«Українець, який відмовився бути бідним» (до 100-річчя від дня народження Петра Яцика)

"Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має".

Петро Яцик

 

Його називають однією з найцікавіших постатей ХХ століття: простий бойківський хлопець із Карпат доробився до великих грошей і завжди мав відчуття обов’язку перед Україною.

7 липня минає 100 років від дня народження Петра Яцика (1921–2001) – канадського підприємця українського походження, відомого мецената, який ще до незалежності України підтримував численні українознавчі наукові проєкти.

Життя Петра Яцика

Петро Яцик народився в карпатському селі Верхнє Синьовидне (Сколівщина, Львівська область) 7 липня 1921 року. У 14-річному віці залишився сиротою і опікувався своїми братами та сестрами. Тоді серед карпатських гір сформувався його характер і світогляд. У 1944 році, знаючи, що німці відступатимуть, він добре усвідомлював, що може знову принести радянська влада. Його погляди та позиція могли для нього закінчитись арештом і таборами. Він вирішив йти на Захід. Спершу опинися у Регенсбурзі (Німеччина), де було багато українців. Там навчався в Українському технічно-господарському інституті.

У Канаду Петро Яцик приїхав у 1949 році з двома доларами у кишені. Йому було 27 років. Після року праці в ресторані, він із двома українцями відкрив книжкову крамницю «Арка». Як пригадував Петро Яцик, магазинів із продуктами та одягом було багато, а українська книгарня в Торонто була одна.

Хоч книжковий бізнес і йшов успішно, але трьом людям в одній крамниці таки було затісно. Петро Яцик зайнявся продажем меблів, а у 1953 році заснував ще і будівельну фірму.

Втім, працював із 18 компаньйонами, які одного дня попросили віддати їм гроші. Петро Яцик їх не мав, бо всі вкладав у розвиток справи. Тоді він, щоб виконати умови, віддав 35 тисяч доларів, це були дуже великі гроші наприкінці 50-х років. Це стало для нього життєвим уроком.

Він заснував власну будівельну фірму «Prombank Investment Limited» (P. Jacyk Group) і вже у кінці 50-х років став найпомітнішим канадським бізнесменом українського походження.

З часом, Петро Яцик зрозумів, що давати гроші на справи, які вважав вартісними, так само приємно, як їх заробляти.

Петро Яцик був одним із меценатів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), «Енциклопедії українознавства», Центру досліджень історії України при Альбертському університеті (Канада), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті. Він заснував Міжнародний конкурс знавців української мови, спеціальний український відділ при Колумбійському університеті (США).

Перша пожертва – на буквар

У 1960-х роках Петро Яцик віддав першу тисячу доларів на благочинність – це був український буквар педагога Марії Дейко. А далі були пожертви на будівництво Української католицької школи у Бразилії, на бурсу для незаможних людей у цій країні, будівництво української церкви.

Вже наприкінці 70-х років років минулого століття Яцик став найбільшим меценатом на Заході.

Гроші на наукові проєкти

Кожна друга-третя книжка з історії України видана частково або повністю на гроші Петра Яцика. Він вважав, що важливо дати можливість молодому поколінню інтегруватися в світову науку.

У той час, коли держави не було, або тоді, коли держава не дбала про це, Петро Яцик, по суті, виконував її функції. Тобто, проводив свою гуманітарну політику і фінансував її. Йому не було важливо, щоб звучало його ім’я, головне – добра справа», – каже професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак, який працює над проєктами, які підтримував меценат.

Петро Яцик хотів, щоб Михайло Грушевський «заговорив» у світі англійською мовою і пожертвував на проєкт 1 мільйон доларів.

Свого часу Михайло Грушевський (1866–1934) двічі звертався до української діаспори з проханням видати працю його життя «Історію України-Руси» англійською. І лише завдяки Петрові Яцику у 1997 році було презентовано перший том 11-томника Грушевського англійською. Це була найдалекосяжніша робота українців у світі. У проєкт залучили величезний колектив науковців зі США, Канади та України.

«Проєкт ще не закінчився, вийшов останній том. Це забрало понад 20 років. Багато людей ставилися дуже скептично до цієї ідеї. Важливо, що наукове видання англійською має передмову і коментарі, що стало найкращим досягненням серед істориків. Цей переклад – найгідніший пам’ятник і він вже – вічний», – зауважив Ярослав Грицак.

Для Петра Яцика було важливо, щоб в англомовному світі, тобто в Канаді та США, розуміли і знали історію України. Він сам не був істориком, але для нього було це важливо, бо про Україну було дуже хибне, не таке бачення, яким би мало бути, на йому думку. Для дослідницької роботи потрібні гроші, а українські програми у Гарварді, Торонто, Канадському інституті українських студій в Альберті – це були ті програми, які він підтримував, потім був проєкт і у Львові. До незалежности України він вклав великі гроші, як меценат, у розвиток науки.

Ім’я Петра Яцика знають в Україні чи ненайбільше, як засновника у травні 2001 року Міжнародного конкурсу знавців української мови, який проводиться і після його смерті.

1 листопада 2001 року у Торонто Петро Яцик відійшов у вічний світ. Його справу продовжує донька.

-Як меценат науки Петро Яцик став відомий ще 1974 року, коли він виступив найбільшим жертводавцем створення у Гарварді українського наукового інституту. Завдяки його старанням у цьому – одному з найпрестижніших наукових закладів світу – вічний статус отримали три українські кафедри: української мови, історії й літератури.

-У 1999 році в Гарварді впроваджено стипендію імені Петра Яцика.

-При його фінансовій підтримці побачила світ видана у Франції енциклопедія українознавства професора Володимира Кубійовича, англомовне видання історії Грушевського, українські підручники для шкіл діаспори.

-Програми українських студій імені Петра Яцика працюють у колумбійському університеті Америки, університеті Канади, у Лондонському університеті Великої Британії.

-Всього на проєкти, пов’язані з розвитком української науки меценат Петро Яцик спонсорував близько 10 мільйонів доларів.

-Петро Яцик створив Лігу українських меценатів і став першим її президентом.

-Особливою його гордістю Яцика був зініційований і фінансований ним конкурс знавців української мови, учасниками якого стали тисячі українських школярів.

За матеріалами Радіо Свобода. 

У відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка «Українець, який відмовився бути бідним» (до 100-річчя від дня народження Петра Яцика).  Запрошуємо відвідати всіх бажаючих!