вівторок, 12 березня 2024 р.

Альберт Ейнштейн – людина Всесвіту



Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в південно-німецькому місті Ульмі, в небагатій єврейській родині.

     Початкову освіту Альберт Ейнштейн отримав у місцевій католицькій школі і до 12 років був дуже релігійним. У школі великими успіхами не відрізнявся. Цікавився лише математикою і фізикою, а також творами Канта.

     У 1894 році родина Ейнштейнів переїхала до Павії в Італії. На наступний рік Альберт відправився до Цюріха, щоб вступити до Політехнічного училища, але провалив деякі іспити, при цьому блискуче склавши математику. У 1896 році його все ж прийняли на педагогічний факультет, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Мілевою Марич. По закінченні навчання отримав диплом вчителя математики і фізики.


У 1901 році вчений отримав громадянство Швейцарії і вирішив залишитися там. У цей же рік була опублікована його перша стаття «Наслідки теорії капілярності».

     По 1909 рік він працював в основному над патентуванням винаходів у сфері електромагнетизму, а у вільний час займався дослідженнями, пов’язаними з теоретичною фізикою. У 1905 році були опубліковані нові статті вченого, які зробили революцію в галузі теоретичної фізики. Тоді ж він почав працювати над теорією відносності.

     До інших найбільших відкриттів вченого відносять роботи по фотоефекту, броунівському русі. Використовуючи квантову статистику Ейнштейн разом з фізиком Бозе відкрив п’ятий стан речовини, названий в їхню честь конденсатом Бозе-Ейнштейна.

      З 1909р. по 1913р. Ейнштейн працював професором в політехнікумі Цюріха, а з 1914 по 1933 роки він працював професором в університеті Берліна, а потім став директором Інституту фізики.

     У 1933 році фізик покидає Німеччину через переслідування, що почалися, з боку нацистів, і емігрує назавжди в США. Там він отримує посаду професора фізики в Прінстонському інституті фундаментальних досліджень. Він швидко стає одним з найвідоміших і шанованих людей в країні і отримує репутацію геніального ученого.

     Помер Альберт Ейнштейн в Прінстоні 18 квітня 1955 року від аневризми аорти.


Чим знаменитий Альберт Ейнштейн? Ейнштейн – автор понад 300 наукових робіт із фізики, а також близько 150 книг та статей в галузі історії та філософії науки, публіцистики. Найбільш відомий вчений тим, що відкрив теорію відносності. Він був одним із засновників теоретичної фізики. Вчений обґрунтував у рамках теорії відносності закон взаємозв’язку маси та енергії (E=mc²). Він запровадив поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив (1916) вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію броунівського руху, заклавши основи теорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе—Ейнштейна. Він також передбачив «квантову телепортацію» та гіромагнітний ефект Ейнштейна-де Хааза. З 1933 року працював над проблемами космології та єдиної теорії поля. Активно виступав проти війни, проти застосування ядерної зброї, за гуманізм, повагу прав людини, взаєморозуміння між народами.

    Вашій увазі у відділі читальних залів демонструється книжкова виставка «Альберт Ейнштейн – людина Всесвіту», до 145 річчя від дня народження німецького, американського та швейцарського фізика-теоретика XX століття.



неділю, 3 березня 2024 р.

ОЛЕКСІЙ ПОГОРЄЛОВ - ЛЕГЕНДА ГЕОМЕТРІЇ

 

    Унікальною за значенням наукової роботи і досягнень у викладацькій діяльності є особистість українського вченого, педагога, інженера- конструктора, громадського діяча Олексія Васильовича Погорєлова (1919 –2002 рр.), наукові здобути якого високо оцінила міжнародна математична спільнота. На початку 80-х рр. ХХ ст. Американське математичне товариство видало серію “Видатні математики ХХ століття”. Том із монографією харківського вченого О.В. Погорєлова “Проблема Монжа - Ампера” вийшов під номером 4. На суперобкладинці – фото автора і стисла анотація, в якій його названо “найбільшим геометром ХХ століття”.

    Видатний український математик-геометр народився 3березня 1919р. у м.Короча Бєлгородської області.

     У 1937р. він стає студентом математичного відділення фізико-математичного факультету Харківського університету.

     У 1945 р. Олексій Васильович закінчив академію і почав працювати в Центральному аерокосмічному інституті. У 1947 р., успішно захистивши кандидатську дисертацію, він демобілізується з армії, переїжджає до Харкова, і з того часу працює в Харківському університеті. Вже у 1948р. О.В.Погорєлов захистив докторську дисертацію з проблеми однозначної визначеності випуклих поверхонь обмеженої питомої кривини. З 1950 р. до 1959 р. Олексій Васильович очолював кафедру геометрії Харківського університету. У 1950р. він отримує Сталінську премію другого ступеня за праці з теорії опуклих поверхонь, а у 1959р. – Міжнародну премію М.І.Лобачевського за працю “Деякі питання геометрії в цілому у рімановому просторі”, та премією Академії наук України ім.М.І. Крилова (1988р.), у 1960р. стає дійсним членом АН УРСР і членом - кореспондентом АН СРСР.

     Того ж року в Харкові організовується Фізико-технічний інститут низьких температур (ФТІНТ). Олексій Васильович Погорєлов очолив відділ геометрії і був незмінним його керівником протягом 40 років. Саме працюючи тут, О.В.Погорєлов за свої нові праці отримав Ленінську премію (1962 р.) та Державну премію УРСР (1973р.), також був відзначений премією Академії наук України ім.М.І. Крилова (1988р.)

            Багато наукових досліджень О.В.Погорєлова знайшли своє застосування у житті. У 1970–1980-х рр. Олексій Васильович розробляє геометричну теорію стійкості тонких пружних оболонок – новий напрям у механіці та геометрії.

      Поряд з науковою та винахідницькою діяльністю Олексій Васильович займався викладанням. Він створив вузівські підручники з основ геометрії, з диференціальної та аналітичної геометрії для класичних та педагогічних ВНЗ, на яких виросло вже не одне покоління науковців і майбутніх учителів. Його науково-педагогічні досягнення відзначені високими державними нагородами, в тому числі двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. За створення підручника з геометрії для середньої школи О.В.Погорєлов був удостоєний звання “відмінник освіти СРСР” та нагороджений Міністерством освіти України медаллю імені А.С. Макаренка.

      Сімнадцятого грудня 2002р. Олексія Васильовича Погорєлова не стало.

Аналізуючи життєвий і творчий шлях Олексія Погорєлова, можна зробити висновок, що він зробив вагомий внесок у розвиток математичної науки. Завдяки йому створено нові напрями в геометрії, доповнено й узагальнено дослідження в галузі геометрії “в цілому”. Учений залишив неоціненний науковий скарб для майбутніх поколінь.


     До 105-річниці від дня народження Погорєлова Олексія Васильовича у відділі читальних залів  Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки організована тематична викладка літератури «Олексій Погорєлов - гранд геометрії XX століття». Запрошуємо до перегляду.






понеділок, 19 лютого 2024 р.

Мости довіри

16 лютого розпочав своє втілення в життя новий психологічний проєкт для молоді «Мости довіри», який стартував на базі головної книгозбірні Волині.

Метою проєкту є допомога молодим людям подолати стрес та тривогу в період воєнного стану.  Сприяти покращенню інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Звернути увагу громадських організацій щодо потреб молоді.

Визначити потреби на рахунок психологічної підтримки підлітків, допомагати відновленню емоційних ресурсів, навчити контролювати свій емоційний стан, покращити відносини між однолітками та підвищити свою самооцінку.

            До співпраці запросили професійних висококваліфікованих фахівців для проведення психологічних тренінгів.

Юлія Крючкова – професійний психолог, арттерапевт, членкиня Національної асоціації психологів України, сертифікований викладач тренінгів, нова жителька нашого міста і просто чарівна жінка. Саме вона розпочала реалізацію нашого проєкту зі здобувачами освіти Технічного Фахового коледжу ЛНТУ.

 








 

 

четвер, 15 лютого 2024 р.

"Майдан. Грані незламності" (вечір пам'яті Героїв Небесної Сотні)

Десятий рік поспіль 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, вшановуючи подвиг учасників революції Гідності та віддаючи належну шану тим, хто загинув протягом кривавих січневих та лютневих днів 2014 року. Саме в ці дні під час Євромайдану протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя 107 Героїв Майдану. Пролита кров зобов’язує кожного усвідомити відповідальність за долю країни, за її майбутнє. Серед Героїв Небесної Сотні є і наші краяни: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як. 23-го серпня 2015 у Луцьку було увічнено пам'ять загиблих під час кривавих подій на Майдані встановленням меморіальної стели Героїв Небесної Сотні. Герої Небесної Сотні віддали свої життя за Україну, за народ, за гідність. Ми маємо шанувати пам’ять про них і передавати наступним поколінням. Через десять років після кривавих подій на Майдані битва за нашу незалежність триває. Для нас, особливо під час війни, важливо не забувати з чого все починалося. Це була фактично перша битва російсько-української війни, битва за наші цінності, за європейське майбутнє та свободу.
Героїв Небесної Сотні тоді вбили за те, що вони за покликом серця захищали свободу, право вибору, гідність, справедливість. За це ж росіяни вбивають українців і сьогодні – за бажання жити у вільній, демократичній і європейській країні, за бажання захистити своє – рідну країну, її незалежність і право нашого народу вільно робити свій вибір.
Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки ще на початку 2014 року започаткувала постійнодіючу тематичну виставку „Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті...” для увічнення пам’яті тих, хто був на барикадах за покликом своєї душі, відстоював правду та гинув за нашу свободу.
Трагічна дата нової української історії 20 лютого стала символом незламності та джерелом сили для українських воїнів, які й нині боронять нашу країну. Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України, як незалежної демократичної держави. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих волинських Героїв Небесної Сотні: Тарасюком Миколою Ігоровичем – батьком загиблого Героя України Івана Тарасюка, Стрільбіцькою Оленою – сестрою загиблого Героя України Сергія Байдовського, Бугай Наталією – волинською поетесою, двоюрідною племінницею загиблого Героя України Віктора Хом’яка.
Музичні номери та поезія прозвучали у виконанні студентів КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» та учнів Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та усіх воїнів, які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Під час заходу Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки представив експозицію оригінальних речей майданівців, артефакти з акцій протесту в Києві.

Корені нашої сили – на Майдані, де наша українська свобода поєдналася з гідністю. Тут ми їх захистили. А далі – відстояли під Києвом, у Харківському наступі, у визволенні Херсона, відстоюємо у обороні Бахмута та Авдієвки. А ще далі – принесемо їх визволеним Мелітополю і Маріуполю, Криму і Донбасу. Бо свободу не спинити. Бо українці – нескорена нація.
Події на Майдані, як і результати російської агресії в Україні, весь світ пам’ятатиме ще упродовж століть. Але ми вистоїмо й переможемо, бо за нами правда! 
Слава Україні! Героям слава!