Незламні

 

6 грудня – День Збройних сил України — подвійне свято, яке в Україні відзначають як з нагоди ухвалення закону про ЗСУ, так і на честь подій 1919 року, у період національно-визвольної боротьби.

Збройні Сили України є найвагомішою складовою устрою нашої держави, муром, що міцно стоїть і терпить все, бо так палко кохає найрідніше. Ці стіни покладені на відважних подвигах козацького роду, безкомпромісного, заради правди й волі. Українські мужі - герої, що кладуть себе на жертівник, аби виконалося слово: “Ще не вмерла Україна”, гідні всякої пошани. Ми пишаємось вами, наші любі Захисники!

Кожен із родів Збройних сил України має свій професійний день, однак саме 6 грудня об'єднує всіх військовослужбовців України. Зокрема до ЗСУ сьогодні належать Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили, а також Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.

День Збройних сил в Україні було встановлено в 1993 році, відповідно до постанови Верховної ради України.

6 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон Про Збройні сили України. Саме цей документ визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».

Сьогодні не лише Конституція, але й мільйони українців покладають надії на ЗСУ у захисті України від варварської агресії РФ, яку росія розпочала в 2014 році і розширила в лютому 2022-го до повномасштабної геноцидної війни.

Дата 6 грудня є символічною ще й тому, шо мала визначальне значення в історії Визвольних змагань — національно-визвольної боротьби українського народу у 1917−1921 роках.

Саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — партизанський рейд з'єднань Армії Української Народної Республіки (УНР) тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців (до 6 травня 1920 року) і розпочалася після того, як українські війська опинилися в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської.

Учасники походу під командуванням генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей. Вони провели майже 50 переможних боїв. «Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917−1921 років».

Повстанський рух українців проти більшовицької окупації не лише зберіг армію УНР, але й набув такої сили, що став одним із чинників тимчасової зміни умов радянської окупації. Комуністи змушені були в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитись від політики «воєнного комунізму», впровадити українізацію та неп.

З серпня 2019 року 28-а окрема механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України носить почесну назву імені Лицарів Зимового походу.

Збройні сили України входять у 15 найкращих армій світу

При цьому Україна посідає друге місце (після Росії та перед Польщею) в рейтингу армій у своєму регіоні.

Найсильнішими сторонами Збройних сил України залишаються людські ресурси та Сухопутні війська української армії.

У ХХІ столітті знову настав час, коли доля людства залежить від простих українських чоловіків та жінок, які змушені були взяти в руки зброю і стати найбоєздатнішою армією світу. Час, коли найдорожче і найдорожчих можна захистити лише прицільним вогнем по російському окупанту. Час героїв. 

Цей день завжди був символом стійкості, незламності й мужності. Останні 10 років ми як ніколи відчуваємо значущість Збройних сил України — найкращих синів і доньок нашої держави. Друзі! Хочеться, щоб кожен із нас завжди почувався частинкою нашої славної держави. Зрозумійте, що ви її сьогодення і майбуття, саме ви творите долю Батьківщини. У кожного з нас є можливість зробити свій внесок у її розвиток. Якщо ми житимемо у злагоді, братерстві, поважатимемо, розумітимемо, підтримуватимемо одне одного, якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі  - наша Україна розквітне. Тож побажаймо всім нам жити в Україні – єдиній країні! Україна - наш спільний дім!

Вітаємо з цим днем усіх, хто несе службу в Збройних силах України на суші, у воді та в повітрі. Бажаємо витримки й сил. Нехай надія ніколи не полишає вас, а ангел-охоронець береже кожного з вас. Нехай у найлютіші дні вас гріє любов рідних і підтримка українців.

Низько схиляємо голови перед воїнами, які віддали найвищу ціну за незалежність України. Вічна пам’ять героям і щирі співчуття близьким.

Сьогодні на нашій зустрічі присутні військовослужбовці, які брали участь у військових діях на Сході та Півдні України. Серед них: Віталій Михальчук, прес офіцер військової частини Волинського підрозділу Нацональної Гвардії; Валентин Барелюк, інструктор з бойової підготовки  Волинського підрозділу Національної Гвардії; Пташник Богдан, ветеран Збройних Сил України.

Участь в заході прийняли студенти Луцького педагогічного коледжу: Вікторія Лярська, Максим Ярмоленко, учасниця вокальної майстерні "Успіх" - Вікторія Луцик.  

А на згадку про нашу зустріч від студентів педагогічного коледжу, зроблені власноруч обереги для наших гостей.  Нехай Господь і обереги бережуть Вас.

З вітальним словом звернулась директорка нашої книгозбірні Наталія Граніч.

До вашої уваги представлена книжкова виставка «Янголи – охоронці України», де зібрана література про наше сьогодення.

  Віримо в Україну! Віримо в ЗСУ! З Богом, до Перемоги!

 Слава Україні – Героям Слава!!!

Запрошуємо на зустріч з військовими та ветеранами російсько-української війни до дня Збройних Сил України

 

Знаємо та протидіємо

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Саме цього дня розпочинається Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка проводиться щороку з 25 листопада по 10 грудня. Метою цією акції є привернення уваги до проблем подолання домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми, а також підвищення обізнаності населення щодо усіх форм насильства.

В цьогорічної акції темою для проведення інформаційної кампанії, спрямованої на запобігання та протидію насильству, обрали «Кібернасильство».

 Зі стрімким розвитком інформаційних технологій та соціальних мереж, ми частіше стикаємося з випадками знущань та переслідувань в “онлайн форматі”. Хоч це насильство і відбуваються віртуально, шкоди воно завдає реальної — репутаційної, психологічної та фізичної. Постраждати може будь-яка особа незалежно від віку, раси чи національності. А найбільш вразливими до цього є діти, жінки та представники ЛГБТІК+. Так, зокрема з початком повномасштабної війни ризики стикнутися з проявами кібернасильства значно зросли. Ворог використовує соціальні мережі, якими щодня користуються мільйони українців, як повноцінний інструмент війни. Загроза стати постраждалими чи зазнати впливу насильницького контенту є актуальною для кожного та кожної, хто використовує Інтернет.

Посилаючись на дані дослідження Economist Intelligence Unit, у Мін’юсті інформують, що 85% опитаних жінок із 45 країн світу, включно з Україною, зазнавали або були свідками насильства в інтернеті, а 38% жінок повідомили, що мали особистий досвід такого насильства. Окрім того, як ідеться в повідомленні, за результатами опитування дітей віком 6-17 років в Україні, кожну десяту дитину просили надіслати свої інтимні фото.

Зазначається, що основними проявами насильства в цифровому середовищі є кіберпереслідування, кібердомагання, домашнє насильство з використанням інтернету, шантаж, маніпуляції, образи, поширення матеріалів інтимного характеру без згоди постраждалих тощо.

Наша мета – допомогти користувачам мережі  ідентифіковувати, знати та вміти протидіяти ознакам  насильства.  Про різні види насильства в побуті, Інтернеті, рекомендації як убезпечити себе та не постраждати від кіберпереслідувань, план дій у випадку, якщо зіткнувся з проявом насильства, актуальні сервіси та контакти для допомоги за цими номерами:

 

  02 - Національна поліція України,

  1547 - урядова гаряча лінія,

  0-800-213-103 - Безоплатна правова допомога,

  у чатботі МВС.

У відділі читальних залів ВОУНБ імені Олени Пчілки відкрилася книжкова виставка: «Дотримання прав людини в період воєнного стану». Цій тематиці присв’ячений розділ «Насильство: розуміння та протидія. Психологічний, юридичний та соціальний аспект».

Запрошуємо до перегляду.

У відділі читальних залів ВОУНБ імені Олени Пчілки відкрилася книжкова виставка: «Дотримання прав людини в період воєнного стану». Цій тематиці присв’ячений розділ «Насильство: розуміння та протидія. Психологічний, юридичний та соціальний аспект».

Запрошуємо до перегляду.

Запали свічку пам’яті: Україна вшановує жертв Голодомору

23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. 

Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. 

Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації. 

Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська  війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.  

Демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших захисників. 

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».

 У відділі читальних залів Волинської ОУНБ  імені Оленни Пчілки  експонується виставка  «Голодомор -  помста за свободу». Запрошуємо до перегляду.
 

 

21 листопада - День Гідності та Свободи

 

День Гідності та Свободи День Гідності та Свободи відзначають щорічно 21 листопада згідно з указом президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 року. Цей день установлено «з метою збереження й донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004- го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору». Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України. 21 листопада 2024 року відзначаємо 20-ту річницю Помаранчевої революції – першого Майдану в історії незалежної України, який істотно вплинув на формування національної свідомості громадян України, демократизацію суспільства та завдяки якому набуто вирішального для подальшого становлення української нації досвіду успішної боротьби й перемоги. Помаранчева революція та Революція Гідності сприяли збереженню незалежності України та сформували українську націю, здатну сьогодні боронити державу.

Революція Гідності стала бойовим хрещенням для українського суспільства, яке вперше з моменту відновлення незалежності усвідомило ціну свободи, побачивши кров, пролиту майданівцями за нашу свободу та гідність, за право українців вільно творити майбутнє. У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали. Події листопада 2013-го – лютого 2014 року, феноменом яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже трьох років широкомасштабної агресії росії.

Цій даті приурочена виставка у відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки : “МАЙДАН. ВІЙНА. СВОБОДА.” Запрошуємо до перегляду.

Дякуємо ЗСУ. Разом до перемоги.

“Відлік мужності: 1000 днів війни за свободу”

19 листопада ми згадаємо сумний день - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Це - 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

Цей день - нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!

У відділі читальних залів Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулася презентація книжкової виставки.

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, вбивши тисячі людей та завдавши масштабних руйнувань. Минуло майже 1000 днів війни. 1000 днів сліз болю, відчаю, стійкості, надії, незламності. Україна стоїть, чинить опір та вірить у Перемогу.

Це були  роки єдності та стійкості всіх громадян України заради Перемоги,  роки волонтерства та підтримки ЗСУ, роки гірких втрат та вічної пам’яті Героїв, які віддали свої життя заради нас. Це найтрагічніші події у житті кожного з нас, але вони варті того, щоб про них пам’ятати.

Волноваха – місто на півдні Донецької області. Населення до війни становило 21 678 осіб. У ході війни Волноваха була окупована та зруйнована вщент, людей евакуювали, а всі споруди окупанти зрівняли з землею.

Госто́мель — селище міського типу в Київській області. Населення становило 16 945 осіб.  Переважна більшість вулиць міста було сплюндровано. Багато будинків розвалені й потрощені. Магазини, місцевий ринок і навіть капличка були атаковані ворогом. Знищено гордість України, найбільший у світі  літак «Мрія» і аеропорт

Маріуполь-Місто в Донецькій області. Населення до війни- 431 859 мешканців.  Задокументовано 87 тисяч загиблих, ці цифри не є остаточними, адже окупація триває і зараз.

Бойові дії в Харкові-від 24.02.2022 і до цього часу. До війни  населення 1 421 125 осіб. Агресор вбив більше 1000 мирних жителів, зруйновано чверть всіх будинків, постраждали 53 дитсадка, 69 шкіл  та 15 лікарень. Харків постійно обстрілюють із землі та повітря, але місто живе та працює.

Бойові дії в Охтирці: 24.02.2022 р – 27.03.2022 р. Місто Сумської області. Населення до війни - 47 603 осіб. Невелике містечко біля кордону хотіли взяти за лічені години. Але розхвалена міць російської армії виявилась безсилою проти 40 тисячного українського міста і його захисників. Через це окупанти почали просто зрівнювати його з землею, зокрема і забороненими вакуумними бомбами. Місто зазнало значних руйнувань від обстрілів, але значно затримало рух ворожої армії на початку війн

Бойові дії в Миколаєві  24 березня 2022 р. – дотепер. Населення  до війни - 486 267 осіб. Серед пошкоджених та знищених об’єктів більше 2 000 житлових будинків, 29 медичних закладів, 153 навчальні заклади, 73 заклади культури, 26 об’єктів промислових підприємств, 130 об’єктів газопостачання, 254 об’єкти електропостачання та ін.

Херсон. Населення до війни - 279 131 особа.  На початку березня російські війська окупували практично всю територію області, у тому числі і обласний центр. Місцеві жителі чинили героїчний опір. Попри тиск окупантів виходили на мирні демонстрації проти окупації. 11 листопада в місто увійшли Збройні сили України. Херсон був звільнений після 256 днів окупації.

Бойові дії в Бучі : 25.02.2022 р. – 31.03.2022 р. Місто Київської області. До війни 28533 осіб населення. Загиблих 458 мирних жителів. Російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Місто перебувало в окупації 28 днів. 31 березня місто було звільнено від російських окупантів. Були виявлені незліченні випадки воєнних злочинів Росії, зокрема масових убивств та страт цивільного населення, 90 % жертв серед мирних жителів міста загинули внаслідок розстрілів росіянами

Бої за Чернігів 24.02.2022 р. – 04.04.2022 р. Населення до війни 282747 осіб. Чернігів пережив авіаудари, скидання 500-кілограмових бомб, розстріли забороненими касетними снарядами. Російські війська здійснювали масований обстріл міста, бо не могли його захопити. Завдано руйнувань 27 (з 34) школам та 37 (з 52) дитячим садкам, 3 (з 4) лікарням. Загинуло до 500 осіб мирного населення.

Бої за Ірпінь: 27.02.2022-26.03.2022  Місто Київської області. Населення до війни 65167 жителів. Повне звільнення міста від російської армії  відбулося 28 березня. В Ірпені, російські окупанти знищили та пошкодили 71% будівель, серед них — заклади освіти та медицини. Загинуло 322 мирних жителя.

Бахмут. Місту не присвоєно звання міста-героя, але це – наша фортеця. Населення до війни – більш ніж 70 000 людей, з них близько 50 000  евакуювались у перші ж місяці повномасштабного вторгнення. Останні півроку захоплення міста є однією з основних цілей ворога, а захисники України ціною неймовірних зусиль продовжують відбивати щоденні штурми.

Ця війна зачепила кожного,  і кожен з нас відчув її на собі. Війна змінила нас усіх. Ми відкрили себе заново, віднайшли в собі сили і море любові -до рідної землі, до близьких людей. Наші вчителі навчились пакувати продукти на гуманітарну допомогу, плести сітки і зустрічати біженців. Матері навчились проводжати на вокзалах найрідніших людей і відпускати їх у невідомість. І ми всі щодня з невідомих резервів навчились брати сили, щоб вірити і чекати. І любити так, як не знали, що вміємо. 

Ми обов’язково переможемо. Україна підніметься з руїни, стане   ще сильнішою, ще могутнішою, ще красивішою.    

 

Військові капелани. Їх зброя - молитва

Відважно й самовіддано наша країна захищає свою незалежність, відбиваючи широкомасштабну агресію росії. Війна важка та болюча… Попри страх і біль ми не опускаємо рук, а боремося задля перемоги України та миру. Це наша спільна справа. Ми всі повинні розуміти, що свободу та незалежність здобуває «не хтось» і «не там», а вся Україна.

Є ще одна категорія героїв цієї війни, які тримають дуже важливу її оборону, а саме – духовну – це капелани! Вони, ризикуючи власним життям, допомагають воїнам виконувати свій обов’язок, морально підтримуючи їх.

Актуальність військового капеланства розпочалася зі збройної агресії рф у 2014 році. Саме тоді священники почали їздити до району бойових дій як волонтери, щоб підтримувати й допомагати військовим і цивільному населенню. Наступним етапом став 2015-2016-й, коли священники прийшли до війська на посади капеланів як цивільні особи. Проте держава не могла забезпечувати їм всіх гарантій і прав під час перебування в районі бойових дій, а саме там має бути військовий капелан. Бути поруч із військовослужбовцем — саме таким є девіз військового капелана. Тому у 2021 році набув чинності Закон України «Про службу військового капеланства». Саме після початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році почала реалізовуватися Служба військового капеланства.

День військового капелана приурочено до дня вшанування святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, якого вважають засновником військового капеланства і покровителем військових капеланів.

Військові капелани в Україні виконують важливу роль. Словом і вчинком, порадою й увагою, добротою та співчуттям вони оберігають душі бійців, зцілюючи їхні невидимі рани. Вони є не лише духовною, а й психологічною підтримкою для бійців. Їх зброя – Слово Господнє. Своїми проповідями капелани зцілюють душі та зміцнюють у воїнів віру в Господа.

Місія капеланів – не лише духовна, а й волонтерська. Вирушаючи на передову, священники щоразу везуть бійцям найнеобхідніше. Тож і зустрічають наші бійці своїх наставників з особливою теплотою та радістю. Бо капелани завжди готові служити Богу, людям і Україні.

Сьогодні, в Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки відбулася зустріч з військовими штатними капеланами з нагоди Дня військового капелана в Україні, під назвою “Військові капелани. Їх зброя - молитва”. На заході виступили військові капелани: капелан 204-ї  Севастопольської бригади тактичної авіації Олександр Вронський, капелан Сотої бригади Волинської ТРО Володимир Труш, капелан 1-шої Галицько - Волинської бригади РТВ Володимир Лозинський, капелан Сергій Лісницький з отцем Петром, помічником,  Віталій Антонюк – капелан охорони батальйону аеродрому, Волощук Сергій - пастор церкви євангельських християн баптистів, капелан 1-ої бригади ТРО. 

До Дня військового капелана  підготували тематичну виставку «Капелани – герої, які підтримують стійкість духу наших воїнів». Серед матеріалів є книга «Капелани. На службі Богу і Україні» на якій залишили свої побажання запрошені отці. Це видання Українського інституту національної пам’яті, що побачило світ наприкінці 2019 року. У ньому спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на Сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів. Серед 35 військових капеланів героями книжки стали волиняни: священники Православної церкви України Михайло Бучак, Олександр Вронський та Олег Дядюсь.

Музичні номери прозвучали у виконанні студенток Луцького педагогічного коледжу Анастасії Захарчук, Анастасії Коцюби  та Вікторії Гусак під керівництвом Надії Павлюк.

На зустріч з військовими капеланами учасниками російсько-української війни, що відбулася в актовій залі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, завітали студенти та викладачі КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» Волинської обласної ради, учні  Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять всіх українців, які загинули у  війні за волю та незалежність України.

Сьогодні хочеться побажати всім нам завжди відчувати у своєму житті захист та бути вдячним за нього Господу Богу і всім тим, хто сьогодні нас захищає. Нехай Господь дає нам сили, стійкість, мужність для того, щоб ми продовжували йти нашим шляхом боротьби, але з твердою вірою в те, що ми рухаємося до остаточної правильної мети. А наша мета — це перемога. Тому вітаю всіх вас з Днем військового капелана і бажаю всім нам рухатися вперед до перемоги.

Слава Україні!                                 

Героям слава!