ІЛОВАЙСЬК – ТРАГІЧНА СТОРІНКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

29 серпня – чергові, шості роковини боїв під Іловайськом та розстрілу українських військових у так званому «зеленому коридорі». Упродовж 7 – 29 серпня 2014 року в боях під Іловайськом загинуло 366 військовослужбовців та правоохоронців (включно з померлими від поранень, а також тими, хто досі не ідентифікований). Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Торік 29 серпня було встановлено офіційним Днем пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході нашої держави, адже Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. 8 батальйонно-тактичних груп російської армії зайшли в Україну, щоб розблокувати Донецьк. Росіяни мали велику кількість важкої техніки, нової зброї і через кордон їх підтримувала артилерія. Дуже швидко наше оточення було відтіснене, а підрозділи в Іловайську опинилися в оточенні.

Станом на кінець 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації і перепоховання загиблих. За офіційними даними, у тих боях 3 7 по 31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, а 18 і досі вважаються зниклими безвісти. Хоча експерти наголошують, що цифри дуже занижені. Понад 200 військовослужбовців потрапили в полон, а 429 дістало поранення.

Іловайський котел – став одним із найкривавіших епізодів за час проведення антитерористичної операції на сході країни.

 Більше інформації по темі можна дізнатись, звернувшись до електронного каталогу бібліотеки, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ! ДЛЯ СПРАВЖНІХ ПОЦІНОВУВАЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Пропонуємо до вашої уваги огляд новинок з української мови, які надійшли до нашої бібліотеки. Книги допоможуть покращити знання рідної мови та ефективно і професійно її вивчати.

Гриценко, Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням [Текст] : навч. посіб. / Т. Б. Гриценко. – Київ : Центр учбової літ., 2019. – 622 с. 

У навчальному посібнику, укладеному за програмою «Українська мова за професійним спрямуванням», подано теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів професійного спілкування, мовного й ділового етикету, значення української мови в житті суспільства, особливостей розвитку мовної системи. Розглянуто моделі поведінки й аспекти створення образу ділової людини, подано правила оформлення ділових паперів, мовні кліше, звороти, найуживаніші у кожному типі документів. Розглянуто також особливості усної форми професійного спілкування. Подано систему вправ, завдань, запитань для самоконтролю, а також контрольні тести. Усе це допоможе виробити навички практичного володіння українською мовою у різних сферах комунікативної професійної діяльності. Для викладачів та студентів вищих навчальних закладів та коледжів, аспірантів, службовців, керівників, усіх, хто прагне вдосконалити свою мовну майстерність в аспекті професійного спілкування.

Мозговий, В. І. Українська мова у професійному спілкуванні : модул. курс : навч. посіб. для студентів вузів / В. І. Мозговий –  4-те вид. – Київ: Центр учбової літ., 2019. – 592 c. : 43 табл.

Навчальний посібник складається з двох частин: перша частина (лекційний курс) передбачає теоретичне викладення матеріалу за модульним принципом; друга (практичний курс) містить коротке викладення курсу в таблицях, вправи і завдання, методичні поради щодо перекладу професійних текстів, а також контрольні тести для кожного модуля. У додатках надані зразки оформлення документів, граматичні форми словозміни і короткий словник труднощів перекладу слів і словосполучень. Видання розраховане передусім на студентів вищих навчальних закладів економічних і управлінських спеціальностей. Проте воно буде корисним також для службовців, керівників і менеджерів виробництв і організацій, що спілкуються українською і російською мовами одночасно.

Пасинок В. Г Основи культури мовлення [Текст] : навч. посіб. / В. Г. Пасинок. – Київ : Центр учбової літ., 2019. – 243 с.

У навчальному посібнику викладено базові положення теорії мовленнєвої культури, охарактеризовано специфіку ділового спілкування, розкрито особливості мовленнєвої культури як складника професійної майстерності педагога, представлено методику оволодіння технікою мовлення. Вміщено тести, практичні завдання та інтерактивні вправи, спрямовані на оволодіння особистістю мовленнєвою культурою. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, учителів шкіл.

Пентилюк, М.І. Ділове спілкування та культура мовлення [Текст] : навч. посіб. / М. І. Пентилюк, І. І. Марунич, І. В. Гайдаєнко. – Київ : Центр учбової літ., 2019. – 220 с.

У посібнику подано основні теоретичні відомості про культуру українського мовлення, з’ясовано поняття мова, мовлення, літературна мова, її усна і писемна форми, норми літературної мови та їх роль у формуванні мовленнєвої культури громадян України.

Окремо виділено культуру ділового мовлення, розкрито особливості спілкування, культури усного і писемного ділового мовлення. У пропонованому посібнику представлено систему вправ і завдань, спрямованих на вдосконалення комунікативних умінь і навичок мовців.

Посібник розрахований на студентів нефілологічних вищих і середніх навчальних закладів, працівників державних установ і організацій та усіх, хто бажає краще оволодіти державною мовою.

Плотницька, І. М. Ділова українська мова [Текст] : навч. посіб. для студ. вузів / І. М. Плотницька. – 2-е вид., перероб. і доп. – Київ : Центр учбової літ., 2019. – 256 с.

У навчальному посібнику розглядаються граматичні парадигми частин мови в ділових паперах, особливості писемного й усного ділового мовлення, реквізити і правила оформлення документів. Наводяться приклади перекладу з російської мови на українську найуживаніших слів і словосполучень із ділової сфери. Розрахований на слухачів, студентів, державних службовців, ділових осіб – усіх, хто цікавиться проблемами ділової української мови й бажає підвищити рівень мовної культури.

Різників,О. Українська мова – спадщина тисячоліть: чим українська мова багатша за інші? / Олекса Різників ; ред. Володимир Шовкошитний. – Вид. 4-те, оновл. й допов. – Київ : Український пріоритет : Літературна Україна, 2017. – 199 с. 

Для кожної людини найкращою мовою є його власна мова, та, з якою вона стала Людиною. Адже першою й головною функцією мови є Людинотворча функція і лише другою – комунікативна. Для кожного народу його мова є родовою ознакою, адже роль мови в націєтворенні – неперевершена. Мова є дзеркалом буття кожного народу, його душею і голосом у вселюдському хорі народів. То чим наш голос вирізняється з-поміж інших? Які інтонації його тембру є неповторними? Який вік нашої мови? І в чому її неоціненне багатство?

На ці та інші питання відповість книга знаного письменника-шістдесятника Олекси Різникова "Українська мова – спадщина тисячоліть".

Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням [Текст] : підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – 5-е вид., випр. і допов. – Київ : Алерта, 2019. – 640 с. 

Підручник укладено відповідно до типової програми дисципліни «Українська мова (за професійним спрямування)», затвердженої наказом МОН України від 21.12.2009 № 1150. Структурування матеріалу здійснено відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Теоретичний і практичний матеріал згруповано у три змістові модулі.
Система вправ і завдань допоможе майбутнім фахівцям набути умінь і навичок професійного спілкування на граматичному, лексичному, стилістичному рівнях. Після кожної теми вміщено запитання і завдання для самоконтролю, індивідуальні проблемні завдання, теми рефератів і наукових повідомлень, які сприятимуть закріпленню вивченого.
Для студентів вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, тих, хто прагне високої культури спілкування на професійному рівні.

"Диво на Віслі" (до 100-річчя варшавської битви 13–25 серпня 1920)

Варшавська битва (її ще називають «Диво на Віслі») тривала 13-25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919-1921 років. Завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.

21 квітня 1920-го уряди УНР та Польщі уклали угоду про створення єдиного антибільшовицького фронту. Перші успіхи (звільнення Житомира, Бердичева, Козятина, Києва) внаслідок стратегічних прорахунків змінилися серією поразок. У серпні більшовицькі війська Михайла Тухачевського наблизилися до Варшави. 

У боротьбі з Червоною армією важливу роль зіграли українці. Зокрема морська піхота контр-адмірала Михайла Білинського і 6-а дивізія УНР генерала Марка Безручка під Замостям 12 днів витримували атаки 1-ї кінної армії Семена Будьонного, що рухалась у тил контратакуючим дивізіям поляків.

Під Варшавою зазнав краху більшовицький похід на Берлін та Париж, а з ним – і мрії про світову революцію. Втрати Червоної армії у Варшавській битві оцінюють у 25 тисяч убитими і 60 тисяч полоненими. Польща втратила 4,5 тисячі солдат.

У подальшому поляки уклали 9 листопада 1920-го перемир’я з більшовиками, залишивши своїх союзників напризволяще. 35-тисячне українське військо було роззброєно та інтерновано до польських таборів. 

Рекомендована література  за даною темою:

Возняк Т. Україна – Польща: єдність зброї крізь віки. Київ: Гран-Т,  2007 р. -120 с.

Гордієнко В. Українська Галицька  Армія. – Львів:  Меморіал, 1991. - 112 с.

Дильонгова Г. Історія Польщі 1795 - 1990 / Г. Дильонгова:  Пер. С польск  М. Кірсенко. – К.: Вид.дім Києво-Могилянська  академія, 2007. – 239 с.

Мазепа І. Україна в огні  й бурі  революції 1917-1921. Частина 1. Прометей, 1950. – 210 с.

Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918–1920/ Під ред. Т.Кшонстек. – Варшава,  Vipart  (Віпарт),2010.,  – 524 ст.

Прушинський М. Драма  Підлудського. Війна 1920: Пер. З  польськ. – К.: Лібра, 1997.- 335 с. : Іл.

 

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС МАЛЮНКІВ ТА ФОТОГРАФІЙ "ЩО ДЛЯ МЕНЕ УКРАЇНА?"

Благодійний фонд "Об’єднання світових культур", Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея за підтримки Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Міністерства молоді та спорту України, проводять Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій "Що для мене Україна?".

Конкурс приурочений до Дня Незалежності України.

До участі у конкурсі запрошуються діти віком від 3 до 18 років з України та української діаспори різних країн світу. Конкурс проводиться за двома категоріями – фотографія та малюнок.

Конкурсні роботи подаються до Організаційного комітету електронною поштою до 15 серпня 2020 року включно. Адреса: uwcfua@gmail.com (обов’язково зазначити в темі листа – "Що для мене Україна"). З положенням про конкурс можна ознайомитися за посиланням.

Переможці конкурсу будуть оголошені під час Творчого фестивалю "З Україною в серці", що відбудеться в м. Київ під час святкових заходів з нагоди Дня Незалежності України.

Крім того, на зазначеному фестивалі буде організована виставка робіт учасників конкурсу.

Контактні дані Оргкомітету: 

uwcfua@gmail.com

https://www.facebook.com/uwcfoundation/

Відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату Ківерцівського району в Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки

29 липня 2020 року, напередодні відзначення Міжнародного дня пам’яті про нацистський геноцид ромів в Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулося відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату. Саме в цьому навчальному закладі навчається 51 дитина ромського походження. Ідея проведення виставки в стінах бібліотеки належить Любові Сітовській – регіональному представникові Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України в Волинській області. 

Про історію ромської громади Волині, жахливі події у часи геноциду ромів під час Другої світової війни розповіла присутнім заступник голови Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, дослідниця Іраїда Майданець. Нею, зокрема, наведені факти планомірного винищення фашистами ромів на території Волинського полісся, а також у місті Берестечку. У селі Видерта Камінь-Каширського району споруджено пам’ятник жертвам геноциду ромської спільноти в роки окупації.

Наскільки багатогранним є талант представників ромської нації, повела мову директорка Липлянської спеціальної школи-інтернату, в якій навчаються діти-роми, Іванна Дужик. На представленій виставці 20 робіт, виконаних технікою вишивання бісером, 25 – швейних, 17 – столярних робіт.

Презентацію витворів юних талантів – нинішніх та випускників – проводили викладачі швейної справи Людмила Навроцька, Леся Ковалець, викладач столярної справи Петро Матвійчук.

Під час відкриття виставки тривала вдумлива розмова про долю ромського народу, його вірність традиціям, уміння втілювати ідеї свого етносу в мистецьких творах. Ромами були, зокрема, болгарський скульптор Васко Василев, музиканти угорського колективу “100 ромських скрипок”. Не цуралася ромського коріння видатний математик Софія Ковалевська, всесвітньовідомий кінорежисер, класик кінематорграфу Чарлі Чаплін.

Окремою щемливою ноткою прозвучала під час заходу згадка про творчу долю ромської поетеси Папуші (Броніслави Вайс, 1908-1987). Її ім’я та творчість відкрив світові Єжи Фіцовський, польський літератор, дослідник творчості художника Бруно Шульца. Від Папуші відреклися одноплемінники, які вбачали у публікації її творів виклик циганському світові, зраду таємниць роду. Видатна поетеса сучасності Ліна Костенко присвятила їй поему “Циганська муза”, уривок з якої продекламувала на відкритті виставки майстер художнього слова Оксана Крамар.

Доречним було і виконання Наталією Хомяк, провідним бібліотекарем поезії волинської поетеси Клави Корецької “Похорон цигана”.

Незабутні враження залишив виступ депутата Ковельської районної ради, медпрацівника з с. Радошин Голобської ОТГ Ольги Чепенюк, яка разом з Любов’ю Сітовською докладає чимало зусиль для реалізації художніх здібностей юного представника ромської спільноти Сергія Юзепчука. Нині завдяки цим двом небайдужим громадським діячкам Сергій навчається в Ковельській художній школі імені А. Лазарчука. Виставка його робіт, відкрита 11 березня ц.р., нині прикрашає фоє 2 поверху бібліотеки. Сьогодні ж Сергій розповів про подальші творчі плани.

Долучилась до відкриття виставки робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату Ольга Купровська, начальник відділу управління культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації.

Відкриття виставки відбулося з дотриманням вимог нинішнього етапу адаптивного карантину.

АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ: ДЕРЖАВНИК, БОГОСЛОВ, МЕЦЕНАТ

  29 липня 1865 народився видатний український церковний діяч, знаменитий митрополит Андрей Шептицький (світське ім’я – граф Роман Марія Олександр Шептицький; 1865-1944), настоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках.

Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.

  Під  час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів.

  За час його керування на долю української церкви і українського народу в Галичині випали важкі і трагічні випробування – війни, конфлікти, репресії. Сім разів змінювалась влада – австрійська, російська, українська, польська, радянська, німецька і вдруге радянська. Окупаційні режими переслідували митрополита. А різні середовища звинувачували його у тому, що «зрадив» польську віру і пішов в українську церкву, українці заявляли про те, що він може латинізувати Греко-католицьку церкву. Митрополит не погоджувався з несправедливістю і злом, хто б його не вчинив, а це не подобалось політичним діячам, як українським, так і польським. Глава УГКЦ Андрей Шептицький був у вирі всіх подій, бо це стосувалось його церкви і вірних, він хотів Української держави для українського народу, розумів важливість релігійної єдності.

  До 155 річниці з  дня народження Андрея Шептицького у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки діє книжкова виставка: «Андрей Шептицький: державник, богослов, меценат»

 Літературу на дану тематику можна знайти за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату

2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів. Ця подія, що започаткована Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів та була ухвалена 23 листопада 1996 року активістами ромських організацій 10-ох країн Європи та Сполучених Штатів Америки. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було знищено (за різними даними) понад 3000 ромів. Ця трагедія назавжди увійшла в людську свідомість як сторінка історії під назвою «Жахіття нацистського терору». 

В межах відзначення Міжнародного дня голокосту ромів за ініціативи регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області Любов Сітовської відбудеться відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. В навчальному закладі здобувають освіту за новітніми корекційними методиками та з подальшою соціальною адаптацією 112 дітей, майже половина з них – діти з ромських родин. В експозиції будуть представлені столярні роботи, мистецькі та швейні вироби вихованців закладу. 

У заході візьмуть участь та виступлять: Людмила Стасюк – директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України; Оксана Сущук – директорка Ківерцівського краєзнавчого музею, голова ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», кандидат історичних наук; Іванна Дужик – директорка Липлянської спеціальної загальносвітньої школи-інтернату; вчителі трудового навчання (швейної справи) – Людмила Навроцька та Леся Ковалець; Петро Матвійчук та Юрій Борецький – вчителі трудового навчання (столярної справи) Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату.

Поезію Ліни Костенко «Циганська муза» прочитає Оксана Крамар – організатор культурно-дозвіллєвої роботи Територіального центру соціального обслуговування міста Луцька. Прозвучить поезія Клавдії Корецької «Смерть цигана».