Реабілітовані історією

 

День пам’яті жертв політичних репресій в Україні відзначається щороку в  третю неділю травня. У 2025 році ця дата припадає на 18 травня.

Цей день встановлено Указом Президента України №431/2007 від 21 травня 2007 року – з метою вшанування пам’яті багатомільйонних жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Цього дня Україна схиляє голову в скорботі за мільйонами знищених, зламаних, замучених. Політичні репресії — одна з найтемніших сторінок нашої історії. Вони торкнулися майже кожної родини. Тоталітарна машина безжально викреслювала життя тих, хто смів мислити інакше, любити Україну, мати гідність.

Щоб зберегти пам’ять про ці трагічні події, у нашій бібліотеці організовано книжкову виставку «Реабілітовані історією». На ній представлені архівні матеріали, художні твори, мемуари та документальні дослідження про долі репресованих українців — від доби «розстріляного відродження» до останніх років радянської системи.

Ми не можемо змінити минуле, але можемо зробити все, аби воно ніколи не повторилося.

Запрошуємо відвідати виставку, прочитати, замислитися. Бо історія — це не лише про минуле. Це про наше сьогодення і майбутнє.

«Скільки нас знищено — і скільки вижило лише для того, щоб пам’ятати...»

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 
    Кожного року 18 травня ми вшановуємо жертв депортації кримськотатарського народу — однієї з найболючіших трагедій ХХ століття.

У 1944 році радянський режим силоміць виселив з рідної землі понад 180 тисяч кримських татар. Примусова депортація, жорстокість, смерть у дорозі, заборона мови, культури, історії — усе це мало на меті знищення самого народу. Цей злочин мав ознаки геноциду, і ми не маємо права мовчати.

В читальному залі бібліотеки, організовано виставку літератури "Доля кримських татар: від депортації до окупації", присвячену депортації кримськотатарського народу, боротьбі за повернення до рідного Криму, а також сучасним викликам, що постали перед кримськими татарами після 2014 року.

        

Бо біль 1944-го знову ожив у 2014-му.

Після незаконної окупації Криму російською федерацією кримськотатарський народ знову опинився під репресіями. Утиски свободи слова, арешти, зникнення активістів, заборона Меджлісу - історія, здається, повторюється. Та цього разу світ бачить і пам’ятає. 

Пам’ятати — значить не допустити.

Крим — це Україна.

Кримські татари — це народ, що має право на гідне життя, рідну землю й вільне майбутнє.

«Поезія, народжена серцем»: зустріч із поетесою Марією Помірчо

     У бібліотечному просторі, де кожне слово має вагу, а кожна зустріч — сенс, відбулася подія, яка залишила по собі довгий емоційний відгомін. Ми мали за честь приймати в гостях поетесу Марію Помірчу — авторку щемких поетичних збірок «Емоції» та «Плачуть берези». Ця зустріч була не просто презентацією книжок — це була глибока, хвилююча розмова про пам’ять, втрати, війну, любов і силу духу.

Пані Марія читала вірші, кожен з яких — мов подих душі. Її голос, спокійний і проникливий, огортав присутніх тишею, в якій навіть подих здавалося зайвим. У цих віршах звучав біль за втрачених, туга за тими, хто більше не повернеться, але й ніжність, і гідність, і велика вдячність тим, хто захищає життя.

Особливим емоційним центром зустрічі стала пам’ять про Миколу Мялковського — Героя, якому присвячено багато рядків у творчості пані Марії. Саме тому цей вечір набув глибоко особистого й водночас загальнолюдського звучання. Його мама, бабуся, а також ветеран, захисник, художник і приклад незламності — Андрій Соломін — поділилися спогадами про нього. У цих спогадах було все: і дитинство, і військова мужність, і людяність, що не згасла ні на мить. Слухаючи їхні слова, кожен відчував: пам’ять — це не просто минуле. Це те, що формує нас зараз.

Сльози не соромилися очей. Коли бабуся Миколи говорила про його мрію, а мама — про його очі, які світилися життям, у залі панувала така тиша, яку годі уявити. А коли Андрій розповідав про їхню дружбу, присутні ніби прожили частинку того життя разом із ним.

Звучали вірші… Їх декламували учні та ліцеїсти КЗ ЗСО "Луцький ліцей № 28 Луцької міської ради з посиленою фізичною підготовкою" — з трепетом, зі щирістю, з тим особливим блиском в очах, який з’являється лише тоді, коли поезія потрапляє прямо в серце.

Поетичне слово Марії Помірчої стало тією ниткою, що з’єднала особисту пам’ять і спільну національну біль. І водночас — подарувала надію. Бо саме в поезії, у слові, ми віднаходимо сили жити, пам’ятати, боротися й любити.

 

Цей вечір — не просто культурна подія. Це свідчення того, що мистецтво, щире й відверте, має величезну силу. І ми щиро вдячні пані Марії за її мужність бути чесною у слові, за її здатність торкатися сердець — і не лишати їх байдужими.

Ілля Мечников — велет науки, що боронив людство від невидимих ворогів

 

У травні — день народження видатного вченого, Нобелівського лауреата, філософа науки і гідного сина України — Іллі Ілліча Мечникова. Його ім’я вписане золотими літерами в історію медицини, біології та імунології. 

Народжений 1845 року на Харківщині, у маєтку Іванівка, Ілля з юних літ проявляв хист до природничих наук. Він вивчав біологію в Харківському та Гейдельберзькому університетах, та найбільшу славу здобув за кордоном — у Франції, де працював у славетному Інституті Пастера. Саме там Мечников відкрив явище фагоцитозу — здатність клітин поглинати й знищувати хвороботворні мікроорганізми, що стало основою сучасної імунології.

У 1908 році він розділив Нобелівську премію з Полем Ерліхом «за праці в галузі імунітету». Та не лише наукою жив цей мужній чоловік. Мечников глибоко цікавився філософськими питаннями старості, смерті й сенсу життя. Його праця «Етюди оптимізму» — проникливе розмірковування про людину в контексті науки та моралі. 

📚 Запрошуємо до читального залу!

До 180-річчя від дня народження Іллі Мечникова у відділі читальних залів діє тематична викладка літератури «Ілля Мечніков – видатний українець і батько теорії імунітету», присвячена життю та науковому доробку вченого. Ви зможете ознайомитися з біографічними дослідженнями та науковими публікаціями, що розкривають постать Мечникова як патріота, гуманіста і вченого світового масштабу.