Причини і початок Другої світової війни. Події 1939–1941 років

 

Для України Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року. Українці у складі польської армії вступили у бій вже 1 вересня 1939 р., а українські міста Львів, Самбір та Дрогобич зазнали бомбардувань німецькою авіацією у перші дні війни. Частина української етнічної території була окупована нацистами в перші тижні війни.

1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, що означало фактичний початок Другої світової війни. 3 вересня війну Третьому Рейху оголосили союзники Польщі Великобританія та Франція, але збройного протистояння агресору не розпочали, обмежившись  на цьому етапі економічними і політичними санкціями.

Без підтримки західноєвропейських союзників польське військо змушене було відступати на схід, углиб країни. 8 вересня перші німецькі підрозділи досягли Варшави. Оборона польської столиці тривала 20 днів.

17 вересня 1939 р., відповідно до домовленостей із Гітлером, на територію Польської держави зі сходу увійшли радянські війська (т.з. «визвольний похід у Західній Україні та Західній Білорусії»). Того ж дня ними були зайняті Тернопіль та Рівне, наступного – Коломия, Станіславів (Івано-Франківськ) та Луцьк.

До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22 – до міста підійшли підрозділи червоної армії, які допомогли Вермахту добити оборонців Бресту. 22 вересня 1939 р. там відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад Вермахту та червоної армії. 24 вересня радянські й німецькі війська здійснили спільну операцію з оточення польських з’єднань під Замостям. 28 вересня впала Варшава.

Перетин червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ радянського союзу у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини.

Територіальний поділ Польщі між срср і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням останніми договору про дружбу і кордон.

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між Третім Рейхом і срср до складу радянського союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.

Наприкінці 1939 р. срср здійснив напад на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінську війну 1939–1940 рр., за що був оголошений агресором і виключений з Ліги націй 14 грудня 1939 р.

Радянський союз з вересня 1939 року по червень 1941 року залишався союзником Третього рейху, поставляючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину, матеріали, інформацію.

Невизнання срср міжнародних угод та конвенцій нарівні з діями нацистів спричинили неймовірно кривавий перебіг військових дій та величезні людські втрати.

Вже за рік після останніх пострілів Другої світової планета опинилися перед загрозою нових конфліктів. На щастя, все обмежилося лише «холодною війною» та локальними конфліктами за сфери впливу. Однак непокаране зло загрожує рецидивами. Чечня, Грузія, Крим та Донбас тому яскраві приклади.

До Вашої уваги представлено книжкову виставку "Причини і початок Другої світової війни. Події 1939–1941 років".

Своїми позитивними враженнями від огляду друкованих видань, що представлені на виставці, ділиться користувачка нашої бібліотеки Тертурян Тетяна. Тетяна Арсентіївна була змушена переїхати з Миколаєва до Луцька через повномасштабне вторгнення росії.

Запрошуємо до ознайомлення з матеріалами виставки.

 

Мужність і відвага: Україна більше за життя (до Дня пам'яті захисників України)

 

         Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. 

Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості.

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

До Вашої уваги книжкова виставка, присвячена Дню пам'яті захисників України.

Положій Є. Книга Іловайськ. Розповіді про справжніх людей / Є. Положій. – Харків : Фоліо, 2018. – 378 с.

"Іловайськ" – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

 

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве / І. Вовк. – Харків: Фоліо, 2018. – 604 с.

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ / І. Вовк. – Харків: Фоліо, 2020. – Кн. 1. – 480 с.

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт / І. Вовк. – Харків: Фоліо, 2020. – Кн. 2. – 480 с.

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост  — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який  полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі  зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль».  Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

 

Подобна Є. Дівчата зрізають коси / Є. Подобна. – Київ : Люта справа, 2018. – 346 с.

Це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін. 

У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

Ці історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною.

Збірник спогадів “Дівчата зрізають коси” підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті “Усна історія АТО”.

 

Зек Б. Спецпідрозділ "Світязь" в Антитерористичній операції на Донбасі (2014–2018 рр.) / Б. Зек. – Житомир : Бук-Друк, 2021. – 80 с.

 Книга кандидата історичних наук Богдана Зека охоплює бойовий шлях роти «Світязь» 2014-2018 років. Джерельною базою для книги стали опубліковані інтерв’ю очевидців подій, а також розмови з добровольцями формування «Світязь». 

У відділі читальних залів відбулася презентація виставки для внутрішньопереміщених осіб із Донеччини та Луганщини.

 

Незламні. Нескорені. Непереможні.

Слава Україні!

Героям слава!

Це ті слова, які потрібно промовляти щодня, ні на мить не забувати про тих наших Героїв, завдяки яким ми живемо відносно мирним життям, безпечно спимо у своїх домівках, маємо можливість навчати і навчатися, спілкуватись, займатися улюбленими справами, і разом з тим, допомагати нашим славним захисникам перемагати ворога.

Ми маємо пам'ятати про те, що поруч з нами живуть люди, рідні яких там, на передовій, на війні, переважно в самому пеклі. Пам'ятати про те, що сім'ї наших Героїв не мають морального відпочинку ні на мить, їх душі й серця відчувають тривогу, проте в них ніколи не вмирає надія на добро, на те, що дорога людина  повернеться, зігріє своїм теплом, щастям наповниться сімейна оселя.

24 серпня, одне з найвидатніших свят нашої країни – День Незалежності України. Цього року відзначається 33 роки нашої свободи. Усі ці роки наша держава бореться за свою свободу та незалежність, стикаючись з великими перешкодами, проте долає їх мужньо та з високо піднятою головою.

День Незалежності України ми втретє зустрічаємо в умовах повномасштабної війни, коли Україні вкотре доводиться відстоювати свою свободу та право на життя.

Сьогодні, напередодні  Дня Незалежності України, ми проводимо зустріч з військовими та ветеранами російсько - української війни до дня Незалежності України, яка носить назву "Незламні.Нескорені.Непереможні".

Ці мужні воїни з нами! Вони знайшли такі безцінні хвилини, щоб приділити увагу і нам! Щиро дякуємо їм за це і вітаємо!

 

На зустріч з ветеранами та учасниками російсько-української війни, що відбулася в просторі «Мистецький» Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, завітали студенти та викладачі фахового коледжу технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки, користувачі бібліотеки та громадськість міста. На заході виступили: отець Олександр, капелан 204 бригади, майор Максим Лютий, Тимощук Андрій , що зараз служить в батальйоні охорони в якому створені мобільні групи по знищенню шахедів і ракет, викладач КЗ ЛПК, керівник клубу «Всесвіт», член Національної спілки краєзнавців України Анатолій Кравець, т.в.о. директора нашої книгозбірні Наталія Граніч.

Всіх полеглих за Україну вшанували хвилиною мовчання та спільною молитвою.

На сьогоднішню зустріч прийшли привітати студенти Луцького педагогічного коледжу, вокальна майстерня «Успіх», керівниця Надія Павлюк, та клуб « Всесвіт», керівник Анатолій Кравець.

Під час заходу Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки представив експозицію зброї, яка використовується під час війни.

Учасникам зустрічі для ознайомлення були запропоновані виставки літератури: «Усе моє , все зветься Україна…», «Міста героїв».

З днем Незалежності України!

Слава Україні!

Героям слава!

 

Незламні. Нескорені. Непереможні.

 

Геноцид ромів України

2 серпня Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.У цей день 83 роки тому гітлерівський режим вчинив страшний злочин проти людства – в газових камерах табору смерті Аушвіц-Біркенау було живцем спалено близько трьох тисяч безневинних жінок, чоловіків, дітей. Єдиною їхньою “провиною” була належність до ромської національності. Вважається, що під час Голокосту від репресій по всій Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн. 500 тис. ромів. “Калі Траш”у перекладі з ромської означає “чорний жах”. Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни.

Представники ромського народу стали одними з перших жертв Бабиного Яру. У вересні 1941 року тут були розстріляні п’ять ромських таборів, серед яких більшість складали літні люди, жінки та діти. За свідченнями очевидців на страту люди їхали з піснями та в традиційному яскравому вбранні.

Не обминула трагедія і волинських ромів. Перше задокументоване вбивство  ромів відбулося 2 червня 1942 року, коли у селі Шеловода німецька жандармерія розстріляла 64 представники ромської громади. Також було розстріляно 76 ромів в Ковелі та Камені-Каширському. Такі масові вбивства відбувалися регулярно.

Сьогодні у Міжнародний день Голокосту ромів серця наші сповнені болем та співчуттям. Пам’ять про етноцид ромів є невіддільною частиною нашої національної пам’яті. Це наше спільне горе, наша спільна трагедія. Злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини й агресія не мають прощення.

В суспільстві на побутовому рівні все ще поширеним є використання слова «цигани». Але це не є толерантним. Слово «цигани» зазвичай несе негативне забарвлення, його вживають з насмішкою, щоб підкреслити негативні риси цього народу.

Ромські правозахисні організації наполягають на понятті «роми», яке підтримали на  Першому Міжнародному конгресі ромів 1971 року. І саме таке поняття закріплене у нормативно-правових актах України.

На заході був присутній читач нашої бібліотеки Юзепчук Сергій Васильович. В нашій книгозбірні  була представлена виставка його робіт, яка носила назву «Ромська мрія».

 

 У відділі читальних залів експонується книжкова виставка «Зневажений геноцид», присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. Запрошуємо до перегляду.