Такими іменами славен народ – і нині, і у віки вічні

Цього року Україна відзначає 385-річчя з дня народження гетьмана Івана Мазепи.

Мазепа постає як фігура світового масштабу. Хочемо підкреслити передусім його роль в розвитку освіти, культури, європейську волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

Довідка:

1639, 20 березня – в селі Мазепинці на Київщині народився Іван Степанович Мазепа, військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України.

Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату.

Для оборони південних рубежів побудував Новобогородицьку та Ново-Сергіївську фортеці.

Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І.

Під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів.

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.

Про ці та інші факти про видатного українця Івана Мазепу Ви можете дізнатися ознайомившись із книжковою виставкою «Такими іменами славен народ – і нині, і у віки вічні».

Література:

Єнсен А. Мазепа. Історичні картини / А. Єнсен ; пер. з швед. Н. Іваничук ; худож. М. С. Мендор. – Харків : Фоліо, 2020. – 183 с. : іл.

Журавльов Д. В. Іван Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов. – Харків : Фоліо, 2020. – 350 с. : іл., портр. – (Великий науковий проект).

Іван Мазепа і мазепинці: історія та культура України останньої третини XVII – початку XVIII століть : наук. зб. / упоряд. І. Скочиляс. – Львів : ІУАД : НТШ, 2011. – 352 с.

Ковалевська О. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях / О. Ковалевська. – Київ : Темпора, 2008. – 199 с.

Курико В. Мазепа. Право на шаблю / В. Курико ; ред. О. Ковалевська. – Київ : Портал, 2021. – 142 с.

Павленко С. Гетьман Іван Мазепа. Перше п'ятиріччя правління / С. Павленко. – Київ : Мистецтво, 2021. – 318 с. : іл.

Павленко С. Іван Мазепа. Догетьманський  період / С. Павленко ; ред. Н. Прибєга. – Київ : Мистецтво, 2020. – 263 с.

Творці державного престижу / авт.-упоряд. М. Главацький, Н. Наумова. – Київ : КМ-Букс, 2021. – 566 с.

Україна доби Івана Мазепи. 1708–1709 роки в документальних джерелах / упоряд. С. Павленко. – Київ : Мистецтво, 2019. – 495 с. : іл.