"Вони живуть навіки у серцях і в пам’яті народу України" (вечір пам'яті Героїв Небесної Сотні)

Минуло дев’ять років від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Роки важких втрат, болю і випробувань. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя. 

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної сотні. Цього дня згадують найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції гідності 2013–2014 років.

Пам'ятний день встановлено указом президента України 2015 року з метою гідного вшанування Героїв Небесної Сотні.

Події 2013–2014 років перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Майдан об’єднав десятки тисяч українців із різних областей, міст і районів, які пліч-о-пліч боролися за єдність і незалежність української держави. Найкривавіші та найтрагічніші події, що відбулися у центрі Києва впродовж 18–20 лютого 2014 року, невідворотно змінили історію нашої країни. Хроніка тих страшних лютневих днів є свідченням подвигу кожного, хто повстав проти насилля та несправедливості. Ціною власного життя, відданого за майбутнє наших дітей, Герої довели, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. 107 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Волинь, однією з перших долучилася до всенародного спротиву. Свідомі волиняни, поважного віку й зовсім юні, їхали до столиці, аби відстояти своє право на життя у незалежній, європейській державі. Під час подій на Євромайдані загинули семеро волинян: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як.

Із часу встановлення дня пам’яті Героїв Небесної Сотні українці відзначають цю дату в умовах війни. Війна, особливо її відкрита фаза після 24 лютого 2022 року, змусила суспільство активніше переосмислювати наше минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, що їх чітко та відкрито задекларували Майдани. 

Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук назвав Небесну Сотню першими героями російсько-української війни, які прорвали московську блокаду. Саме з Майдану йшли боронити східні українські землі перші добровольчі підрозділи у 2014 році. У лавах ЗСУ б’ються сьогодні й майданівці. Чимало з тих, хто пройшов вогонь Майдану, на жаль, загинули, захищаючи Донецьк, Маріуполь, Київ, Харків, Чернігів, інші українські міста і села…

Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо ім'я Україна і Український народ в третьому тисячолітті на вершинах людської цивілізації, чи кане воно у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті.

Свобода та Гідність були тими цінностями, за які виходили і гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і проявляють українські воїни та цивільні громадяни. Віримо, що переможний дух – дух Свободи, ті чесноти та цінності, які загартовувалися на Майданах, приведуть Україну до Перемоги.

Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки ще на початку 2014 року започаткувала постійнодіючу тематичну виставку-експозицію „Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті...” для увічнення пам’яті тих, хто був на барикадах за покликом своєї душі, відстоював правду та гинув за нашу свободу.

Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих Героїв, свідками та учасниками доленосних подій на Майдані. Зворушливими були виступи двоюрідної сестри загиблого Героя України Сергія Байдовського – Олени Стрельбіцької та рідної сестри загиблого Героя України Юрія Сидорчука – Валентини Левашової.

Захід відбувся за партнерства з комунальним закладом вищої освіти Луцького педагогічного коледжу та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк. Пісні «Ой у лузі червона калина», «Там, біля тополі калина росте», «Плакала калина», «Запалю свічу» та лемківську пісню «Плине кача», яка є неофіційним гімном Небесної Сотні, зворушливо виконали Каріна Амза, Сніжана Ожго, Олександра Дембіцька, Ольга Ткаченко, Розанна Федорко. 

Пісні «Вставай мій народе» та «Нашим Героям» виконали учні  Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні (художній керівник Антоніна Турик). Захід завершився піснею «Ми будем стояти» у виконанні Каріни Амзи.

Поезію, присвячену подіям Революції Гідності, прочитали: Вікторія Копанько, Анастасія Веснянка, Ангеліна Клевець та Дарина Гузь.

Ведуча заходу – Олена Сільчук.

Відеоматеріал взято у відкритому доступі – Суспільне. Луцьк

Пам’ять про подвиги захисників назавжди залишиться в  наших серцях. Вічна пам'ять загиблим! Світла пам'ять Героям!

 

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 

«Крути – символ національної честі»

29 січня 1918 року відбувся  бій під Крутами. 105 років тому молоді патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким уперше у XX столітті було проголошено державну незалежність, і стримали російсько-більшовицьку навалу. Цим подіям присвячена тематична виставка «Крути – символ національної честі», яка експонується у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Відвідувачі книгозбірні можуть ознайомитися з історичними та періодичними виданнями, що стосуються цієї пам’ятної події. Найціннішою частиною виставки є подаровані рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука,  Прокопа Наумчука та Якова Зозулі, які слугують цінним джерелом для вивчення даної теми.

 

Герої Крут : лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / упоряд. І. Ільєнко. – Дрогобич : Відродження, 1995. – 348 с. : іл.

Зарицький В. Крутянська подія / В. Зарицький. – Чікаго, 1972. –

60 с.

Збаразький С. Крути : у 40-річчя Великого Чину 29-го січня 1918 – 29-го січня 1958 / Семен Збаразький. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Шлях молоді [б. р]. – 104 с. 

Удовиченко О. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921 / Олександр Удовиченко. – Вінніпег, 1954. – 178 с.

Чільне місце в тематичній експозиції займає книга авторства Владлена Мараєва "Україна, 1918: Хроніка", що надійшла від Українського інституту книги.

Мараєв В. Р. Україна, 1918: Хроніка  / Владлен Ростиславович Мараєв ;  худож. М. С. Мендор. – Харків : Фоліо, 2020. – 295 с. : іл., фот. – (Великий науковий проект). 

Більше про подію можна дізнатися, звернувшись до електронного каталогу, що розміщений на сайті бібліотеки: http://ounb.lutsk.ua

 

27 СІЧНЯ: ТРАГІЧНА РІЧНИЦЯ ГОЛОКОСТУ

Щороку 27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв голокосту. Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Голокост – геноцид людей, які належали до певної національності, раси чи релігії. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Голокост почався з дискримінації єврейського народу. Євреїв не пускали в певні місця та забороняли влаштовуватись на роботу. Нацисти почали створювати концтабори для тих, кого вважали «ворогами держави». Перший концтабір Дахау відкрили у березні 1933 року неподалік від Мюнхена. Більшість ув’язнених у перших концентраційних таборах складали німецькі комуністи, соціалісти, соціал-демократи, роми, Свідки Єгови, гомосексуали й особи, обвинувачені в «асоціальній» або соціально-девіантній поведінці. Деякі з цих об’єктів називали «концентраційними таборами», оскільки ті, хто там перебував, були фізично «сконцентровані» в одному місці.

З 1933 по 1945 рік нацисти створили понад 44 000 концтаборів та інших об’єктів позбавлення волі (включно з ґетто). Ці об’єкти використовували для різних цілей, зокрема примусової праці, утримання людей і масових убивств.

Жертвами масового знищення стали 4,5 мільйонів дорослих та 1,5 дітей.

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у відділі читальних залів ВДОУНБ імені Олени Пчілки експонується тематична виставка: «Пам’ять про Голокост: паралелі історії».

До уваги користувачів – книги: історичні дослідження, матеріали наукових конференцій, літературно-художні видання, публіцистика, статті з періодичних видань, що розкривають історію Голокосту та пам’ять про цей злочин ХХ століття, історію життя та загибелі під час Голокосту, свідчення очевидців та вшанування пам’яті усіх невинно убитих.

Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Нацисти розстріляли в урочищі близько ста тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями. До нього приводили на страту як військових, так і цивільних. 

Жертвами нацистської окупаційної влади в Україні стали понад півтора мільйони євреїв, ромів, а також українців, поляків і росіян зі змішаних родин, які не хотіли залишати рідних єврейського походження й ішли за ними у ґетто, а звідти на страту. 

 

Наймаштабнішим за своїм охопленням, запропонований читачам, є посібник "Геноцид. Вступ до глобальної історії", що надійшов до нашої  книгозбірні завдяки Українському інституту книги:

 

Джонс А. Геноцид. Вступ до глобальної історії [Текст] / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси. – Київ : Дух і літера, 2019. – 673 с. : іл.

У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин.

Найновішою книгою, 2021 року видання, є:

 

 Масові розстріли. Голокост від Балтійського до Чорного моря, 1941–1944 [Текст] = Маcавыя расстрэлы. Халакост паміж Балтыйскім і Чорным морам, 1941–1944. – Київ : б. в., 2021. – 336 с. : фот.

У червні 1941 року Німецький Райх разом зі своїми союзниками напав на Радянський Союз. У цій війні на винищення загинули 14 мільйонiв цивільних осіб, серед яких було понад 2 мільйони євреïв. Бiльшiсть євреїв стали жертвами масових розстрілів або задихнулися в так званих ґазваґенах «душогубках». Також загинули близько 30 тисяч ромiв i 17 тисяч пацієнтів психіатричних лікарень. Масштабнi вбивства чинили мобiльнi розстрiльнi підрозділи (айнзацгрупи) поліції безпеки та служби безпеки СС, формування поліції охорони порядку, армії, вiйськ СС, а також місцеві помічники. Виставка «Масові розстріли. Голокост вiд Балтійського до Чорного моря, 1941–1944» документує злочини та вшановує пам'ять загиблих.

Більше літератури по темі див.: Електронний каталог (книги)  Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, Електронний каталог періодичних видань

 

 

«Ми як ніколи сильні та єдині»

   22 січня – знаменна дата в історії України ХХ століття, день ухвалення Четвертого Універсалу Центральної Ради, який проголосив незалежність України, день проголошення Акту злуки, Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

  День, що увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. На державному рівні День Соборності України почали відзначати з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

  Саме до цієї пам’ятної дати у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки  відбулася історична година: «Ми як ніколи сильні та єдині»

  Ведуча заходу ознайомила присутніх з історичними подіями, які сприяли об’єднанню УНР та ЗУНР, проголошенням Акту Злуки та його історичним значенням.

  Відвідувачам заходу був запропонований уривок фільму з серії «20 кроків до мрії: Акт Злуки» створений Національною телекомпанією України.

  Під час заходу відбулась презентація книжкової виставки: «Нам берегти тебе, Соборну і єдину, і нам твою історію творить!»

  Гості змогли ознайомитися з історичними виданнями та публіцистикою різних часів, що стосуються історичних подій періоду Української революції 1917-1921рр., проголошенню Злуки УНР і ЗУНР та відзначенню цієї пам’ятної події. Найціннішою частиною виставки є подаровані рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука,  Прокопа Наумчука та Якова Зозулі. Серед них – книга Ісаака Мазепи «Україна в огні й бурі революції 1917–1921рр.» з автографом автора та фототипічний передрук книги Павла Христюка «Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917–1920рр. Т. 1. Кн.1. Українська революція. Розвідки і матеріали 1921 рік.» Видана в Нью-Йорку 1969 року.

  Відвідувачам було запропоновано також переглянути найновіші видання, отримані від Українського інституту книги, значна частина яких –  про громадських та політичних діячів періоду Української революції, їх публіцистика. Серед найновіших було відзначено комплексне дослідження доби Західно-Української Народної Республіки, 4-рьох томну енциклопедію, «Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923» видану до 100-річчя створення ЗУНР та подаровану нашій книгозбірні Івано-Франківською обласною Радою.

  Захід відвідав Регіональний координатор взаємодії із громадськістю, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області – Віталій Єлов.

  До відзначення Дня Соборності долучилися підопічні Луцького територіального центру соціального обслуговування та їх керівниця Оксана Крамар. Віра Сімоченко, Валентина Маркус, Євген Костюк, Людмила Мартиненко продекламували поезію із антології «Поезія без укриття», написаних у перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Родина Добрянських – Валентин та Ольга представили глядачам стрілецьку пісню. Наталя Мороз продекламувала власну поезію «Соборна і свята» та вперше виконала пісню «Підняв хвилю Дніпро».

 

  Ми дякуємо всім за участь у заході та всім, хто долучився до відзначення Дня Соборності України. 

Попри те, що триває війна – ми, як ніколи сильні духом, об’єднані вірою в перемогу і наші Збройні Сили України!

День Соборності України разом з учнями Рованцівського ліцею

  Напередодні відзначення Дня Соборності України до нашої бібліотеки завітали учні старших класів Рованцівського ліцею Боратинської сільської ради із вчителем історії Людмилою Марчук.

  Діти захоплено слухали розповідь Наталі Хомяк – провідного бібліотекаря відділу краєзнавчої роботи, про найбільшу книгозбірню Волині.

  Юних відвідувачів було ознайомлено з книжковою виставкою: «Нам берегти тебе, Соборну і єдину, і нам твою історію творить!»; з історичними виданнями та публіцистикою різних часів, що стосуються історичних подій періоду Української революції 1917-1921рр., проголошенню Злуки УНР і ЗУНР та відзначенню цієї пам’ятної події, серед них – рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука,  Прокопа Наумчука та Якова Зозулі та нові книги з історії творення української державності.

   Завітайте і ви до нашої бібліотеки, і отримаєте для себе багато корисного – будь-яку інформацію, цікаві книги, змістовне дозвілля.

Донецький аеропорт – символ незламності та стійкості України

20 січня відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Цього дня Україна вшановує героїзм воїнів, які тримали його оборону.

Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року і були однією з найзапекліших битв у війні на сході України. 244 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, героїчно відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Саме 20 січня окупанти підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту. У цей день зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП – загинув 51 військовослужбовець Збройних Сил України. Власне, 20 січня 2015 року вважається завершенням героїчної оборони аеропорту.

За незламність та мужність українських воїнів Збройних сил та добровольців прозвали "кіборгами". Серед них - чимало волинян.

Ці книги дуже важливі та потрібні нашому суспільству.

Українське суспільство, насамперед молодь, повинне знати історію цього подвигу Українських оборонців та вшановувати Героїв.

Війна триває, тож за свою свободу українці мають боротися до повної перемоги.

Вічна пам’ять і слава захисникам України!