📚 Липневі новинки у відділі читальних залів

    Літо — пора відкриттів, і наша бібліотека з радістю ділиться новими книжковими скарбами! У липні до фонду відділу читальних залів надійшла добірка свіжих видань, що охоплює різноманітні жанри й тематики — від психології до історичних досліджень, від сучасної української прози до актуальних публіцистичних видань.

   Запрошуємо вас завітати до відділу читальних залів, переглянути книжкову добірку та обрати те, що найбільше припаде до душі. Нехай кожна сторінка стане для вас кроком у світ знань, мрій та натхнення!

Поки пам’ятаємо — вони живі!

 

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед усіма, хто загинув за Україну. У цей день ми вшановуємо пам’ять захисників і захисниць, добровольців, медиків, волонтерів, капеланів, журналістів, а також мирних людей, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Їхні імена — в серці народу, їхній подвиг — у фундаменті майбутньої перемоги.

Це — не просто дата в календарі. Це день, коли біль проростає у вдячність, а сльоза — у свідоме мовчання. У кожного загиблого була своя історія, свій дім, свої мрії. Але всі вони стали щитом для нас. Їх не зламала ні жорстокість війни, ні катування, ні темрява полону. І ми маємо зробити усе, щоб про них не забули.

📚 У читальному залі Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки представлено книжкову виставку «Янголи-охоронці України».

Це — слова, написані серцем. Це історії про тих, хто тримав небо над нами, навіть коли воно падало. У книгах — спогади, розповіді, документи, листи. Тут оживає пам’ять і крізь кожну сторінку звучить: «Пам’ятай мене».

Запрошуємо до читального залу. Пам’ять — це не лише про сум, а й про силу. А сила — в єдності.

Андрей Шептицький — серце, що билося за Україну

    29 липня 1865 року в мальовничому селі Прилбичі, що на Львівщині, народився Роман Марія Александр граф Шептицький — людина, яка залишила глибокий духовний і культурний слід в історії України. Граф за походженням, але монах у душі — він добровільно відмовився від світських привілеїв, аби стати слугою Бога, народу та правди.

Його рід мав славетне ім’я, велику владу і чималі статки. Проте Роман обрав шлях аскези, служіння й просвітництва. Освіту здобував у кращих університетах Європи — студіював право, філософію й богослов’я. Його інтелектуальні горизонти вражали: понад десять мов, серед яких українська, польська, англійська, французька, німецька, латинська, гебрейська. Під час візитів до США, Канади, Бразилії та Аргентини він обходився без перекладачів — бо розумів не лише слова, а й людське серце.

Випробування супроводжували його ще з юнацьких років — тяжка недуга, що прогресувала з часів скарлатини, прикувала його до інвалідного візка. Та навіть фізична слабкість не змогла зламати духа Митрополита. У 1939 році Апостольська столиця дозволила йому правити службу сидячи, але жоден дозвіл не замінив йому особистої відданості — він залишався з народом до останнього подиху.

Він був світочем милосердя. Під час Голодомору надсилав вагони зерна на Наддніпрянщину, у часи Голокосту — рятував євреїв, ховаючи їх у монастирях, школах, криптах. Лише в серпні 1944 року вдалося врятувати дві тисячі єврейських дітей. Особисто він урятував щонайменше 150 осіб. На допомогу сиротам виділив колосальну суму — майже мільйон доларів, зібраних у діаспорі.

Йому довелося пережити вбивства своїх братів Леона та Олександра, на власні очі бачити жорстокість нацизму й тоталітарних режимів. І навіть коли його виводили під стіни собору Святого Юра для страти, він залишався незламним. Його дух не скорився.

Та Андрей Шептицький — це не лише милосердя й боротьба. Це також естетика, культура, освіта. Він створював художні школи, фінансував стипендії митцям, купував їхні твори на аукціонах Європи. Особливо дбав про іконопис — сам мав до цього хист, навчаючись у власної матері. У соборі Святого Юра організував Народну школу імені Грінченка для бідних дітей, заснував Народну лічницю, де лікували безкоштовно.

А ще він був книголюбом. Його приватна бібліотека налічувала понад 20 тисяч томів. Для пергаментних видань він замовляв полиці з Італії. Національний музей у Львові успадкував понад три тисячі книг із його зібрання. На жаль, більшість цієї безцінної колекції було знищено за радянських часів...

Сьогодні, у 160-ту річницю від дня народження Великого Митрополита, у відділі читальних залів Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки діє книжкова виставка «Світоч духу: Андрей Шептицький». Ми щиро запрошуємо усіх охочих віддати шану людині, яка світлом своєї віри, мужності та любові освітлює нашу національну пам’ять.

📚 Подарунок для бібліотеки

 Щиро дякуємо Неручку Василю, голові мистецько-спортивного клубу «Тризуб», за щедрий та змістовний дарунок для нашої бібліотеки — книги власного авторства:

Неручок В. П. Тернопілля – творчий край. Випуск 2-й / Василь Неручок. – Тернопіль : Осадца Ю. В., 2025. – 76 с.

"Тернопілля - творчий край" - черговий мистецький проект, що реалізується в рамках фестивалю духовної творчості Тернопілля "Волинські гостини" з метою підтримки самодіяльних літераторів Надзбручанського краю. Планується видання серії збірників, де будуть представлені кращі роботи аматорів художнього слова: актуальна аналітична публіцистика, громадянська поезія, прозові та драматичні твори малих форм.

До цього презентаційного випуску увійшли інформаційні матеріали, що висвітлюють віхи становлення фестивалю "Волинські гостини", вказують на ідейно-художні орієнтири духовної імпрези. В окремих розділах подано актуальні публіцистичні розвідки, що були опубліковані в обласній газеті "Свобода", а також поетичні добірки відомих на Лановеччині самодіяльних поетів: Богдани Політикіної, Володимира Довгалюка, Лесі Дідович-Закітнюк.

Голос правди і совісті незнищенної України або націозахисні висловлювання Олександра Мороза у контексті націоналістичної доктрини : (за сторінками щоденникових нотаток "Записки під час війни", повна версія на сайті: https//www.facebook.com/profile.php?id=100064933950055) / В. П. Неручок. – Черкаси ; Тернопіль : Осадца Ю. В., 2025. – 195 с.

 У збірнику представлено аналітичні роздуми видатного політичного і державного діяча сучасності Олександра Мороза, що дотичні до минулого, сьогодення та близької перспективи Української держави, яка виборює право на існування у запеклій боротьбі із войовничим російським імперіалізмом. Яскраві сторінки майбутньої книги мислителя "Записки під час війни" доповнено прозорливими передбаченнями ідеологів українського націоналізму – Дмитра Донцова, Симона Петлюри, Степана Бандери, Лева Ребета.., висловлюваннями видатних українців нової доби – Ліни Костенко, Вячеслава Чорновола, Ірини Фаріон...

На розгляд громадськості винесено примірний Статут громадської організації нового взірця, що може стати у пригоді прихильникам утвердження в Україні засад народної демократії.

Ці видання є глибоким осмисленням сучасних і історичних національних процесів, духовного поступу українців, а також свідченням любові до рідної землі та правди.

Книги вже поповнили фонд нашої бібліотеки і доступні всім охочим у читальній залі. Запрошуємо до ознайомлення!

Українська державність: від князів до героїв сучасності

 

Історія українського державотворення — це не пряма дорога, викладена золотом, а радше звивиста стежка, всипана кулями, пергаментами й народними піснями. Вона бере початок ще з часів Київської Русі — потужної європейської держави, яку очолювали князі, відомі не лише мечем, а й мудрістю. Володимир Великий, що охрестив Русь, і Ярослав Мудрий, який подарував нам перші правові коди, — були тими, хто заклав основи державного ладу й міжнародного авторитету.

Згодом українська ідея жила у козацьких радах і шаблях. Богдан Хмельницький не лише вів військо, а й мислив як державник — про незалежність, про структуру, про народ. У найтемніші віки бездержавності українці не зрадили мрії про свою країну. Вона звучала у словах Івана Мазепи, формувалася у проєктах Михайла Грушевського, виливалася у промовах Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери.

Ідеї української державності, народжені в умовах окупацій, заборон і терору, стали основою для боротьби вже в новітній історії. В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Мирослав Попович та багато інших інтелектуалів і дисидентів ХХ століття закладали демократичні й моральні засади сучасної держави. Їхню справу сьогодні продовжують ті, хто боронить Україну зі зброєю в руках.

Державність — це не просто наявність кордонів і уряду. Це — жива пам'ять народу, усвідомлення власної історії, мови, цінностей. Це — здатність об’єднатися у найтяжчу мить і говорити світові: "Ми є, і ми будемо".

Саме тому вивчати історію українського державотворення — це не лише вшанування минулого, а й вклад у майбутнє. Бо поки ми пам’ятаємо, хто ми є — ми незламні.

У XXI столітті українська державність здобула нове дихання, але й зустріла нові виклики. Помаранчева революція, Революція Гідності, анексія Криму, війна на Донбасі, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році — все це стало моментами істини. У ці буремні роки знову виринули з глибин народу нові провідники духу — військові, волонтери, медики, вчителі, бібліотекарі, науковці, митці, українські матері й батьки, що тримають тил. Кожен з них — носій державності, творець незалежності щоденною працею і жертовністю.

Державність сьогодні — це бронежилет на фронті й дитяча книжка українською. Це бій під Бахмутом і виставка у бібліотеці. Це гімн, який звучить у підвалах і в окопах. Це вибір мільйонів людей, які не зламались, не відступили, не змовчали.

І саме зараз ми не просто говоримо про історію — ми її творимо. І кожна сторінка, кожна книжка, кожне ім’я у цьому літописі важливі. Бо українська державність — це не лише про минуле. Це про теперішнє. І про гідне майбутнє.

Щоби кожен охочий мав змогу глибше зануритися в цей багатовіковий процес творення держави, відділ читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки підготував історичний екскурс "Незламні духом. Літопис української державності".

Це простір пам’яті, знання й гордості. У добірці зібрані книги, що висвітлюють різні етапи українського державотворення — від Русі та Гетьманщини до УНР, дисидентського руху, Незалежності 1991 року і новітніх подій. Тут — голоси істориків і очевидців, мислителів і борців, аналітиків і поетів. Вони дозволяють побачити тяглість нашої державної ідеї, зрозуміти її витоки й усвідомити її ціну.

Усі книги, представлені у відео, знаходяться у читальному залі бібліотеки за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 11. Ми щиро запрошуємо вас відвідати виставку, переглянути видання, доторкнутися до історії — живої, справжньої, нашої.

Бо державність — це не лише те, що записано в Конституції. Це те, що живе у книгах, у серцях і в пам’яті народу. І наша бібліотека — хранителька цієї пам’яті.

Конституція — це не просто закон. Це — наш фундамент, наш компас і наш захист.

   

   28 червня Україна відзначає День Конституції — свято, яке утверджує основоположні принципи державності, правової рівності та свободи кожного громадянина. Це не просто черговий день у календарі — це дата, коли було закладено правові підвалини незалежної України, визначено напрямок її демократичного розвитку та сформульовано гарантії захисту прав людини.

   У Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, у відділі читальних залів, до цієї події було організовано захід, покликаний не лише вшанувати Конституцію як історичний документ, а й переосмислити її роль у сьогоденні — в час війни, викликів і боротьби за цінності.

🔹 Правовий екскурс «Конституція — фундамент нашого суверенітету» став першим акордом у низці просвітницьких ініціатив. Присутні мали нагоду дізнатися про історичні витоки українського конституціоналізму — від Конституції Пилипа Орлика до прийняття Основного Закону в 1996 році. Обговорення торкнулися не лише змісту документу, а й його значення в умовах сучасної війни — як щита, що охороняє суверенітет, людську гідність та правову справедливість.

🔹 У межах заходу розгорнуто книжкову виставку «Конституційні засади консолідації українського суспільства, демократичного розвитку та прав людини». Видання, представлені в експозиції, дають читачеві змогу глибше осмислити важливість Конституції як гаранта політичної стабільності та інструменту суспільного діалогу. Серед експонатів — тексти чинної Конституції України, наукові коментарі, аналітичні розвідки з правознавства, книги з історії державного будівництва та публікації про сучасні виклики конституційного ладу.

🔹 Підготовлено віртуальну книжкову виставку «28 червня: день, коли народилася правова Україна». Це відео надає змогу кожному охочому — незалежно від місця перебування — ознайомитися з тематичною добіркою літератури, присвяченою українському державотворенню, Конституції, правам людини та демократичним цінностям. Усі книги, представлені у віртуальній виставці, фізично знаходяться у фонді відділу читальних залів, тож кожен може переглянути їх наживо, відчути текст, аромат паперу й дух живої книги.

✨ Конституція — це не лише набір статей. Це відображення духу нації, її прагнення до свободи, правди й справедливості. У час, коли країна бореться за своє майбутнє, Конституція набуває особливого змісту: вона є доказом того, що Україна — це держава, яка шанує гідність кожного й готова захищати право на життя, слово, віру та ідентичність.

    Запрошуємо всіх охочих відвідати читальні зали, переглянути виставки, зануритися в атмосферу правової культури та згадати разом: 28 червня — це день, коли народилася правова Україна.

Конституція – фундамент нашого суверенітету