відділ читальних залів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки підготував онлайн-хронограф «Грушевський: крізь життя, боротьбу і слово».

У хронографі послідовно відтворено основні сторінки життя та діяльності Михайла Грушевського: дитинство й освіту, становлення як ученого, працю у Львові та Києві, наукову й громадську діяльність, участь в Українській революції 1917–1921 років та роботу на чолі Української Центральної Ради.

Онлайн-хронограф дає можливість не лише пригадати основні віхи біографії видатного українця, а й побачити складну епоху, в якій йому довелося жити, працювати та боротися за українське слово, культуру й право на власний історичний шлях.

Запрошуємо переглянути онлайн-хронограф «Грушевський: крізь життя, боротьбу і слово» та разом відкрити постать Михайла Грушевського через його життя, працю і спадщину.

Бабин Яр: пам’ять, яку не можна стерти

29 вересня в Україні вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру - одного з найвідоміших символів Голокосту та нацистського терору в Україні.

У вересні 1941 року Київ опинився під владою нацистських окупантів. 28 вересня на вулицях міста з’явилися оголошення з наказом євреям Києва зібратися наступного ранку біля залізничної станції. Людей змусили повірити, що йдеться про переселення.

29 та 30 вересня 1941 року тисячі людей прийшли до Бабиного Яру. Серед них були жінки, діти, літні люди та чоловіки. Нацистські окупанти та їхні пособники розстріляли 33 771 єврея. Ця цифра була зафіксована у звіті німецького командування.

Однак масові вбивства в Бабиному Яру не припинилися. Упродовж 1941–1943 років тут загинули десятки тисяч людей різного походження та статусу: євреї, роми, радянські військовополонені, українські патріоти, підпільники, цивільні кияни та інші жертви нацистського терору.

Серед українців, убитих у Бабиному Яру, була Олена Теліга - поетеса, публіцистка та діячка українського визвольного руху. Її життя обірвалося в лютому 1942 року.

Восени 1943 року, відступаючи з Києва, нацисти намагалися знищити сліди своїх злочинів. В'язнів Сирецького табору змушували розкопувати масові поховання та спалювати тіла загиблих. Так окупанти прагнули приховати масштаби скоєного.

Після війни про трагедію Бабиного Яру довгий час говорили недостатньо. Радянська влада замовчувала специфіку Голокосту та намагалася представити загиблих лише як «мирних радянських громадян».

Бабин Яр сьогодні – це місце скорботи, пам’яті та осмислення минулого. Він нагадує, до яких страшних наслідків можуть призвести ненависть, антисемітизм, расизм, знецінення людського життя та безкарність злочинів.

До Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки організовано книжкову виставку «Тиша крізь крики минулого: Бабин Яр в пам’яті».

Представлені на виставці книги та інформаційні матеріали розповідають про історію Бабиного Яру, трагедію Голокосту, злочини нацистського окупаційного режиму, долі людей, які стали жертвами масових убивств, а також про формування історичної пам’яті про ці події.

Книжкова виставка покликана не лише ознайомити читачів з історичними фактами, а й спонукати до роздумів про цінність людського життя, відповідальність за збереження правди та необхідність пам’ятати тих, кого було вбито лише за те, ким вони були.

Пам’ять – це спосіб не дозволити минулому зникнути в тиші.

Бабин Яр мовчить.

Але книги говорять.

Говорять про людей, чиї голоси були назавжди обірвані, і про історію, яку ми маємо пам’ятати.

Ганна Бортник: у пошуках краси, духовності та сенсу життя

 

Що є краса? І чи справді вона потрібна нам у час, коли навколо стільки тривог і випробувань?

Саме з таких запитань розпочинається знайомство з творчістю Ганни Мусіївни Бортник (Артемізії), волинської авторки, яка багато років присвятила культурі, мистецтву, освіті та просвітницькій діяльності.

Її творчий доробок запрошує читача не просто читати, а зупинитися, замислитися і подивитися на звичні речі під іншим кутом.

Ганна Бортник народилася на Волині та живе у Луцьку. Її професійний шлях тісно пов'язаний із культурою та освітою. Особливе місце у її професійній діяльності посідала освітня та мистецька робота. Ганна Бортник викладала у школах Луцька. Багаторічний читацький досвід, інтерес до мистецтва, літератури, історії та духовної культури стали основою її власного творчого пошуку. З юності й донині авторка прагне осмислити одвічні питання: у чому полягає сенс людського життя, яке призначення людини та її місце у світі?

«Мій Аметист» - книга для тих, хто ставить великі запитання

Одним із результатів цього пошуку стали книги «Мій Аметист» - філософсько-релігійні та мистецькі есеї, у яких авторка звертається до складних питань духовності, біблійних сюжетів, походження людини, її призначення та взаємозв'язку зі світом.

У своїх записах Ганна Бортник поєднує філософські роздуми, біблійні мотиви, літературу, мистецтво та народний фольклор. Вона пропонує читачеві переосмислити відомі поняття й поглянути на них з іншої перспективи. Авторка визначає свої записи як есеї та водночас як особливий жанр, оздоблений літературно-мистецькими творами світової класики й фольклору.

Це видання розраховане на вдумливого читача, якому цікаво не лише отримувати готові відповіді, а й самостійно розмірковувати, ставити запитання та шукати власне розуміння складних тем.

Краса як шлях до духовного

Окреме місце у творчості Ганни Бортник посідає тема краси.

У першій бесіді з циклу «Бесіди про розумне, добре і вічне» авторка розмірковує про те, що таке краса і яке місце вона займає в людському житті. Природа, музика, живопис, архітектура, література стають для неї приводом поговорити про значно більше - любов, добро, гармонію, духовність і пошук сенсу буття.

Авторка переконана, що здатність бачити прекрасне допомагає людині долати труднощі, зберігати внутрішню рівновагу та відкривати у світі щось більше за повсякденність. Цю думку чудово передає наведений у тексті вислів Олександра Довженка про двох людей, які дивляться на калюжу: один бачить лише брудну воду, а інший - відображення в ній сяйва зірок.

Саме таким є і запрошення авторки до читача: навчитися бачити глибше.

Історія, що не зупинилася перед темрявою

Особливого звучання творчості Ганни Бортник додає її життєва історія. Із 2003 року авторка повністю втратила зір. Проте це не стало крапкою у її творчому та інтелектуальному пошуку. Навпаки, вона продовжила працювати зі словом, осмислювати прочитане, звертатися до мистецтва, філософії та духовної спадщини людства. Свій творчий псевдонім Артемізія авторка пов'язує з латинською назвою полину.

📚 Запрошуємо познайомитися з творчістю Ганни Бортник та відкрити для себе книги «Мій Аметист». З працями пані Артемізії можна ознайомитися у відділі читальних залів та відділі міського абонементу. Можливо, ця зустріч стане для вас не просто знайомством із волинською авторкою, а приводом для власної розмови про красу, духовність, людину та сенс життя.

Михайло Драгоманов: ідеї, що творили націю

18 вересня 2026 року виповнюється 185 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова – видатного українського вченого, історика, філософа, фольклориста, публіциста, громадського та політичного діяча, чиї ідеї стали важливою частиною українського інтелектуального руху ХІХ століття.

До цієї пам’ятної дати у відділі читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки організовано книжкову виставку «Михайло Драгоманов: ідеї, що творили націю».

Михайло Драгоманов народився 18 вересня 1841 року в Гадячі на Полтавщині. Здобувши освіту в Київському університеті, він присвятив себе науковій, педагогічній та громадській діяльності. Його наукові зацікавлення були надзвичайно широкими: історія, етнографія, фольклор, література, політична думка, питання освіти та суспільного розвитку.

Він був одним із активних діячів української «Громади», виступав за розвиток української культури й освіти, свободу особистості, демократичні права та місцеве самоврядування. Драгоманов послідовно відстоював право українців на власний культурний розвиток і прагнув донести українське питання до європейського суспільства.

Через свої політичні погляди та громадську діяльність Драгоманов був змушений залишити Україну. У Женеві він заснував українську друкарню та видавав політичний збірник «Громада», який став важливим осередком української суспільно-політичної думки за межами Російської імперії. Саме за кордоном він активно представляв українські інтереси в європейському інтелектуальному середовищі.

Останні роки життя Михайло Драгоманов провів у Болгарії, де став професором Софійського університету. Помер 2 липня 1895 року в Софії, залишивши по собі величезну наукову та публіцистичну спадщину.

Особливе місце в житті Драгоманова посідає його родина. Він був старшим братом Олени Пчілки та рідним дядьком Лесі Українки. Для юної Лесі Драгоманов став не лише близькою людиною, а й важливим інтелектуальним наставником. Він вплинув на формування її світогляду, заохочував до самоосвіти, знайомив із європейською літературою, історією, філософією та суспільно-політичною думкою.

Їхнє листування та зустрічі свідчать про глибоку духовну близькість. Особливо важливим для Лесі Українки став період перебування в Софії у 1894–1895 роках, коли вона жила в родині Драгоманових, багато читала, працювала та спілкувалася з дядьком. Водночас Леся Українка не була лише його ученицею – вона критично переосмислювала його погляди й поступово виробила власну, самостійну систему переконань.

Ідеї Михайла Драгоманова не залишилися лише сторінками історії. Його роздуми про свободу, освіту, права людини, національну культуру, відповідальність громадянина та місце України в Європі й сьогодні звучать напрочуд актуально.

Книжкова виставка «Михайло Драгоманов: ідеї, що творили націю» знайомить користувачів із життям, науковою та громадською діяльністю видатного українського мислителя, його творчою спадщиною та впливом на український національний рух. Представлені видання допоможуть глибше зрозуміти постать людини, яка своїми знаннями, працею та ідеями працювала над формуванням модерної української нації.

185 років потому спадщина Михайла Драгоманова залишається важливою частиною нашої інтелектуальної історії. Адже нація твориться не лише боротьбою, а й думкою, освітою, культурою та людьми, які мають сміливість мислити на випередження свого часу.

 

Бібліографічний список літератури, представленої на виставці:

·        Михайло Драгоманов: автожиттєпис / уклад. І.С. Гриценко, уклад. В.А. Короткий, уклад. М.В. Томенко. - К. : Либідь, 2009. - 440 с.

·        Михайло Драгоманов. Бібліографія (1861-2011) : бібліографія / упоряд. М.О. Мороз, упоряд. В.А. Короткий, упоряд. І.І. Тіщенко, упоряд. І.С. Гриценко, упоряд. С.І. Білокінь, вступ. ст. Л.С. Бондар. - Дрогобич : Коло, 2011. - 740 с

·        Хроніка 2000 : український культурологічний альманах. - К. : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2000 -     .

Вип. 79 : Невідомий Драгоманов. Михайло Драгоманов - дослідник всесвітньої історії, політик і людина / авт. проекту: А. В. Толстоухов, В. П. Андрущенко. - 2009. - 464 с.

·        Сестра моя, Софія [Текст] / ред. Л. Івшина ; упоряд.: І. Сюндюков, Р. Гривінський. - Київ : Укр. прес-група, 2016. - 487 с

·        Ушкалов Л. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов / Л. Ушкалов. - Київ : Дух і літера, 2019. - 600 с. - (Постаті культури).

·        Дмитренко М. Драгоманов Михайло Петрович  / М. Дмитренко // Українська фольклористична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М.Т. Рильського. - Київ : ІМФЕ, 2019. - С. 270-273.

·        Драгоманов М. П. Вибране : ("... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні...") / М. П. Драгоманов; упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р.С. Міщук. - К. : Либідь, 1991. - 682 с. - (Пам'ятки історичної думки України).

·        Драгоманов М. П. Пропащий час. Література українська, проскрибована урядом російським [Текст] / М . П. Драгоманов ; упоряд.: І. Сюндюков, М. Томак ; упоряд. Н. Тисячна. - К. : Укр. прес-група, 2012. - 72 с. - (Бронебійна публіцистика).

·        Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці : у 2 -х т. / М. П. Драгоманов. - Київ : Наукова думка, 1970.

Т. 1. - 1970. - 531 с.

Т. 2. - 1970. - 594 с.

·        Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова / ред. І. Вакарчук. - Львів : Львівський нац. ун-т ім. І.Франка, 2006. - 551 с