АПОСТОЛИ РІДНОЇ МОВИ (24 травня - день слов'янської писемності і культури)

    Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. 

   Понад 11 століть тому православні ченці, брати Кирило та Мефодій, створили слов'янський алфавіт, який отримав назву «кирилиця» за ім’ям молодшого брата Кирила.

     В основу слов'янської абетки було покладено грецьку.

"Кирилиця (особливо в її первинному варіанті) – це по суті є грецька абетка лише доповнена низкою нових знаків" (М. Брайчевський).  Для передачі звуків, що були в ужитку слов'ян, її довелося значно змінити. Працюючи над створенням абетки, Кирило одночасно почав перекладати з грецької мови на слов'янську Апостол і Євангеліє, богослужбові книги.
    Це надзвичайно сприяло виникненню і розвитку слов'янської літературної мови і написанню книг.
   Передумови виникнення літератури в нашій країні сформувалися у середині ІХ ст., близько 862 року. Саме тоді була створена писемність, активно розвивались листування та ділова документація. Цьому також сприяло і прийняття у 988 році християнства. 

  Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
   В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

    Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.  
   Більш детальну інформацію за темою можна знайти за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, або скористатися традиційним картковим каталогом.