Влітку цього року ми відзначаємо знаменну дату в історії нашої держави – 400-ту річницю від початку Хотинської битви 1621 року між об'єднаним військом Речі Посполитої та українського козацтва з військом турецького султана Османа II, що завершилась нищівною поразкою турецького війська.
Хотинська битва стала однією з найбільших битв у Європі 17 століття. Турецька Порта постійно загрожувала як Речі Посполитій, так і усій Європі. Спроба поляків допомогти молдавському господарю у боротьбі з османами закінчилась крахом.
У бою пiд Цецорою (8–11 вересня 1620 р.) польське вiйсько зазнало поразки. Багато жовнiрiв i козакiв загинуло, серед них i Михайло Хмельницький, чимало потрапило в полон, у тому числi й Богдан Хмельницький. Коронний гетьман Жолкевський загинув, польний гетьман Станiслав Конецпольський, магнати Микола Потоцький, Ян Тишкевич та iншi були взятi в полон.
Рiч Посполита втратила вiйсько i опинилась безборонною перед грiзним противником. Татарськi орди розтiклися по Подiллю i Галичинi, дiйшли до Львова i Перемишля, грабували населення, руйнували мiста i села. На захист України піднялась Запорозька Сiч. Частина запорожцiв рушила на Подiлля, дiйшла до кордонiв Молдавiї, завдала низку поразок невеликим татарським загонам i захопила Бiлгород. Ще частина козакiв вирушили у похiд на Кримське узбережжя й зруйнували 15 татарських мiстечок. Своїми дiями запорожцi змушували татар повертатись з українських земель.
Тим часом турецький султан Осман II мобiлiзував вiйська i у квiтнi вирушив у похiд на Рiч Посполиту.
У відповідь Запорозька Сiч почала активнi воєннi дiї на морi. На початку червня запорозька флотилiя була навпроти гирла Днiстра. Козаки минули турецький флот, спалили мiстечко Ахiоль, а потiм на 16 чайках пiшли до Стамбула. Захопити місто з такими силами вони не могли, проте жаху навели чимало.
У червні вiдбулась козацька рада, яка розглядала питання про участь запорожцiв у вiйнi. У тяжку годину козацькi лiдери припинили суперечки i заради майбутнього вирiшили подати Польщi максимальну допомогу.
Після нерівних боїв козаків з татарами на козацькiй раді гетьманом знову було обрано Сагайдачного, i вiн протягом тижня, вiдбиваючись вiд татар, привiв козакiв якраз вчасно до польського табору. Першого вересня союзники з’єднались. Наступного дня пiд Хотин пiдiйшов i турецький султан зi своєю армiєю.
Сили противникiв були нерiвними. Турецька армiя налiчувала, за одними даними, до 200, за iншими – до 300 i навiть до 500 тисяч осiб. Чисельнiсть польської армiї не перевищувала 35, української 40 тисяч вояків. На озброєннi козаки мали 20 мiдних i 2 залiзнi гармати з великим запасом пороху i ядер. Турецький султан першi удари спрямував на запорожцiв. Вiн прагнув розбити ще неукрiплений табiр козакiв, а потiм знищити i слабше польське вiйсько. Запорожцi витримали наступ, надвечiр перейшли в контратаку, глибоко вклинились у лави противника i вiдкинули його на вихiднi позицiї. Козаки захопили великi трофеї, знищили 1 тисячу ворожих воякiв i захопили 12 польових гармат та 32 прапори.
З вересня турки безуспiшно штурмували козацькi укрiплення, в ходi яких втратили до 20 тисяч осiб. Наступного дня турецька армiя пять годин атакувала позицiї козакiв i частково полякiв. Вся турецька артилерiя вiдкрила по козацькому табору нищiвний вогонь. Козаки влучним вогнем вiдбили всi атаки, а потiм при пiдтримцi польського загону Русанiвського змусили противника вiдступити. Турки тоді втратили 40 тисяч воїнiв. Наступного дня противники ховали загиблих. На свiтанку сьомого вересня 150 турецьких гарамат вiдкрили нищiвний вогонь по козацькому табору. Вночі 8 тисяч козакiв на чолi з Сагайдачним увiрвались до табору туркiв i вщент спустошили його.
28 вересня вiдбулась вирiшальна битва Хотинської вiйни. У нiй брали участь всi сили воюючих сторiн. Надвечiр Сагайдачний перейшов у наступ зi своїми козаками, за ним Любомирський з поляками i спiльними силами вiдкинули противника.
В результаті поразки під Хотином Султан Осман II був змушений 9 жовтня 1621 року припинити війну та укласти з представниками Речі Посполитої Хотинський мир.
Вирішальну роль у розгромі трьохсоттисячної турецької армії під Хотином, продемонструвавши бездоганне уміння керувати піхотою і кавалерією, налагоджувати їхні спільні дії в обороні та в наступальних діях проти супротивника, який переважав чисельністю відіграв гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська битва стала останньою для гетьмана. Він помер від численних ран, отриманих на полі бою, так і не встигнувши скористатись плодами своєї перемоги.
Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення турків, справила сильне враження на всі народи і знайшла свій відголос в літературі. Пісні про героїв цієї битви співав український народ, польські поети складали поеми. Навіть на далеких берегах Адріатики про подвиг українських і польських воїнів писав хорватський поет Іван Гундулич, скрізь переписувалися щоденники учасників війни. Польський поет Вацлав Потоцький написав у 1670 році поему про Хотинську війну, а український письменник Осип Маковей – повість "Ярошенко". Іван Франко про значення Хотинської перемоги писав, що Туреччина, потерпівши поразку під Хотином в 1621 році, почала хилитися із зеніту своєї величі і слави.
До уваги користувачів у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка: «Битва під Хотином: 40 діб козацької доблесті та слави», що містить науково-популярну літературу, історичні дослідження, статті з періодичних видань, що розкривають хід воєнних дій під Хотином 1621 року, його учасників та наслідки битви.
Серед книг найновішою, 2020 року видання, з серії "Політичні портрети" Петро Сас. Петро Конашевич-Сагайдачний: Чесний лицар, яка отримана завдяки Українському інституту книги.
У книзі ґрунтовно висвітлено біографію славетного запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також окреслено найважливіші віхи його владного проводу у Війську Запорозькому. Визначено час народження, соціальне походження, історичну форму прізвища, розглянуто освіту і виховання, склад родини. Значну увагу приділено морським битвам Хотинської війни 1621 р., а також її сухопутним операціям.
Запрошуємо до перегляду!
Немає коментарів:
Дописати коментар