середа, 29 січня 2025 р.

Крути – честь і трагедія України


Однією з вагомих героїчних, насичених драматичними подіями сторінок нашого минулого є період відродження української державності, період Української революції 1917–1921рр.

Найважливішими подіями даного періоду стало проголошення Української Народної Республіки (1917р.), створення Західно-Української Народної Республіки (1918р. ), проголошення Акта Злуки (1919р.)

Найдраматичнішою сторінкою періоду стала так звана громадянська війна, між Радянською Україною (більшовиками) та УНР упродовж грудня 1917 – січня 1918 рр. Центральна Рада виявилася не готовою до успішного збройного протистояння ворогові. Найтрагічнішою сторінкою цієї війни став кривавий похід російських військ на чолі з М. Муравйовим на Київ. Біля залізничної станції Крути їх спробував зупинити наспіх зібраний загін добровольців із київських курсантів військової школи, студентів і гімназистів. У битві, яка відбулася 107 років тому, загін загинув. Крути стали символом національної честі українського народу, символом героїзму та відданості нашого юнацтва, символом національної трагедії та безпечності.

Більше семидесяти років не згадували про подвиг тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. І лише, за півроку до проголошення Незалежності, 29 січня 1991 року, відбулося перше офіційне вшанування героїв Крут.

Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій бою під станцією Крути і кількості загиблих – від кількох до декількох сотень. Дотепер офіційного підтвердження їхньої кількості немає – за свідченням учасників – ймовірно вбито було близько 250–300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих 27, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

«Це були улюблені, викохані діти з кращих сімей, добре виховані. Так само не зустріти було ледачого чи байдужого підлітка, який носив би хліб повстанцям» – так сказав про крутян волинянин Євген Сверстюк – український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ.

Волиняни теж брали участь в нерівній боротьбі під Крутами. Серед них вцілілі вояки – Іван Грушецький, Митрофан Швидун, Гнат Мартинюк, Матвій Данилюк, Остап Гаврилюк. Ще один волинянин, який брав участь та загинув у бою під Крутами – Михайло Мирка на честь якого, 23 серпня 2006 року, споруджено перший в Україні пам’ятний знак у Луцьку з написом: «Героям Крут борцям за Незалежність». Знаходиться він на території малого підприємства «Шлях» на вулиці Дубнівській, 95А. Саме сюди щороку приходять сотні волинян ушанувати пам’ять загиблих крутянців.

Щоб будувати майбутнє, треба добре знати справжню історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні юнаків в обороні Волі України, була представлена книжкова виставка: «Крути – невгасимий вогонь української волі». На виставці була подана найрізноманітніша література.. Це – історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії: художні твори, публіцистика різних часів. Найцінніша частина виставки – подаровані, рідкісні діаспорні видання: «СНІП. Український декламатор (Вінніпег, Канада,1938р.)», «Зарицький В. Крутянська подія(Чікаго, США, 1972р.)», «Збаразький С. Крути (Мюнхен–Нью-Йорк, 1958р.)», книги з колекції Юрка Покальчука , Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.
Сьогодні можна провести паралелі між подвигом кількох сотень юнаків, які гідно витримали бій під Крутами, ціною своїх життів зупинили ненадовго ворога, та героями Євромайдану, героями, які тепер гинуть на Сході України.
Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять всіх українців, які загинули у війні за волю та незалежність України.

Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
На історичну годину «Крути – честь і трагедія України» , завітали учні 9А та 10 класу Рованцівської школи, Боратинської сільської ради, під керавництвом вчителів – Хилюк Людмили Миколаївни, Перчак Руслани Володимирівни.

 


Немає коментарів:

Дописати коментар