понеділок, 10 серпня 2020 р.

"Диво на Віслі" (до 100-річчя варшавської битви 13–25 серпня 1920)

Варшавська битва (її ще називають «Диво на Віслі») тривала 13-25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919-1921 років. Завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.

21 квітня 1920-го уряди УНР та Польщі уклали угоду про створення єдиного антибільшовицького фронту. Перші успіхи (звільнення Житомира, Бердичева, Козятина, Києва) внаслідок стратегічних прорахунків змінилися серією поразок. У серпні більшовицькі війська Михайла Тухачевського наблизилися до Варшави. 

У боротьбі з Червоною армією важливу роль зіграли українці. Зокрема морська піхота контр-адмірала Михайла Білинського і 6-а дивізія УНР генерала Марка Безручка під Замостям 12 днів витримували атаки 1-ї кінної армії Семена Будьонного, що рухалась у тил контратакуючим дивізіям поляків.

Під Варшавою зазнав краху більшовицький похід на Берлін та Париж, а з ним – і мрії про світову революцію. Втрати Червоної армії у Варшавській битві оцінюють у 25 тисяч убитими і 60 тисяч полоненими. Польща втратила 4,5 тисячі солдат.

У подальшому поляки уклали 9 листопада 1920-го перемир’я з більшовиками, залишивши своїх союзників напризволяще. 35-тисячне українське військо було роззброєно та інтерновано до польських таборів. 


Рекомендована література  за даною темою:

Возняк Т. Україна – Польща: єдність зброї крізь віки. Київ: Гран-Т,  2007 р. -120 с.

Гордієнко В. Українська Галицька  Армія. – Львів:  Меморіал, 1991. - 112 с.

Дильонгова Г. Історія Польщі 1795 - 1990 / Г. Дильонгова:  Пер. С польск  М. Кірсенко. – К.: Вид.дім Києво-Могилянська  академія, 2007. – 239 с.

Мазепа І. Україна в огні  й бурі  революції 1917-1921. Частина 1. Прометей, 1950. – 210 с.

Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918–1920/ Під ред. Т.Кшонстек. – Варшава,  Vipart  (Віпарт),2010.,  – 524 ст.

Прушинський М. Драма  Підлудського. Війна 1920: Пер. З  польськ. – К.: Лібра, 1997.- 335 с. : Іл.

 

середа, 5 серпня 2020 р.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС МАЛЮНКІВ ТА ФОТОГРАФІЙ "ЩО ДЛЯ МЕНЕ УКРАЇНА?"

Благодійний фонд "Об’єднання світових культур", Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея за підтримки Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Міністерства молоді та спорту України, проводять Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій "Що для мене Україна?".

Конкурс приурочений до Дня Незалежності України.

До участі у конкурсі запрошуються діти віком від 3 до 18 років з України та української діаспори різних країн світу. Конкурс проводиться за двома категоріями – фотографія та малюнок.

Конкурсні роботи подаються до Організаційного комітету електронною поштою до 15 серпня 2020 року включно. Адреса: uwcfua@gmail.com (обов’язково зазначити в темі листа – "Що для мене Україна"). З положенням про конкурс можна ознайомитися за посиланням.

Переможці конкурсу будуть оголошені під час Творчого фестивалю "З Україною в серці", що відбудеться в м. Київ під час святкових заходів з нагоди Дня Незалежності України.

Крім того, на зазначеному фестивалі буде організована виставка робіт учасників конкурсу.

Контактні дані Оргкомітету: 
uwcfua@gmail.com

пʼятниця, 31 липня 2020 р.

Відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату Ківерцівського району в Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки

29 липня 2020 року, напередодні відзначення Міжнародного дня пам’яті про нацистський геноцид ромів в Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулося відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату. Саме в цьому навчальному закладі навчається 51 дитина ромського походження. Ідея проведення виставки в стінах бібліотеки належить Любові Сітовській – регіональному представникові Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України в Волинській області. 

Про історію ромської громади Волині, жахливі події у часи геноциду ромів під час Другої світової війни розповіла присутнім заступник голови Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, дослідниця Іраїда Майданець. Нею, зокрема, наведені факти планомірного винищення фашистами ромів на території Волинського полісся, а також у місті Берестечку. У селі Видерта Камінь-Каширського району споруджено пам’ятник жертвам геноциду ромської спільноти в роки окупації.

Наскільки багатогранним є талант представників ромської нації, повела мову директорка Липлянської спеціальної школи-інтернату, в якій навчаються діти-роми, Іванна Дужик. На представленій виставці 20 робіт, виконаних технікою вишивання бісером, 25 – швейних, 17 – столярних робіт.

Презентацію витворів юних талантів – нинішніх та випускників – проводили викладачі швейної справи Людмила Навроцька, Леся Ковалець, викладач столярної справи Петро Матвійчук.

Під час відкриття виставки тривала вдумлива розмова про долю ромського народу, його вірність традиціям, уміння втілювати ідеї свого етносу в мистецьких творах. Ромами були, зокрема, болгарський скульптор Васко Василев, музиканти угорського колективу “100 ромських скрипок”. Не цуралася ромського коріння видатний математик Софія Ковалевська, всесвітньовідомий кінорежисер, класик кінематорграфу Чарлі Чаплін.

Окремою щемливою ноткою прозвучала під час заходу згадка про творчу долю ромської поетеси Папуші (Броніслави Вайс, 1908-1987). Її ім’я та творчість відкрив світові Єжи Фіцовський, польський літератор, дослідник творчості художника Бруно Шульца. Від Папуші відреклися одноплемінники, які вбачали у публікації її творів виклик циганському світові, зраду таємниць роду. Видатна поетеса сучасності Ліна Костенко присвятила їй поему “Циганська муза”, уривок з якої продекламувала на відкритті виставки майстер художнього слова Оксана Крамар.

Доречним було і виконання Наталією Хомяк, провідним бібліотекарем поезії волинської поетеси Клави Корецької “Похорон цигана”.

Незабутні враження залишив виступ депутата Ковельської районної ради, медпрацівника з с. Радошин Голобської ОТГ Ольги Чепенюк, яка разом з Любов’ю Сітовською докладає чимало зусиль для реалізації художніх здібностей юного представника ромської спільноти Сергія Юзепчука. Нині завдяки цим двом небайдужим громадським діячкам Сергій навчається в Ковельській художній школі імені А. Лазарчука. Виставка його робіт, відкрита 11 березня ц.р., нині прикрашає фоє 2 поверху бібліотеки. Сьогодні ж Сергій розповів про подальші творчі плани.

Долучилась до відкриття виставки робіт учнів Липлянської спеціальної школи-інтернату Ольга Купровська, начальник відділу управління культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації.

Відкриття виставки відбулося з дотриманням вимог нинішнього етапу адаптивного карантину.













середа, 29 липня 2020 р.

АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ: ДЕРЖАВНИК, БОГОСЛОВ, МЕЦЕНАТ

  29 липня 1865 народився видатний український церковний діяч, знаменитий митрополит Андрей Шептицький (світське ім’я – граф Роман Марія Олександр Шептицький; 1865-1944), настоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках.
Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.
  Під  час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів.
  За час його керування на долю української церкви і українського народу в Галичині випали важкі і трагічні випробування – війни, конфлікти, репресії. Сім разів змінювалась влада – австрійська, російська, українська, польська, радянська, німецька і вдруге радянська. Окупаційні режими переслідували митрополита. А різні середовища звинувачували його у тому, що «зрадив» польську віру і пішов в українську церкву, українці заявляли про те, що він може латинізувати Греко-католицьку церкву. Митрополит не погоджувався з несправедливістю і злом, хто б його не вчинив, а це не подобалось політичним діячам, як українським, так і польським. Глава УГКЦ Андрей Шептицький був у вирі всіх подій, бо це стосувалось його церкви і вірних, він хотів Української держави для українського народу, розумів важливість релігійної єдності.
  До 155 річниці з  дня народження Андрея Шептицького у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки діє книжкова виставка: «Андрей Шептицький: державник, богослов, меценат»
 Літературу на дану тематику можна знайти за допомогою електронного каталогу, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

понеділок, 27 липня 2020 р.

Відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату

2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів. Ця подія, що започаткована Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів та була ухвалена 23 листопада 1996 року активістами ромських організацій 10-ох країн Європи та Сполучених Штатів Америки. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було знищено (за різними даними) понад 3000 ромів. Ця трагедія назавжди увійшла в людську свідомість як сторінка історії під назвою «Жахіття нацистського терору». 

В межах відзначення Міжнародного дня голокосту ромів за ініціативи регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області Любов Сітовської відбудеться відкриття виставки творчих робіт учнів Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. В навчальному закладі здобувають освіту за новітніми корекційними методиками та з подальшою соціальною адаптацією 112 дітей, майже половина з них – діти з ромських родин. В експозиції будуть представлені столярні роботи, мистецькі та швейні вироби вихованців закладу. 

У заході візьмуть участь та виступлять: Людмила Стасюк – директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України; Оксана Сущук – директорка Ківерцівського краєзнавчого музею, голова ГО «Волинська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», кандидат історичних наук; Іванна Дужик – директорка Липлянської спеціальної загальносвітньої школи-інтернату; вчителі трудового навчання (швейної справи) – Людмила Навроцька та Леся Ковалець; Петро Матвійчук та Юрій Борецький – вчителі трудового навчання (столярної справи) Липлянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату.

Поезію Ліни Костенко «Циганська муза» прочитає Оксана Крамар – організатор культурно-дозвіллєвої роботи Територіального центру соціального обслуговування міста Луцька. Прозвучить поезія Клавдії Корецької «Смерть цигана».

пʼятниця, 10 липня 2020 р.

Перша онлайн зустріч в Кіноклубі Docudays UA


Перша онлайн зустріч в Кіноклубі Docudays UA розпочалася переглядом фільму Романа Бондарчука «Ромська мрія» та розмовою про сучасні виклики мови ворожнечі.

Метою зустрічі було навчитися виявляти прояви мови ворожнечі та її форми самовираження, дізнатися про найпоширеніші стереотипи, навчитися визначати власні та вплив найпоширеніших стереотипів на життя окремих людей та етнічних груп. Серед глядачів, які долучилися до перегляду онлайн, були викладачі навчальних закладів, представники бібліотечної спільноти Волині та громадянського суспільства.

Серед учасників були і представники ромської спільноти. Серед них житель села Битень Ковельського району Сергій Юзепчук, який на прикладі своєї власної історії розповів присутнім чи відчуває в повсякденному житті прояви дискримінації та упередженого ставлення з боку суспільства, громади в якій проживає. Юний художник пригадав людей, завдяки яким відбувся його шлях до мистецтва та творчості.

Під час презентації, яка ознайомила присутніх з проявами мови ворожнечі у медійному публічному просторі, учасники ідентифікували такі явища, щоб у майбутньому уникати використання матеріалів з негативним змістовним навантаженням у своїй професійній діяльності.

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України Любов Сітовська зупинилася на порушеннях конституційних прав і свобод людини, які виявлено під час проведення моніторингового візиту інституцією Уповноваженого ВРУ з прав людини у Волинській області щодо вивчення стану дотримання прав і свобод представників ромської національної меншини у Голобській ОТГ.

Коментар щодо відповідальності про поширення та використання мови ненависті надала головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Зоряна Світлицька.