Чорнобиль – чорний спомин, вічний біль…

Минає 37 років від того часу, як трапилась чи не найжахливіша екологічна катастрофа сучасності, вибух на Чорнобильській атомній станції. Цю подію називають однією з найбільших трагедій ХХ століття, адже вона вплинула на життя не лише Українців, а й людей у всьому світі. Наслідки радіаційного впливу відчутні і до сьогодні.

26 квітня 1986 року у місті Прип’ять Київської області сталася аварія на Чорнобильській АЕС. О 01:23 ночі відбулося два вибухи на четвертому енергоблоці атомної радіостанції. Через це енергоблок був частково зруйнований, зайнялася пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб – таких, що колись були скинуті на Хіросіму.

На ліквідацію катастрофи було кинуло сотні пожежників та працівників аварійних служб. Пожежу намагалися загасити кілька днів поспіль, протягом усього того часу в атмосферу надходило все більше радіації. Цілком ліквідувати  пожежу вдалося лише 10 травня.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані, але лише на другий день. Радянська влада намагалася приховати інформацію про аварію та її наслідки. Місто Прип’ять та навколишні села стали непридатними для життя. Через високий рівень радіаційного фону багато ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, працівників АЕС та жителів району померли від променевої хвороби. Загалом за приблизними розрахунками число померлих від аварії на ЧАЕС сягає 4000 осіб. Наслідки Чорнобильської катастрофи відчутні і досі, збільшилося число онкохворих пацієнтів…

Після аварії у 1986 році над четвертим енергоблоком ЧАЕС було збудовано «Укриття» більш відоме, як «Саркофаг». Кілька десятиліть воно слугувало захистом від радіоактивних речовин. Коли «Укриття» почало руйнуватися, у період з 2012 по 2019 рік було споруджено «Нову захисну оболонку» у формі арки. Місто Прип’ять та прилеглі населені пункти досі залишають непридатними для життя.

Під час повномасштабної війни росії проти України тема Чорнобильської трагедії набула нової актуальності. Адже російські війська вторглися на територію Чорнобильської АЕС, утримували персонал станції у заручниках протягом тижнів та вели там воєнні дії, які вже назвали «ядерним тероризмом».

«Навіть через стільки років ми спостерігаємо, що методи СРСР, запозичені росією, продовжують становити загрозу для всіх довкола. Інакше неможливо пояснити причини, через які російські війська ховали боєприпаси і мінували територію навколо Чорнобильської АЕС», – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль…      

24 лютого у перший день вторгнення російські військові захопили ЧАЕС.

9 березня внаслідок пошкодження російськими військами високовольтної лінії «750 кВ ЧАЕС – Київська», Чорнобильська АЕС і всі ядерні об’єкти Зони відчуження залишилися без електропостачання.

20 березня внаслідок потрапляння снаряду почалась пожежа в Зоні відчуження. Особливу небезпеку становить розповсюдження пожежі в Зоні відчуження на територіях з високим рівнем радіаційного забруднення та місцях розміщення об’єктів інфраструктури поводження з радіоактивними відходами у 10-кілометровій зоні навколо ЧАЕС.

23 березня російські військові розграбували і знищили нову Центральну аналітичну лабораторію, яка була унікальним комплексом аналітичних послуг на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами, від кондиціонування до захоронення.

27 березня окупаційні війська росії ігнорують загрози та застереження та продовжують транспортувати і зберігати значну кількість боєприпасів

(десятки тон реактивних снарядів, мінометних боєприпасів, снарядів для ствольної артилерії) в безпосередній близькості від атомної станції.

2 квітня ЗСУ без пострілу повернули Чорнобильську АЕС.

Широкомасштабне російське вторгнення в Україну, яке триває з 24 лютого, вже призвело до деградації та знищення унікальних ландшафтів України, нанесло серйозної шкоди для економіки та інфраструктури держави. Війна в Україні знищує оселища та особливо цінні території, де існують різні види тварин, що несе загрозу для дикої природи та стійкості екосистем в транскордонному контексті. Окупант продовжує обстрілювати житлові райони міст, об’єкти промисловості та інфраструктури. Експерти та активісти  почали фіксувати злочини російських загарбників проти довкілля.

Вашій увазі у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки представлена книжкова виставка «Чорнобиль – чорний спомин, вічний біль….», яка складається з трьох розділів: «Чорнобиль. 1986-й: Хроніка подій», «Чорнобильська катастрофа і Волинь», «Чорнобиль в художній літературі». На виставці експонується  література по даній тематиці, періодичні видання, альбоми. Запрошуємо до перегляду.

Чорнобильська катастрофа – це не лише екологічна трагедія, це історія ліквідаторів та місцевих мешканців, життя яких назавжди змінилося після аварії на АЕС. 

Пам’ятаймо про подвиг ліквідаторів!

Пам’ятаймо про їхню відвагу!

Пам’ятаймо про велику відповідальність!

Пам’ятаймо!

 

XI “Неповторність” підбила підсумки та визначила переможців

   Старт XI обласного літературного конкурсу «Неповторність» відбувся 12 серпня 2022 року в День молоді. Це творче змагання було започатковане 2002 року. Це єдиний в Україні конкурс  старт якому наддала обласна бібліотека, метою проведення якого  є підтримка талановитої молоді та сприяння переможцеві у виданні першої книги. 

   Організаторами конкурсу є управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Літературний проєкт, що реалізовується  бібліотекою, підтримує творчу молодь та надає можливість талановитому учаснику/ці видати свою першу збірку. Конкурсанти, що посідають 2 та 3 місце отримують грошову винагороду.

   Цього року журі творчого змагання поповнилося новими іменами визнаних літераторів.

   На розгляд журі конкурсу у складі голови – відомого письменника, літературознавця, видавця Миколи Мартинюка, членкинь НСПУ, літераторок Олени Пашук, Наталії Шульської, Софії Стасюк та заступниці директора з наукової роботи Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Євгенії Євтушок, були представлені 27 робіт учасників конкурсу.

   З вітальним словом до учасників звернулися директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Наталія Граніч та член організаційного комітету конкурсу, Заслужений працівник культури України Людмила Стасюк, яка сприяла становленню творчого змагання та формуванню унікальної концепції підтримки молодих та креативних творчих особистостей.

   Особливістю цьогорічного конкурсу є те, що деякі  учасники перебувають за межами України і свої роботи подавали, перебуваючи у статусі тимчасового захисту в країнах Європи, Америки. На конкурс надійшли роботи з Німеччини, Польщі, США.

   Доєдналися до події онлайн Катерина Лагановська учениця Луцького ліцею № 14, яка перебуває в Німеччині та Олег Крот – студент Варшавського університету.

   Переможцем ХІ обласного літературного конкурсу «Неповторність» став Олег Крот (м. Луцьк). Друге місце посіли Дворак Анастасія (м. Луцьк), Лагановська Катерина (м. Луцьк). Третє місце – Маркопольська Тетяна (м. Луцьк), Паюк Павло (м. Луцьк), Фінкевич Юлія (м. Луцьк)

   Лауреатами, з врученням відзнак бібліотеки та журі, визнали: Тімова Олександра (м. Рожище, Волинська обл.); Ковальську Ольгу (смт. Маневичі, Волинська обл.); Бранчук (Нагорну) Дарину (с. Пулемець,  Волинська область); Муржак Юлію (селище Сахкамінь, Камянець-Подільський р-н., Хмельницька обл.); Сиротюка Павла (с. Радехів, Ковельський р-н., Волинська обл.); Шевчук Анастасію (с. Топільне, Луцький р-н., Волинська обл.).

   Нагороджував та вітав переможців заступник начальника управління культури з питань релігій та національностей облдержадміністрації Валерій Дмитрук.

   Завершилася літературна імпреза  читанням поетичних творів переможців та лауреатів. Натхнення не вмістиш у рамки літературних спілок та конкурсів. Сподіваємося що цей конкурс виплекає ще не одне талановите покоління, давши можливість талановитій креативній молоді бути почутими та реалізованими.

 

 

 

   Увагу присутніх привернула книжкова виставка ««Неповторність»׃ від перших літературних кроків до визнання». Поезію Миколи Мартинюка «Як багато в житті ми своєму не знали…» продекламувала Алла Євпак, провідний бібліотекар відділу читальних залів. Модератор заходу – завідувач відділу читальних залів Жанна Литвина.

 

Відеоряд з історії літературного конкурсу "Неповторність"

14 БЕРЕЗНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю.

Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.

Дякуємо усім, хто нині захищає Україну!

Володимир Вернадський у контексті сучасності

До 160-річчя від дня народження вченого-енциклопедиста, першого президента Української Академії наук Володимира Івановича Вернадського у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулася година історичного портрету «Володимир Вернадський у контексті сучасності».

Геніальний вчений-природознавець і мислитель, основоположник генетичної мінералогії, біогеохімії, радіогеології, вчення про наукознавство, біосферу і ноосферу. Організатор і перший президент Української академії наук (1918–1921), Державного радієвого інституту (1922), Лабораторії живої речовини (1927, нині Інституту геохімії і аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН) та багато ін. Доктор мінералогії і геогнозії (1897), професор (1898, академік Української академії наук (1918).

Володимир Іванович Вернадський народився 12 березня 1863 року у м. Петербурзі. Прадід його – запорізький козак, воював проти Польщі на боці Богдана Хмельницького. Батько, Іван Васильович, працював професором Київського університету, а пізніше – професором Олександрійського ліцею в Петербурзі. Мати, Ганна Петрівна, походила з відомого українського роду Константиновичів. На формування світогляду В. І. Вернадського значний вплив мали родинні зв’язки з Є. М. Короленком і М. І. Гулаком.

Ґрунтовні знання Володимир Іванович одержав на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету, який закінчив 1885 році. Володіючи майже всіма романськими, германськими і слов’янськими мовами, Володимир Іванович впродовж багатьох років мав тісні наукові зв’язки з кращими школами Франції, Італії, Німеччини, Чехословаччини, Швейцарії, Греції, Англії.

Його життя й діяльність тісно пов’язані з Україною. Він завжди називав себе українцем і навіть прізвисько мав «упертий хохол», адже восени 1917 року змушений був через свої політичні переконання рятуватися на Україні від російського більшовицького терору. Душею й думкою Володимир Іванович завжди був з Україною, цікавився і знав її історію, був залюблений в її природу, багато зробив для розвитку української науки і культури. З Україною пов’язана й досить плідна науково-організаційна діяльність.

Складається враження, що Володимира Вернадського впродовж усього життя хтось оберігав – чи то Бог, чи то доля… Але був у нього і реальний світлий ангел-охоронець – Наталія Ігорівна. Лише за такого міцного і надійного тилу міг настільки повно розкритися талант вченого. З цією жінкою, яка була все життя йому вірною подругою, неоціненною помічницею у наукових пошуках (переписувала, друкувала його рукописи), вірною і люблячою дружиною Вернадський прожив душа в душу і думка в думку 56 щасливих років, виростивши двох чудових дітей Георгія і Ніну. Вчений-мислитель помер 6 січня 1945 р.

Наукову діяльність Вернадського високо оцінено світовою спільнотою. Його було обрано почесним членом ряду іноземних академій наук та наукових товариств. АН України встановлено премію його імені, золоту медаль імені Вернадського. Найбільша бібліотека України носить ім’я Вернадського. На пошану вченого названо два мінерали «вернадит» і «вернадскит». На честь науковця названо астероїд 2809 Вернадський. Світ пам’ятає великого вченого – першого президента Академії Наук України.

У 2000 році на всеукраїнському шоу "Людина року" вченому, за його заслуги перед вітчизняною і світовою наукою, та людством було присвоєно звання "Людина століття".

В 2003 році Національним банком України в обіг випущена ювілейна монета номіналом 2 гривні, в 2013 – срібна пам'ятна монета у серії "Видатні особистості України" номіналом 5 гривень, присвячена 150-річчю від дня народження академіка Вернадського.

У 2019 році портрет геніального вченого, Володимира Вернадського було вирішено розмістити на найдорожчій банкноті України – номіналом  1000 гривень.

В Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Конотопі існують вулиці Володимира Вернадського.

В Києві встановлено пам’ятник вченому на проспект його імені.

У далекій Антарктиді іменем ученого названо гірський хребет. У 1996 році заснована українська антарктична станція «Академік Вернадський».

Під час заходу демонструвалися уривки з фільмів: «Академік Вернадський: пишемо історію», «Академік Володимир Вернадський і його кохана дружина Наталія Старицька», «Станція Академік Вернадський: життя та робота в Антарктиді».

До 160-річчя від дня народження видатного вченого було розгорнуто книжкову виставку «Володимир Вернадський – великий учений і мислитель, патріот України», розділами якої є: «З Україною в серці», «Фундатор Української Академії наук», «Вернадський відомий і невідомий». На виставці було представлено окремі видання і збірники наукових праць В. І. Вернадського. Матеріали про Володимира Вернадського складають видання, які висвітлюють життєвий і творчий шлях геніального вченого

На заході було прочитано студенткою КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» Копанько Вікторією, членкинею клубу «Всесвіт» єдиний вірш написаний Володимиром Вернадським «У герці за волю».

Ведуча заходу – Поліна Тимощук.

УВАГА! ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС!

ЖІНОЧЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ОЛЬГИ БАСАРАБ та ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН) за підтримки ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ з ТЕЛЕБАЧЕННЯ і РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ОГОЛОШУЮТЬ про проведення щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича – 2023 "ТІЛЬКИ ТИМ ДАНА ПЕРЕМОГА, ХТО У БОЛІ СМІЯТИСЬ ЗМІГ!"

Конкурс проводиться з метою утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних цінностей та пріоритетів – патріотизму, відданості справі державотворення, вшанування учасників українських національно-визвольних змагань.

Положення про конкурс, а також Інформація про хід і результати Конкурсу розміщується у засобах масової інформації, на сайтах Держкомтелерадіо (http://comin.gov.ua), Культурна референтура ОУН (https://kroun.info ), ОУН (http://kmoun.info), на сторінках соціальної мережі Facebook: Жіноче товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги (https://uk-ua.facebook.com/basarab.teliha), Організація Українських Націоналістів (https://www.facebook.com/profile.php?id=100064672212339)

Прийом конкурсних робіт триває з 1 березня до 1 липня 2023 р.

Конкурсні роботи надсилаються за адресою: bibliovv@ukr.net«Конкурс, оргкомітет».

Долучайтеся. Бажаємо всім учасникам успіхів!

 

До 160-річчя від дня народження Володимира Вернадського

 

 

 

ФЛЕШМОБ-ЧИТАННЯ ПОЕЗІЙ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Відділ читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки долучився до флешмобу-читання поезій Лесі Українки з нагоди 152-ї річниці від дня народження великої поетеси.

Леся Українка Цикл «Сльози – перли»(Посвята Іванові Франкові)

Леся Українка «Скрізь плач, і стогін, і ридання…». Читає Ольга Хомяк.