Вони для нас виборюють життя

🔰14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.

🔰Внесок добровольців важко переоцінити, адже під час першого етапу війни проти Росії не всі військові були готові захищати Україну. Натомість добровольці дали змогу провести мобілізацію та підготувати заміну добровольчим формуванням. 

🔰У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя. 

🔰Шана і пам’ять – це найменше, чим можемо їм віддячити! 

🔰День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. 

🔰 Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. 

🔰Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої світової війни. 

🔰Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. 

🔰Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. 

🔰Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму. 

🔰14 березня –особлива дата для всіх нас. 

🔰 У відділі читальних залів ВОУНБ імені Олени Пчілки діє виставка “Майдан. Війна.Свобода”, один із розділів виставки - “Вони для нас виборюють життя”, який присв'ячений українським добровольцям. Запрошуємо всіх до перегляду. 

Окупований Крим: роки опору та спротиву

🔰 Указом Президента України від 26 лютого 2020 року №58 установлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого. 

🔰 Ця дата символізує незламність українців, які продовжують боротьбу за звільнення півострова. Вже одинадцятий рік триває тимчасова окупація, але водночас триває й опір – як на фронті, так і в інформаційному просторі. Українці єдині у бажанні звільнення та деокупації Криму. 

🔰 Наша єдність, як запорука перемоги також проявляється в цьому прагненні. Повернення Криму можливе, коли ми будемо єдині у своїх візіях. 

🔰 Війна рф проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а 20 лютого 2014 року зі збройного вторгнення рф у Крим. Окупований Крим – це база для російської агресії, яка загрожує всьому світу, створює прецеденти для порушення міжнародного права, застосування сили. 

🔰 Повернення Криму до України, відновлення територіальної цілісності та суверенітету є запорукою стійкого миру. 

🔰 Крим – батьківщина корінних народів України, і лише у вільному українському Криму вони можуть жити в безпеці, отримати підтримку та розвиток.

🔰 Сьогодні в Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки відбулася історична година: « День спротиву російській окупації Криму». На заході було переглянуто документальний фільм від ГО «КРИМSOS», «Крим – 10 років окупації». 

🔰 Також була представлена книжкова виставка: «Окупований Крим: роки опору та спротиву». Запрошуємо до перегляду виставки. 

🔰 Крим – єдиний регіон України, який є історичною домівкою одразу для трьох корінних народів: кримських татар, караїмів та кримчаків. Тож ми маємо будувати майбутнє Криму як цілісну мозаїку різноманітних культур і як місце, де корінні народи почуватимуть себе дійсно вдома. 

 

День спротиву російської окупації Криму

11 років тому росія розпочала найбільшу з часів Другої світової війни військову агресію в Європі, яку Організація Об’єднаних Націй визнала найсерйознішим збройним конфліктом.

Усе почалось в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити кримський півострів. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф.

27 лютого 2014 року підрозділи спеціального призначення та десантних військ рф захопили будівлі Ради міністрів і Верховної ради Автономної Республіки Крим, над якими підняли прапор росії, а депутати Верховної ради Криму “ухвалили” рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Цей псевдоплебісцит відбувся 16 березня при великій кількості озброєних російських військовослужбовців, бойкотування “референдуму” Меджлісом кримськотатарського народу.

Перед тим – 1 березня 2014 року – рада федерації підтримала звернення Путіна про дозвіл на застосування збройних сил рф на території України. Регулярні російські війська та парамілітарні формування захопили засоби масової інформації, установи зв’язку, летовища, паромну переправу в Керчі, блокували українські військові частини і військово-морські бази, де перебували кораблі ВМС України. Також ворог взяв під контроль адміністративні будівлі і транспортні магістралі.

18 березня в москві був підписаний так званий “договір про прийняття Криму до складу росії”. 20 березня його “ратифікувала” державна дума рф, а 21 березня – рада федерації.

Грубо порушуючи територіальну цілісність та суверенітет України, російські війська окупували Крим – це було першою частиною російсько-української війни.

У 2020 році, Указом Президента України № 58 з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України була встановлена пам’ятна дата – 26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Увесь цей час кримський спротив триває. Крим чекає на повернення в Україну. Адже Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі.

СТОЇМО!… БОРЕМОСЯ!… ВІРИМО!…

У відділі читальних залів представлена книжкова виставка «Окупований Крим: роки опору та спротиву». Запрошуємо до перегляду.

Герої Небесної Сотні: у їхніх серцях жила Україна

20 лютого, в Україні уже в водинадцяте на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Цьогоріч пам’ять Героїв Небесної Сотні ми вшановуємо з гаслом: «ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ».

Це гасло є суголосним із ключовою тезою двох попередніх років, з якою ми відзначали День Героїв Небесної Сотні: «Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни».

Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Серед Героїв Небесної Сотні є і наші краяни: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Юрій Сидорчук та Віктор Хом’як. 23-го серпня 2015 у Луцьку було увічнено пам'ять загиблих під час кривавих подій на Майдані встановленням меморіальної стели Героїв Небесної Сотні. Герої Небесної Сотні віддали свої життя за Україну, за народ, за гідність. Ми маємо шанувати пам’ять про них і передавати наступним поколінням. Через одинадцять років після кривавих подій на Майдані битва за нашу незалежність триває. Для нас, особливо під час війни, важливо не забувати з чого все починалося. Це була фактично перша битва російсько-української війни, битва за наші цінності, за європейське майбутнє та свободу.

Під час заходу відбулася зустріч з рідними загиблих Героїв, свідками та учасниками доленосних подій на Майдані. Спогадами про загиблого Василя Мойсея поділився брат – отець Роман, настоятель храму села Небіжка Луцького району. Зворушливим був виступ двоюрідної сестри Сергія Байдовського - Олени Стрельбіцької, кандидата філологічних наук, викладача української мови Луцького педагогічного коледжу.

На нашій зустрічі був присутній очевидець тих подій, що відбувалися на Майдані, Олексій Кушнір, учасник революції Гідності, атовець, ветеран війни.

Ткачук Олег Миколайович, директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки представив експозицію оригінальних речей майданівців, артефакти з акцій протесту в Києві.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та усіх воїнів, які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Захід відбувся за партнерства з комунальним закладом вищої освіти Луцького педагогічного коледжу та за сприяння викладачів: Анатолія Кравця та Надії Павлюк.

Музичні номери та поезія прозвучали у виконанні студентів КЗВО «Луцького педагогічного коледжу»: Сільчук Анни, Жарецької Катерини, Ольги Злотник, Бірук Катерини, Дембіцької Олександри, Лярської Вікторії.

На заході були присутні студенти КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» та Волинського обласного ліцею посиленої військово-фізичної підготовки імені Героїв Небесної Сотні.

Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за Україну та українців!

Вічна шана Героям Небесної Сотні!

Слава Україні ! Героям слава!

Герої Небесної Сотні: у їхніх серцях жила Україна

 

Іван Пулюй — життя в ім’я науки та України

 

2 лютого 2025 року виповнюється 180 років від дня народження знаменитого фізика і електротехніка, винахідника «Х» - променів, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько-політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Пулюя.

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.

 Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

 Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

 Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

 Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

“…Нема більшого гонору для інтеліґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю”.

                                                                                                               Іван Пулюй.

Увідділі читальних залів експонується викладка літератури - «Іван Пулюй: людина яка змінила світ». Запрошуємо до перегляду.

 

Крути – честь і трагедія України

Однією з вагомих героїчних, насичених драматичними подіями сторінок нашого минулого є період відродження української державності, період Української революції 1917–1921рр.

Найважливішими подіями даного періоду стало проголошення Української Народної Республіки (1917р.), створення Західно-Української Народної Республіки (1918р. ), проголошення Акта Злуки (1919р.)

Найдраматичнішою сторінкою періоду стала так звана громадянська війна, між Радянською Україною (більшовиками) та УНР упродовж грудня 1917 – січня 1918 рр. Центральна Рада виявилася не готовою до успішного збройного протистояння ворогові. Найтрагічнішою сторінкою цієї війни став кривавий похід російських військ на чолі з М. Муравйовим на Київ. Біля залізничної станції Крути їх спробував зупинити наспіх зібраний загін добровольців із київських курсантів військової школи, студентів і гімназистів. У битві, яка відбулася 107 років тому, загін загинув. Крути стали символом національної честі українського народу, символом героїзму та відданості нашого юнацтва, символом національної трагедії та безпечності.

Більше семидесяти років не згадували про подвиг тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. І лише, за півроку до проголошення Незалежності, 29 січня 1991 року, відбулося перше офіційне вшанування героїв Крут.

Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій бою під станцією Крути і кількості загиблих – від кількох до декількох сотень. Дотепер офіційного підтвердження їхньої кількості немає – за свідченням учасників – ймовірно вбито було близько 250–300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих 27, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

«Це були улюблені, викохані діти з кращих сімей, добре виховані. Так само не зустріти було ледачого чи байдужого підлітка, який носив би хліб повстанцям» – так сказав про крутян волинянин Євген Сверстюк – український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ.

Волиняни теж брали участь в нерівній боротьбі під Крутами. Серед них вцілілі вояки – Іван Грушецький, Митрофан Швидун, Гнат Мартинюк, Матвій Данилюк, Остап Гаврилюк. Ще один волинянин, який брав участь та загинув у бою під Крутами – Михайло Мирка на честь якого, 23 серпня 2006 року, споруджено перший в Україні пам’ятний знак у Луцьку з написом: «Героям Крут борцям за Незалежність». Знаходиться він на території малого підприємства «Шлях» на вулиці Дубнівській, 95А. Саме сюди щороку приходять сотні волинян ушанувати пам’ять загиблих крутянців.

Щоб будувати майбутнє, треба добре знати справжню історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні юнаків в обороні Волі України, була представлена книжкова виставка: «Крути – невгасимий вогонь української волі». На виставці була подана найрізноманітніша література.. Це – історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії: художні твори, публіцистика різних часів. Найцінніша частина виставки – подаровані, рідкісні діаспорні видання: «СНІП. Український декламатор (Вінніпег, Канада,1938р.)», «Зарицький В. Крутянська подія(Чікаго, США, 1972р.)», «Збаразький С. Крути (Мюнхен–Нью-Йорк, 1958р.)», книги з колекції Юрка Покальчука , Прокопа Наумчука та Якова Зозулі.

Сьогодні можна провести паралелі між подвигом кількох сотень юнаків, які гідно витримали бій під Крутами, ціною своїх життів зупинили ненадовго ворога, та героями Євромайдану, героями, які тепер гинуть на Сході України.

Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять всіх українців, які загинули у війні за волю та незалежність України.

Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України.

На історичну годину «Крути – честь і трагедія України» , завітали учні 9А та 10 класу Рованцівської школи, Боратинської сільської ради, під керавництвом вчителів – Хилюк Людмили Миколаївни, Перчак Руслани Володимирівни.