Незламні. Нескорені. Непереможні.

 

Геноцид ромів України

2 серпня Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.У цей день 83 роки тому гітлерівський режим вчинив страшний злочин проти людства – в газових камерах табору смерті Аушвіц-Біркенау було живцем спалено близько трьох тисяч безневинних жінок, чоловіків, дітей. Єдиною їхньою “провиною” була належність до ромської національності. Вважається, що під час Голокосту від репресій по всій Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн. 500 тис. ромів. “Калі Траш”у перекладі з ромської означає “чорний жах”. Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни.

Представники ромського народу стали одними з перших жертв Бабиного Яру. У вересні 1941 року тут були розстріляні п’ять ромських таборів, серед яких більшість складали літні люди, жінки та діти. За свідченнями очевидців на страту люди їхали з піснями та в традиційному яскравому вбранні.

Не обминула трагедія і волинських ромів. Перше задокументоване вбивство  ромів відбулося 2 червня 1942 року, коли у селі Шеловода німецька жандармерія розстріляла 64 представники ромської громади. Також було розстріляно 76 ромів в Ковелі та Камені-Каширському. Такі масові вбивства відбувалися регулярно.

Сьогодні у Міжнародний день Голокосту ромів серця наші сповнені болем та співчуттям. Пам’ять про етноцид ромів є невіддільною частиною нашої національної пам’яті. Це наше спільне горе, наша спільна трагедія. Злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини й агресія не мають прощення.

В суспільстві на побутовому рівні все ще поширеним є використання слова «цигани». Але це не є толерантним. Слово «цигани» зазвичай несе негативне забарвлення, його вживають з насмішкою, щоб підкреслити негативні риси цього народу.

Ромські правозахисні організації наполягають на понятті «роми», яке підтримали на  Першому Міжнародному конгресі ромів 1971 року. І саме таке поняття закріплене у нормативно-правових актах України.

На заході був присутній читач нашої бібліотеки Юзепчук Сергій Васильович. В нашій книгозбірні  була представлена виставка його робіт, яка носила назву «Ромська мрія».

 

 У відділі читальних залів експонується книжкова виставка «Зневажений геноцид», присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. Запрошуємо до перегляду.

Інформаційна година "Свічка голокосту не згасне"

Незламні духом.

 

Свято запроваджене указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до 30-ї річниці Незалежності України, в День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення.

День української державності має символ - чотири тризуби, які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Тризуб був символом князя Володимира Великого, за часів якого відбулося хрещення Київської Русі. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Київській Русі, середньовічній державі, центром якої був Київ.

Чи не на кожному етапі свого становлення український народ боровся за право мати свої кордони та визначати свою ідентичність. За право на самостійність й незалежність. За право самим обирати свій шлях.

Сьогодні ми б’ємося та боремося за збереження України. За її свободу та незалежність. За право жити у демократичній, європейській державі. За збереження спадщини, яку ми вибороли завдяки тисячам хоробрих людей в різні часи.

У відділі читальних залів експонується книжкова виставка «Незламні духом. Літопис українського державотворення». Запрошуємо до перегляду. Разом до перемоги!

Конституція України на захисті прав ВПО

    

У відділі читальних залів продовжуються заходи з нагоди Дня Конституції.

Сьогодні відбувся круглий стіл з особами, які були змушені покинути рідні домівки через  повномасштабне вторгнення росії на територію України.

З міста Бахмут до Луцька приїхали О. Кривошеєва, Н. Попова, з міста Краматорська С. Капітонова, з міста Рубіжне О. Нілова з неповнолітніми  доньками Дарією і Софією.

Сьогодні вони мали змогу отримати правові консультації щодо дотримання, гарантованих Конституцією України, прав і свобод; з питань продовження щомісячних виплат на проживання (червень 2024 - є затримка з виплати); з питань оформлення документів для отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та порядку використання компенсації тощо. Окрему увагу потребувало питання про звернення до міжнародного Реєстру збитків, спричинених російською агресією проти України.

З величезним зацікавленням гості ознайомилися з бібліотекою,   виставками, що експонуються в бібліотеці, відвідали відділ зберігання основного фонду.

              Модератором зустрічі була працівник відділу В. Собченко.

Конституція України – творення шляху довжиною в історію

Конституція України –  головний нормативно-правовий акт держави,  яким закріплено основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, регулює відносини між державою та суспільством, гарантує права і свободи людини.

Конституція України – наш моральний орієнтир.

Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення і численних злочинів окупантів, усі ми по новому оцінюємо значення цінностей, закладених у Конституції України. Основний Закон є ядром консолідації Українського народу.

Незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу ми вкотре відстоюємо у збройній боротьбі проти московської агресії. Московська влада робила і робить спроби присвоїти українську історію, поцупити наші надбання, наших людей, дітей, майбутнє.

Історично конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні таких цінностей Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність і територіальна цілісність своєї держави та європейський цивілізаційний вибір.

Нам це вдалося, і нині Україна – незалежна сучасна європейська держава. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору нині закріплено в Основному Законі.

Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України, в якій, зокрема, захист України, незалежності та територіальної цілісності України, повага до її державних символів визначено обов’язком кожного громадянина.

Сьогодні громадяни України, які чинять спротив російському вторгненню, виконують конституційний обов’язок. Ми успішно протистоїмо агресору, що зневажає юридичні норми, міжнародне право. За підтримки закордонних партнерів наближаємо нашу Перемогу, за якою послідує притягнення до відповідальності держави-терориста.

В відділі читальних залів відбувся правовий екскурс до Дня Конституції України – «Конституція України – творення шляху довжиною в історію»

Захід відбувся за участі Наталії Граніч – директорки Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки та кандидата наук з державного управління  Валентини Собченко.

Учасниками заходу були внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій та територій, на яких ведуться бойові дії: м. Бахмут, м. Краматорськ, м. Рубіжне

На заході було представлено книжкову виставку: «Конституція України на захисті демократії, прав людини, суверенітету і територіальної цілісності». Запрошуємо до перегляду.

Конституція України