Крути: юність, що стала щитом України

 

У бібліотеці відбулася історичн агодина "Крути: юність, що стала щитом нації" присвячена пам’яті Героїв Крут  не як формальне вшанування історичної дати, а як розмова про вибір і відповідальність. Про той момент, коли історія перестає бути абстрактною і ставить людину перед прямим запитанням: що ти зробиш для майбутнього своєї держави?

29 січня 1918 року кількасот українських студентів, гімназистів і курсантів стали на захист Києва біля станції Крути, вступивши в нерівний бій із багатотисячним більшовицьким військом. Вони чітко усвідомлювали: сил замало, шансів обмаль. Але була мета - виграти час. І цей час було виграно. Саме кілька днів, здобутих під Крутами, дали змогу українській делегації підписати Брестський мир і заявити про Українську Народну Республіку на міжнародній арені.

Під час заходу звучали документальні відеоматеріали, пісні, історичні пояснення, поезія. Особливе емоційне наповнення мала поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» - не як реквієм, а як нагадування про ціну державності. Хвилина мовчання стала моментом особистого осмислення для кожного присутнього.

Окрему увагу було приділено волинянам - учасникам бою під Крутами. Історії Івана Грушецького, Митрофана Швидуна, Гната Мартинюка, Остапа Гаврилюка, Матвія Данилюка та загиблого Михайла Мирки показують, що Крути - це не лише одна точка на карті, а довга й складна доля покоління. Доля, що продовжувалася через табори, арешти, підпілля, мовчання і - пам’ять. Символічною стала й згадка про правнука Матвія Данилюка - Володимира Іщука, який загинув у боях за Іловайськ, поєднавши подвиг Крут із сучасною війною за незалежність України.

Поруч із розмовою працювала книжкова виставка "Крути: подвиг і трагізм", що зібрала історичні дослідження, документи та художні твори про події під Крутами. Особливу цінність становлять рідкісні діаспорні видання, подаровані бібліотеці, зокрема: «СНІП. Український декламатор» (Вінніпег, 1938), «Крутянська подія» В. Зарицького (Чикаго, 1972), «Крути» С. Збаразького (Мюнхен–Нью-Йорк, 1958), а також книги з колекцій Юрка Покальчука, Прокопа Наумчука та Якова Зозулі. Вони дають змогу побачити події без міфів і спрощень - такими, якими вони були насправді.

Захід ще раз нагадав: пам’ять починається не з гучних слів, а з читання, осмислення і роботи з джерелами. Герої Крут не були жертвами - вони були свідомими захисниками своєї держави. Вони не знали, чи буде Україна. А ми - знаємо.

Пам’ятаємо подвиг Героїв Крут.

Слава Україні.