1 жовтня в Україні відзначають День
захисників і захисниць України та День Українського козацтва. Цього дня
також вшановують Покрову Пресвятої Богородиці, яка здавна
особливо шанувалася українським воїнством.
Усі ці дати об’єднує одна важлива тема — захист рідної землі, свободи, гідності та права українського народу на власне майбутнє.
З цієї нагоди у Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки
відбулася година спілкування «Слава і честь захисникам та захисницям
України».
Особливою частиною заходу стала презентація уривків із
вистави-рефлексії «Хроніка жіночої війни 2022. Місія – 200»,
створеної на основі реальних подій російсько-української війни.
Глядачі мали змогу почути монологи та інтерв’ю, у яких
оживали історії людей, чиї долі назавжди змінила війна. Звучали розповіді Тетяни
Потоцької-Євчук, волонтерки, яка з 2022 року допомагала повертати тіла
загиблих Героїв їхнім рідним; історії полеглих Героїв Сашка Буська
та жінок-Героїнь, які віддали свої життя за Україну. Прозвучали й уривки з
інтерв’ю Юлії Паєвської (Тайри), яка пережила російський
полон, а також історії жінок, яким довелося пережити втрату найдорожчих людей.
Сценарій вистави написала у 2022 році керівниця «Театральної
майстерні Олени Пчілки» Наталка Максимчук.
Учасниками вистави стали актори «Театральної майстерні
Олени Пчілки», студентки Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені
І. Ф. Стравінського Олена Дмитрієва та Марія Ольхова, вихователька
ДВНЗ № 19 Ольга Антош та учениця Луцької гімназії № 7 Олена
Цьок.
Особливо важливим було почути наших захисниць
— військовослужбовиць секції цивільно-військового співробітництва штабу
військової частини А0959: т.в.о. начальника секції, лейтенанта Антоніну
Фурцевич та офіцера секції, капітана Юлію Смолякову.
За кожним їхнім словом — власний досвід, пережите,
побратими, дороги війни, моменти тривоги й надії. Їхні розповіді ще раз
нагадали: за великими словами «оборона», «свобода», «незалежність»
завжди стоять конкретні люди, їхні долі, родини та життя.
До учасників заходу звернулася заступниця директора з
наукової роботи нашої книгозбірні Євгенія
Євтушок, яка наголосила на важливості пам’яті, вдячності та шани до
тих, хто захищає Україну.
Поруч із живими голосами цього дня звучала і пам’ять про тих, хто вже
не повернеться додому.
Їх немає серед нас, але вони залишаються в історії
України, у пам’яті рідних і побратимів, у назвах вулиць, фотографіях, книгах і
наших серцях.
Важливою складовою заходу стала книжкова виставка «Нескорені
серця: від козацьких традицій до сучасних героїв».
На її сторінках зустрічаються різні епохи української
історії. Тут — козацькі походи та військові традиції, герої минулого й історії
сучасних захисників і захисниць. Це книги про людей, які в різні часи
виборювали право України бути собою.
Бо пам’ять — це теж форма боротьби.
Доки ми читаємо, досліджуємо, називаємо імена й
розповідаємо правду наступним поколінням, історія наших Героїв не зникає. Вона
продовжує жити — у слові, у книзі, у пам’яті, у нашій щоденній
вдячності.
Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто віддав за
Україну найдорожче — своє життя. І дякуємо тим, хто продовжує боронити її
сьогодні.
Низький уклін кожному й кожній, хто
стоїть на захисті України.
Світла пам’ять усім полеглим
Героям.
Нехай
Покрова береже наших захисників і захисниць.
Нехай
Україна вистоїть.
Слава захисникам і захисницям
України
Слава Україні!
