Чорнобиль через роки, через відстані...

 

У відділі читальних залів відбулася презентація книжкової виставки «Чорнобиль через роки, через відстані», присвяченої одній із найтрагічніших сторінок в історії людства.

26 квітня 1986 року змінило світ назавжди. І сьогодні, через 40 років, ми знову і знову повертаємося до цієї теми - не з цікавості, а з потреби пам’ятати.

Представлена виставка - це більше, ніж книги. Це - свідчення. Це - правда, зібрана в документах, спогадах, дослідженнях. Видання, що експонуються, розповідають про причини аварії, її страшні наслідки, долі людей, які стали жертвами невидимого ворога - радіації, а також про героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя врятували світ.

Особливої уваги заслуговують видання «Грані подвигу» (присвячена волинським ліквідаторам), «Чорнобильська хроніка. Люди» (зібрані свідчення очевидців та ліквідаторів), «Чорнобильське досьє КГБ», адже чимало матеріалів тривалий час були засекречені. Зокрема й ті, що свідчать про перші аварійні ситуації на ЧАЕС траплялися ще у 1978–1979 роках.

Окреме місце займає книга «Чорнобиль очима жінок», автор Людмила Житня, адже серед ліквідаторів були й жінки, які нарівні з чоловіками брали участь у подоланні наслідків катастрофи.

Про Чорнобильську трагедію написано також чимало художніх творів. До неї зверталися Ліна Костенко, Іван Драч, Борис Олійник, Світлана Алексієвич, Володимир Шовкошитний та інші автори, осмислюючи її масштаб і людський біль.

Під час презентації звучали роздуми про відповідальність людини перед природою, про ціну технічного прогресу та про необхідність зберігати пам’ять. Адже, як наголошують очевидці та дослідники, Чорнобиль - це не лише минуле, це застереження для майбутнього.

24 лютого 2022 року світ знову затамував подих. Чорнобильська АЕС - символ найбільшої техногенної катастрофи - опинилася в руках російських окупантів. Місце, яке мало бути зоною тиші й пам’яті, перетворили на військову базу. Озброєні люди ходили по радіоактивній землі, рили окопи в Рудому лісі, нехтуючи всім - правилами, безпекою, самим життям. Персонал станції став заручником. Без ротації, без відпочинку, під тиском - ці люди тримали об’єкт, від якого залежить безпека мільйонів.

Світ знову опинився на межі - не через аварію, а через безвідповідальність і війну. 31 березня 2022 року окупанти втекли. Залишили після себе розграбовані приміщення, понівечену техніку і людей, які пережили те, що важко забути. Але не забули про страшну силу АЕС. 14 лютого 2025 року сталася перша у світовій історії атака безпілотника з фугасною бойовою частиною на ядерний об’єкт. Російський дрон пробив зовнішню та внутрішню обшивки НБК, утворивши отвір завдовжки близько 15 метрів. Вибух у внутрішніх приміщеннях пошкодив частину конструкцій арки та спричинив пожежу, яка тривала кілька тижнів.

Чорнобиль - це вже не тільки про 1986 рік. Це про сьогодні. І про те, наскільки крихким є світ, коли в ньому є ті, хто готовий гратися з катастрофою.

📖 Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку та доторкнутися до історії, яка болить і досі.