субота, 6 лютого 2021 р.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ! НОВИНКИ ВІД УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ КНИГИ

Відділ читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки поповнився новинками української та світової літератури від УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ КНИГИ (УІК), в рамках "Програми поповнення фондів публічних бібліотек".

До вашої уваги частина книг, які вже є у доступі. 
 
Джонс, А. Геноцид. Вступ до глобальної історії [Текст] / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси. – Київ : Дух і літера, 2019. – 673 с. : іл.

«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин.

Це незамінне видання для дослідників геноцидів та всіх, хто зацікавлений у пізнанні однієї з найтривкіших хвороб людства.

Ліндсі, Дж. Коротка історія культури. Від первісного суспільства до доби Відродження [Текст] / Дж. Ліндсі ; пер. з англ., упоряд., худож. В. Герамичук, пер. з англ. Л. Герасичук. – Київ : Мистецтво, 2020. – 430 с. 

Слово «культура» використовується для називання всього, що лежить в основі життя спільноти. Автора книги насамперед цікавили різні форми самовиразу в мистецтві, літературі, науці й філософії. Він взяв собі за мету показати появу і розвиток глибинних схем, архетипів, що надають різним формам і творам значущості та зв’язаності. У творчості визначних діячів культури Джек Ліндсі виокремлює сутні моменти, щоб визначити, завдяки чому талант включається до загального процесу поступу суспільства. Чимало уваги приділено питанням генези різноманітних форм осягнення дійсності людиною.

Петрановська, Л. Якщо з дитиною складно [Текст] / Л. Петрановська ; пер. з рос. О. Рибка. – Харків : Віват, 2020. – 160 с. : іл. – (Актуальна тема).

Нова книжка відомої сімейної психологині, авторки бестселерів «Що робити, коли...» і «Таємна опора…» відповідає на одвічні запитання батьків про особливості виховання дітей. Дуже часто виявляється, що саме незгоди у взаєминах змушують дитину поводитися не найкращим чином, а батьків — дратуватись і вдаватись у відчай. Дорослі не розуміють потреб і захоплень власних дітей, а діти не слухаються, нехтують правилами і брешуть.

Експертка у сфері виховання допоможе знайти з дитиною спільну мову, розв’язати конфліктні ситуації, зберегти терпіння та віднайти розуміння й мир у сім’ї.

Радевич-Винницький, Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії [Текст] / Я. Радкевич-Винницький. – Львів : Апріорі, 2020. – 260 с.

Книга містить нариси життя і діяльності видатних особистостей неукраїн­ського походження, які позитивно впли­нули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми.

Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови.

Сербенська, О. А. Голос і звуки рідної мови [Текст] / О. А. Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 280 с. – (Сучасна українська лінгвістика).

У книжці «Голос і звуки рідної мови» викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне і багатоаспектне явище, як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати – чути – мовчати.

Переборюючи стереотипне уявлення про звук, авторка прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову.

Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов’язаних з історією створення нашої старослов’янської азбуки – кирилиці.

Ющук, І. П. Мова – найбільший скарб [Текст] : статті / І. П. Ющук. – Тернопіль : Навч. кн.– Богдан, 2020. – 360 с.

У статтях збірника йдеться про походження й історичний розвиток української мови, висвітлюються питання про її структуру, логіку й закономірності побудови, про зв’язок мови з мисленням, про роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, в її збагаченні й утвердженні. Дано деякі рекомендації щодо вивчення рідної мови в школі. Через етимологію знакомитих для українців назв та імен розкрито її заглибленість у давнину.

Береза Т. Скажи мені українською [Текст] / Т. Береза. – Львів : Апріорі, 2019. – 456 с.

Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями.

Українсько-російський словник правдивої мови «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі та краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з іноземної російської.

Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити [Текст] / Д. Еверетт ; пер. з англ. Г. Шпак. – Київ : Наш формат, 2019. – 339 с.

У всіх мов світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, способи поєднання звуків і слів. Утім мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, стверджує автор цієї книжки. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об’єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли людина навчилася говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу? У цій книжці автор змальовує захопливу еволюцію — від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині. Для найширшого кола читачів, усіх, хто хоче дізнатись про походження світових мов, цікавиться історією, антропологією, філологією.

Льюїс Б. Вільно за 3 місяці. Як заговорити будь-якою мовою незалежно від віку та місцезнаходження [Текст] / Б. Льюїс ; пер. з англ. І. Семенюк. – Харків : Фабула, 2019. – 272 с.

Бенні Льюїс, відомий поліглот, блогер, мандрівник, дає практичні поради щодо вивчення різних мов. У книжці наведено найефективніші методики і способи запам'ятовування нових слів, нові мовні техніки, а також дієві підказки і списки корисних безкоштовних інтернет-ресурсів. За допомогою цієї книжки читачі будь-якого віку і досвіду легко і швидко опанують будь-яку мову.

 

Масенко Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні [Текст] / Л. Т. Масенко. – Київ : Кліо, 2020. – 176 с.

Книжка містить серію есеїв, оприлюднених на сайті «Радіо Свобода» у 2016-2020 роках. Більшість публікацій стосуються сфери мовної політики і відтворюють історію боротьби громадянського суспільства та патріотичної державницької частини депутатського корпусу восьмого скликання у Верховній Раді з провідниками «русского мира» за утвердження державного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Особливу увагу приділено висвітленню дезінформації, брехні й маніпулятивних пропагандивних технологій, які використовують Росія і «п’ята колона» у боротьбі за збереження в Україні російськомовних середовищ як потенційного плацдарму для подальшого загарбання українських територій. Видання розраховане на широке коло читачів.

Терлак З. Пунктуаційний словник-довідник [Текст] / З. М. Терлак. – Львів : Апріорі, 2019. – 396 с.

Пропонований довідник – перше видання такого типу, створене на українському мовному матеріалі. У ньому використано словникову форму для розкриття особливостей української пунктуації. Реєстр словника містить службові та самостійні частини мови, перед якими чи після яких потрібно ставити певний розділовий знак, а також слова, словосполучення чи цілі синтаксичні конструкції, які потребують у тексті відокремлення. До складу реєстрових слів включено і перелік типових розділових знаків із правилами пунктуації при них. Для викладачів і студентів вищих шкіл, учителів та учнів середніх навчальних закладів, працівників засобів масової інформації, а також усіх, хто працює зі Словом і бажає удосконалити своє писемне мовлення.

Ющук І. Я вивчу українську мову [Текст] = Я выучу украинский язык / І. П. Ющук. – Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2019. – 320 с.

Посібник містить відомості та практичні завдання з фонетики, лексики, словотвору, морфології, правопису, синтаксису і стилістики української мови, а також загальні відомості з української літератури. Мовні явища української мови розглядаються в ньому в зіставленні з відповідними мовними явищами російської мови, постійно вказується на їхні подібності та розбіжності між ними, причому враховується також частота вживання їх у кожній з мов. Вивчати українську мову пропонується на коротких закінчених текстах українських авторів, на прислів'ях та приказках, на афоризмах, і тут часто до них додаються перекази їх російською мовою з тим, щоб перекласти їх зворотно на українську, використовуючи щойно засвоєні мовні засоби. До таких вправ наприкінці посібника додано відповідні переклади для зіставлення й самоперевірки. Кожний такий текст споряджено коротким українсько-російським словничком. До всіх вправ подано або ключі, або наприкінці посібника відповіді, чим усувається можливість закріплення небажаних помилок у пам'яті того, хто вивчає українську мову. У майже всіх словах поставлено наголоси. Водночас із засвоєнням мови людина поступово ознайомлюється також з українським літературним процесом, починаючи від «Повісті врем'яних літ» і кінчаючи поезією Василя Стуса. Тут подано короткі відомості про літературні явища і всіх чільних українських письменників та їхні твори або уривки з них. Широко подано також зразки української народної творчості. Виклад теоретичного матеріалу поступово з російської мови переходить на українську. Посібник розрахований на тих, хто володіє російською мовою, ознайомлений з російськими мовознавчими термінами в межах середньої школи і самостійно або на курсах вивчає українську мову чи поглиблює свої знання з неї.



Винничук Ю. Збитошна пора [Текст] / Ю. Винничук. – Львів : Апріорі, 2020. – 242 с.

До книжки «Збитошна пора» увійшли переважно автобіографічні оповідання автора, в яких багато гумору та веселих пригод. Окрему рубрику складають любовні історії, які траплялися з автором в різний час.

Дзюба І.  Золота нитка: нариси про (не)знаних [Текст] / І. М. Дзюба ; упоряд. О. Сінченко. – Київ : Дух і літера, 2020. – 392 с. – (Постаті культури).

У цій книжці подано есеї про українських письменників різних часів і різної життєвої та політичної долі — але всі вони створювали ту традицію відповідальності перед своїм народом і пошуку нового слова, яку Ольга Кобилянська назвала «Золотою ниткою» української літератури.
Для широкого кола читачів.

Костенко Л. Скіфська одіссея [Текст] : поема-балада / Л. В. Костенко ; худож. В. Бахтов ; авт. прикінц. статті О. Пахльовська. – Київ : Либідь, 2020. – 256 с. : іл.

Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму. Культурологічні аспекти поеми коментуються в Енциклопедії «Скіфської одіссеї». Книжку оформлено офортами художника і майстра скіфсько-грецького ленд-арту Володимира Бахтова.
Для широкого читацького загалу.

Росовецький С. Шевченко. Сучасна біографія [Текст] / С. Росовецький. – Київ : Дух і літера, 2020. – 472 с. – (Постаті культури). 

Для шанувальників Тараса Шевченка ця книжка стане джерелом щирих співпереживань, несподіваних біографічних відкриттів, а також – естетичної насолоди від доторку до творів митця, від його своєрідного гумору. Для нешанувальників, у кого неприязнь до українського генія викували радянська й пізніша школи, буде приємно побачити іншого Шевченка: в ситуаціях, хоч і вельми сумнівних із погляду моралі, але таких, що виявляють його пронизливу житейську відвертість і руйнують численні стереотипи культу поета. І ще – уважний читач зможе переконатись – як не далека миколаївська Росія від нинішньої, усе те, що відбувалося з українцями в середині XIX століття, відлунює і в столітті XXI-му.

Стріха  М.  Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням [Текст] / М. Стріха . – Київ : Дух і літера, 2020. – 520 с.

У книзі дано розгорнуту панораму розвитку українського перекладу від Княжої доби й до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові й перекладачам ХІХ–ХХ ст., чия діяльність, окрім літературного, мала й виразне націє творче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями і панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі. Така роль українського перекладу не була унікальна: подібну функцію виконував німецький переклад другої половини XVIII ст., за часів домінування серед вищих верств розділеної Німеччини французької мови й культури, чи каталонський переклад ХХ ст., за часів здійснення урядом Франко примусової «кастилізації» Каталонії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме доля провідних українських перекладачів складалася значно трагічніше, аніж в їхніх колег з інших країн, які також зазнавали чужоземного політичного чи культурного панування. Врешті-решт, саме роль українського перекладу в процесах сучасного націєтворення виявилася в силу низки історичних обставин вищою, аніж націєтворча роль перекладу в Німеччині чи Каталонії. Для науковців і студентів філологів, істориків, культурологів та всіх, хто цікавиться українською літературою й історією.

Трофименко Т. #окололітературне: усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу [Текст] / Т. М. Трофименко ; худож. О. Васьків. – Харків : Віват, 2019. – 288 с. : іл. – (Дозвілля). 

Літературознавство – не це нудно, це весело, цікаво й навіть небезпечно. Літературна критика має бути жива і жвава, не оглядатися на персоналії, не виважувати можливих наслідків, не вплутуватися в складну систему дружби з усіма гравцями літпроцесу й ділових стосунків із видавництвами ― це коли говориш про свої враження від тексту як-вони-є. Тому ґонзо-критикиця, вона ж улюблена критикеса Тетяна Трофименко, презентує справжній путівник  у світ такого дивного сучукрліту. Це не збірка рецензій на різні видання за певний період часу в традиційному розумінні, це анатомічний атлас сучукрліту, реальний зріз сучукрліту останніх десяти років ― з основними гравцями, їхніми творами, реакцією читачів та критиків, та – що важливо – візуалізованими важливими літературознавчими поняттями. Тож перед вами не лише захопливе, сповнене тролінгу, чтиво, а й доволі пізнавальне й інформативне видання.

Щербак Ю. Україна в епоху війномиру. Книга підсумків і пророцтв [Текст] / Ю. Щербак. – Київ : Ярославів Вал, 2020. – 352 с.

Нова книжка відомого українського письменника Юрія Щербака «Україна в епоху війномиру» це спроба уявити Україну ХХІ століття у загальній картині фантастичних соціальних і науково-технологічних змін, що підстерігають людство. Ця книга – знак тривоги і надії. Тривоги – бо надто серйозними є загрози, особливо з боку Росії в час, коли Україна потребує єдності.
І надії, – бо ще залишається шанс врятувати Україну від капітуляції та розпаду.  Привертає увагу своєрідна форма книжки – поєднання політологічних текстів з притчами пророчого звучання.
«Україна в епоху війномиру» просто приречена стати прогностичним бестселером. Бо хто ж із нас не прагне побачити: що там, за дверима майбутнього?!

Завітайте до нашої бібліотеки та читайте новинки від Українського інституту книги!

Далі буде)))... 

четвер, 28 січня 2021 р.

ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, найтрагічніша подія періоду Української революції 1917–1921рр.,  періоду відродження української державності.

300 добровольців (курсантів військової школи, студентів і гімназистів) прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. У перебігу військових дій, бій під Крутами, особливого значення не мав, та у свідомості багатьох очевидців та сучасників набув особливого значення завдяки героїзму української молоді. Перед стратою 28 полонених студентів і гімназистів заспівали гімн "Ще не вмерла Україна". Їх трагічна загибель стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві.

"Треба було мати велику мужність і готовність йти на жертву, щоби засвідчити свою відданість Батьківщині в боротьбі за незалежну Україну. Юнаки ... виявили в цій справі великий активний патріотизм, ставши до лав рідного війська вже не покидали його. Не один з них кров'ю засвідчив честь українського вояки, а в боях під Крутами, на ст. Гребінка та в Києві, за захоплення Арсеналу вписав славну сторінку в історію боротьби за нашу державність." – уривок з листа (07.03.1921р.) Симона Петлюри до командувача Армії УНР генерала Михайла Омеляновича-Павленка.

У відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка: «Крути – символ національної честі». Вона  містить історичні матеріали та статті, в яких розкривається перебіг подій перед боєм, хід бою та причини поразки: художні твори, публіцистика різних часів. Найцінніша частина виставки – подаровані рідкісні видання української діаспори з колекцій Юрка Покальчука, Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.

Книги по темі:

Героїка трагедії Крут [Текст] : історична література / упоряд. В. Сергійчук. К. : Україна, 2008. 461 с.

Герої Крут [Текст] : лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / уклад. І. Ільєнко. – Дрогобич : Відродження, 1995. – 348 с. : іл.

Збаразький, Семен. Крути [Текст] : у 40-річчя великого чину 29-го січ. 1918– 29-го січ. 1958 / Семен Збаразький. – Мюнхен ; Нью Йорк : Шлях молоді, 1959. 104 с.

Крути [Текст] : збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд. О. Зінкевич, Н. Зінкевич. К. : Смолоскип, 2008. 422 с.

Крути. Січень 1918 року [Текст] : документи, матеріали, дослідження, кіносценарії / упоряд. Я. Гаврилюк. К. : Просвіта, 2008. 838 с.

Куць, М. М. Крути [Текст] : Поема, поезії, переклади / М. М. Куць. Київ : Харитоненко, 2004. 320 с. 

«На Аскольдовій могилі – український цвіт…» (Слово поетів про Крути) / Т. Ю. Салига // Салига, Тарас Юрійович. Вогонь, що не згаса... [Текст] / Т. Ю. Салига. Київ : Либідь, 2017. – С. 14–34.

Пам’яті героїв Крут // Незалежність України [Текст] / упоряд. В. Дорошенко ; худож. О. Білоус. Київ : Мамине сонечко, 2016. – С. 8–9.

При станції Крути //   Український декламатор [Текст] : зб. віршів для укр. молоді / упор. Н. Зінкевич, О. Зінкевич. Київ : Смолоскип, 2014. С. 167–181.

Сорока, Юрій Володимирович. Бій під Крутами [Текст] / Ю. В. Сорока. К. : Золоті Ворота, 2013. 118 с.

Тур-Коновалов, Костянтин. Крути 1918 [Текст] : кінороман / Костянтин Тур-Коновалов. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 224 с. : фот.

Українська революція 1917–1921 рр. Подвиг героїв Крут [Текст] : матеріали наук. читань / ред. В.Ф. Верстюк. К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. 174 с.

Янів, Володимир. Бій під Крутами / В. Янів. //   Календар-альманах Нового шляху. 1993 [Текст] / ред. П. Дорожинський. Торонто : Новий шлях, [1994].  С. 4042.

Більше літератури дивіться Електронний каталог Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

 

середа, 27 січня 2021 р.

СМОГОРЖЕВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ ЗООЛОГ, ОРНІТОЛОГ

 

Під такою назвою у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка присвячена 100-річчю від дня народження Смогоржевського Леоніда Олександровича.

28 січня 1921 р. у с. Холодівка Тульчинського району Вінницької області в сім’ї вчителів Смогоржевського Олександра Степановича та Зінаїди (Зіновії) Онуфріївни (уродженої Хром’як) народився майбутній український зоолог, орнітолог Леонід Олександрович Смогоржевський.

Інтерес до природи з’явився у Л.О. Смогоржевського вже у дитячі роки. Школярем він став юннатом у гуртку Київського зоопарку. Керівником гуртка був Михайло Анатолійович Воїнственський – відомий український орнітолог, на той час студент. Тут Леонід Олександрович почав проводити спостереження за поведінкою тварин. Особливо цікавили його птахи, й у 12 років він уже серйозно займався польовими орнітологічними дослідженнями, навіть сам ночував у лісі, спостерігаючи за птахами. Це допомогло йому вибрати свій шлях у науці. Спілкуючись із птахоловами, він переймав від них вміння поводження з птахами, тонкощі утримання та вигодовування їх у неволі.                    

Після закінчення школи в 1939 р. Л.О. Смогоржевський працював лаборантом у Зоологічному музеї Київського університету. 1940 р. призваний до лав Червоної Армії, у складі якої воював сапером під час німецько-радянської війни. В бою під Мішкольцем (Угорщина) був тяжко пораненим. У 1945–1946 рр. працював лаборантом Зоомузею КДУ та навчався на підготовчому факультеті Київського політехнічного інституту. Брав активну участь у відновленні Зоологічного музею КДУ та його колекцій. У 1946 – 1951 рр. Л.О. Смогоржевський вчився на біологічному факультеті Київського університету. Його дипломна робота була присвячена орнітофауні Канівського заповідника. По закінченні навчання, у 1951 – 1954 рр., працював старшим науковим співробітником та заступником директора Зоомузею КДУ, з 1954 р. на кафедрі зоології хребетних – асистент та в.о. доцента (1956 – 1961), доцент (з 1962). Протягом 1950 – 1970-х рр. Л.О. Смогоржевський брав участь у багатьох експедиціях – на Баренцове море, у Середню Азію, Закавказзя, Прикаспій, на Далекий Схід.

1960 р. Л.О. Смогоржевський захистив кандидатську дисертацію, присвячену рибоїдним птахам України, у 1974 р. – докторську дисертацію «Дистантна орієнтація птахів (у експериментах по хомінгу)». Це була перша в СРСР захищена докторська дисертація на тему хомінгу. У 1976 – 1991 рр. працював професором кафедри зоології хребетних Київського університету.

Помер Л. О. Смогоржевський 21 серпня 1996 р. у Києві .

Перші роботи вченого були присвячені екології окремих видів птахів. Особливо цікавився він їх гніздовою біологією. Понад 10 років Л.О Смогоржевський збирав дані про рибоїдних птахів, вивчав їх розповсюдження, екологію, живлення. Результати знайшли відображення у класичній монографії «Рибоїдні птахи України». В ній Л.О. Смогоржевський подає відомості про поширення, живлення та господарське значення 59 видів рибоїдних птахів України.

Протягом 1950 – 1970 рр. у ході численних експедицій у різні куточки СРСР Л.О. Смогоржевський вивчав регіональну орнітофауну та особливості екології птахів. У 1960 – 1970 рр. досліджував здатність до орієнтації у птахів, результати відображені у докторській дисертації. В 1970 – 1980-ті рр. активно займався вивченням фізіології птахів, їх орієнтацією та міграціями, біологією синантропних та напівсинантропних видів. Він стояв біля витоків досліджень розповсюдження птахами вірусів на території України. Важливим етапом наукової діяльності було видання фундаментальної монографії у серії «Фауна України» (1979) . Із середини 1980-х рр. проводив дослідження горобиних, вивчав міжвидові взаємини, розподіл птахів у гніздовий період, поведінку їх на водопої, вигодовування пташенят, взаємовідносини з людиною. Всього ним зібрано дані по 20 видах птахів, частина з яких неопублікована.

Всі ці роки не втрачав учений зв’язок із Київським зоопарком, де в 40-х роках був консультантом, а в 50 – 60-х привозив живі експонати для поповнення колекції. Із задоволенням він їздив читати лекції на Станцію юннатів. Л.О. Смогоржевський був частим гостем у Зоомузеї КДУ. Тут він не тільки проводив екскурсії та заняття зі студентами біологічного факультету, але й брав участь у створенні експозицій, поповнював фондові колекції. Л.О. Смогоржевський – автор понад 150 наукових праць, серед них монографій, найбільш відомою з яких є випуск «Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго» з серії «Фауна України» (1979). Л.О. Смогоржевський є автором низки науково-популярних видань, зокрема книги «Пернаті друзі» (1977) , статей для енциклопедій (УРЕ, «Энциклопедия охотника»).

Просвітницька діяльність відомого українського вченого-орнітолога Смогоржевського Л.О. відіграла велику роль у охороні й збереженні фауни.

Література по темі:

Смогоржевський,  Л. О. Хордові тварини [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1980. – 136 с.

Смогоржевський,  Л. О. Пернаті друзі [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Рад.школа, 1977. – 160 с.

Смогоржевський,  Л. О. Захисне забарвлення тварин [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Рад.школа, 1963. – 52 с.

Смогоржевський,  Л. О. , Федоренко А. П. Охорона та приваблювання птахів [Текст] / Л. О. Смогоржевський, А. П. Федоренко. –  Київ : Рад.школа, 1963. – 71 с.

Фауна України. Т. 5. Вип. 2 . Хижі птахи  [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1977. – 332 с.

Фауна Украины. Т. 5. Вып. 3 . Гусеобразные [Текст] / Л. О. Смогоржевський. – Київ : Наук. думка, 1991. – 208 с.

Энциклопедия охотника: Справочное издание / Е. П. Авдеенко, И. А.Акимов, Т. Б. Ардамацкая., В. А.Архипчук и др.; Под ред. Л. А. Смогоржевского. – Київ: Изд-во «Укр. енциклопедія», 1996. – 349 с.


вівторок, 26 січня 2021 р.

БОРОТЬБА ЗА СВІДОМІСТЬ

Сьогодні у відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулась презентація комплекту книг освітньо-патріотичного проєкту «Боротьба за свідомість». 

У 2019 році Національний музей Голодомору-геноциду та філія музею «Інститут дослідження Голодомору» спільно зі Службою безпеки України та Всеукраїнською правозахисною організацією “Меморіал” імені Василя Стуса, Українським інститутом національної пам’яті реалізували освітньо-патріотичний проєкт «Книги для 100 університетів та бібліотек України: боротьба за свідомість». Проєкт був спрямований на поповнення фондів наукових бібліотек сучасними науковими та науково-популярними виданнями з історії України.

Минулого року до партнерів проєкту долучилися: Міністерство культури й інформаційної політики України, видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, комунальне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України”.

Спільними зусиллями партнерами проєкту було зібрано понад 15 тисяч нових історичних та енциклопедичних видань, які надійшли до 300 наукових бібліотек України, серед яких Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Наша книгозбірня безкоштовно отримала 62 книги, тематика яких охоплює різні хронологічні періоди України, зокрема й період Української революції 1917–1921 рр., Голодомор-геноцид української нації 1932–1933 рр.

Під час події експонувалися книги, отримані завдяки проєкту: «Боротьба за свідомість». Гості змогли ознайомитися з новими книгами та виданнями, яких уже немає у продажу.

Серед книг, що розкривають історію національно-визвольної боротьби за відродження й утвердження Української державності 1917–1921 роках: 4 та 5 томи: «Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи», за редакцією доктора історичних наук, Володимира Сергійчука, його праця «Етнічні межі і державний кордон України»; «Смовський, Кость. Моя служба Батьківщині»; «Кримськотатарський національний рух 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб» та ін.

Велика частина отриманих книг це систематизовані вперше оприлюднені документи колишніх радянських спецслужб, найвагомішим серед яких є тритомне видання: «Чекістське досьє окупованої України». Цікавим для волинян буде перший том, що містить політико-економічну характеристику (Паспорт) Волинської області за 1946 та 1950 роки – чекістського бачення. Тут вміщена інформація про громадські організації, партії, статистичні дані, інформація про яскраві особистості та учасників визвольної боротьби на Волині.

Протягом багатьох десятиліть нам дозволяли згадувати лише тих, хто загинув за встановлення чи утвердження російської комуністичної влади на українських землях. Одночасно забороняли навіть пам’ятати про тих, хто поліг за Українську державність. Під найсуворішою забороною була і пам’ять про Голодомори, тим паче про багатомільйонні втрати 1932-1933 років, що стало наслідком геноциду українства. Саме книги про Голодомор-геноцид української нації 1932–1933 pp. становлять основну частину книг, отриманих за проєктом. Варті уваги книги: «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», «Енциклопедія голодомору», Рафаель Лемкін «Радянський геноцид в Україні: Стаття 33 мовами».

Бібліотека отримала другий примірник книги «Справа Василя Стуса», видання якої, нещодавно викликало неабиякий резонанс, через позов народного депутата Віктора Медведчука на видавництво Vivat та упорядника книги, історика та журналіста – Вахтанга Кіпіані. У книзі зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса: протоколи судових засідань, обшуків і допитів, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів, невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом "Секретно", які пояснюють як і за що насправді судили українського поета і дисидента. Заключна частина книги – прижиттєві нотатки "З таборового зошита" – останній текст Василя Стуса, який вдалося врятувати з табору.

"Один Стус зумів зі свого болю, зі своєї недолі створити симфонію людського, загальнолюдського болю", – так вважав Євген Сверстюк – поет, філософ, перекладач, дисидент, уродженець Волині.

На заході прозвучала поезія Василя Стуса «Сорочка тріпоче – із білого болю-вогню, струмує дорога – од білого-білого болю», присвячена Євгену Сверстюку у виконанні Лавренюк Марії, провідного бібліотекаря відділу документів іноземними мовами.

Найновішими та актуальнішими серед книг, що стосуються сучасної історії України – книги докторки  історичних наук, Лариси Якубової – «Євразійський розлам. Україна в добу гібридних викликів» (про російсько-українську гібридну  війну, що триває вже понад сім років) та у співавторстві із Станіславом Кульчицьким – доктором  історичних наук, професором:  «Триста років самотності: Донбас у пошуках смислів і батьківщини» (де автори широко розкрили етнічні та етнографічні проблеми людей на сході нашої держави).

Гостя заходу, представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині, кандидатка історичних наук – Леся Бондарук, подарувала книгозбірні нові книги, видані Українським інститутом національної пам’яті та наголосила, що всі книги є у вільному доступі на офіційній сторінці інституту.

На сьогодні бібліотеки мають потребу у таких проєктах, адже книги патріотичного спрямування важливі для формування українського громадянського суспільства та покликані вести боротьбу за свідомість української спільноти.


  

пʼятниця, 22 січня 2021 р.

СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ – ОСНОВА ДЕРЖАВНОСТІ

Сьогодні, 22 січня, в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України. 

У 1918 році в цей день було проголошено незалежність Української Народної Республіки. А роком пізніше, в цей же день, відбулося об'єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

Головною традицією у цей день є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова.

Акція стала яскравим проявом єдності, прагненням українського народу до свободи.

У відділі читальних залів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, вже п’ятий рік поспіль, відзначають пам’ятні дати періоду Української революції 19171921рр. та  експонується постійнодіюча книжкова виставка: «Головні віхи Української революції 19171921рр.», яка вміщує розділ «Соборність України – основа державності».

У серпні минулого року до нашої книгозбірні надійшов комплект книг з історії України в рамках освітньо-патріотичного проєкту «Книги для 100 університетів та бібліотек України: боротьба за свідомість», який реалізується Національним музеєм Голодомору-геноциду та Інститутом дослідження Голодомору спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, Службою безпеки України, Українським інститутом національної пам’яті. 

Серед отриманих видань, книги періоду Української революції.

Після завершення локдауну, чекаємо вас у нашій книгозбірні, де у відділі читальних залів ви зможете більш детальніше ознайомитися з виданнями представленими на виставці.