неділя, 12 жовтня 2025 р.

«Бути поруч» - девіз військового капелана

9 жовтня у просторі «Мистецький» відбулася тепла, щира й надзвичайно змістовна зустріч із військовими капеланами Волині — людьми, які несуть духовну підтримку туди, де найважче: у зону бойових дій, до шпиталів, на передову.

Захід приурочено до Дня військового капелана України, який відзначають 12 жовтня — день пам’яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського — покровителя всіх капеланів.

День військового капелана був офіційно встановлений у 2021 році Указом Президента України № 496/2021. Проте саме служіння військових душпастирів має значно давніші корені — ще з часів козацтва, коли священники супроводжували воїнів у походах, благословляли їх на бій, відспівували полеглих. Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року кількість капеланів зросла. Вони служать у Збройних силах, представляючи 13 релігійних організацій.

Сьогодні військові капелани — це не лише духовні наставники, а й психологічна опора, друзі, порадники для тисяч захисників і захисниць України.

Під час зустрічі волинські капелани поділилися своїм досвідом служіння, розповіли про силу молитви на передовій, про розмови з воїнами, які шукають розради й підтримки у складні хвилини. Їхні слова — прості, але пронизані вірою, мужністю й добром, — торкалися душі кожного присутнього.



У межах заходу працівники відділу читальних залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки підготували книжкову виставку “Військові капелани. Їх зброя — молитва”. На ній представлено видання про капеланське служіння, історію духовної опіки у війську.

Відділ читальних залів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки висловлює щиру вдячність волинським капеланам - отцю Олександру -  капелану ЗСУ, отцю Віталію - капелану батальйону охорони, отцю Віктору - капелану ССО, Луцькому педагогічному інституту (в особі Кравець Анатолія Івановича, Павлюк Надії Миколаївні), Луцькому технічному фаховому коледжу ЛНТУ.

Такі зустрічі — це нагода вклонитися тим, хто стоїть поруч із нашими захисниками не зі зброєю, а з хрестом і молитвою. Бо саме віра, людяність і сила духу допомагають вистояти там, де мовчить зброя, але говорить серце.