Вперше Україна відзначає День захисту дітей 20 листопада – у
Всесвітній день дитини. Саме цього дня світ згадує про Конвенцію про права
дитини, документ, що мав би гарантувати кожному малюкові любов, безпеку й
можливість зростати без страху.
Та українські діти вже майже два роки живуть у реальності,
яка суперечить усім міжнародним нормам. Вони втратили домівки, батьків,
здоров’я – і надто рано стали дорослими. Замість тихого дитячого сміху – вибухи
ракет. Замість ігор – евакуаційні валізи. Замість казок – мовчазне запитання: «Чому?»
Статистика звернень щодо порушення прав дітей зростає щороку.
Якщо до війни їх рахували сотнями, то нині – вже тисячами. Серед них –
сирітство, поранення, викрадення, насильство, позбавлення освіти. А ще – нова,
страшна категорія: «діти, постраждалі від збройного конфлікту».
Попри це, українські діти залишаються неймовірно сильними. Як
Саша, яка втратила ніжку, але повернулася на гімнастичний килим. Як Рома, який
пережив страшні опіки і продовжує танцювати. Вони надихають і нагадують: навіть
серед руїн проростає надія.
Щоб привернути увагу до прав дитини, у відділі читальних
залів Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки
організовано книжкову виставку «Права дитини в контексті сучасних викликів». Її
матеріали розповідають про те, що означає бути дитиною в час війни, що гарантує
міжнародне законодавство і як світ має реагувати на порушення цих прав.
Ми не можемо повернути украдене дитинство. Але можемо зробити
все, щоб діти отримали майбутнє – мирне, світле й захищене. Бо День захисту
дітей – не дата в календарі. Це наш щоденний обов’язок.
Немає коментарів:
Дописати коментар