1 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці ми відзначаємо День захисників та захисниць України і, водночас, День Українського козацтва.
У Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки спільно з КЗВО «Луцький педагогічний коледж» викладачі коледжу Анатолій Кравець, Надія Павлюк, клуб «Всесвіт» і вокальна майстерня «Успіх» провели зустріч з ветеранами російсько-української війни “Душу - Богові, життя - Україні, честь - для себе”
Цей день обрали невипадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. На Січі була церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували їй за збережене життя.
День захисника і захисниць України – свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист.
Перегорнімо сучасну сторінку історії України, вдивімось в обличчя наших героїв – захисників України! Революція гідності, події на Донбасі…Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина України, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції Гідності і заради чого пожертвували своїм життям Небесна Сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО.
Настав той час! Війна настала! Ніким не оголошена війна. Несправедлива, незрозуміла війна…Війна це горе не однієї людини, а цілого народу. Будь- яка війна несе смерть. Каліцтво вдягає в жалобу тисячі материнських сердець. Захисники не шкодують свого здоров’я, готові покласти своє молоде життя на вівтар боротьби із сепаратистами на вистражданих східних кордонах країни.
Це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що зробили ці люди для нас. Вони – теперішній голос нашого сумління, своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.
Поряд із чоловіками на захист Батьківщини стали і жінки. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика. Тому 1 жовтня ми вітаємо всіх захисників України, незалежно від статі.
Вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи нашої держави, мужньо захищаючи рідну землю, і тим хто тепер несе військову службу в зоні бойових дій, їхній відданості українському народові, мужності та героїзму.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять всіх українців, які загинули у нашій вітчизняній війні. Усіх, кого ми втратили через вторгнення росії. Через терор, розв’язаний окупантами. Усіх, хто воював. Усіх військових і усіх цивільних. Дорослих і дітей. Усіх, хто міг би ще жити, якби росія не почала цю війну. Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну!
Всі присутні в залі хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих.
На нашій зустрічі були присутні ветерани, учасники бойових дій, які брали участь на Сході та Півдні України: Максим Денисенко, ветеран війни, учасник бойових дій, а також його дружина Людмила Денисенко; Сергій Сак, ветеран війни, учасник бойових дій, стрілець кулеметного відділення. Головна увага, шана і безмежна вдячність нашим воїнам-захисникам.
З вітальним словом до присутніх звернулася т.в.о. директора книгозбірні Наталія Граніч.
На зустріч з ветеранами завітали студенти та викладачі з КЗВО «Луцький педагогічний коледж», користувачі бібліотеки та громадськість міста.
Нікого не залишили байдужими виступи студентів клубу «Всесвіт» і вокальної майстерні «Успіх». Поезію прочитала авторка своїх віршів Анастасія Веснянка.
Нехай Господь і обереги бережуть Вас.
Слава Україні – Героям Слава!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар