ЕРНЕСТ РЕЗЕРФОРД – ФУНДАТОР ЯДЕРНОЇ ФІЗИКИ

Сьогодні світ відзначає 150 років від дня народження Ернеста Резерфорда, британського фізика, основоположника ядерної фізики, лауреата Нобелівської премії.

Ернест Резерфорд був першою людиною, яка розділила атом, перетворивши один елемент в інший. Він проводив експерименти з радіоактивності і широко вважається Отцем ядерної фізики або Батьком ядерної ери. Ось коротка біографія цього важливого вченого:

Народився :

30 серпня 1871, Спрінг-Гай, Нова Зеландія

Помер:

19 жовтня 1937 р., Кембридж, Кембриджшир, Англія

Ернест Резерфорд претендує на славу

·        Він відкрив альфа- і бета-частинки.

·        Він створив терміни альфа, бета та гамма-промені.

·        Ідентифікували альфа-частинки як ядра гелію.

·        Він продемонстрував, що радіоактивність полягає в стихійному розпаді атомів.

·        У 1903 р. Резерфорд і Фредерік Содді сформулювали закони радіоактивного розпаду  і описали теорію розпаду атомів.

·        Резерфорду приписують відкриття радіоактивного газоподібного елементу радон, перебуваючи в університеті Макгілла в Монреалі.

·        Резерфорд і Бертрам Борден Болтвуд (Єльський університет) запропонували "ряд розпаду" для класифікації елементів.

·        У 1919 році він став першою людиною, яка штучно викликала ядерну реакцію в стабільному елементі.

·        У 1920 р. Він висунув гіпотезу про існування нейтрона.

·        Лорд Резерфорд започаткував орбітальну теорію атома своїм знаменитим експериментом із золотою фольгою, завдяки якому виявив, що Резерфорд розсіюється від ядра. Цей експеримент був фундаментальним для розвитку сучасної хімії та фізики, оскільки допоміг описати природу атомного ядра. Експеримент із золотою фольгою Резерфорда, також відомий як експерименти Гейгера – Марсдена, був не окремим експериментом, а сукупністю експериментів, проведених Гансом Гейгером та Ернестом Марсденом під наглядом Резерфорда між 1908 і 1913 рр. Вимірюючи, як промінь альфа-частинок відхилившись при ударі по тонкому листу золотої фольги, вчені визначили: (а) ядро ​​має позитивний заряд і (б) більша частина маси атома знаходиться в ядрі. Це модель атома Резерфорда.

·        Його іноді називають Батьком ядерної фізики.

Помітні відзнаки та нагороди

·        Нобелівська премія з хімії (1908) "За його дослідження щодо розпаду елементів та хімії радіоактивних речовин"

·        Лицар (1914)

·        Облагороджений (1931)

·        Президент Інституту фізики (1931)

·        На його честь названо елемент 104, рутерфордій

·        Отримав кілька почесних стипендій та наукових ступенів

Цікаві факти Резерфорда

·        Резерфорд був четвертим із 12 дітей. Він був сином фермера Джеймса Резерфорда та його дружини Марти. Його батьки родом з Хорнчерча, Ессекс, Англія, але вони емігрували до Нової Зеландії, щоб вирощувати льон і створити сім'ю.

·        Коли було зареєстровано народження Резерфорда, його ім'я було помилково написано "Earnest".

·        Після закінчення університету в Новій Зеландії його робота – навчання непокірних дітей.

·        Він залишив викладацьку діяльність, бо отримав стипендію для навчання в Кембриджському університеті в Англії.

·        Він став першим аспірантом Дж. Дж. Томсона в лабораторії Кавендіш.

·        Початкові експерименти Резерфорда стосувались передачі радіохвиль.

·        Резерфорд і Томсон проводили електрику через гази та аналізували результати.

·        Він увійшов у нову область досліджень радіоактивності, щойно відкриту Беккерелем, П'єром та Марією Кюрі.

·        Резерфорд працював з багатьма цікавими вченими того часу, зокрема Фредеріком Содді, Гансом Гейгером, Нілсом Бором, HGJ Мозлі, Джеймсом Чадвіком і, звичайно, Джей Джеєм Томсоном. Під наглядом Резерфорда Джеймс Чедвік відкрив нейтрон в 1932 році.

·        Його робота під час Першої світової війни була зосереджена на виявленні підводних човнів та дослідженні підводних човнів.

·    Резерфорда його колеги називали "Крокодилом". Це ім’я посилалося на невблаганне мислення вченого.

·   Ернест Резерфорд сказав, що він сподівається, що вчені не навчаться розщеплювати атом, поки "людина не живе в мирі зі своїми сусідами". Як виявилося, поділ було виявлено лише через два роки після смерті Резерфорда і застосовувалося для виготовлення ядерної зброї.

·        Відкриття Резерфорда послужили основою для проектування та побудови найбільшого, найенергійнішого прискорювача частинок у світі – Великого адронного колайдера або LHC.

·        Резерфорд був першим канадським та океанічним лауреатом Нобелівської премії.

·        Похований у Вестмінстерському абатстві.

Запрошуємо на перегляд книжкової виставки.

Іловайськ. Трагічна сторінка в історії України

29 серпня – чергові, сьомі роковини боїв під Іловайськом та розстрілу українських військових у так званому «зеленому коридорі». Упродовж 7 – 29 серпня 2014 року в боях під Іловайськом загинуло 368 військовослужбовців та правоохоронців (включно з померлими від поранень, а також тими, хто досі не ідентифікований). Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

29 серпня було встановлено офіційним Днем пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході нашої держави, адже Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. 8 батальйонно-тактичних груп російської армії зайшли в Україну, щоб розблокувати Донецьк. Росіяни мали велику кількість важкої техніки, нової зброї і через кордон їх підтримувала артилерія. Дуже швидко наше оточення було відтіснене, а підрозділи в Іловайську опинилися в оточенні.

Станом на кінець 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації і перепоховання загиблих. За офіційними даними, у тих боях 3 7 по 31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, а 18 і досі вважаються зниклими безвісти. Хоча експерти наголошують, що цифри дуже занижені. Понад 300 військовослужбовців потрапили в полон, а 429 дістало поранення.

Іловайський котел – став одним із найкривавіших епізодів за час проведення антитерористичної операції на сході країни.

Також пропонуємо вам переглянути віртуальну книжкову виставку "Іловайськ. Трагічна сторінка в історії України".

Більше інформації по темі можна дізнатись, звернувшись до електронного каталогу бібліотеки, який розміщений на офіційному сайті Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ

Унікальна можливість для освітян організувати шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ, який триватиме з 20 вересня по 10 жовтня.

Це означає, що фільми з колекції Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA зможуть безкоштовно побачити учні сотень шкіл.

Освітяни можуть до 1 вересня зареєструвати свою школу чи клас за посиланням: https://bit.ly/3C3Oafv.

Реєструйтесь самі та діліться інформацією з колегами.

Цього разу темою DOCU/ТИЖНЯ стане демократія як верховенство влади народу, який через своїх представників відстоює інтереси і цінності різних соціальних груп.

Стрічка, яку переглянуть та обговорять учні 5-7 класів, – «Цап за голос» нідерландського режисера Єрун ван Велзена тривалістю 51 хвилина. Фільм отримав приз Young Vision на Міжнародному фестивалі документального кіно Millenium в Бельгії у 2016 році.

Для учнів 8-11 класів ми підготували фільм – «Голосуйте за мене, будь ласка», режисера Вейдзюнь Чена, спільного виробництва Данії та Китаю, тривалістю 55 хвилин.

В 2007 році фільм було визнано кращим на Американському фестивалі документальних фільмів Silverdocs та Traverse City. У 2008 році він отримав нагороду журі, Golden Bull на Міжнародному кінофестивалі з прав людини в Бахрейні, отримав премію Грірсона за найзахопливіший документальний фільм на Лондонському кінофестивалі, також фільм було номіновано на премію «Еммі».

Про обидві стрічки та сценарії обговорення, які підготували спільно з експертами з правозахисту детальніше розповімо в наступних постах.

DOCU/ТИЖДЕНЬ проводиться в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом, Національним фондом на підтримку демократії та Kernel.

День Державного Прапора України

 

Державний Прапор є одним із державних символів певної країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду.
Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 р. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих. Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.

До уваги користувачів у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки експонується книжкова виставка: "Символ державності  та єдності нації".

 На виставці були представлені книги подаровані Українським інститутом книги (УІК)

Всіх охочих запрошуємо до перегляду!

Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки запрошує на зустріч з Миколою Якименком, почесним краєзнавцем України, власним кореспондентом газети «Голос України»

 

Засідання за «круглим столом» з нагоди відзначення Міжнародного дня голокосту ромів.

 

02 серпня 2021 року за ініціативою Любові Сітовської, регіонального представника Верховної Ради України з прав людини у Волинській області, в Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулося засідання за «круглим столом», приурочене до Міжнародного дня голокосту ромів.

У вступному слові Любов Сітовська підкреслила, що цією скорботною датою вшановується пам'ять знищених у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау 2-3 серпня 1944 року 2897 ромів. Згадуючи болючі сторінки історії геноциду ромів у Другій  світовій війні, провідний бібліотекар Марія Лавренюк розповіла про долю геніальної  ромської поетеси Папуші (Броніслави Вайс), яка разом із ромським табором зазнала нацистських репресій на теренах Волині. Поетичний доробок Папуші був оприлюднений у 50-і роки XX століття завдяки польському досліднику Єжи Фіцовському. Був зачитаний уривок із поеми «Циганська муза» Ліни Костенко.

Питання реалізації проєкту Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки «Від упередження – до суспільного діалогу», спрямованого на соціалізацію членів ромської громади, висвітлила завідувачка відділу читальних залів книгозбірні Жанна Литвина.

В обміні думками взяли участь: Василь Гайдук, виконувач обов’язків начальника відділу з питань релігій та національностей управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації; Андрій Ломага, заступник начальника департаменту культури Луцької міської ради; Микола Консевич, заступник начальника управління Державної міграційної служби у Волинській області; Ольга Чепенюк, депутатка Голобської селищної ради, Оксана Крамар, організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Луцька. Порушувались, зокрема, питання працевлаштування, навчання, соціального захисту ромів.