«Поезія, народжена серцем»: зустріч із поетесою Марією Помірчо

     У бібліотечному просторі, де кожне слово має вагу, а кожна зустріч — сенс, відбулася подія, яка залишила по собі довгий емоційний відгомін. Ми мали за честь приймати в гостях поетесу Марію Помірчу — авторку щемких поетичних збірок «Емоції» та «Плачуть берези». Ця зустріч була не просто презентацією книжок — це була глибока, хвилююча розмова про пам’ять, втрати, війну, любов і силу духу.

Пані Марія читала вірші, кожен з яких — мов подих душі. Її голос, спокійний і проникливий, огортав присутніх тишею, в якій навіть подих здавалося зайвим. У цих віршах звучав біль за втрачених, туга за тими, хто більше не повернеться, але й ніжність, і гідність, і велика вдячність тим, хто захищає життя.

Особливим емоційним центром зустрічі стала пам’ять про Миколу Мялковського — Героя, якому присвячено багато рядків у творчості пані Марії. Саме тому цей вечір набув глибоко особистого й водночас загальнолюдського звучання. Його мама, бабуся, а також ветеран, захисник, художник і приклад незламності — Андрій Соломін — поділилися спогадами про нього. У цих спогадах було все: і дитинство, і військова мужність, і людяність, що не згасла ні на мить. Слухаючи їхні слова, кожен відчував: пам’ять — це не просто минуле. Це те, що формує нас зараз.

Сльози не соромилися очей. Коли бабуся Миколи говорила про його мрію, а мама — про його очі, які світилися життям, у залі панувала така тиша, яку годі уявити. А коли Андрій розповідав про їхню дружбу, присутні ніби прожили частинку того життя разом із ним.

Звучали вірші… Їх декламували учні та ліцеїсти КЗ ЗСО "Луцький ліцей № 28 Луцької міської ради з посиленою фізичною підготовкою" — з трепетом, зі щирістю, з тим особливим блиском в очах, який з’являється лише тоді, коли поезія потрапляє прямо в серце.

Поетичне слово Марії Помірчої стало тією ниткою, що з’єднала особисту пам’ять і спільну національну біль. І водночас — подарувала надію. Бо саме в поезії, у слові, ми віднаходимо сили жити, пам’ятати, боротися й любити.

 

Цей вечір — не просто культурна подія. Це свідчення того, що мистецтво, щире й відверте, має величезну силу. І ми щиро вдячні пані Марії за її мужність бути чесною у слові, за її здатність торкатися сердець — і не лишати їх байдужими.