Правопросвітницьким заходом книгозбірня відзначила Міжнародний день ромів

 

8 квітня світова спільнота відзначає свято ромської культури, історії та національної ідентичності. І саме цього дня важливо піднімати проблемні питання що стосується ромської спільноти, яка є найвразливішою та найбільш дискримінованою і часто зазнає упередженого ставлення в  суспільстві.

Тому Кіноклуб Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки ініціював перегляд документального фільму Романа Бондарчука «Ромська мрія», який проходить в межах реалізації адвокаційного проєкту «Від упередження до суспільного діалогу», який спрямований на вирішення проблемних питань ромської меншини.

Регіональний представник Уповноваженого Любов Сітовська ознайомила присутніх зі спеціальною доповіддю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні та результатами опрацювання офіційних даних, зібраних регіональними представниками Уповноваженого під час моніторингу, які свідчать про погіршення ситуації із забезпеченням основоположних прав і свобод ромів в Україні після спалаху пандемії COVID-19 та запровадження у зв’язку з цим карантинних заходів. Вона також зосередили увагу на тих рекомендаціях, які адресовано державним органам для вжиття відповідних заходів реагування.

Участь у заході також взяли старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності з дислокацією у Волинській області Управління дотримання прав людини Національної поліції України Наталія Бартошук, студенти та декан Волинського національного університету імені Лесі Українки Антон Демчук, який працював в проєкті щодо паспортизації ромів та має неабиякий досвід у вирішенні проблемних питань. Долучилася до обговорення медпрацівник Голобської  ОТГ Ольга Чепенюк, яка сприяє налагодженню взаємовідносин в ромських громадах.  

Участь в події взяли фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Ірина Кушпетюк та Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Зоряна Світлицька. За інформацією наданою безоплатною вторинною правовою допомогою Волині минулого року - понад 20 представників ромської національної меншини звернулися до центрів за правовою інформацією та консультаціями з питань оформлення та видачі паспорта громадянина України, встановлення факту проживання однією сім`єю, внесення змін до актового запису про народження дитини, визнання батьківства, стягнення аліментів, надання права на шлюб.

Спеціальним гостем на події був юнак з ромської родини Сергій Юзепчук, який презентував відвідувачам свої нові художні роботи. Роботи молодого художника з Ковельщини вже другий рік експонуються у стінах бібліотеки і привертають увагу відвідувачів бібліотеки.

Захід проходив в межах реалізації адвокаційного проєкту «Від упередження до суспільного діалогу». Реалізація заходів проєкту відбувається в рамках Всеукраїнської адвокаційної кампанії ГО «Докудейз» «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації».

Партнери проєкту:

Волинська обласна організація ромів «Терне Рома»

Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області

ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури»

Відділ уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Волинській області).

«Ромська мрія»: перегляд документального фільму

З нагоди відзначення 8 квітня Міжнародного дня ромів Кіноклуб Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки ініціює перегляд документального фільму Романа Бондарчука «Ромська мрія».

Спеціальний гість: Сергій Юзепчук - представник ромської спільноти, виставка художніх робіт якого експонується в книгозбірні. Під час заходу відбудеться виступ медпрацівника, завідувачки фельдшерсько-акушерським пунктом с. Радошин Голобської ОТГ Ольги Чепенюк, яка сприяє налагодженню взаємовідносин в ромських громадах.

Подія відбудеться 6 квітня 2021 р. об 12 год.

Захід проходить в межах реалізації адвокаційного проекту «Від упередження до суспільного діалогу». Реалізація заходів проєкту відбувається в рамках Всеукраїнської адвокаційної кампанії ГО «Докудейз» «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації».

Партнери проєкту:

Волинська обласна організація ромів «Терне Рома»

Представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури»

 

 

До 35-річчя Чорнобильської АЕС

 

СПРАВЖНІЙ ГЕНІЙ XVII СТОЛІТТЯ

Сьогодні виповнюється 425 років від дня народження Рене Декарта (1596–1650), французького філософа, математика, фізика, фізіолога.

Майбутній французький філософ Рене Декарт народився у Франції 31 березня 1596 року в сім’ї дворян. Фінансовий стан батьків дозволив йому отримати прекрасну освіту. Юнака в 1606 році відправили в колегію Ла Флеш. Після колегії Рене Декарт вирішив не зупинятися на досягнутому, і вступив до університету Пуатьє. Отримавши ступінь бакалавра, він в 1619 році вирішив, що хоче присвятити своє життя науці. У цьому ж році він відкрив універсальний метод пізнання, який полягав в математичних міркуваннях, а об’єктом пізнання стали результати проведених практичних дослідів. Такі волелюбні ідеї привели до того, що єзуїти звинуватили його в єресі.

Декарт в 1628 році змушений був на 20 років покинути Францію і переїхати до Голландії. У новій країні вчений не зміг влаштуватися на одному місці, він постійно переїжджав з міста в місто. У 1634 році Декарт написав свою першу книгу під назвою «Мир», але видавати її не наважився. У 1637 році світ побачила праця вченого «Міркування про метод», з якої почалася Новоєвропейська філософія.

Основна філософська праця Декарта – «Роздуми про першу філософію». Написана вона на латині і видана в 1641 році. Велику увагу приділяв Декарт і заняттям математикою. У 1637 році він видав свою знамениту «Геометрія».

Завдяки тому, що французький кардинал Рішельє прихильно ставився до вченого, він дозволив видавати його праці на батьківщині. Втомившись від постійного цькування, Декарт приймає запрошення шведської королеви Христини і в 1649 році їде в Стокгольм. Тут він був викладачем у сім’ї монархів. Але, незвичний йому холодний клімат дав про себе знати – Рене Декарт застудився і 11 лютого в 1650 помер від пневмонії. Відкриття Декарта стосуються не лише філософії та математики, від досяг успіхів і в психології, і в медицині.

Цікаві факти з життя Декарта

Живучи в Голландії, Декарт ніколи не зупинявся в якомусь певному місці. За 20 років свого перебування в цій країні він встиг пожити практично у всіх її містах.

Саме Декарт запропонував використовувати перші три літери латинського алфавіту (А, В і С) для постійних величин, а останні три (X, Y і Z) – для змінних.

Шведська королева Христина змушувала Декарта вставати о п’ятій ранку кожен день, щоб займатися з нею уроками.

Офіційна версія смерті великого вченого – запалення легенів, однак у 1980-ті роки були виявлені документи, які містили висновок медика про причини смерті Декарта. В них зазначено, що він помер від передозування миш’яком.

Коли Декарта вирішили перепоховати і перенести його останки зі Швеції у Францію, після розтину його могили виявилася пропажа черепа, яку так ніхто і не зміг пояснити.

На честь великого вченого названо кратер на Місяці.

 До цієї дати у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка.

 

 

18-й Docudays UA онлайн

18-й Docudays UA відбувається онлайн. Це унікальна можливість зануритися у світ документального кіно та переглянути понад 80 стрічок вітчизняних та зарубіжних режисерів/ок з конкурсної та позаконкурсної програми фестивалю.

 

Ризький мир: закінчення польсько-більшовицької війни 18 березня 1921 року

Сьогодні 100 років від часу підписання Ризького мирного договору між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі – з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919–1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею та Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920 року.

Ризький мир був завершенням переговорів, які велися спершу (серпень 1920) у Мінську, а згодом (від 21 вересня 1920) у Ризі. Польську делегацію очолював Ян Домбський, радянську – Карл Данішевський (Мінськ) та Адольф Йоффе (Рига); УСРР репрезентував спершу Дмитро Мануїльський, а потім Юрій Коцюбинський і Емануїл Квірінґ.

Формально Польща замість УНР «згідно з принципом самовизначення народів» визнала УСРР як самостійну державу. Зміст договору українською мовою склав представник польської делегації Леон Василевський, що свідчить про те, яким способом репрезентували інтереси України члени радянської делегації. За Польщею залишалися Галичина, Холмщина з Підляшшям та західні райони Волині й Полісся, а більшість території Наддніпрянської України відійшло до радянської влади.

Отже, за рахунок самостійної української держави Польща уклала мир з радянською Росією. До того ж вона зобов’язалася заборонити перебування на своїй території всіх антибільшовицьких формувань та організацій, включаючи уряд УНР, тому українські урядовці переїхали до Австрії.

З укладенням Ризького мирного договору завершується доба Української народної республіки та починається новий етап в історії України – етап становлення державності УСРР та форсованого переходу до тоталітарного однопартійного режиму. Детальніше див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80_(1921)

Література:

Головченко В. І. Ризький мирний договір між РСФРР і УСРР та Польщею 1921, Ризький мирний договір між РСФРР, Білоруською СРР і УСРР та Польщею 1921 //Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій(голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 195. – 944 с. : іл.

Зміни позицій щодо кордону в 1920–1921рр. // Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України [Текст] / К. Галушко [та ін.]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – С. 145–152.

Лис Я. 18 березня 100 років від часу підписання Ризького мирного договору між представниками РСФРР і УСРР з одного боку, та Польщі – з іншого, який формально закінчив україно-польсько-радянську війну / Я. Лис // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2021 рік [Текст] / Упр. к-ри з пит. релігій та нац., Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Терези, 2021. – С .77–81.

Ризький договір // Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття [Текст] / І. Нагаєвський. Київ, 1993. – С. 360–365.

Ризький договір. Втрата Україною національної державності //  Борисова  О.В. Історія української державності [Текст] : підручник у 2 т. Т 2.: 1917–2017 рр. / О. В. Борисова, А. О. Климов. – Київ : Кондор, 2018. – С. 116– 118.

 Снайдер Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999 [Текст] / Т. Снайдер ; пер. з англ.: А. Котенко, О. Надтока. – Київ : Дух і літера, 2016. – 464 с.

Про Ризький мирний договір – с. 93, 173–174, 176, 183.

Удовиченко О. І. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921[Текст] / О.І. Удовиченко. – Київ: Україна, 1995. – 206с.: іл.

Кавунник, В. Прелімінарний мирний договір та військове перемир’я в Ризі 12 жовтня 1920 року: українське бачення [Текст] / В. Кавунник // Зовнішні справи : суспільно-політичний журнал. – 2017. – N 9. – С. 31–33. 

Перегляд документальної стрічки режисерки Манон Луазо «Мовчазна війна» з нагоди Міжнародного дня підтримки жертв злочинів

День прийняття Кабінетом міністром Великобританії «Хартії жертв злочинів»  22 лютого 1990 року став визначальною датою для відзначення Міжнародного дня підтримки жертв злочинів.

Проблема захисту прав жертв кримінальних дій, а також їх соціальної реабілітації вже давно хвилювала міжнародну спільноту. Адже нерідко в правовій практиці різних держав відбувалося так, що жертви злочинів опинялися під великим тиском, як з боку самих злочинців, так і  правоохоронних органів.

У вересні 1985 року конгрес ООН по упередженню злочинності і поводженню з правопорушниками затвердив Декларацію головних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою. А уже 29 листопада 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла цей фундаментальний документ, вперше розробивши універсальні, базові принципи підтримки і захисту жертв злочинів.

Сьогодні держави приймають національні законодавчі документи, призначені для захисту осіб, постраждалих від кримінальних дій та їх соціальної реабілітації. Також прийняті законодавчі акти, що регламентують питання компенсації матеріальної та моральної шкоди жертвам злочинів, а також компенсації шкоди здоров’ю.

Кіноклуб Docudays UA при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки ініціював перегляд документальної стрічки французької режисерки Манон Луазо «Мовчазна війна». Після перегляду відбулася тематична розмова про гендерно-зумовлене насильство, сексуальне насильство під час збройних конфліктів. Події у фільмі відбуваються в Сирії, а правлячий режим використовує насильство як зброю у війні, коячи злочини проти людства. Присутні на заході тему насильства також обговорювали в контексті збройного конфлікту на Донбасі.  

У своєму виступі директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук наголосила на доступі осіб, які є потерпілими у кримінальних провадженнях, а також постраждалих від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, до безоплатної правової допомоги, що гарантується державою.

У своєму виступі регіональний координатор із зав’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Віталій Єлов розповів учасникам заходу про особливості захисту прав і законних інтересів потерпілих у кримінальному провадженні та зупинився на основних проблемах забезпечення прав потерпілих.

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Любов Сітовська використовуючи матеріали щорічної доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні, звернула увагу на один із розділів, у якому йшлося про дотримання верховенства права при здійсненні правосуддя.

Представниця Волинського обласного центру соціально-педагогічної допомоги, психологиня Анастасія Хомяк ознайомила присутніх з мультимедійною презентацією щодо попередження, протидії та ідентифікації домашнього насильства, і основними напрямками роботи Центру.

У межах заходу старшим інспектором з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Волинській області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України Наталією Бартощук було презентовано виставку «Річ у тім», присвячену проблемі насильства у будь-якому його прояві.

У заході взяли участь декан юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки Демчук Антон Михайлович, працівники та читачі бібліотеки.