Щороку 27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв голокосту. Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Голокост – геноцид людей, які належали до певної національності, раси чи релігії. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Голокост почався з дискримінації єврейського народу. Євреїв не пускали в певні місця та забороняли влаштовуватись на роботу. Нацисти почали створювати концтабори для тих, кого вважали «ворогами держави». Перший концтабір Дахау відкрили у березні 1933 року неподалік від Мюнхена. Більшість ув’язнених у перших концентраційних таборах складали німецькі комуністи, соціалісти, соціал-демократи, роми, Свідки Єгови, гомосексуали й особи, обвинувачені в «асоціальній» або соціально-девіантній поведінці. Деякі з цих об’єктів називали «концентраційними таборами», оскільки ті, хто там перебував, були фізично «сконцентровані» в одному місці.
З 1933 по 1945 рік нацисти створили понад 44 000 концтаборів та інших об’єктів позбавлення волі (включно з ґетто). Ці об’єкти використовували для різних цілей, зокрема примусової праці, утримання людей і масових убивств.
Жертвами масового знищення стали 4,5 мільйонів дорослих та 1,5 дітей.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у відділі читальних залів ВДОУНБ імені Олени Пчілки експонується тематична виставка: «Пам’ять про Голокост: паралелі історії».
До уваги користувачів – книги: історичні дослідження, матеріали наукових конференцій, літературно-художні видання, публіцистика, статті з періодичних видань, що розкривають історію Голокосту та пам’ять про цей злочин ХХ століття, історію життя та загибелі під час Голокосту, свідчення очевидців та вшанування пам’яті усіх невинно убитих.
Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Нацисти розстріляли в урочищі близько ста тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями. До нього приводили на страту як військових, так і цивільних.
Жертвами нацистської окупаційної влади в Україні стали понад півтора мільйони євреїв, ромів, а також українців, поляків і росіян зі змішаних родин, які не хотіли залишати рідних єврейського походження й ішли за ними у ґетто, а звідти на страту.
Наймаштабнішим за своїм охопленням, запропонований читачам, є посібник "Геноцид. Вступ до глобальної історії", що надійшов до нашої книгозбірні завдяки Українському інституту книги:
Джонс А. Геноцид. Вступ до глобальної історії [Текст] / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси. – Київ : Дух і літера, 2019. – 673 с. : іл.
У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин.
Найновішою книгою, 2021 року видання, є:
У червні 1941 року Німецький Райх разом зі своїми союзниками напав на Радянський Союз. У цій війні на винищення загинули 14 мільйонiв цивільних осіб, серед яких було понад 2 мільйони євреïв. Бiльшiсть євреїв стали жертвами масових розстрілів або задихнулися в так званих ґазваґенах «душогубках». Також загинули близько 30 тисяч ромiв i 17 тисяч пацієнтів психіатричних лікарень. Масштабнi вбивства чинили мобiльнi розстрiльнi підрозділи (айнзацгрупи) поліції безпеки та служби безпеки СС, формування поліції охорони порядку, армії, вiйськ СС, а також місцеві помічники. Виставка «Масові розстріли. Голокост вiд Балтійського до Чорного моря, 1941–1944» документує злочини та вшановує пам'ять загиблих.
Більше літератури по темі див.: Електронний каталог (книги) Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, Електронний каталог періодичних видань
Немає коментарів:
Дописати коментар