пʼятниця, 30 вересня 2011 р.

Михайло Драгоманов - велет соціального і національного відродження

         30 вересня 2011 року минуло 170 років від дня народження Михайла Драгоманова - публіциста, історика, літературознавця, фольклориста, економіста, філософа, громадського діяча.  Цій даті приурочена презентація книжкової виставки  "Михайло Драгоманов - велет соціального і національного відродження", яка відбулась в тренінг-центрі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.
     “М. Драгоманов, що був великим українським душоловом,
тримався і в літературі, і в політиці, і в приватному житті тії засади, що “чисте діло потребує чистих рук”, і тримався її до кінця з великою завзятістю і невмолимістю...” - так писала про Михайла Драгоманова Леся Українка, видатна українська поетеса, його племінниця.
      

   Він народився в Гадячі на Полтавщині.  Батьки: Петро Якимович і Єлизавета Іванівна - дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. Закінчив Гадяцьке повітове училище, Полтавську гімназію, історико-філологічний факультет Київського унівеситету святого Володимира.З 1864 - приват-доцент, з 1870 - доцент цього університету. В цей період він брав активну участь у діяльності Південно-Західного відділення Російського географічного товариства та Київської "Старої громади".
 В 1875 році звільнений з роботи за неблагонадійність Михайло Драгоманов вирушає через Галичину і Угорщину до Відня, а потім до Женеви, де організовує вільну українську друкарню, в якій друкує громадсько-політичний збірник "Громада". Перший номер побачив світ восени 1878 року, всього було надрукована п’ять номерів.
                                                                                            


З розповіддю про Михайла Драгоманова - творця українського контитуціоналізму, засновника національної політології, історика політичних учень розповів кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ВНУ імені Лесі Українки, начальник Управління державної служби Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський

Поезію Михайла Драгоманова "Поклик до братів слов’ян" прочитала Ольга Синиця.

В 1889 році Михайло Драгоманов переїжджає в Софію, де викладає загальну історію на історико-філологічному факультеті Софіївського унівеситету. 20 червня 1895 року помер від розриву аорти. Похований в Софії.



Спадщина вченого – твори з історії, політології, літературознавства, фольклористики – могла б скласти 20 томів, але повного зібрання його праць досі нема.
Слова, що вважаються його заповітом: "Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу й Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався за других лишень того, що їх б'ють. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбиває­ться, і таким лишень звичайно й помагають". Надрукував це 1895­го – в рік смерті – у журналі "Народ".


Немає коментарів:

Дописати коментар